Тетяна Ярмощук Київ, 13 квітня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Блок Юлії Тимошенко, “Наша Україна” та Соціалістична партія України підписали протокол про порядок формування коаліції демократичних сил. У протоколі йдеться, що проект Угоди про Коаліцію демократичних сил підготує робоча група з представників політичних сил – учасників коаліції.
Автографи під протоколом про коаліційні наміри поставили лідерка БЮТу Юлія Тимошенко, головний соціаліст Олександр Мороз та голова політради “Нашої України” Роман Безсмертний.
На питання про прем’єрство Юлії Тимошенко - питання , яке є каменем спотикання на шляху до створення демократичної коаліції, підписанти чіткої відповіді не дали.
Юлія Тимошенко: “Пунктом шість цього протоколу є дуже чітке посилання на принципи, описані в Меморандумі, якій був узгоджений і мусив бути підписаний 26 березня о 22.00. Цей Меморандум широко друкувався в пресі. Саме на цей Меморандум іде посилання у шостому пункті і в основу Коаліційної угоди ми домовилися покласти принципи цього Меморандуму”.
Роман Безсмертний: “Давайте не будемо називати прізвища, на все своя воля і свій час. Думаю, українське суспільство отримає ті відповіді, які воно очікує”. Традицій формування парламентських коаліції в Україні ще не має, каже політолог Олександр Сушко. Однак з того, що відбувається сьогодні видно, що від західноєвропейських традицій вони відрізнятимуться сильною роллю Президента. На Заході ж про коаліцію домовляються безпосередньо лідери політичних партій, а президент стоїть осторонь, зазначає пан Сушко:
“Саме навколо Президента триваю основні переговори про створення коаліції. І навіть лідер однієї з потенційно урядових партій Юрій Єхануров свідомо позиціонує себе як представник Президента у цих переговорах”.
У європейських країнах, таких як Франція, Німеччина чи Британія формування парламентських коаліцій спирається на чіткі партійні принципи, зазначає політолог Ігор Марков:
“Хоч і участь у виборах у цих країнах можуть брати більше партій. Однак головними гравцями на політичній арені у Великобританії є три партії, у Франції – дві, у Німеччині п’ять політичних партій. Тобто, політичне суспільство є структурованим і є добре відпрацьовані механізми, за якими формуються коаліційні більшості. А в Україні сьогодні таких механізмів немає. У зв’язку з цим, виникає питання – це закладення прецеденту формування відкритого формування коаліційних угод”.
Попередньо підписати угоду про коаліцію планують у перший день роботи Верховної Ради нового скликання, але не раніше, ніж новообрані народні обранці складуть присягу.
На питання про прем’єрство Юлії Тимошенко - питання , яке є каменем спотикання на шляху до створення демократичної коаліції, підписанти чіткої відповіді не дали.
Юлія Тимошенко: “Пунктом шість цього протоколу є дуже чітке посилання на принципи, описані в Меморандумі, якій був узгоджений і мусив бути підписаний 26 березня о 22.00. Цей Меморандум широко друкувався в пресі. Саме на цей Меморандум іде посилання у шостому пункті і в основу Коаліційної угоди ми домовилися покласти принципи цього Меморандуму”.
Роман Безсмертний: “Давайте не будемо називати прізвища, на все своя воля і свій час. Думаю, українське суспільство отримає ті відповіді, які воно очікує”. Традицій формування парламентських коаліції в Україні ще не має, каже політолог Олександр Сушко. Однак з того, що відбувається сьогодні видно, що від західноєвропейських традицій вони відрізнятимуться сильною роллю Президента. На Заході ж про коаліцію домовляються безпосередньо лідери політичних партій, а президент стоїть осторонь, зазначає пан Сушко:
“Саме навколо Президента триваю основні переговори про створення коаліції. І навіть лідер однієї з потенційно урядових партій Юрій Єхануров свідомо позиціонує себе як представник Президента у цих переговорах”.
У європейських країнах, таких як Франція, Німеччина чи Британія формування парламентських коаліцій спирається на чіткі партійні принципи, зазначає політолог Ігор Марков:
“Хоч і участь у виборах у цих країнах можуть брати більше партій. Однак головними гравцями на політичній арені у Великобританії є три партії, у Франції – дві, у Німеччині п’ять політичних партій. Тобто, політичне суспільство є структурованим і є добре відпрацьовані механізми, за якими формуються коаліційні більшості. А в Україні сьогодні таких механізмів немає. У зв’язку з цим, виникає питання – це закладення прецеденту формування відкритого формування коаліційних угод”.
Попередньо підписати угоду про коаліцію планують у перший день роботи Верховної Ради нового скликання, але не раніше, ніж новообрані народні обранці складуть присягу.