Дискусії навколо вимог русинів визнати їх окремою національністю в Україні точаться вже давно. Центральна влада ці вимоги відкидає.
Так депутати вирішили напередодні на черговій сесії.
У рішенні мовиться, що Закарпатська облдержадміністрація при фінансуванні потреб національних меншин має враховувати потреби русинської громади у розвитку мови, освіти, культури, традицій та звичаїв.
Також депутати планують звернутися до Верховної Ради з проханням визнати національність «русин» на загальноукраїнському рівні.
Дискусії навколо вимог русинів визнати їх окремою національністю в Україні точаться вже давно. Центральна влада ці вимоги відкидає.
Слово «русин» було однією з перших самоназв українців. Після виникнення сучасної самоназви «українець» це слово почало поступово виходити з ужитку і найдовше збереглося саме на Закарпатті і прилеглих територіях східної Словаччини, а також серед переселенців із цих земель, переважно в країнах колишньої Югославії, і в діаспорі в Канаді і США.
Понад сто років тому на Закарпатті виникли три течії: одні стверджували, що русини — це цілком окремий народ, відмінний від українців та інших народів; інші вважали місцеве населення з самоназвою «русин» частиною українського народу; і ще інші намагалися довести, що русини є частиною російського народу.
Прихильники першого погляду, які раніше домоглися визнання русинів за окрему національну меншину в тодішніх Чехословаччині й Югославії, хочуть цього і в Україні. Українська держава дотримується другого погляду і вважає русинів етнічною групою українців.
Під час Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Закарпатській області русинами назвали себе близько 10 тисяч 100 осіб — приблизно 0,8% від населення області; українцями — понад 1 мільйон 10 тисяч.
У рішенні мовиться, що Закарпатська облдержадміністрація при фінансуванні потреб національних меншин має враховувати потреби русинської громади у розвитку мови, освіти, культури, традицій та звичаїв.
Також депутати планують звернутися до Верховної Ради з проханням визнати національність «русин» на загальноукраїнському рівні.
Дискусії навколо вимог русинів визнати їх окремою національністю в Україні точаться вже давно. Центральна влада ці вимоги відкидає.
Слово «русин» було однією з перших самоназв українців. Після виникнення сучасної самоназви «українець» це слово почало поступово виходити з ужитку і найдовше збереглося саме на Закарпатті і прилеглих територіях східної Словаччини, а також серед переселенців із цих земель, переважно в країнах колишньої Югославії, і в діаспорі в Канаді і США.
Понад сто років тому на Закарпатті виникли три течії: одні стверджували, що русини — це цілком окремий народ, відмінний від українців та інших народів; інші вважали місцеве населення з самоназвою «русин» частиною українського народу; і ще інші намагалися довести, що русини є частиною російського народу.
Прихильники першого погляду, які раніше домоглися визнання русинів за окрему національну меншину в тодішніх Чехословаччині й Югославії, хочуть цього і в Україні. Українська держава дотримується другого погляду і вважає русинів етнічною групою українців.
Під час Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Закарпатській області русинами назвали себе близько 10 тисяч 100 осіб — приблизно 0,8% від населення області; українцями — понад 1 мільйон 10 тисяч.