Тризубий Стас: росіянин, який будував Україну піснями.

Кирило Булкін Слухати: Київ, 29 січня 2007 (RadioSvoboda.ua) — Сьогодні у греко-католицькому храмі Святого Миколая, що на Аскольдовій могилі, друзі, однодумці й просто небайдужі українці прощалися з відомим бардом Тризубим Стасом (Станіславом Щербатих).

Київ прощався з Тризубим Стасом у день героїв Крутів, у храмі, біля якого встановлений хрест у пам’ять про триста загиблих юнаків. Відомий композитор і продюсер Кирило Стеценко вбачає у цьому певну символіку: «У цей день, коли загинули триста школярів задля майбутнього України, я вважаю, що Тризубий Стас — це один із них, тому що він самотужки намагався зробити так, щоб була Україна, українська Україна».

Інструментом, за допомогою якого Тризубий Стас (до речі, росіянин за походженням) робив українську Україну, була пісня, а жанром — насамперед сатира. Його творчість — своєрідний зріз українського життя останніх 18 років — від 1989-го, коли пісні барда уперше пролунали на всю країну в рамках першого ж фестивалю «Червона Рута»:

Побачити наочно то можна лиш у нас — наш повний, остаточний, запланований, керований, та ще й перебудований АБЗАЦ!

Проте не лише гумор був сильною стороною унікального таланту Тризубого Стаса. Його пісні могли бути й гнівними…

А в Чигирині розрили поле свині — там по святині бульдозери гудуть, де замість Бога — «свєтлая дорога», із тих, що так нікуди й не ведуть!

…а також — ліричними та філософськими:

Мить, секунда, хвилина, година, тільки вчора родилась дитина, а завтра це вже поважна людина, чийсь батько й дід. Ходить маятник крок за кроком, день за днем, а потім рік за роком, і навіть не встигнеш кліпнути оком — вгаса твій слід…

В одному з інтерв’ю Тризубий Стас казав, що в будь-якому разі залишиться у виграші: або в Україні стане краще жити, або його пісні завжди залишатимуться актуальними.

Сьогодні вони актуальні, як ніколи, кажуть шанувальники таланту митця.