Ярослав Гребенюк Луганськ, 8 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У київській військовій частині помер солдат з Луганської області Микола Осипов. Від дня смерті минуло 40 днів, але родичі досі не отримали медичний висновок про смерть хлопця з повним розглядом захворювання. У санчастині запевняють, що солдат помер від лейкемії. Але мати Миколи упевнена, що її сина вчасно не врятували від запалення легенів.
До армії він був здоровим
Миколу Осипова не вдалося врятувати. Він помер 31 грудня в реанімації Київського військового госпіталю. У військовій частині матері видали довідку, що солдат помер від лейкемії. Але родичі не вірять діагнозу – вони запевнюють, що у Миколи до армії не було проблем зі здоров’ям. Микола пройшов медогляд у військкоматі, все було гаразд, і хіба хворого взяли б служити до морської піхоти?
Мама загиблого вояка впевнена, що син застудився саме у санчастині, якщо б його відразу відвезли до шпиталю, син би одужав. Тим більше, 17 грудня, коли хлопець останнього разу телефонував додому, Микола скаржився матері на вологість і холод у казармі.
Сестра загиблого зауважила: «За словами матері, в казармі було дуже холодно і тому солдати скинулися і купили два масляні обігрівачі».
Лейкемія чи пневмонія?
Проте лікарі Київського військового шпиталю доводять, що у солдата був рак крові, вони стверджують, що врятувати його не вдалося б.
Начальник клініки гематології Головного військового клінічного госпіталю Ян Гончаров зазначив: «Це лейкемія. Це злоякісне захворювання з дуже швидким і агресивним перебігом. Лікування таких хворих можливе за кордоном, але такий механізм лікування припускає дуже довгу тяганину, пов''язану з виходом на головних фахівців Міністерства охорони здоров''я. Хвороба у військовослужбовця швидко протікала, і такий механізм ми навіть не встигли запустити. Враховуючи те, що він так швидко з моменту захворювання і до виникнення злоякісних ускладнень загинув, то однозначно врятувати його не змогли б».
Довідки про смерть і досі немає
Сорок днів родичі не можуть отримати від київських лікарів довідок про смерть Миколи Осипова. Це зволікання гальмує виплату страховки родичам загиблого, а головне, не дозволяє матері подати заяву до суду на недбалість військових лікарів.
У Міністерстві оборони спершу сказали, що про цю ситуацію нічого не знають, пообіцяли з’ясувати. В інтерв’ю Радіо Свобода речник відомства Андрій Лисенко зазначив: «Це має давати той медичний заклад, де було проведено розтин тіла померлого, і там має бути висновок, зрозуміло, і з цими документами вони мають йти в РАГС, щоб їм видали свідоцтво про смерть. Наскільки я знаю, свідоцтво про смерть має видавати РАГС, госпіталь не має права давати такого документа, у них навіть бланків таких немає. Ці свідоцтва видаються в РАГСі, це єдиний державний орган, який видає ці свідоцтва. Ну я, чесно кажучи не знаю, давайте я уточню. Як ви кажете прізвище його? Микола Осипов?».
А вже згодом заступник керівника прес-служби Міністерства оборони Ігор Халівінський сказав: “Щоб з’ясувати ситуацію, яка виникла зі смертю солдата Миколи Осипова, ми зв’язались із керівництвом головного військового медичного госпіталю. І як повідомили, за даними головного патологоанатома Збройних сил України, полковника у відставці Анатолія Данелюка, було видане лікарське свідоцтво про смерть, яке вручили матері загиблого солдата. В цьому свідоцтві поставлено діагноз – перший період гострого лейкозу. Чому виникли питання, що не видають свідоцтво, що вже там 40 діб затягують... мені просто не зрозуміло. Все було у встановлені терміни видано”.
Про те, що ж насправді сталося з рядовим Миколою Осиповим і чому його батьки й досі достеменно не знають, від чого загинув їхній син, – слухайте у подальших передачах “Панорами Свободи” і читайте на сайті radiosvоboda.ua.