Як заповідники на інвестиції міняли.

У Криму розгортається черговий скандал. Днями спікер кримського парламенту Анатолій Гриценко повідомив, що звернувся до Президента Віктора Ющенка із пропозицією вивести зі складу Ялтинського гірсько-лісового заповідника 800 гектарів землі. За його словами, населені пункти Південнобережжя не мають можливості для реалізації великих інвестиційних проектів через відсутність вільної землі. Анатолій Гриценко переконаний, що вилучення кількох сотень гектарів із більш як 14 тисяч – не вплине на стан екології регіону.

Це може закінчитися екологічною катастрофою

Проте “зелені” з цим не погодилися і виступили різко проти, звинувативши кримську владу у сприянні екологічній катастрофі. Один із керівників Кримської асоціації "Екологія і світ" Андрій Артов каже, що якщо зараз розпочнеться цей процес із Ялтинського заповідника, то потім питання виникне і щодо Кримського заповідника, який неподалік Алушти, а потім і щодо інших дрібніших заповідних територій. І все це закінчиться тим, що Південнобережжя забудують від зрізу води аж до гряди Кримських гір: “Це призведе до того, що екологічний каркас Південного узбережжя з одного боку і з іншого – передгірного і степового Криму – буде зруйнований”.

Крім того, екологів турбує ситуація на Ай-Петринській яйлі – до цього плоскогір’я проведена канатна дорога, тут самовільно збудовані десятки кафе, постійно перебувають сотні туристів, яким серед іншого пропонують прогулянки на конях і верблюдах, що загрожує тутешній унікальній природі: “На південному схилі Ай-Петрі починають сохнути сосни. Це результат утрамбовування упродовж 50 років яйлинського степу. Таким чином вода перестала проникати в грунт і стікати на південний схил”. Еколог пропонує демонтувати канатну дорогу та повністю закрити доступ людей до Ай-Петрі – хоча б тимчасово.

Очолити, щоб цивілізувати

Представники кримської влади також розглядають такий радикальний варіант. Але, як заявив перший віце-прем’єр кримського уряду Євген Михайлов, тоді втрутиться “людський фактор”, а це і судові позови, і протистояння з людьми, які там торгують. А тому слід цей бізнес цивілізувати, оголосивши конкурс на кращий інвестпроект: “Очолити, будемо так казати, цю ситуацію і вирішити питання і води, і каналізації, і електроенергії”.

Проте поки що рішення щодо Ай-Петрі немає. Спікер доручив урядовцям і вченим ще раз проаналізувати можливі шляхи порятунку Ай-Петринської яйли. Що ж до згаданих 800 гектарів, то Анатолій Гриценко поки що не коментує вимоги екологів. Немає вісток і з Києва, але "зелені" уже заявили про готовність організувати акції протесту і звернутися до міжнародної екологічної спільноти.