Ірина Біла Слухати:
Ірина Біла: Україна посідає восьме місце в Європі за площею лісів. Вони одне з найбільших багатств України, яке, на відміну від інших природних скарбів, здатне самовідновлюватися.
Але чи вдається їм це робити в Новій Україні? Чи спроможні ліси вберегти українців від стихійних лих і вберегтися від самої людини?
Найбільш залісеним регіоном України є Карпати. І саме тут вони мають надзвичайно важливе значення, бо вбирають величезну частку води і тим самим рятують довкілля від повеней, а також захищають гірські ґрунти від ерозії.
Останнім роками паводки на Закарпатті не рідкість. І вже навіть стають звичними повідомлення про кількість постраждалих і про чималі суми державних коштів, направлених на подолання наслідків стихії. Хоча поголос пов’язує подібні “надзвичайні ситуації” з активною вирубкою лісів.
Утім, як запевнили Радіо Свобода чиновники від лісництва у Закарпатті, ситуація в області хоч і повільно, але покращується. Хоча найближчим часом навряд чи вдасться її виправити – надто задавнена проблема.
Більше про неї знає моя закарпатська колега Надія Петрів.
Надія Петрів: Зайвим буде вкотре нагадувати, що ліси — це головне природне багатство Закарпаття, бо вони займають близько половини всієї території області.
Однак деревина ще є й ласим шматком для зловживання. Річ про самовільні вирубки, адже, крадучи ліс, злодії заробляють на цьому шалені прибутки.
Роками влада регіону не могла вирішити цю проблему. На початку минулого року контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області навіть провело ревізію, результати якої шокували.
З’ясувалося, що, починаючи з 1995 року і практично по 2003 рік, динаміка обсягів самовільних рубок набула шалених тенденцій до зростання.
Приміром, якщо у 1995 році правоохоронці зафіксували незаконне вирубування близько 2 тисяч кубометрів деревини, то вже у 2000 році ця цифра сягала 7 тисяч, а в 2003 році відповідно 17 з половиною.
Начальник Управління лісового господарства Закарпатської області Валерій Мурга каже, що тоді, у 2003 році, таку тенденцію вдалося зупинити.
Говорить головний лісівник Закарпаття.
Валерій Мурга: Я б хотів сказати, що є тенденція до зменшення вирубувань. Так, якщо порівнювати, то в 2003 році самовільних рубок на території Закарпатського обласного управління, тобто наших підприємств, було 17 тисяч метрів кубічних. У 2006 році їх уже було 4 тисячі 800 кубометрів.
Так що, різницю і тенденцію до зменшення просто можна побачити по цих цифрах.
Надія Петрів: Валерій Мурга каже, що є кілька причин того, що вдалося припинити самовільні вирубування в закарпатських лісах. Основні з них такі:
Валерій Мурга: По-перше, це за рахунок більш нормальної, так би мовити, співпраці з правоохоронними органами.
Друге – це за рахунок того, що в Закарпатському обласному управлінні лісового господарства видається сертифікат походження деревини, який сильно впливає на самовільні рубки, тому що самовільно вирубана деревина, яка не має первинного документа, просто не може бути реалізована на експорт.
І третє, хоча це можна назвати й головним, — це те, що проведена більша роз’яснювальна робота серед населення.
Надія Петрів: Водночас лісівники кажуть, що вирубування деревини однозначно не є основною причиною виникнення паводків у Закарпатті, бо вирубувати ліс потрібно,але грамотно.
Ірина Біла: Грамотно вирубувати ліси — це прибирати старі дерева, середній вік яких перевищив 60 років. Бо тоді ліс починає старішати, відтак менше виробляє кисню і заважає розвиватися новій порослі. Але головне при цьому – це прибирати дерева вибірково, а не вирубувати суцільними ділянками.
Про заборону суцільної вирубки карпатських лісів навіть був ухвалений закон. “Але його і досі не дотримуються,” — переконаний колишній міністр довкілля і розробник закону Юрій Костенко.
Юрій Костенко: Необхідність ухвалення закону про заборону суцільних рубок у Карпатах обумовлювалася, з однієї сторони, швидким вирубуванням лісів, з іншого боку, наростанням катастрофічних екологічних явищ у цьому регіонів.
На превеликий жаль, попри наявність такого закону, Міністерство лісового господарства так і не змінило технологію вирубок лісів у Карпатському регіоні, не відмовилося від суцільних рубок, мотивуючи неготовністю до застосування нових технологій. І до сьогоднішнього дня суцільні рубки у Карпатах тривають.
