Програму впровадження науково-технічних новинок на Рівненщині втілюватимуть за сприяння ОБСЄ.

Інноваційна історія Рівненщини має чим похвалитися – з ініціативи місцевих виробничників з’явилися тут і підприємство «Укрбурштин», і сірникова фабрика… В Національному університеті водного господарства існує ряд цінних розробок з енергозбереження та природокористування, для впровадження яких навіть створена науково-координаційна рада. Однак коли науковці попросили депутатів надати фінансування на втілення хоча б деяких із них, наприклад, оновлення меліоративних каналів – отримали відмову. Наслідки такої політики вже маємо на Волині – затоплені під час літніх дощів посіви трьох районів. Кількість винаходів щороку зростає, а от їхнє втілення гальмується, констатує директор Рівненської організації Української асоціації маркетингу Олександр Гладунов:

«З року в рік збільшується кількість зареєстрованих охоронних документів на права промислової власності, і зменшується або є недостатньо високою кількість використаних охоронних документів у виробництві…»

В арсеналі місцевих винахідників – інвестиційні проекти будівництва міні-ГЕС на річці Горинь, модернізації Рівненського пивзаводу, переробки пет-пляшок. Скажімо, учасники семінару звернули увагу на проекти приватної фірми «Фантомаш» («фантастичні машини»). Сарненські виробничники не тільки граються словами, а й вкладають у них конкретний зміст – роблять те, чого до них не робив ніхто. Каже директор «Фантомашу» Анатолій Сінозацький:

«Останнім часом ми робимо дробарно-сортувальні комплекси для граніту, вапняку, мармуровидного вапняку, дробарки для склобою. Звернулися до нас із Донецька підприємці по золотовмісній породі – її також треба дробити перед збагаченням…Зробили кілька для антрациту для приватних шахт…»

А ще підприємці із Сарн виношують цікавий проект переробки сміття.

Сінозацький: «Зараз переважають полімери: пет-пляшки, тетра-паки і т. д. Це тверда нафта. З чистих полімерів можна отримати до 90 процентів синтетичної нафти, а зі змішаних – 40% штучної нафти…Це набагато вигідніше, ніж паливо із рапсової олії». . Подібний завод міг би забезпечувати нафтопродуктами місто з 50 тисячами населення. Банкіри, до яких звернулися підприємці за підтримкою, спочатку вирішили взяти участь у будівництві, а згодом завагалися – адже аналогів заводу немає, тільки запатентовані розробки… Тим часом смітник поблизу Рівного насувається на місто, а їдучий дим від спалюваного сміття все частіше дістається рівненських квартир.

Щоб поламати таку ситуацію у науково-технічній сфері, рівненські маркетологи за фінансової підтримки ОБСЄ створили інноваційний кластер «Впровадження», до якого увійшли і науковці, і бізнесмени, і представники влади. Учасники кластеру залучатимуть фінансування інновацій у рамках державних програм та проектів міжнародних донорських організацій. Їхні плани цілком реальні: перші найцікавіші розробки мають бути втілені в життя уже в 2007 році.