Микита Мойсеєв Київ, 10 січня 2007 року. Їх було небагато, порівняно з простими радянськими трудівниками, однак це не завадило на історіях їхніх життів створити героїчний епос. Вони, як справжні мученики, страждали за ідею, яку вважали правдою. Сьогодні до них уже модно ставитись із повагою та обговорювати вголос їхні чесноти, тривалість та кількість етапів "в мєста нє столь отдальонниє". Українські політичні в”язні, примара радянських часів, незабаром відзначатимуть своєрідну річницю. Що це за річниця, чи можна в Україні сьогодні "сісти" за політичну позицію і чи є політв”язні у Росії та Білорусі — дізнаєтесь із сьогоднішніх "Звуків життя". "Політневоля".
Дванадцяте січня сімдесят п’ятого року – саме в цей день, за пропозицією В”ячеслава Чорновола, вперше відзначався День українського політв”язня. Відзначався без пафосу – у політичних таборах та тюрмах. Урочисті заходи — подача заяв проти жорстокості режиму, голодування. У вісімдесят першому члени Київського демократичного клубу розклеїли в Києві кілька екземплярів листівки: “Співвітчизники! Дванадцяте січня — День українських політв’язнів. Підтримаймо їх!”. Усі були затримані , четверо потрапили до в"язниці. Зараз це виглядає майже нереально, до того ж самих полів"язнів начебто держава поважає, адже здебільшого саме у в"язницях формувалися ідеї Незалежної України. Але чи належно держава віддає шану учасникам того руху? Розмірковує колишній дисидент та політв"язень Степан Хмара.
Аудіозапис програми. Перший випуск:
Історія людства рясніє протистояннями влади і суспільства. Тривалий час репресії були найпоширенішим засобом боротьби з інакодумцями. Передумовою, як правило, стає існування тоталітарного режиму, вважає історик Сергій Кот.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
За висловлювання та поширення політично небезпечних для влади заяв можна не лише потрапити за грати, але і позбутися життя, як це трапилося з нашою колегою — журналісткою туркменської служби Радіо Свобода Огульсапар Мурадовою. У вересні минулого року вона загинула у тюрмі, куди її посадили нібито за зберігання боєприпасів. Проте голова туркменської Гельсінкської спілки, правозахисниця Таджігуль Беґмедова вважає це розправою над вільнодумною журналісткою.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
Особлива категорія політв’язнів, які насправді і до політики не мали жодного стосунку,— священнослужителі, які не хотіли співпрацювати з КДБ. Живих серед них лишилося небагато, якщо вірити досліднику з Волині Володимиру Борщевичу. Нещодавно він випустив про репресованих священиків книгу, над якою працював шість років. Розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Рівному Валентина Одарченко.
Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
Аудіозапис програми. Перший випуск:
Історія людства рясніє протистояннями влади і суспільства. Тривалий час репресії були найпоширенішим засобом боротьби з інакодумцями. Передумовою, як правило, стає існування тоталітарного режиму, вважає історик Сергій Кот.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
За висловлювання та поширення політично небезпечних для влади заяв можна не лише потрапити за грати, але і позбутися життя, як це трапилося з нашою колегою — журналісткою туркменської служби Радіо Свобода Огульсапар Мурадовою. У вересні минулого року вона загинула у тюрмі, куди її посадили нібито за зберігання боєприпасів. Проте голова туркменської Гельсінкської спілки, правозахисниця Таджігуль Беґмедова вважає це розправою над вільнодумною журналісткою.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
Особлива категорія політв’язнів, які насправді і до політики не мали жодного стосунку,— священнослужителі, які не хотіли співпрацювати з КДБ. Живих серед них лишилося небагато, якщо вірити досліднику з Волині Володимиру Борщевичу. Нещодавно він випустив про репресованих священиків книгу, над якою працював шість років. Розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Рівному Валентина Одарченко.
Аудіозапис програми. Четвертий випуск: