Київ, 2 листопада 2006 року. Імідж вченої людини у всі віки шанувався у Європейській культурі. Чи то монахи-гуманітарії, чи то піонери точних наук - образи цих людей вдруковані у свідомості багатьох людей, як світочів та піонерів. У Радянському Союзі імідж вченого всіляко підтримувався державою - принаймні, будувалася сила-силенна науково-дослідних інститутів, працювала програма бодай сумнівних, але бонусів, і фундаментальна наука мирно співіснувала із прикладною. Після отримання незалежності на певний час про науку забули, а згодом "прихватизація" влучно захопила і наукові інститути, і найкращі уми сучасності, які або пішли у бізнес, або поїхали за кордон. Що відбувається із найпрогресивнішими представниками нації сьогодні? Як можна відновити статус і статки вченого?
Україна зараз перетворюється на сировинну державу - через неправильне ставлення до науки - вважає Академік Ярослав Яцків. Якщо так справи ітимуть і далі - ми зможемо виживати лише за рахунок природних багатств, що є стратегічно помилково. І двох мільярдів гривень, які мають щорічно виділятися на потреби української науки - катастрофічно мало, стверджує Академік.
Аудіозапис програми. Перший випуск:
На Дніпропетровському заводі “Південмаш” - одному з найбільших державних підприємств України, з ностальгією згадують радянські часи, коли вчені отримували по чотириста карбованців. Наразі ж зарплата наукового співробітника дорівнює його посадовому окладу, розповідає дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.
Наукові дослідження у Великій Британії зосереджені при університетах і там їм приділяється велика увага та фінансування. Щоправда, розмір останнього залежить від того - наскільки великим може бути прибуток від результатів того чи іншого дослідження - каже кореспондент Радіо Свобода у Лондоні Олекса Семенченко.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Українська наука державною падчеркою, котрій вряди-годи перепадають фінансові крихти з бюджету, вважає академік Костянтин Ситник. Через це вітчизняна наукова галузь відстала на десять-п"ятнадцять років не лише від американської чи британської , але й від казахської і китайської наук...
Українські вчені беруть участь у закордонних спільних проектах. Отримують звідти гроші і навіть державні нагороди. Сьогодні у Посольстві Російської Федерації вручали російські урядові відзнаки двом українським науковцям. Репортаж Миколи Закалюжного.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
Професійні емігранти української науки - дуже поширене явище... І це можна зрозуміти - бо отримувати за кордоном на порядок, або навіть кілька порядків більше за працю у комфортних умовах сильна спокуса. Для академіка, директора інституту ботаніки Костянтина Ситника це стає часом справжньою проблемою - бо їдуть, як правило, найталановитіші...
Костянтин Петров ще під час навчання в університеті на фізичному факультеті часто їздив за кордон - набиратися досвіду. Зараз вчений працює У Копенгагені і переконаний, що космополітичність представника фундаментальної, тобто теоретичної науки - абсолютно нормальне явище...
Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
Аудіозапис програми. Перший випуск:
На Дніпропетровському заводі “Південмаш” - одному з найбільших державних підприємств України, з ностальгією згадують радянські часи, коли вчені отримували по чотириста карбованців. Наразі ж зарплата наукового співробітника дорівнює його посадовому окладу, розповідає дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.
Наукові дослідження у Великій Британії зосереджені при університетах і там їм приділяється велика увага та фінансування. Щоправда, розмір останнього залежить від того - наскільки великим може бути прибуток від результатів того чи іншого дослідження - каже кореспондент Радіо Свобода у Лондоні Олекса Семенченко.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Українська наука державною падчеркою, котрій вряди-годи перепадають фінансові крихти з бюджету, вважає академік Костянтин Ситник. Через це вітчизняна наукова галузь відстала на десять-п"ятнадцять років не лише від американської чи британської , але й від казахської і китайської наук...
Українські вчені беруть участь у закордонних спільних проектах. Отримують звідти гроші і навіть державні нагороди. Сьогодні у Посольстві Російської Федерації вручали російські урядові відзнаки двом українським науковцям. Репортаж Миколи Закалюжного.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
Професійні емігранти української науки - дуже поширене явище... І це можна зрозуміти - бо отримувати за кордоном на порядок, або навіть кілька порядків більше за працю у комфортних умовах сильна спокуса. Для академіка, директора інституту ботаніки Костянтина Ситника це стає часом справжньою проблемою - бо їдуть, як правило, найталановитіші...
Костянтин Петров ще під час навчання в університеті на фізичному факультеті часто їздив за кордон - набиратися досвіду. Зараз вчений працює У Копенгагені і переконаний, що космополітичність представника фундаментальної, тобто теоретичної науки - абсолютно нормальне явище...
Аудіозапис програми. Четвертий випуск: