Михайло Рамач Белград, 19 червня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Словенія може перейти на єдину європейську валюту вже наступного року. Запровадження євро в Словенії схвалив Євросоюз. Формально це рішення мають затвердити міністри фінансів країн ЄС наступного місяця. Таким чином Словенія стане першою країною з-поміж нових членів ЄС, переважно колишніх соціалістичних держав, яка перейде на євро. Як колишнiй югославськiй республiцi вдалося подолати перешкоди на шляху до єврозони?
Свого часу вона, пiсля Чорногорiї, була найменшою з-помiж югославських республiк. Одночасно, вона була й найбiльш розвиненою. Пiсля розвалу колишньої держави словенцi вiдразу поставили за мету приєднання до Європейського Союзу й досягли нацiонального консенсусу щодо цього. Незважаючи на змiни виконавчої влади, держава послiдовно реалiзувала європейську полiтику. До Європи Словенiю ввели лiберали, наразi при владi демократичні християни Янеза Янши. Реагуючи на рiшення Брюсселя, голова уряду не забув нагадати, що країна вступає до єврозони завдяки зусиллям всiх, хто в минулому сприяв розвитковi економiки.
На вiдмiну вiд бiльшостi пiвденних слов’ян, словенцiв у регiонi називають врiвноваженими та працьовитими. Незважаючи чи йде мова про полiтику, чи про мистецтво, вони вмiють контролювати емоцiї. Коли говорять про рацiональнiсть словенцiв, то серби кажуть, що в Словенiї чоловiк i жiнка, коли разом обiдають в ресторанi, платять окремо, кожен за себе.
Жарти жартами, а економiка економiкою. Саме в нiй полягає пояснення успiшної перебудови колишнього соцiалiстичного господарства. Таємниць немає, кажуть в Люблянi. Якщо в країнi немає великих природних ресурсiв, то вона змушена продавати знання й роботу. Поки iншi народи вели безплiднi полiтичнi суперечки та воювали, словенцi розвивали маркетинг, транформували банки, притягували закордонних iнвесторiв у хiмiчну iндустрiю, фармакологiю, у виробництво пива тощо. Словенiя зумiла стати свого роду мостом мiж колишнiми югославськими республiками та Захiдною Європою. Справа, кажуть, дуже проста: лише треба вмiти купити дешеве вино з Косова, зробити вiдповiдну упаковку та рекламу й продати ексклюзивний товар в Нiмеччинi чи Бельгiї.
А в Сербiї i Хорватiї, так само як i в Австрiї або Чеськiй Республiцi, знають, що холодильники чи плити словенської марки «Ґорєнє» - це гарантiя європейської якостi.
На вiдмiну вiд бiльшостi пiвденних слов’ян, словенцiв у регiонi називають врiвноваженими та працьовитими. Незважаючи чи йде мова про полiтику, чи про мистецтво, вони вмiють контролювати емоцiї. Коли говорять про рацiональнiсть словенцiв, то серби кажуть, що в Словенiї чоловiк i жiнка, коли разом обiдають в ресторанi, платять окремо, кожен за себе.
Жарти жартами, а економiка економiкою. Саме в нiй полягає пояснення успiшної перебудови колишнього соцiалiстичного господарства. Таємниць немає, кажуть в Люблянi. Якщо в країнi немає великих природних ресурсiв, то вона змушена продавати знання й роботу. Поки iншi народи вели безплiднi полiтичнi суперечки та воювали, словенцi розвивали маркетинг, транформували банки, притягували закордонних iнвесторiв у хiмiчну iндустрiю, фармакологiю, у виробництво пива тощо. Словенiя зумiла стати свого роду мостом мiж колишнiми югославськими республiками та Захiдною Європою. Справа, кажуть, дуже проста: лише треба вмiти купити дешеве вино з Косова, зробити вiдповiдну упаковку та рекламу й продати ексклюзивний товар в Нiмеччинi чи Бельгiї.
А в Сербiї i Хорватiї, так само як i в Австрiї або Чеськiй Республiцi, знають, що холодильники чи плити словенської марки «Ґорєнє» - це гарантiя європейської якостi.