Ірина Біла: Утім, у Державному комітеті лісового господарства переконують, що першою причиною повеней у Закарпатському краї була надмірна кількість опадів.
Деякі порівняння від заступника голови Держкомлісгоспу Юрія Марчука.
Юрій Марчук: Якщо є стакан води, а туди вилити літрову пляшку води, то цей стакан її не прийме. Треба приймати комплекс заходів.
Подивіться, що у світі робиться! Якщо сьогодні топить Індокитай, то це не значить, що в Карпатах ліс рубали.
Ірина Біла: “Відсутність доріг і необхідної техніки, що дозволило б без шкоди для гірських ґрунтів транспортувати зрубані дерева, — це головні причини, які заважають лісникам правильно доглядати за карпатським лісом,” — каже Юрій Марчук.
Але не єдині. Соціальні проблеми тамтешніх мешканців також не сприяють бережному ставленню до зелених насаджень.
Юрій Марчук: Є напруга по самовільних рубках у Карпатському регіоні. Тобто, в селах, де немає робочих місць, де підприємства закриті, там є випадки, коли людина йде в ліс, рубає колоду, тягне її додому самовільно.
Це добре, коли вона її використовує на паливо чи на ремонт хати, бо там багато дітей. Але коли ця колода йде скупщикам, а потім експортується чи переробляється, то це вже прямий кримінал.
Але допоки там не будуть вирішені питання соціальні, то людина, яка живе в лісі, буде цим займатися.
Тому наша задача – це врегулювати це питання.
Ірина Біла: У Криму на відміну від карпатських регіонів свої проблеми з лісами. Їм тут також загрожує людська діяльність, але дещо інша.
Головна проблема кримських лісів – це пожежі, спричинені знову ж таки людьми.
Детальніше про те, чим дихають “зелені легені” Криму, розповідає тамтешній кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.
Володимир Притула: Сотні гектарів цінного кримського лісу щороку вигорають внаслідок пожеж, спричинених людьми. Такі дані Республіканського комітету з лісового та мисливського господарства Криму.
Лише торік на території автономії фіксували понад 200 лісових пожеж. Збитки перевищили 10 мільйонів гривень.
Проте найбільш збитковим був 1994 рік, коли масові лісові пожежі на Південному узбережжі просто зірвали курортний сезон. Лісники кажуть, що тоді причиною пожеж були навмисні підпали.
Але переважно кримські ліси страждають від необережності і недбалості туристів. Непогашені вогнища, кинуті недопалки – це головні причини лісових пожеж.
У Рескомлісі Криму кажуть, що ще одна біда кримських лісів – це браконьєрська вирубка цінних порід дерев, насамперед деревовидного ялівцю. Запашні вироби з нього користуються величезною популярністю у туристів і масово вивозяться за межі Криму.
Лісники кажуть, що такий ялівець у Східній Європі росте лише у Криму, і зараз він перебуває на межі зникнення.
Ірина Біла: В українських лісах росте понад 200 дерев’яних і кущових порід. З них трохи більше половини листяні. Більшість дубів. Саме на них уже не один рік “полюють” браконьєри Луганщини, не зважаючи на те, що саме він є основою байрачних лісів, котрі становлять резерв генофонду лісостепу. Причина – це цінне деревне вугілля, на яке в печах перетворюються ще недавно живі дерева.
Незалежні правоохоронці заявляють, що це добре налагоджений тіньовий бізнес, а чиновники Управління екології вважають, що це надумана проблема.
У ситуації розбирався луганський кореспондент Радіо Свобода Ярослав Гребенюк.
Ярослав Гребенюк: Ліси в Білокуракинському і Біловодському районах Луганської області належать до групи природоохоронних. Це величезні дубові гаї зі старими кремезними стовбурами. Вони привернули увагу місцевих браконьєрів.
Вирубаний ліс завозиться в місцеві села, де встановлені 12 пічок. Потужність кожної — 500 кілограмів готового деревного вугілля.
Екологи стверджують, що вирубуються абсолютно здорові дерева та ще і з порушеннями всіх природоохоронних норм: вирубка суцільна, а не вибіркова.
Шкода завдається не тільки дубовому лісу, а й рослинам тієї місцевості, більшість з яких занесені в Червону книгу України.
Говорить незалежний луганський правозахисник Микола Козирєв.
