Ярослав Гребенюк Луганськ, 7 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У Свердловську Луганської області люди задихаються від чадного газу. Причина – терикон у центрі міста, він димить уже близько трьох років. Мешканці скаржаться на головний біль та задушливий кашель.
Свердловці розповідають, що, коли темніє, видно, як на териконі жевріє світло – це горить вугільна порода. Висота терикону близько 70-ти метрів. Нині в місті зимно й безвітря, отже дим іде догори, а влітку, у спеку, люди зачиняють вікна і намагаються без особливої потреби не залишати помешкання.
«У людей алергія. Плями якісь, свербіння, головні болі жахливі. Люди готові померти вже там», – каже місцевий мешканець.
Екологічні негаразди міста перш за все позначаються на дітях. Вчителі кажуть, що учні часто хворіють, на уроках сидять апатичні, напівсонні – їм не вистачає кисню.
Жительці Свердловська, голові організації «Еко-регион» Олена Степанець доводиться лікувати дитину: «Тут живуть пенсіонери. Як тільки вітер або туман, весь цей дим осідає вниз, починається задушливий кашель, виклик швидкої допомоги до астматиків. У мене дитина лежить у лікарні, у неї сильний головний біль, а у крові виявлена підвищена концентрація якихось окислювальних речовин. Зараз нас направили на обстеження до Луганська».
Загасити терикон за мільйон
Кілька років тому до міста приїхала комісія Міністерства надзвичайних справ. Влаштували збір мешканців, ті дружно поскаржилися, а їх заспокоїли: усе буде гаразд. Але, щоб загасити терикон, потрібні величезні гроші. Фахівці вважають, що це біля одного мільйона грівень. Крім цього, під час робіт треба кудись відселяти городян.
«Його прибирати не треба. Його треба гасити, а для цього потрібно зрізати вершину, потім залити водою і для проведення цих технологічних робіт необхідна територія: розташувати техніку, поставити бульдозер, транспорт, а там же навколо люди живуть», – каже голова незалежної профспілки гірників міста Свердловськ Костянтин Ільченко:
Мешканці погрожують, а владі байдуже
У шахтарському містечку живуть переважно пенсіонери. Їм так набридло потерпати від отруйного повітря, що вони обіцяють мерові міста Олександру Шмальцу діяти радикально: наприклад, перекрити трасу федерального значення «Ростов-на-Дону – Харків». Однак мер міста запевняє, що терикони – то не його парафія.
Олександр Шмальц: «Цей терикон знаходиться на балансі державного підприємства «Свердловантрацит», й тому гасінням терикону повинне займатися підприємство «Свердловантрацит». Ми не маємо права туди вкладати бюджетні кошти. Не заважайте мені працювати. Ви зрозуміли?».
«У людей алергія. Плями якісь, свербіння, головні болі жахливі. Люди готові померти вже там», – каже місцевий мешканець.
Екологічні негаразди міста перш за все позначаються на дітях. Вчителі кажуть, що учні часто хворіють, на уроках сидять апатичні, напівсонні – їм не вистачає кисню.
Жительці Свердловська, голові організації «Еко-регион» Олена Степанець доводиться лікувати дитину: «Тут живуть пенсіонери. Як тільки вітер або туман, весь цей дим осідає вниз, починається задушливий кашель, виклик швидкої допомоги до астматиків. У мене дитина лежить у лікарні, у неї сильний головний біль, а у крові виявлена підвищена концентрація якихось окислювальних речовин. Зараз нас направили на обстеження до Луганська».
Загасити терикон за мільйон
Кілька років тому до міста приїхала комісія Міністерства надзвичайних справ. Влаштували збір мешканців, ті дружно поскаржилися, а їх заспокоїли: усе буде гаразд. Але, щоб загасити терикон, потрібні величезні гроші. Фахівці вважають, що це біля одного мільйона грівень. Крім цього, під час робіт треба кудись відселяти городян.
«Його прибирати не треба. Його треба гасити, а для цього потрібно зрізати вершину, потім залити водою і для проведення цих технологічних робіт необхідна територія: розташувати техніку, поставити бульдозер, транспорт, а там же навколо люди живуть», – каже голова незалежної профспілки гірників міста Свердловськ Костянтин Ільченко:
Мешканці погрожують, а владі байдуже
У шахтарському містечку живуть переважно пенсіонери. Їм так набридло потерпати від отруйного повітря, що вони обіцяють мерові міста Олександру Шмальцу діяти радикально: наприклад, перекрити трасу федерального значення «Ростов-на-Дону – Харків». Однак мер міста запевняє, що терикони – то не його парафія.
Олександр Шмальц: «Цей терикон знаходиться на балансі державного підприємства «Свердловантрацит», й тому гасінням терикону повинне займатися підприємство «Свердловантрацит». Ми не маємо права туди вкладати бюджетні кошти. Не заважайте мені працювати. Ви зрозуміли?».