Наталія Вікуліна Брюссель, 31 cерпня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - З американців при отриманні візи в Бельгію зніматимуть відбитки пальців, таке правило Брюссель може запровадити і щодо інших країн, які не входять до Євросоюзу. На цю тему звертає увагу бельгійська преса. Вона також пише про становище з нелегалами в країні та про конфліктну ситуацію, коли в кількох школах учням заборонили говорити французькою.
Візу для подорожі до Бельгії американці відтепер зможуть отримати тільки після того, як з них знімуть відбитки пальців. Такий експериментальний проект Брюссель розпочав у своєму посольстві в Вашингтоні, а також у трьох африканських країнах, пише фламандська газета "Де Морген". За словами міністра закордонних справ Бельгії Карела Де Гукта, новий експеримент Брюсселя не спрямований проти будь-кого, а потрібен для кращого контролю на кордонах. Нагадаю, що бельгійцям для отримання візи США також потрібно залишити свої відбитки пальців. Над новим проектом Бельгія працює разом із Францією, ці країни обмінюються між собою знятими відбитками пальців. Головний бельгійський аеропорт у Завентемі вже має всю необхідну апаратуру, щоб сканувати відбитки пальців, необхідна техніка має незабаром з’явитися і в паризькому аеропорту Шарля де Голля. Цього року Бельгія хоче поширити експеримент на 20 країн, які не входять до Євросоюзу. Ініціативу мають підхопити ще 8 країн ЄС, які також зніматимуть з прохачів візи відбитки пальців, пише газета "Де Морген".
Новий поворот отримує ситуація навколо нелегалів, які окупують церкви в Бельгії і вимагають видачі їм документів на проживання в країні. У середу бургомістр Еттербека, одного з районів Брюсселя, підписав наказ про вигнання з церкви Сакр-Кьор групи нелегальних мігрантів, повідомляє франкомовна газета "Ля Лібр Бельжік". Таке рішення бургомістр ухвалив з огляду на небезпечну пожежну ситуацію в церкві, другий поверх якої не має запасного виходу на випадок вогню. Отже, у церкві можуть залишитися 30 із 100 нелегалів. Іммігранти окупували храм ще п’ять місяців тому, вимагаючи від уряду видати їм дозвіл на проживання в країні. А три тижні тому 79 осіб оголосили голодування, натхнені тим, що саме таким шляхом нелегали в іншій церкві домоглися документів, пише "Ля Лібр Бельжік".
І наостанок - про проблеми, які виникли у чотирьох школах передмістя Брюсселя напередодні нового навчального року. "Кара за розмову французькою!" - з таким заголовком вийшла газета "Ля Дерн"єр Ер". Учням школи у селищі Мерхтем заборонили спілкуватися на перервах французькою мовою замість фламандської, за порушення наказу дітей каратимуть: аж до виключення зі школи. "Це жахливо! Таке бажання викорінити франкомовних наближається до расизму",- обурюються представники Демократичного фронту франкофонів. Їхній гнів, вважають оглядачі, можна пояснити і тим, що Мерхтем розташований у двох кроках від Брюсселя, де говорять здебільшого французькою. Бургомістр селища заявив, що не збирається скасовувати рішення, повідомляє "Ля Дерн’єр Ер".
Новий поворот отримує ситуація навколо нелегалів, які окупують церкви в Бельгії і вимагають видачі їм документів на проживання в країні. У середу бургомістр Еттербека, одного з районів Брюсселя, підписав наказ про вигнання з церкви Сакр-Кьор групи нелегальних мігрантів, повідомляє франкомовна газета "Ля Лібр Бельжік". Таке рішення бургомістр ухвалив з огляду на небезпечну пожежну ситуацію в церкві, другий поверх якої не має запасного виходу на випадок вогню. Отже, у церкві можуть залишитися 30 із 100 нелегалів. Іммігранти окупували храм ще п’ять місяців тому, вимагаючи від уряду видати їм дозвіл на проживання в країні. А три тижні тому 79 осіб оголосили голодування, натхнені тим, що саме таким шляхом нелегали в іншій церкві домоглися документів, пише "Ля Лібр Бельжік".
І наостанок - про проблеми, які виникли у чотирьох школах передмістя Брюсселя напередодні нового навчального року. "Кара за розмову французькою!" - з таким заголовком вийшла газета "Ля Дерн"єр Ер". Учням школи у селищі Мерхтем заборонили спілкуватися на перервах французькою мовою замість фламандської, за порушення наказу дітей каратимуть: аж до виключення зі школи. "Це жахливо! Таке бажання викорінити франкомовних наближається до расизму",- обурюються представники Демократичного фронту франкофонів. Їхній гнів, вважають оглядачі, можна пояснити і тим, що Мерхтем розташований у двох кроках від Брюсселя, де говорять здебільшого французькою. Бургомістр селища заявив, що не збирається скасовувати рішення, повідомляє "Ля Дерн’єр Ер".