Смерть “російського Осами бін Ладена” - огляд європейської преси.

Чеченський ватажок Басаєв не загинув в результаті операції російських спецслужб, - про це пише польська „Ґазета виборча” з посиланням на інтернетний сервер „Кавказцентр”. Польська газета зазначає, що Басаєв загинув, очевидно, в результаті потужного вибуху вантажівки. В наслідок вибуху загинуло четверо, а не дванадцятеро осіб, як про це повідомили російські засоби масової інформації, пише газета. Вибух відірвав Басаєву голову, і саме по голові впізнали російські спецслужби вбитого. „Кавказцентр” стверджує, що до вибуху дійшло випадково, тобто що це не попередньо запланована росіянами операція. На думку польської газети, смерть Басаєва - болісний удар по чеченському руху опору.

І словацький щоденний „Сме” схиляється до думки, що смерть Басаєва є результатом випадкового вибуху вантажівки, хоча в Росії його загибель зараховується до надзвичайних успіхів спецслужб. Газета повідомляє, що тіло чеченського ватажка остаточно ідентифікують тільки через тиждень, провівши аналіз ДНК.

Натомість більшість російських газет розглядає факт загибелі Басаєва в контексті боротьби з тероризмом на Кавказі. Зокрема, на думку газети „Ведомости”, ліквідація Басаєва росіянами рівнозначна ліквідації Усами Бін Ладена американцями, адже без мертвого Басаєва не можна вважати антитерористичну операцію на Кавказі закінченою. А газета „Новые известия” цитує слова чеченського президента АЛУ АЛХАНОВА, на думку якого тільки зараз можна ставити риску під операціями проти терористів на Кавказі. Смерть Басаєва означає логічний кінець тяжкій боротьбі з незаконними збройними формуваннями терористів у Чечні.

А британська „Ґардіан” звертає увагу на життєву дорогу, якою пройшов Басаєв – від національного героя до екстреміста, пов’язаного з фундаментальними ісламістами. Це призвело до зміни цінностей і в домаганнях незалежності Чечні. А в такому контексті зникла повага до звичайного життя і прав людини, причім як з боку росіян, так і з боку чеченців, а Басаєв виявився одним з найбільш відчайдушних диктаторів. Останні вісім років життя він провів у втечах, еміграції, у відеозаписах і телефонних розмовах, щоб таким чином брати на себе відповідальність за всі злочини.