Інна Набока Київ, 14 квітня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Навряд чи категоричність можна назвати серед найбільш привабливих рис характеру, адже вона зовсім не сприяє порорзумінню між людьми. Тож краще обходитися без неї, - вважають психологи. Як цього навчитися?
Звернутися до теми категоричності в людському спілкуванні мене спонукала... звичайна виробнича нарад. Вірніше те, з якою безмірною самовпевненістю і категоричністю один з колег наполягав на своїй точці зору. Як на мене, не такій вже очевидній і безперечній.
Цікаво, що змушує людей бути такими категоричними? На думку психологів найчастіше до такого стилю поведінки вдаються обмежені й не дуже розумні, а отже й занадто самовпевні особи. Надмірна категоричність притаманна також малокультурним або невихованим людям. Категоричність проявляють і невпевнені в собі особистості. Для них це є своєрідною компенсаторною реакцією, способом самоствердження і самозахисту.
Але за будь-яких обставин це - хибний шлях, - вважають фахівці. Адже незалежно від того, праві ви чи ні, у категоричному твердженні завжди присутній відтінок негативного ставлення, неповаги до співрозмовника. Недаремно одне зі значень грецького слова „категорікос” – обвинувачуючий. Навіть якщо щось здається вам абсолютно очевидним і зрозумілим, навряд чи ваша жорстка переконаність буде для опонента достатнім аргументом.
Небезпека категоричності полягає також у тому, що вона позбавляє слухача потреби думати, привчає до готових незаперечних істин. Такі категоричні судження десятиліттями наче цвяхи вбивалися в голови наших співвітчизників. Взагалі категоричність і безальтернативність – типові риси тоталітарної свідомості.
Говорячи про категоричність, слід згадати ще одну особливість нашої психіки. Те, що вчора видавалоя очевидним, безперечним і само собою зрозумілим, сьогодні вже може викликати сумнів. І навпаки, те, що сьогодні виглядає абсоютно неприйнятним, через деякий час – завтра, через місяць або рік буде здаватися цілком нормальним. І тоді вже те завзяття і категоричність, з якими ми колись обстоювали свою думку, можуть викликати посмішку, сум, а часом навіть сором.
Отже, щоби такого не сталося, варто навчитися обходитися без категоричності. Гарний спосіб для цього – переглянути свй словник. Наша мова м’яка і милозвучна, але і в ній є чимало різких і категоричних зворотів. Слів з мови, звичайно ж, не викинеш. Але психологи радять якомога рідше вживати вислови на кшталт „безумовно”, „безперечно”, „само собою зрозуміло”, „поза всяким сумнівом”, „ви абсолютно не праві”, „не кажіть дурниць”. Набагато цивілізованіше і, до речі, переконливіше, звучить: „на мою думку”, „мені здається” або „мені важко з цим погодитись”. Гадаю, з такою лексикою знайти порозуміння буде значно легше.
Цікаво, що змушує людей бути такими категоричними? На думку психологів найчастіше до такого стилю поведінки вдаються обмежені й не дуже розумні, а отже й занадто самовпевні особи. Надмірна категоричність притаманна також малокультурним або невихованим людям. Категоричність проявляють і невпевнені в собі особистості. Для них це є своєрідною компенсаторною реакцією, способом самоствердження і самозахисту.
Але за будь-яких обставин це - хибний шлях, - вважають фахівці. Адже незалежно від того, праві ви чи ні, у категоричному твердженні завжди присутній відтінок негативного ставлення, неповаги до співрозмовника. Недаремно одне зі значень грецького слова „категорікос” – обвинувачуючий. Навіть якщо щось здається вам абсолютно очевидним і зрозумілим, навряд чи ваша жорстка переконаність буде для опонента достатнім аргументом.
Небезпека категоричності полягає також у тому, що вона позбавляє слухача потреби думати, привчає до готових незаперечних істин. Такі категоричні судження десятиліттями наче цвяхи вбивалися в голови наших співвітчизників. Взагалі категоричність і безальтернативність – типові риси тоталітарної свідомості.
Говорячи про категоричність, слід згадати ще одну особливість нашої психіки. Те, що вчора видавалоя очевидним, безперечним і само собою зрозумілим, сьогодні вже може викликати сумнів. І навпаки, те, що сьогодні виглядає абсоютно неприйнятним, через деякий час – завтра, через місяць або рік буде здаватися цілком нормальним. І тоді вже те завзяття і категоричність, з якими ми колись обстоювали свою думку, можуть викликати посмішку, сум, а часом навіть сором.
Отже, щоби такого не сталося, варто навчитися обходитися без категоричності. Гарний спосіб для цього – переглянути свй словник. Наша мова м’яка і милозвучна, але і в ній є чимало різких і категоричних зворотів. Слів з мови, звичайно ж, не викинеш. Але психологи радять якомога рідше вживати вислови на кшталт „безумовно”, „безперечно”, „само собою зрозуміло”, „поза всяким сумнівом”, „ви абсолютно не праві”, „не кажіть дурниць”. Набагато цивілізованіше і, до речі, переконливіше, звучить: „на мою думку”, „мені здається” або „мені важко з цим погодитись”. Гадаю, з такою лексикою знайти порозуміння буде значно легше.