Середньовічні мусульманські архітектори в деяких елементах математики випередили Захід на п’ятсот років

Їхні орнаменти вимагали глибоких математичних знань симетрії, яких на Заході вперше досягли в 1970-х роках.
Їхні орнаменти вимагали глибоких математичних знань симетрії, яких на Заході вперше досягли в 1970-х роках.

Про це йдеться у дослідженні вчених Гарвардського та Принстонського університетів, опублікованому в американському виданні “Science”.

Науковці стверджують, що до XV сторіччя дизайн візерунків на ісламських архітектурних спорудах досягнув такої складності, що їх можна вважати квадрикристалічними.

Такий орнамент є комплексом взаємопов’язаних блоків, візерунок яких ніколи не повторюється, навіть коли необмежено поширюється в усіх напрямках, і становить особливу форму симетрії. Його створення вимагає глибоких знань математики.

Як приклади споруд із таким орнаментом американські вчені наводять мечеть Дарб-е Імам, яку побудували в іранському Ісфагані у 1453 році, а також будівлі XVІ сторіччя в Узбекистані.

Першим на Заході цю особливу форму симетрії описав британський математик та спеціаліст із космології Роджер Пенроуз лише у 1970-х роках.