Єва Поштар Варшава, 24 лютого 2006 (RadioSvoboda.Ua) – На початку наступного тижня новий польський президент Лех Качинський має вперше відвідати Україну як глава держави. Між жодними європейськими столицями не відбувається цими днями такий напружений обмін візитами, як між Києвом і Варшавою. Упродовж останніх днів у Варшаві перебував прем’єр України Юрій Єхануров, секретар РНБО Анатолій Кінах. У квітні Варшава чекає Президента України Віктора Ющенка. За зустрічами рядових політиків та міністрів важко стежити. Про те, чи в польсько - українських відносинах відкривається новий розділ, розмова із радником польського президента у міжнародних справах Анджеєм Кравчиком.
- Чого можна очікувати від цього візиту?
Анджей Кравчик: - Починається новий період у в нашій співпраці. Цей візит буде дуже важливий месидж для наших партнерів. Сигнал такий: не буде жодної різкої зміни в нашій політиці. Скажу більше, ми маємо намір її інтенсифікувати і поглибити. Другою частиною цього візиту будуть переговори, як у найближчому проміжку часу, який перед нами, можна було б втілити ці відпрацьовані принципи. Які передбачені заходи, спільні дії. Це важливо і тому , що маємо тут додатковий елемент для майбутнього наших відносин - парламентські вибори в Україні.
- Пане раднику, чи іcнують підстави для твердження про відкриття нового розділу у польсько- українських відносинах ? Чим відрізнятиметься політика Леха Качинського від його попередника Александра Кваснєвського?
- Очевидно, пан президент Кваснєвський має великі заслуги і ніхто цього не забирає. Його роль під час Помаранчевої революції поруч інших політиків великa. Але хоч наш новий політичний лад у країні суттєво відрізняється від попереднього, він підтримує ті самі принципи закордонної політики, які були досі. Розмова у діловій частині візиту президента Леха Качинського буде торкатися конкретних питань. Наприклад, газової кризи, що кілька тижнів тому стала шоком для всієї Європи i яка примусила всю Європу поставити питання про енергетичну безпеку. Поведінка України, її внутрішня ситуація має у цьому питанні ключове значення. Також в Україні наближаються парламентські вибори, які можуть принести різні форми політичних коаліцій, урядових коаліцій.
- Чи Польща буде когось підтримувати на парламентських виборах в Україні?
- Польща як держава - ні. Те, який парламент, який уряд виберуть українці, очевидно є справою самих українців. Я думаю, що загалом ми усі симпатизуємо демократичним перемінам. Бо саме завдяки демократичним змінам Польща стала такою, якою вона є зараз. Було б некоректно, коли б Польща як держава висловлювалася і пов’язувалася із однією партією або політичною силою. Іншою справою є окремі польські партії чи угруповання. У них свої політичні симпатії, вони можуть підтримувати окремі політичні угруповання.
- Чому Польщі залежить на швидкому входженні України до НАТО, ще до 2008 року?
- Нам залежить на тому, щоб Україна взагалі увійшла до НАТО. З кількох причин. По перше, на своєму власному досвіді ми переконалися, що вступ до НАТО гарантує безпеку. Також і тому, що маємо завдяки НАТО мир і стабільність в усій Європі. Цього ж ми бажаємо і нашим сусідам, які прямують подібним шляхом як і ми. Вони, звільнюючись від тоталітаризму, ідуть в напрямку демократії. Це також діється в ім’я загальнолюдської солідарності між народами. Також і тому, що Україна - наш сусід. Нам залежить на тому, щоб наш сусід мав гарантії безпеки, стабілізації.
- Пане раднику, наскільки реально, що під час переговорів Ющенка і Качинського будуть ухвалені конкретні рішення? Хоча б про трубопровід Одеса - Броди - Ґданськ?
- На цьому етапі політичних переговорів президенти визначають лише конкретні напрямки, так би мовити, вказівки для урядів.Економічні проекти реалізуються у вигляді договорів поміж урядами. Якщо йдеться про приватні інвестиції, то повинні бути зовсім інші правила.
Президенти можуть ухвалити таке політичне рішення, яке належить до певного напрямку. Лише потім окреме рішення перекладається на економічні договори. Такий порядок у демократичній державі. Така роль президентів.