Микола Козирєв: Там просто браконьєри. Скажімо, машина без номерів, яка їздить по балках і заготовляє дрова. Зокрема, саме дуби рубає для виробництва деревного вугілля.
Цей бізнес, на нашу думку, має тіньовий характер, тому ми подали в прокуратуру. Вони там мають якийсь дозвіл, вони купують цей ліс у лісничого, але це, так би мовити, для того, щоб показати документ.
Ярослав Гребенюк: Однак місцеві чиновники вважають, що проблему вигадали екологи і журналісти. За їхніми словами, вирубка лісу необхідна, щоб звільнити місце для посадки нових дерев.
Говорить перший заступник начальника Державного лісогосподарського об''єднання «Луганськліс» Володимир Шевченко.
Володимир Шевченко: Була перевірка прокуратури, міліції. Незаконних вирубок там немає. Це брехня!
Коли пшеницю сіє агроном, то навіщо він її прибирає? Підійшов час — вона дозріла.
Ось так само і ліс. Пройшов час. Ліс дозрів. Його потрібно прибрати, а новий посадити.
Там хтось випалює вугілля. Дрова у нас купує і випалює вугілля. Ну, а ми-то тут при чому? Комусь не сподобалося, що хтось отримує з цього прибуток.
Ярослав Гребенюк: Правозахисники звертають увагу на те, що робочі, які рубають ліс і перепалюють його в печах, можливо, навіть не знають, що порушують закон. А хтось заробляє на цьому великі гроші.
Екологи обласної організації «Зелений світ» і місцеві правозахисники зверталися з цим питанням до Луганської прокуратури, але поки ще відповіді не отримали.
Ірина Біла: Утім, у вже згадуваному Державному комітеті лісового господарства переконують, що кількість зелених насаджень в Україні щороку збільшується.
Лише за минулий рік дерев було висаджено на 20% більше, аніж вирубано. Так стверджує перший заступник головного лісника України Юрій Марчук.
Юрій Марчук: На сьогодні площа лісу, який садиться, більша від площ, які вирубуються, в середньому на 20%.
Дивіться, ми сьогодні маємо в Україні трошки більше 10 мільйонів гектарів лісів у різних відомствах. В лісах Держкомлісгоспу 7,1 мільйона. Тобто, ми суцільними рубками з 7,1 мільйона рубаємо 35 тисяч гектарів, а садимо сьогодні під 50 тисяч гектарів.
У 2006 році ми посадили нових лісів на загальні площі 16 тисяч гектарів. Це найбільша цифра за роки незалежності України!
Ірина Біла: Дещо скептично до цих цифр ставиться лідер Зеленої партії України, колишній міністр довкілля Сергій Курикін. І наводить свої аргументи.
Сергій Курикін: По-перше, вони беруть до уваги те, що було вирубано законно, і не беруть до уваги те, що було вирубано незаконно.
З іншого боку, мало врахувати те, скільки висаджено, треба визначити, скільки дерев прийнялося і скільки росте на сьогоднішній день, бо з усіх відсотків, які висаджені, вже половина, можливо, загинули, якщо взяти до уваги останні кліматичні аномалії, які відбулися.
Ірина Біла: “Якщо сьогодні Україна не візьметься до збільшення площ лісів, то вона може опинитися перед загрозою зміни екосистеми в країні,” — переконаний Сергій Курикін.
Сергій Курикін: Якщо на державному рівні не буде вжито дієвих заходів щодо відновлення лісів і розширення їхніх площ, то Україна просто опиниться перед екологічною катастрофою. Бо втрата лісів – це не просто втрата зеленого масиву, а це серйозні порушення гідрологічного режиму, зміна рівня водойм, зміна рівня річок, а також це активізація ерозійних процесів.
Україна сьогодні опинилася перед загрозою спустелювання. Щороку, зокрема за рахунок втрати лісів, безповоротно деградують десятки тисяч гектарів землі.
Тому, звичайно, кожен громадянин повинен розуміти, що, знищуючи сьогодні ліс, ми знищуємо власне майбутнє і майбутнє наших дітей. Ірина Біла: Жартують, що нібито чверть території Америки вкрита лісами, а решта — бляшанками з-під пива.
Насправді ж американці й канадці дуже шанобливо ставляться до своїх лісів. А от в Україні ситуація виглядає тривожною. Ліси рідшають, а виробництво пивних бляшанок, навпаки, зростає.
