Чи реальна передача української газорозподільної системи Росії?

Ігор Бураковський: «У даному випадку ми говоримо про два різні поняття. Газо-транспортна-система – це транзитні магістральні газопроводи. Що стосується газорозподільних мереж, то у даному випадку мова йде про ті мережі, які отримають газ або від українських постачальників або від тієї газотранспортної системи і безпосередньо доводять їх до конкретних споживачів. Я думаю, що вартість і однієї і другої системи є досить значною. І, звичайно, вона, перш за все, представляє цікавість для тих хто хотів би контролювати і хотів би мати можливість безпосередньо доводити свій газ до споживача».

Р.С.: Пане Бураковський, ми спостерігаємо, що на цю тему ведуть переговори дві державних структури – Віктор Янукович, його уряд і Президент України та його Рада нацбезпеки. Чи це так?

І.Б.: «Я думаю, що на сьогоднішній день більш активно, так би мовити, у процесі переговорів задіяний уряд, задіяний пан Бойко. Що стосується позицій президента, то ясно, якщо ухвалюватимуть політичне рішення, стосовно тіснішою співпраці між Україною і Росією в газовій сфері – то ясно, що без президента не обійтися. І тому я думаю, що за великим рахунком і з боку Росії переговори ведуться у двох форматах. З одного боку – це певні пропозиції, які безпосередньо висловлюються президенту, з другого боку – технічні питання, більш детальні питання обговорюють на рівні експертів, це перш за все з урядових структур».

Р.С.: А якщо, наприклад, в принципі допускаємо таке – буде продано українську ГРС Росії. Це можливість сусіда, Росії, впливати на внутрішній газовий ринок, на тарифи, на національну безпеку України?

І.Б.: «За великим рахунком-це дійсно має місце. Але з іншого боку ми не повинні забувати про те, що на сьогоднішній день «Газпром» виходить безпосередньо на споживачів того ж самого газу в Західній Європі. І таким чином просто ми маємо технічну складову, економічну складову і, звичайно, політичну складову. Тому все залежатиме від того, в принципі на яких умовах будуть Росія і Україна розвивати подібне співробітництво, хоча, звичайно, тут є дуже багато питань – не тільки економічного але й політичного плану».

Р.С.: Реальність така, що без поступок Україні не обійтися. Яка перспектива, того, що висловив Юрій Бойко – тобто, йдеться про те, що газорозподільні станції України будуть продані Росії?

І.Б.: «Як б сказав би таким чином, що на сьогоднішній день, як мені здається, з боку української сторони поки-що немає такої однозначної визначеності. І в принципі ця, та би мовити, пропозиція пана Бойка, вона виявилася до певної міри неочікуваною, а якщо ми згадаємо перемовини, які ведуться з Росією, які ведуться на рівні заяв, як Росії, та і України, стосовно співробітництва в газовій сфері, то там були різні варіанти. Тому я думаю, очевидно, найближчим часом подібна схема не буде реалізована. Хоча зрозуміло, що обидві сторони будуть чекати можливості для посилення співпраці у газовій сфері».

Р.С.: А чи не вважаєте Ви, що Україна може продати частину ГРС Росії, а частину Західній Європі?

І.Б.: «Я думаю що це залежатиме від реальної ситуації на українському газовому ринку і все залежатиме від того – наскільки ці газорозподільні станції будуть інвестиційно привабливими – і для росіян, і, звичайно, для представників Західної Європи. Тому я, в принципі, не виключаю такої ситуації. І завжди є два питання – перше: це порядок; і друге – це ціна та відповідні умови. Доки ми не знаємо, що дійсно обговорюється, ми не можемо проаналізувати можливість або неможливість тієї чи іншої схеми».`