Нафтогін Баку –Тбілісі –Джейхан – від мрій до реальності.

Василь Зілгалов Прага, 12 липня 2006 – У четвер, незважаючи на забобонне 13 липня, офіційно відкривається довгоочікуваний нафтогін Баку-Тбілісі- Джейхан. У турецькому порту Джейхан на інавгурацію очікують прибуття представників шістнадцяти держав, у тому числі чільників зі США та Росії, хоча цей нафтопровід оминає ту ж Росію і ще одного нафтового гіганта – Іран. На сьогодні потужність цього проекту забезпечується поки що лише азербайджанською нафтою, але очікується й участь Казахстану та інших країн. Відомо, що нафтогін буде здатний переганяти до одного мільйона барелів нафти в день і цих показників він мабуть досягне вже у 2009 році.
Те, що урочистості в Джейхані будуть масштабні, відомо вже давно. Затрати на саму інавгурацію складатимуть понад 3,5 мільйона доларів США. Одним із господарів свята є британська компанія “Брітіш Петролеум”, оператор проекту БТД. А в цілому у відкритті нафтогону братимуть участь представники понад 400 компаній. Хоча перша азербайджанська нафта була вже прокачана через нафтогін до Джейхана в кінці травня, а 4 червня перший танкер нафти відплив до Європи, все ж проблем з цим проектом є чимало. Одна з перших – це політична нестабільність в регіоні Кавказу. Насамперед, це азербайджансько-вірменські суперечності із-за Нагірного Карабаху. Нещодавно президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив на адресу Вірменії таке:

"У наступні 20 років Азербайджан має отримати від нафтового проекту 140 мільярдів доларів. І якщо ви вважаєте, що Нагірний Карабах є наша проблема номер один – а я не бачу жодних інших проблем для Азербайджану – ми можемо застосувати цю величезну підтримку для зміцнення нашої армії і показати, що наша армія здатна у будь-який момент повернутися назад на наші окуповані землі". Росія має тісні стосунки з Єреваном, а Азербайджан межує з Іраном, котрий підтримав свого часу Вірменію у конфлікті із-за Нагірного Карабаху. У самому Ірані проживає близько 15 мільйонів етнічних азербайджанців, що лякає Баку. Експерти також вказують на високий рівень соціальної напруженості в самому Азербайджані, котрий є однією з найбільш корумпованих країн світу. Британський експерт з проблем Азербайджану Том де Вал вважає, що збагачення верхівки країни за рахунок нафти посилює суспільну напругу:


"І коли ви станете свідками заворушень серед нафтовиків, ви побачите й наростання ісламістських настроїв. А цього досить для дестабілізації". Казахстан лише має намір возити свою нафту каспійськими танкерами до нафтогону БТД у 2007 році, а екологи вже б’ють тривогу. Зокрема, відома грузинська активістка з охорони навколишнього середовища Манана Кохладзе, лауреат премії Ґолдмана/ еквівалента Нобелівської премії в екології/ попереджає не лише про загрозу нафтогону грузинським мінеральним водам:

"Каспійське море є дуже чутливою екосистемою. Це замкнуте море, все добування нафти зосереджене тут, і в разі аварії танкера на додачу - реальна смерть Каспію".

Отож після бурхливого свята в Джейхані почнуться суворі будні нового нафтогону Баку – Тбілісі – Джейхан.