Ще існує спільний проект експорту електроенергії. Це один із кількох проектів, над яким працюють обидві сторони. Цей проект було зголошено тиждень тому. В так серйозних справах рішення не ухвалюються скоро. Усі ці зустрічі президентів, прем’єрів творять один комплекс, один блок, в якому випрацьовуються основні рішення.
Гадаю, що коли б негайно ухвалили рішення і була б гарантія його фінансування, то, за моїми скромними технічними знаннями, проект можна б завершити через 2 -3 роки.
Анджей Кравчик: - Починається новий період у в нашій співпраці. Цей візит буде дуже важливий месидж для наших партнерів. Сигнал такий: не буде жодної різкої зміни в нашій політиці. Скажу більше, ми маємо намір її інтенсифікувати і поглибити. Другою частиною цього візиту будуть переговори, як у найближчому проміжку часу, який перед нами, можна було б втілити ці відпрацьовані принципи. Які передбачені заходи, спільні дії. Це важливо і тому , що маємо тут додатковий елемент для майбутнього наших відносин - парламентські вибори в Україні.
- Пане раднику, чи іcнують підстави для твердження про відкриття нового розділу у польсько- українських відносинах ? Чим відрізнятиметься політика Леха Качинського від його попередника Александра Кваснєвського?
- Очевидно, пан президент Кваснєвський має великі заслуги і ніхто цього не забирає. Його роль під час Помаранчевої революції поруч інших політиків великa. Але хоч наш новий політичний лад у країні суттєво відрізняється від попереднього, він підтримує ті самі принципи закордонної політики, які були досі. Розмова у діловій частині візиту президента Леха Качинського буде торкатися конкретних питань. Наприклад, газової кризи, що кілька тижнів тому стала шоком для всієї Європи i яка примусила всю Європу поставити питання про енергетичну безпеку. Поведінка України, її внутрішня ситуація має у цьому питанні ключове значення. Також в Україні наближаються парламентські вибори, які можуть принести різні форми політичних коаліцій, урядових коаліцій.
- Чи Польща буде когось підтримувати на парламентських виборах в Україні?
- Польща як держава - ні. Те, який парламент, який уряд виберуть українці, очевидно є справою самих українців. Я думаю, що загалом ми усі симпатизуємо демократичним перемінам. Бо саме завдяки демократичним змінам Польща стала такою, якою вона є зараз. Було б некоректно, коли б Польща як держава висловлювалася і пов’язувалася із однією партією або політичною силою. Іншою справою є окремі польські партії чи угруповання. У них свої політичні симпатії, вони можуть підтримувати окремі політичні угруповання.
- Чому Польщі залежить на швидкому входженні України до НАТО, ще до 2008 року?
- Нам залежить на тому, щоб Україна взагалі увійшла до НАТО. З кількох причин. По перше, на своєму власному досвіді ми переконалися, що вступ до НАТО гарантує безпеку. Також і тому, що маємо завдяки НАТО мир і стабільність в усій Європі. Цього ж ми бажаємо і нашим сусідам, які прямують подібним шляхом як і ми. Вони, звільнюючись від тоталітаризму, ідуть в напрямку демократії. Це також діється в ім’я загальнолюдської солідарності між народами. Також і тому, що Україна - наш сусід. Нам залежить на тому, щоб наш сусід мав гарантії безпеки, стабілізації.
- Пане раднику, наскільки реально, що під час переговорів Ющенка і Качинського будуть ухвалені конкретні рішення? Хоча б про трубопровід Одеса - Броди - Ґданськ?
- На цьому етапі політичних переговорів президенти визначають лише конкретні напрямки, так би мовити, вказівки для урядів.Економічні проекти реалізуються у вигляді договорів поміж урядами. Якщо йдеться про приватні інвестиції, то повинні бути зовсім інші правила.
Президенти можуть ухвалити таке політичне рішення, яке належить до певного напрямку. Лише потім окреме рішення перекладається на економічні договори. Такий порядок у демократичній державі. Така роль президентів.
Ще існує спільний проект експорту електроенергії. Це один із кількох проектів, над яким працюють обидві сторони. Цей проект було зголошено тиждень тому. В так серйозних справах рішення не ухвалюються скоро. Усі ці зустрічі президентів, прем’єрів творять один комплекс, один блок, в якому випрацьовуються основні рішення.
Гадаю, що коли б негайно ухвалили рішення і була б гарантія його фінансування, то, за моїми скромними технічними знаннями, проект можна б завершити через 2 -3 роки.