Надія Петрів Ужгород, 18 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – 125-ту за рахунком школу, в якій викладатимуть мовами національних меншин, відкрили днями на Закарпатті. Відкривали Президент України Віктор Ющенко та прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань, бо в новому навчальному закладі дітей вчитимуть саме угорською. Однак, якщо з навчанням мовами нацменшин на Закарпатті немає проблем, то з випускними іспитами рідною мовою складно. Тим більше з огляду на нову систему тестування, запроваджену в Україні.
Нову школу, гроші на яку давали навіть меценати з Угорщини, почали зводити ще в 2001 році. За останні два роками коштами Держбюджету її вдалося добудувати. Вчителька біології в Чомонинській школі Мар’яна Бакша каже, що досі діти вчилися в жахливих умовах. Говорить вчителька: «Стара школа була розкидана в різних приміщеннях, молодші класи окремо від старшокласників. Вчителям доводилося бігати між різними класами. Опалення було пічне. На початку двохтисячних років діти навіть самі повинні були опалення собі облаштовувати, клали дрова до печі».
| Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олег Гаваші. |
| (© RadioSvoboda.Ua) |
Випускні іспити не можна здати на мові нацменшин
Угорський прем’єр Ференц Дюрчань не приховував задоволення від нової школи, де вчитимуть угорською. Нині в області є можливість приймати вступні іспити у вищих та професійних навчальних закладах так само мовами нацменшин. Але нюанс в тому, що складати випускні іспити цими ж мовами нацменшин поки що не можна. Справа в тому, що їхні результати перевірятимуть в інших регіонах.
За словами голови Закарпатської облдержадміністрації Олега Гаваші, цю проблему спробують вирішити за участі вищих навчальних закладів та Міністерства освіти.
Важливо, щоб студенти не зловживали
Мешканці Закарпаття кажуть, що викладання мовами нацменшин – це позитив для України загалом. Тільки б на цьому самі учні не спекулювали, бо таке трапляється. 28-річний ужгородець Валентин розповів: «Якщо згадати студентські роки в університеті (а при Союзі також були школи, де викладали мовами нацменшин, зокрема угорською), то студенти дещо зловживали цим пунктом, казали, що їх навчали в школах лише угорською мовою, вони погано розуміють російську чи українську. Через це доходило до нонсенсів: навіть на парах математики вони казали, що не розуміють деяких моментів. На це був у нас хороший викладач, який також знав угорську мову, він відповідав: без питань, кажи мені угорською мовою, математика у всьому світі, у принципі, однакова. Головне – аби не було зловживань з цього боку і якість освіти не падала».
Власне якість освіти закарпатську владу також турбує. Насамперед тому, що часто не вистачає підручників із різними мовами викладання. До речі, нині в Закарпатті проживають представники понад ста нацменшин.
Матеріали до теми:
Мова: підсумок року.