“... У Павлокомі вперше на всю Польщу буде сказано, що були також польські злочини над українцями, що були польські вбивства...”

Людмила Ваннек: Примирення поляків зі своїми сусідами триває вже декілька десятиліть. Найактивніше цей процес проходив у західному напрямку з Німеччиною. З Україною ж активна фаза примирення стала можливою лише після повалення радянського ладу. Якщо не брати до уваги тривалість цих двох процесів примирення, наскільки відмінні ці два процеси для поляків?

Романом Крик: Відмінності такі. Там характер проблеми трохи інший, так би мовити. Хоча б тому, що після війни Польща отримала достатньо велику частину колишніх німецьких територій, звідки було видворено мільйони німців. І ця проблема, з видворенням тих мільйонів німців, по суті не дискутувалася впродовж усіх післявоєнних років. І в процесі польсько-німецького примирення ця проблема по суті тільки з’являється.

9 травня, Президент Ющенко закликав примиритися самих українців поміж собою, ветеранів Радянського війська і ветеранів УПА. Наскільки відсутність згоди поміж самими українцями ускладнює, власне, процес примирення українців з поляками?

Я думаю, що це є достатньо важливе питання. Хоча невирішальне. Важливе воно з того погляду, що у польсько-українському діалозі в цій ситуації просто голос української сторони є слабшим.

Також така ситуація уможливлює польським політикам, наприклад, робити такі заяви, яку зробив у Львові колишній прем’єр-міністр Міллер про те, що для поляків УПА завжди буде злочинною організацією.

Якби українці мали одну оцінку УПА і цього періоду, то я не думаю, що який-небудь польський політик міг би собі дозволити такі заяви. Тим більше в Україні.

13 травня, президенти України та Польщі зустрічаються разом в Павлокомі. Чого очікують від цієї зустрічі, зокрема, у Польщі?

Мені здається, що це дуже важлива подія. Її за вагою можна тільки порівняти з тим, що сталося майже три роки тому в Павлівці на Волині.

Чому вона важлива? Вона важлива, тому що в Польщі завжди після війни і до сьогодні говорилося про українські злочини. І тут вперше на всю Польщу буде сказано, що були також польські злочини над українцями, що були польські вбивства.

По суті така подія буде вперше. В тому сенсі вона дуже вагома. Я думаю, що це, можливо, багатьох поляків змусить задуматися все-таки над місцем і роллю Польщі в цих історичних процесах.

І очікують від цієї зустрічі порозуміння? Я маю на увазі у суперечливих питаннях, таких як Цвинтар орлят у Львові і...

Бачите, процес порозуміння, примирення, власне, він і є процесом. Після таких кривавих страшних подій періоду Другої Світової війни і після війни, зрозуміло, що він мусить бути тривалим і складним.

Але хочу відразу зазначити, що питання Цвинтаря орлят у Львові в принципі вже знято, його вже немає. Так що цей процес явно йде вперед.