Ірина Перешило Київ, 11 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Чернігівський колегіум – навчальний заклад європейського зразка, випускники котрого у 18 столітті несли освіту в Росію, стверджує старший науковий співробітник заповідника “Чернігів стародавній” Ольга Травкіна.
Р.С.: Пані Ольго, коли започаткований у Чернігові колегіум?
О.Т.: Колегіум відкрили в 1700 році. Його відкрив відомий чернігівський архієпископ Іоанн Максимович за фінансової підтримки гетьмана Івана Мазепи. Р.С.: Які дисципліни викладали в колегіумі, і який статус мав цей навчальний заклад?
О.Т.: Як і в Києво-Могилянській колегії, так і тут викладалися насамперед іноземні мови. Ці навчальні заклади були створені за зразком західноєвропейських навчальних закладів.
Р.С.: Хто навчався в колегіумі?
О.Т.: Це був заклад не духовний, не дивлячись на те, що він містився на території монастиря і тут викладали ченці. Навчалися тут переважно діти світських батьків. Насамперед діти козацької старшини. Міщани, селяни. Заклад був демократичний. Приймали всіх охочих. Малозабезпечених студентів забезпечували обідами і гуртожитком – бурсою.
Р.С.: Навчання було платним?
О.Т.: Навчання офіційно не було платним. Але батьки багатих студентів на початку і в кінці навчального року, а також на свята робили подношеніє префекту – керівнику колегіуму і вчителям.
Р.С.: Ми стоїмо зараз у класі колегіуму – досить невелике приміщення. Скільки учнів було у класах?
О.Т.: Десь від 30 до 40.
Р.С.: Якими були дисциплінарні заходи щодо підтримання порядку?
О.Т.: Різні методи заохочення. Були покарання штрафами, позбавленням обіду, різками. Особливо в четвер і в суботу, коли підводили підсумки за тиждень, були покарання різками. Але найбільше покарання, коли всіх учнів виводили на шкільний двір, і під калатання дзвону карали прилюдно різками і виганяли з колегіуму.
Р.С.: За які вчинки було таке покарання?
О.Т.: Екстраординарні. Або зовсім студент не відвідує лекції. Або за п''янство, сутички з солдатами. В колегіумі навчалися студенти досить дорослого віку. По відомостях колегіуму найстарші студенти були 30-ти років. Це були люди такого віку, яким треба було женитися. І була інструкція, особливо по бурсі, де говорилося, що за те, що відвідують шинки, на весіллях студенти пропадають – от за таке могли вигнати з колегіуму.
Р.С.: Я тримаю в руках каральну різку. Вона півтора метри довжиною, досить тонка лозина, чи вимочували її перед тим, як карали учнів?
О.Т.: Так, їх вимочували у соляній воді. І навіть був такий захід – восени, всією школою відправлялися на заготівлю таких різок. Привозили їх цілі вози, щоб вистачило на весь рік. Я ще хочу додати, що завдяки таким навчальним закладам європейського рівня у нас в Україні було багато освічених людей. А коли Петро І почав у Росії реформи, багато випускників цих навчальних закладів були запрошені до Росії. Почався відтік нашої еліти туди і вони там засновували школи, друкарні на зразок наших і фактично у 18 столітті українці просвітили Росію. Вчена дружина Петра І складалася виключно з українців. Всі вищі ієрархічні посади в Росії до Катерини 2 обіймали українці. Вони були перекладачами, викладачами, письменниками, лікарями.
О.Т.: Колегіум відкрили в 1700 році. Його відкрив відомий чернігівський архієпископ Іоанн Максимович за фінансової підтримки гетьмана Івана Мазепи. Р.С.: Які дисципліни викладали в колегіумі, і який статус мав цей навчальний заклад?
О.Т.: Як і в Києво-Могилянській колегії, так і тут викладалися насамперед іноземні мови. Ці навчальні заклади були створені за зразком західноєвропейських навчальних закладів.
Р.С.: Хто навчався в колегіумі?
О.Т.: Це був заклад не духовний, не дивлячись на те, що він містився на території монастиря і тут викладали ченці. Навчалися тут переважно діти світських батьків. Насамперед діти козацької старшини. Міщани, селяни. Заклад був демократичний. Приймали всіх охочих. Малозабезпечених студентів забезпечували обідами і гуртожитком – бурсою.
Р.С.: Навчання було платним?
О.Т.: Навчання офіційно не було платним. Але батьки багатих студентів на початку і в кінці навчального року, а також на свята робили подношеніє префекту – керівнику колегіуму і вчителям.
Р.С.: Ми стоїмо зараз у класі колегіуму – досить невелике приміщення. Скільки учнів було у класах?
О.Т.: Десь від 30 до 40.
Р.С.: Якими були дисциплінарні заходи щодо підтримання порядку?
О.Т.: Різні методи заохочення. Були покарання штрафами, позбавленням обіду, різками. Особливо в четвер і в суботу, коли підводили підсумки за тиждень, були покарання різками. Але найбільше покарання, коли всіх учнів виводили на шкільний двір, і під калатання дзвону карали прилюдно різками і виганяли з колегіуму.
Р.С.: За які вчинки було таке покарання?
О.Т.: Екстраординарні. Або зовсім студент не відвідує лекції. Або за п''янство, сутички з солдатами. В колегіумі навчалися студенти досить дорослого віку. По відомостях колегіуму найстарші студенти були 30-ти років. Це були люди такого віку, яким треба було женитися. І була інструкція, особливо по бурсі, де говорилося, що за те, що відвідують шинки, на весіллях студенти пропадають – от за таке могли вигнати з колегіуму.
Р.С.: Я тримаю в руках каральну різку. Вона півтора метри довжиною, досить тонка лозина, чи вимочували її перед тим, як карали учнів?
О.Т.: Так, їх вимочували у соляній воді. І навіть був такий захід – восени, всією школою відправлялися на заготівлю таких різок. Привозили їх цілі вози, щоб вистачило на весь рік. Я ще хочу додати, що завдяки таким навчальним закладам європейського рівня у нас в Україні було багато освічених людей. А коли Петро І почав у Росії реформи, багато випускників цих навчальних закладів були запрошені до Росії. Почався відтік нашої еліти туди і вони там засновували школи, друкарні на зразок наших і фактично у 18 столітті українці просвітили Росію. Вчена дружина Петра І складалася виключно з українців. Всі вищі ієрархічні посади в Росії до Катерини 2 обіймали українці. Вони були перекладачами, викладачами, письменниками, лікарями.