Пластуни Івано-Франківщини проводять літнє таборування.

Іван Костюк Івано-Франківськ, 11 липня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Пластуни Івано-Франківщини проводять літнє таборування. Близько двох сотень юнаків та дівчат, які входять до Української скаутської організації, розділились на окремі курені і вчаться виживати в природніх умовах. Окрім цього, пластуни вивчають українську історію, пісні та звичаї.
Нарада пластунів.
Близько 30-ти хлопців розбили свій табір у Чоному лісі поблизу річки Лімниця. Усі вони члени Української скаутської організації „Пласт”. На Прикарпатті діє ще п’ять таких таборів.

До табору поблизу Лімниці увійшло два курені: імені Степана Ленкавського та Володимира Івасюка. Хлопці вивчають науку виживання в природніх умовах: як розпалити вогнище, скласти наплічник, орієнтуватись на місцевості, варити їжу та ще цілий ряд менших та більших примудростей, що їх необхідно опанувати справжньому пластунові.

Такі табори проводяться по кілька разів на рік, і пластуни мають змогу постійно вдосконалювати свою майстерність.

На сьогоднішній день український пласт є найпотужнішою дитячо-юнацькою. Орагіназцією. До нього входить понад 10 тисяч осіб. Комендант табору Тарас Зень, який має жартівливу назву „Мамонти”, так пояснює основну мету влаштування таких таборів:

„Табір, по-перше, покликаний навчити дітей, які прийшли нещодавно у „Пласт”, найбільш елементарних пластових навичок. Це в’язання вузлів, дроблення брам, куховарення та інших речей, які потрібні при такому способі життя”.

Як стверджує комендант, хлопці, вік яких не перевищує 13-14 років, спершу хочуть додому. Але вже на 4-5 день настає так званий перелом і вони цілком адаптуються до лісового життя. Учень природничого ліцею Ростислав Бабич – пластун зі стажем. Він так бачить привабливість таборування:

„Ці табори мені багато дають. Я багато пізнаю нового. Постійно чогось вчуся. Дуже цікаві гутірки проводяться. На минулому таборі дуже цікава гутірка була про журналістику. На цьому таборі дуже цікава гутірка про націоналізм. А ще крім цього є цілком практичні справи. Скажімо, в’язати вузли”.

Пластунський сеньйор, чи, інакше кажучи, один з ветеранів „Пласту”, 38-літній Василь Іваночко стверджує, що „Пласт” є справжньою школою виховання характеру дитини, гартування тіла і, звичайно ж, формування національно свідомих громадян:

„Дякуючи „Пластові”, методі виховання, дякуючи цим мандрівкам, цим таборам у лісі діти мають змогу задуматись над змістом свого життя. Я гадаю, що в такій ситуації найлегше гартувати українську інтелігенцію та українську еліту”.

Пластунські табори триватимуть у Карпатах до пізньої осені. Діти, що потрапили в „Пласт”, одностайно запевняють, що це велика гра яка триватиме все їхнє життя.