Юлія Рацибарська У Дніпропетровську, на будівлі одного із найпрестижніших готелів, сьогодні з’явилася гранітна меморіальна дошка на честь Нестора Махна. Її встановили активісти Дніпропетровської організації партії «Братство». Щоправда, замість заявлених півтисячі учасників акції зібралося менше сотні. Правоохоронці називають встановлення дошки на будівлі, яка є пам’яткою архітектури, незаконним.
На будівлі "Асторії" вже є дошка про перебування тут штабу ГУБРЕВКОМУ. |
(© RadioSvoboda.Ua) |
"Цей будинок належить штабу Махна"
Лідер «Братства» Дмитро Корчинський каже, що його прихильників мало турбує те, кому зараз належить будівля, меморіальна дошка має стати її окрасою: "Всі гасла «махновщини» сьогодні дуже актуальні. "Бий жовтих, поки не посиніють, бий жовтих, поки не посиніють", "Будь-яка Конституція – брехня» –все це правильно. Цей будинок належить штабу Махна. Те, що тимчасово "махновці" не в місті – ну, то нічого, вони повернуться. Ні, Лазаренкові тут нічого не належить, тут все належить "махновцям".
Адміністрація «Асторії» дізналась про сьогоднішню акцію за кілька хвилин до її початку від журналістів. Найбільше стурбовані тим, що з ними нічого не узгоджували, каже черговий адміністратор пані Ніна: "Все належить узгодити. Я нічого не маю проти батька Махна як історичної особистості, але так ніхто не робить”.
Правоохоронці: розберемося
Наразі правоохоронці збираються провести перевірку за фактом встановлення дошки. Однак про порушення справи поки що не йдеться. Вчинок "братчиків", кажуть, "тягне" максимум на адміністративне правопорушення.
Нестор Махно: коротка довідка
Нагадаю, провідник українських анархістів Нестор Махно народився 27 жовтня 1888 року в селянській родині в селі Гуляйполе Катеринославської губернії. Приблизно з 1912-го року почав активно працювати в анархо-комуністичній організації.
Навесні 1918 року територія Гуляй-Польського району була захоплена німецькими військами. У липні Нестор Махно почав збройну боротьбу, зібравши невеликий загін. Завдяки підтримці місцевого населення, боротьба була успішною. Махновські частини займали великі населені пункти й довгий час їх утримували. Більшовики використали війська Махна у боротьбі проти військ Денікіна та Врангеля, однак потім розгромили його формування у Гуляйполі. Сам Махно з невеликою групою прихильників вийшов з оточення, перейшов кордон і здався румунській владі. Його відправили до концтабору, звідки він втік до Польщі. Потім переїхав до Парижа, де працював теслярем. Помер у 1934 році. Похований на цвинтарі Пер-Лашез разом із паризькими комунарами.