Матеріали до теми:
Італія та Іспанія — найбільші жертви глобального потепління. Дерева допоможуть людству боротися зі змінами в кліматі. Зима, а на Закарпатті квітнуть троянди.
Але чи вдається їм це робити в Новій Україні? Чи спроможні ліси вберегти українців від стихійних лих і вберегтися від самої людини?
Останнім роками паводки на Закарпатті не рідкість. І вже навіть стають звичними повідомлення про кількість постраждалих і про чималі суми державних коштів, направлених на подолання наслідків стихії. Хоча поголос пов’язує подібні “надзвичайні ситуації” з активною вирубкою лісів.
Утім, як запевнили Радіо Свобода чиновники від лісництва у Закарпатті, ситуація в області хоч і повільно, але покращується. Хоча найближчим часом навряд чи вдасться її виправити – надто задавнена проблема.
Більше про неї знає моя закарпатська колега Надія Петрів.
Надія Петрів: Зайвим буде вкотре нагадувати, що ліси — це головне природне багатство Закарпаття, бо вони займають близько половини всієї території області.
Однак деревина ще є й ласим шматком для зловживання. Річ про самовільні вирубки, адже, крадучи ліс, злодії заробляють на цьому шалені прибутки.
Роками влада регіону не могла вирішити цю проблему. На початку минулого року контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області навіть провело ревізію, результати якої шокували.
З’ясувалося, що, починаючи з 1995 року і практично по 2003 рік, динаміка обсягів самовільних рубок набула шалених тенденцій до зростання.
Приміром, якщо у 1995 році правоохоронці зафіксували незаконне вирубування близько 2 тисяч кубометрів деревини, то вже у 2000 році ця цифра сягала 7 тисяч, а в 2003 році відповідно 17 з половиною.
Начальник Управління лісового господарства Закарпатської області Валерій Мурга каже, що тоді, у 2003 році, таку тенденцію вдалося зупинити.
Говорить головний лісівник Закарпаття.
Валерій Мурга: Я б хотів сказати, що є тенденція до зменшення вирубувань. Так, якщо порівнювати, то в 2003 році самовільних рубок на території Закарпатського обласного управління, тобто наших підприємств, було 17 тисяч метрів кубічних. У 2006 році їх уже було 4 тисячі 800 кубометрів.
Так що, різницю і тенденцію до зменшення просто можна побачити по цих цифрах.
Надія Петрів: Валерій Мурга каже, що є кілька причин того, що вдалося припинити самовільні вирубування в закарпатських лісах. Основні з них такі:
Валерій Мурга: По-перше, це за рахунок більш нормальної, так би мовити, співпраці з правоохоронними органами.
Друге – це за рахунок того, що в Закарпатському обласному управлінні лісового господарства видається сертифікат походження деревини, який сильно впливає на самовільні рубки, тому що самовільно вирубана деревина, яка не має первинного документа, просто не може бути реалізована на експорт.
І третє, хоча це можна назвати й головним, — це те, що проведена більша роз’яснювальна робота серед населення.
Надія Петрів: Водночас лісівники кажуть, що вирубування деревини однозначно не є основною причиною виникнення паводків у Закарпатті, бо вирубувати ліс потрібно,але грамотно.
Ірина Біла: Грамотно вирубувати ліси — це прибирати старі дерева, середній вік яких перевищив 60 років. Бо тоді ліс починає старішати, відтак менше виробляє кисню і заважає розвиватися новій порослі. Але головне при цьому – це прибирати дерева вибірково, а не вирубувати суцільними ділянками.
Про заборону суцільної вирубки карпатських лісів навіть був ухвалений закон. “Але його і досі не дотримуються,” — переконаний колишній міністр довкілля і розробник закону Юрій Костенко.
Юрій Костенко: Необхідність ухвалення закону про заборону суцільних рубок у Карпатах обумовлювалася, з однієї сторони, швидким вирубуванням лісів, з іншого боку, наростанням катастрофічних екологічних явищ у цьому регіонів.
На превеликий жаль, попри наявність такого закону, Міністерство лісового господарства так і не змінило технологію вирубок лісів у Карпатському регіоні, не відмовилося від суцільних рубок, мотивуючи неготовністю до застосування нових технологій. І до сьогоднішнього дня суцільні рубки у Карпатах тривають.
Ірина Біла: Утім, у Державному комітеті лісового господарства переконують, що першою причиною повеней у Закарпатському краї була надмірна кількість опадів.
Деякі порівняння від заступника голови Держкомлісгоспу Юрія Марчука.
Юрій Марчук: Якщо є стакан води, а туди вилити літрову пляшку води, то цей стакан її не прийме. Треба приймати комплекс заходів.
Подивіться, що у світі робиться! Якщо сьогодні топить Індокитай, то це не значить, що в Карпатах ліс рубали.
Ірина Біла: “Відсутність доріг і необхідної техніки, що дозволило б без шкоди для гірських ґрунтів транспортувати зрубані дерева, — це головні причини, які заважають лісникам правильно доглядати за карпатським лісом,” — каже Юрій Марчук.
Але не єдині. Соціальні проблеми тамтешніх мешканців також не сприяють бережному ставленню до зелених насаджень.
Юрій Марчук: Є напруга по самовільних рубках у Карпатському регіоні. Тобто, в селах, де немає робочих місць, де підприємства закриті, там є випадки, коли людина йде в ліс, рубає колоду, тягне її додому самовільно.
Це добре, коли вона її використовує на паливо чи на ремонт хати, бо там багато дітей. Але коли ця колода йде скупщикам, а потім експортується чи переробляється, то це вже прямий кримінал.
Але допоки там не будуть вирішені питання соціальні, то людина, яка живе в лісі, буде цим займатися.
Тому наша задача – це врегулювати це питання.
Ірина Біла: У Криму на відміну від карпатських регіонів свої проблеми з лісами. Їм тут також загрожує людська діяльність, але дещо інша.
Головна проблема кримських лісів – це пожежі, спричинені знову ж таки людьми.
Детальніше про те, чим дихають “зелені легені” Криму, розповідає тамтешній кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.
Володимир Притула: Сотні гектарів цінного кримського лісу щороку вигорають внаслідок пожеж, спричинених людьми. Такі дані Республіканського комітету з лісового та мисливського господарства Криму.
Лише торік на території автономії фіксували понад 200 лісових пожеж. Збитки перевищили 10 мільйонів гривень.
Проте найбільш збитковим був 1994 рік, коли масові лісові пожежі на Південному узбережжі просто зірвали курортний сезон. Лісники кажуть, що тоді причиною пожеж були навмисні підпали.
Але переважно кримські ліси страждають від необережності і недбалості туристів. Непогашені вогнища, кинуті недопалки – це головні причини лісових пожеж.
У Рескомлісі Криму кажуть, що ще одна біда кримських лісів – це браконьєрська вирубка цінних порід дерев, насамперед деревовидного ялівцю. Запашні вироби з нього користуються величезною популярністю у туристів і масово вивозяться за межі Криму.
Лісники кажуть, що такий ялівець у Східній Європі росте лише у Криму, і зараз він перебуває на межі зникнення.
Ірина Біла: В українських лісах росте понад 200 дерев’яних і кущових порід. З них трохи більше половини листяні. Більшість дубів. Саме на них уже не один рік “полюють” браконьєри Луганщини, не зважаючи на те, що саме він є основою байрачних лісів, котрі становлять резерв генофонду лісостепу. Причина – це цінне деревне вугілля, на яке в печах перетворюються ще недавно живі дерева.
Незалежні правоохоронці заявляють, що це добре налагоджений тіньовий бізнес, а чиновники Управління екології вважають, що це надумана проблема.
У ситуації розбирався луганський кореспондент Радіо Свобода Ярослав Гребенюк.
Ярослав Гребенюк: Ліси в Білокуракинському і Біловодському районах Луганської області належать до групи природоохоронних. Це величезні дубові гаї зі старими кремезними стовбурами. Вони привернули увагу місцевих браконьєрів.
Вирубаний ліс завозиться в місцеві села, де встановлені 12 пічок. Потужність кожної — 500 кілограмів готового деревного вугілля.
Екологи стверджують, що вирубуються абсолютно здорові дерева та ще і з порушеннями всіх природоохоронних норм: вирубка суцільна, а не вибіркова.
Шкода завдається не тільки дубовому лісу, а й рослинам тієї місцевості, більшість з яких занесені в Червону книгу України.
Говорить незалежний луганський правозахисник Микола Козирєв.
Микола Козирєв: Там просто браконьєри. Скажімо, машина без номерів, яка їздить по балках і заготовляє дрова. Зокрема, саме дуби рубає для виробництва деревного вугілля.
Цей бізнес, на нашу думку, має тіньовий характер, тому ми подали в прокуратуру. Вони там мають якийсь дозвіл, вони купують цей ліс у лісничого, але це, так би мовити, для того, щоб показати документ.
Ярослав Гребенюк: Однак місцеві чиновники вважають, що проблему вигадали екологи і журналісти. За їхніми словами, вирубка лісу необхідна, щоб звільнити місце для посадки нових дерев.
Говорить перший заступник начальника Державного лісогосподарського об''єднання «Луганськліс» Володимир Шевченко.
Володимир Шевченко: Була перевірка прокуратури, міліції. Незаконних вирубок там немає. Це брехня!
Коли пшеницю сіє агроном, то навіщо він її прибирає? Підійшов час — вона дозріла.
Ось так само і ліс. Пройшов час. Ліс дозрів. Його потрібно прибрати, а новий посадити.
Там хтось випалює вугілля. Дрова у нас купує і випалює вугілля. Ну, а ми-то тут при чому? Комусь не сподобалося, що хтось отримує з цього прибуток.
Ярослав Гребенюк: Правозахисники звертають увагу на те, що робочі, які рубають ліс і перепалюють його в печах, можливо, навіть не знають, що порушують закон. А хтось заробляє на цьому великі гроші.
Екологи обласної організації «Зелений світ» і місцеві правозахисники зверталися з цим питанням до Луганської прокуратури, але поки ще відповіді не отримали.
Ірина Біла: Утім, у вже згадуваному Державному комітеті лісового господарства переконують, що кількість зелених насаджень в Україні щороку збільшується.
Лише за минулий рік дерев було висаджено на 20% більше, аніж вирубано. Так стверджує перший заступник головного лісника України Юрій Марчук.
Юрій Марчук: На сьогодні площа лісу, який садиться, більша від площ, які вирубуються, в середньому на 20%.
Дивіться, ми сьогодні маємо в Україні трошки більше 10 мільйонів гектарів лісів у різних відомствах. В лісах Держкомлісгоспу 7,1 мільйона. Тобто, ми суцільними рубками з 7,1 мільйона рубаємо 35 тисяч гектарів, а садимо сьогодні під 50 тисяч гектарів.
У 2006 році ми посадили нових лісів на загальні площі 16 тисяч гектарів. Це найбільша цифра за роки незалежності України!
Ірина Біла: Дещо скептично до цих цифр ставиться лідер Зеленої партії України, колишній міністр довкілля Сергій Курикін. І наводить свої аргументи.
Сергій Курикін: По-перше, вони беруть до уваги те, що було вирубано законно, і не беруть до уваги те, що було вирубано незаконно.
З іншого боку, мало врахувати те, скільки висаджено, треба визначити, скільки дерев прийнялося і скільки росте на сьогоднішній день, бо з усіх відсотків, які висаджені, вже половина, можливо, загинули, якщо взяти до уваги останні кліматичні аномалії, які відбулися.
Ірина Біла: “Якщо сьогодні Україна не візьметься до збільшення площ лісів, то вона може опинитися перед загрозою зміни екосистеми в країні,” — переконаний Сергій Курикін.
Сергій Курикін: Якщо на державному рівні не буде вжито дієвих заходів щодо відновлення лісів і розширення їхніх площ, то Україна просто опиниться перед екологічною катастрофою. Бо втрата лісів – це не просто втрата зеленого масиву, а це серйозні порушення гідрологічного режиму, зміна рівня водойм, зміна рівня річок, а також це активізація ерозійних процесів.
Україна сьогодні опинилася перед загрозою спустелювання. Щороку, зокрема за рахунок втрати лісів, безповоротно деградують десятки тисяч гектарів землі.
Тому, звичайно, кожен громадянин повинен розуміти, що, знищуючи сьогодні ліс, ми знищуємо власне майбутнє і майбутнє наших дітей. Ірина Біла: Жартують, що нібито чверть території Америки вкрита лісами, а решта — бляшанками з-під пива.
Насправді ж американці й канадці дуже шанобливо ставляться до своїх лісів. А от в Україні ситуація виглядає тривожною. Ліси рідшають, а виробництво пивних бляшанок, навпаки, зростає.
Матеріали до теми:
Італія та Іспанія — найбільші жертви глобального потепління. Дерева допоможуть людству боротися зі змінами в кліматі. Зима, а на Закарпатті квітнуть троянди.