Україна підштовхнула Угорщину до Росії... У Путіна енергія домінує над правами людини.

Європейське видання “Інтернешнел Гералд Трібюн” у публікації у вівторок не може зрозуміти до кінця, які вигоди матиме Угорщина від вступу до російського проекту “Ґолубой поток”, за яким російський газ прийде до Угорщини з Туреччини через Болгарію та Румунію. І це робиться Будапештом, як зауважує газета, “у той час, коли ЄС намагається прийти до єдиної політики енергетичної безпеки”.

Газета наводить слова угорського прем’єра Ференца Дюрчані, який вважає російський проект більш реалістичним, а європейський проект “Набукко” лише “давньою мрією і старим планом”. “Гералд Трібюн” також нагадує, що газові погрози Росії на адресу України в січні 2006 року породили план “Набукко”, але він так і не реалізується на сьогодні.

Газета звертає увагу на те, що нові “газові” заяви правлячих в Угорщині соціалістів з’явилися після зустрічі з українським прем’єром Віктором Януковичем у Будапешті. ІГТ також нагадує, що угорська опозиція критикує союз Будапешта з “Газпромом”, як зраду соціалістів і “збільшення залежності від Росії”.

Енергія чи права людини?

Італійська “Коррієра Делла Сера” запитує, що переважає у вівторок на переговорах між італійським прем’єром Романо Проді і російським президентом Владіміром Путіним – “енергія чи права людини”?. І відповідає словами Проді про важливість для Італії газових домовленостей з Москвою та про підтримку італійським прем’єром кремлівського принципу “багатосторонності” у міжнародних відносинах. А що стосується прав людини, то, як зауважує “Коррієра Делла Сера”, “це інша категорія і вона більш складна”.

Варто звернути увагу на те, що у присутності лідерів двох країн у Барі мають підписати угоду між російським “Газпромом” та італійською компанією “Ені”, за яким російська компанія отримує широкий доступ до італійського ринку, а “Ені”—“до розвідок і видобування газу в країні, котра простяглася в 11 часових смугах”.

У пошуках надійного спадкоємця в Росії Лондонська “Файненшел Таймс” пише у вівторок про те, що “керована демократія, можливо, і не зовсім демократія, проте вона добра для правління. Пан Путін може бути спокійним: дві вірних йому партії отримають впевнену більшість у Думі”. Газета має на увазі підсумки щойно минулих місцевих виборів у Росії. Але, як зауважує ФТ, “Ручні партії... ніяк не допоможуть Путіну вирішити головну проблему — пошук надійного, компетентного і достатньо популярного спадкоємця. Якраз ця проблема і викликає нині найбільшу знервованість у Кремлі”.