Олекса Семенченко Слухати:
Лондон, 16 січня 2007 року (RadioSvoboda.Ua) – У центрі уваги європейських газет у вівторок – події у Європейському парламенті, в якому німецький консерватор Ганс-Ґерт Петтерінґ змінив на посаді президента іспанського соціаліста Жозепа Боррелла.
Про обрання Ганса-Ґерта Петтерінґа пише сьогодні серед багатьох інших європейських видань і електронна версія іспанського щоденники «La Vanguardia»: «Німецького християнського демократа Ганса-Ґерта Петтерінґа обрали президентом чистою більшістю у 450 голосів завдяки загальній підтримці народної, соціалістичної, ліберальної фракцій та Союзу за Європу націй. Петтерінґ замінить Жозепа Борелла до наступних виборів до європарламенту, що відбудуться в червні 2009 року».
Щоденник повідомив також, що Петтерінґ пообіцяв під час промови працювати для єдності європейського континенту та стояти на захисті прав людини. В останньому він виокремив такі пріоритетні напрямки, як Чечня та Ґуантанамо.
Суперечки навколо конституції ЄС
Європейській тематиці присвячує статтю і польська газета «Rzeczpospolita». Йдеться про план Німеччини, що головує у ЄС, поновити зусилля щодо ухвалення спільної європейської конституції. Берлін має намір до червня запропонувати для цього «дорожню мапу». Польський щоденник не певен у доречності цього плану: «Чи має сенс присвячувати цінні півроку головування в ЄС дискусії на тему конституції? Цього робити не варто. Краще дати громадянам Євросоюзу 2-3 роки перепочинку, адже вони вже втомлені через процес розширення ЄС. Єдиний ризик відтермінування конституції… у тому, що без неї може бути уповільнено процедури ухвалення рішень, а також може не бути узгодженості у ділянках закону і внутрішніх справ, бо конституція скасувала б у деяких випадках право вето. Але якщо постійно повторювати, що на ЄС без конституції чекає криза, це можна і наврочити. Адже дехто вже починає у це вірити, а дехто розглядає це як претекст, аби заблокувати подальшу інтеґрацію», – наголошує «Rzeczpospolita».
Сенсація на шпальтах «Times»
А в британському часописі «Times» привертає увагу матеріал досить сенсаційного ґатунку. Йдеться про те, що у Великій Британії напередодні стало відомо про існування документу, який доводить: 1956 року прем’єр-міністр Франції Ґі Молле звернувся до свого британського колеґи Антоні Ідена з проханням створити формальний союз двох держав перед лицем радянської загрози. Британець цю пропозицію відхилив. «Times» розмірковує, що сталося б, якби цю «Франглію» дійсно створили б: «Чи привчили б ми їх пити алкоголь без міри, чи вони навчили б нашу молодь сьорбати одну склянку вина цілий вечір? Стали б англійки тендітними, чи, навпаки, француженки – товстими? Чи існував би нині могутній французький сепаратистський рух, і який вплив це мало б на нинішній менший шотландський та басконський сепаратизми? Чи був би уряд менш піддатливий почуттю пост-імперської вини й так само непокоївся проблемами багатокультурності, а чи діяв би, як брутально-прагматичні французи, що забороняють мусульманським жінкам носити гіджаб та допитують підозрюваних у тероризмі без адвоката?», – риторично запитує британський щоденник.
Щоденник повідомив також, що Петтерінґ пообіцяв під час промови працювати для єдності європейського континенту та стояти на захисті прав людини. В останньому він виокремив такі пріоритетні напрямки, як Чечня та Ґуантанамо.
Суперечки навколо конституції ЄС
Європейській тематиці присвячує статтю і польська газета «Rzeczpospolita». Йдеться про план Німеччини, що головує у ЄС, поновити зусилля щодо ухвалення спільної європейської конституції. Берлін має намір до червня запропонувати для цього «дорожню мапу». Польський щоденник не певен у доречності цього плану: «Чи має сенс присвячувати цінні півроку головування в ЄС дискусії на тему конституції? Цього робити не варто. Краще дати громадянам Євросоюзу 2-3 роки перепочинку, адже вони вже втомлені через процес розширення ЄС. Єдиний ризик відтермінування конституції… у тому, що без неї може бути уповільнено процедури ухвалення рішень, а також може не бути узгодженості у ділянках закону і внутрішніх справ, бо конституція скасувала б у деяких випадках право вето. Але якщо постійно повторювати, що на ЄС без конституції чекає криза, це можна і наврочити. Адже дехто вже починає у це вірити, а дехто розглядає це як претекст, аби заблокувати подальшу інтеґрацію», – наголошує «Rzeczpospolita».
Сенсація на шпальтах «Times»
А в британському часописі «Times» привертає увагу матеріал досить сенсаційного ґатунку. Йдеться про те, що у Великій Британії напередодні стало відомо про існування документу, який доводить: 1956 року прем’єр-міністр Франції Ґі Молле звернувся до свого британського колеґи Антоні Ідена з проханням створити формальний союз двох держав перед лицем радянської загрози. Британець цю пропозицію відхилив. «Times» розмірковує, що сталося б, якби цю «Франглію» дійсно створили б: «Чи привчили б ми їх пити алкоголь без міри, чи вони навчили б нашу молодь сьорбати одну склянку вина цілий вечір? Стали б англійки тендітними, чи, навпаки, француженки – товстими? Чи існував би нині могутній французький сепаратистський рух, і який вплив це мало б на нинішній менший шотландський та басконський сепаратизми? Чи був би уряд менш піддатливий почуттю пост-імперської вини й так само непокоївся проблемами багатокультурності, а чи діяв би, як брутально-прагматичні французи, що забороняють мусульманським жінкам носити гіджаб та допитують підозрюваних у тероризмі без адвоката?», – риторично запитує британський щоденник.