Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Юлія Жмакіна: Від гучного провалу до тріумфального повернення! Як гартувалася сталь Віктора Януковича – у молодості засудженого, потім регіонального лідера, ставленика Донбасу, кандидата у Президенти і двічі Прем’єра?
Віктор Янукович. Що це за фігура для України? Що це постать?
Володимир Бойко: Безсумнівно, що Віктор Федорович увійшов в історію України. Подобається це комусь чи не подобається.
Я думаю, що йому варто було б поставити пам’ятник....
Юлія Жмакіна: Вже?
Володимир Бойко: Так, прижиттєво.
Юлія Жмакіна: А на батьківщині чи у Києві?
Володимир Бойко: Я думаю, що в Києві. І саме на Майдані, тому що важко було знайти кращу постать для згуртування нації, бо саме Віктор Янукович став центром кристалізації того, що зразу ж назвали Помаранчевою революцією.
Микола Княжицький: Я якраз не вважаю, що Віктор Янукович мав якесь безпосереднє відношення до того явища, яке ми називаємо Помаранчева революція. Скоріше Леонід Кучма і ті люди, які були з ним, таким чином проектували ситуацію, що на цьому протиставленні Віктора Януковича, який був лідером для Сходу, і Віктора Ющенка, який був лідером для Центру і для Заходу, намагалися якимсь чином збурити суспільство для того, щоб змінити конституційний лад у країні.
З моєї точки зору, Леонідові Кучмі це вдалося. Віктор Янукович тут був інструментом. Але йому завжди хотілося припинити бути інструментом і хотілося більшого. Зараз він цього більшого, мені здається, досяг, тому сьогодні він є Прем’єр-міністром.
Хорошим чи поганим? Це інше питання. Але, безумовно, це фігура, яка з об’єкту політики стала суб’єктом.
Юлія Жмакіна: Зараз ми нагадаємо віхи творчості сьогоднішнього нашого героя Віктора Януковича.
Спеціальний портрет підготував мій колега Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло: “Віктор Янукович – це буде Павло Лазаренко в кубі!” – вигукнув незламний борець з корупцією і організованою злочинністю Григорій Омельченко під час першого висунення Януковича кандидатом у Прем’єри.
Сам Віктор Федорович під час затвердження у ВРУ був дещо іншої думки.
Віктор Янукович: Ми йшли іншими шляхами з Павлом Лазаренком, і в мене інші цілі.
Віктор Міняйло: З офіційної біографії Віктора Януковича.
Народився 1950 року в Єнакієвому Донецької області в родині робітника. Освіта – вища. За фахом – інженер-механік. Працював газівником, автослюсарем, механіком автопідприємства.
Офіційна біографія жодним словом не говорить про судимості Віктора Януковича.
Але під час затвердження Прем’єр-міністром, восени 2002 року, він був змушений про це згадати.
Ось що тоді сказав народний депутат Володимир Яворівський:
Володимир Яворівський: В особі Віктора Федоровича ми маємо прекрасну, дивовижну людину!
Навіть те, що він написав, що він двічі був у в’язниці, мені це якось дуже близьке і зрозуміле, бо таке враження, що найкращі наші лідери сьогодні – це ті, яких виправила виправна трудова колонія.
Віктор Міняйло: Цей факт з біографії Віктора Януковича, можливо, залишився б маловідомим, якби прес-секретар Ганна Герман не оголосила на прес-конференції, що усі судимості зняті.
Статті, за що сидів Прем’єр, знайшов журналіст Володимир Бойко. За його даними, перший раз Янукович потрапив до в’язниці за участь у пограбуванні, другий – за заподіяння тілесних ушкоджень.
Попри все кар’єра майбутнього Прем’єра складалася майже карколомно: керівні господарські посади, заступник, перший заступник голови, голова Донецької облдержадміністрації і, нарешті, Прем’єр-міністр України.
Далі Віктор Янукович стає головою Партії регіонів і, зрештою, єдиним кандидатом у президенти від влади.
Попри те, що півроку на нього працював адміністративний ресурс державного апарату, Президентом України Віктор Янукович так і не став – Помаранчева революції і ВСУ викинули його на півтора року з політичного життя.
Весна Януковича настала синхронно з поглибленням кризи всередині помаранчевої команди і розквітла після парламентських виборів у 2006 році та з політичною реформою. Партія регіонів перемагає на виборах, формує коаліцію, і Президент змушений внести кандидатуру Віктора Януковича на посаду Прем’єра.
Як і три роки тому, Віктор Янукович – головний герой політанекдотів та специфічного роду жартів.
Найбільш філософічний з них. Янукович “Так!”, тому що Ющенко.
Юлія Жмакіна: Я сьогодні багато прочитала свіжих досить статей про Януковича. В них пишеться про те, що й досі в Януковича справжньої його команди не було, що, як пише, до речі, німецька преса, він досі був маріонеткою олігархів і Путіна, а зараз йдуть зміни.
В’ячеславе, Ви погоджуєтеся з цією тезою? Що за зміни зараз відбуваються?
В’ячеслав Піховшек: Для мене дуже промовистим є те, що автор статті, яку Ви цитуєте, відносно нього, як маріонетки (Януковича), має таке промовисте в українській мові слово “шулер”. Ви звернули увагу, так, автор цієї... І от історія інколи любить іронізувати.
Я ніколи не спостерігав за Януковичем враження маріонетки. Я завжди бачив по ньому самодостатнього політика.
Мені здається, автор цієї статті користується неправильною інформацією.
Але те, що Януковичу потрібно опиратися на людей, яких він рекрутує з різних команд, то в цьому я бачу позитивний смисл Вашого питання.
Микола Княжицький: Я думаю, що йому потрібно формувати таку команду, яка його зможе перетворювати з політика, який вміло маневрує між різними політичним силами, між різними політиками і доносить через контрольовані медіа думку про себе, в політика, готового до публічної політики. Чого йому й бракує.
Володимир Бойко: Я думаю, що тільки зараз іде становлення і формування Януковича як політика. До того він був господарник, до того він був губернатор, до того він був Прем’єр-міністр при Кучмі, а зараз він стає політиком.
Але мені здається, що Віктор Федорович так досі й не вирішив, навіщо їм це, власне кажучи, яку політику він збирається проводити?
Юлія Жмакіна: Для щастя українського народу, я сподіваюся.
Володимир Бойко: Ні. Яку він збирається проводити політику і що це таке? Він себе ще не побачив в історії.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)