Київ – Громадські ради не можуть проводити повноцінну антикорупційну експертизу нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Про це заявляють представники контактної групи Transparency International в Україні. Головною причиною є брак досвіду. Така перевірка стала можливою з кінця минулого року, після набуття чинності постанови про це Кабінету Міністрів. Transparency International в Україні вирішила допомогти громадським активістам, видавши збірку конкретних рекомендацій.
Починаючи з листопада минулого року, згідно з урядовою постановою, громадські ради всіх рівнів отримали можливість проводити антикорупційну експертизу нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Раніше такі перевірки здійснювали лише державні органи.
Проте, за словами представників міжнародної організації Transparency International, антикорупційна експертиза, яку проводять громадські ради, є неналежною через відсутність підготовлених фахівців.
Громадськість навчать проводити антикорупційну експертизу
Рекомендації з проведення антикорупційної експертизи для чиновників були запроваджені з ініціативи урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики ще у 2009 році. В 2010 році свої доопрацьовані рекомендації щодо цього видало Міністерство юстиції України.
Проте, наголошує керівник творчого об’єднання «Торо» контактної групи Transparency International в Україні Олексій Хмара, для представників громадських рад ніяких простих і зрозумілих рекомендацій досі не існувало.
«Так у нас виникла ідея розробити максимально наближену до потреб простих людей методичку з проведення антикорупційної експертизи», – говорить Олексій Хмара.
Він упевнений, що методичні рекомендації, розроблені контактною групою Transpеarency International в Україні, дадуть можливість членам громадських рад, які не є вузькопрофільними фахівцями, проводити антикорупційну перевірку діяльності чиновників належним чином.
Виявити приховані механізми для корупції можуть лише вузькопрофільні фахівці?
Представники громадськості позитивно оцінюють ініціативу Transparency International.
Водночас доктор наук із державного управління Олександр Сушинський висловлює сумнів, що спеціально не підготовлені члени громадських рад зможуть виявити приховані корупційні механізми у нормативно-правових актах.
«Будь-яка діяльність має здійснюватись на професійній основі, – вважає експерт. – Треба розуміти законодавчі акти всіх рівнів – від Конституції до розпоряджень голови виконкому чи місцевої адміністрації, вони завжди мають корисливий інтерес, вони завжди латентні. Вони готуються професійно, тому на громадській ініціативі боротися чи виявляти професійно підготовлені професійні інтереси, з прихованими інтересами, на жаль, не вийде».
У Чехії механізм антикорупційної перевірки громадськістю усього законодавства діє з 2007 року, розповідає Радім Буреш, керівник міжнародних програм Transparency International у Чехії. А от оцінка нового законодавства відбувається хоча з ініціативи громади, але фахівцями вузького профілю.
«Усе нове законодавство виноситься на громадське обговорення, незалежно від рівня цього законодавчого акту», – зазначає Радім Буреш.
В Україні ж громадськість нині може проводити антикорупційну перевірку лише нормативно-правових актів інститутів виконавчої влади. Усе інше законодавство громадськість перевірити на шпарини для корупції фактично не може.
Проте, за словами представників міжнародної організації Transparency International, антикорупційна експертиза, яку проводять громадські ради, є неналежною через відсутність підготовлених фахівців.
Громадськість навчать проводити антикорупційну експертизу
Рекомендації з проведення антикорупційної експертизи для чиновників були запроваджені з ініціативи урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики ще у 2009 році. В 2010 році свої доопрацьовані рекомендації щодо цього видало Міністерство юстиції України.
Проте, наголошує керівник творчого об’єднання «Торо» контактної групи Transparency International в Україні Олексій Хмара, для представників громадських рад ніяких простих і зрозумілих рекомендацій досі не існувало.
«Так у нас виникла ідея розробити максимально наближену до потреб простих людей методичку з проведення антикорупційної експертизи», – говорить Олексій Хмара.
Він упевнений, що методичні рекомендації, розроблені контактною групою Transpеarency International в Україні, дадуть можливість членам громадських рад, які не є вузькопрофільними фахівцями, проводити антикорупційну перевірку діяльності чиновників належним чином.
Виявити приховані механізми для корупції можуть лише вузькопрофільні фахівці?
Представники громадськості позитивно оцінюють ініціативу Transparency International.
Водночас доктор наук із державного управління Олександр Сушинський висловлює сумнів, що спеціально не підготовлені члени громадських рад зможуть виявити приховані корупційні механізми у нормативно-правових актах.
«Будь-яка діяльність має здійснюватись на професійній основі, – вважає експерт. – Треба розуміти законодавчі акти всіх рівнів – від Конституції до розпоряджень голови виконкому чи місцевої адміністрації, вони завжди мають корисливий інтерес, вони завжди латентні. Вони готуються професійно, тому на громадській ініціативі боротися чи виявляти професійно підготовлені професійні інтереси, з прихованими інтересами, на жаль, не вийде».
У Чехії механізм антикорупційної перевірки громадськістю усього законодавства діє з 2007 року, розповідає Радім Буреш, керівник міжнародних програм Transparency International у Чехії. А от оцінка нового законодавства відбувається хоча з ініціативи громади, але фахівцями вузького профілю.
«Усе нове законодавство виноситься на громадське обговорення, незалежно від рівня цього законодавчого акту», – зазначає Радім Буреш.
В Україні ж громадськість нині може проводити антикорупційну перевірку лише нормативно-правових актів інститутів виконавчої влади. Усе інше законодавство громадськість перевірити на шпарини для корупції фактично не може.