Леся Олійник Київ, 7 лютого 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Фахівці кажуть, що останні роки в концертних і театральних залах України стає набагато більше публіки. Приходять слухачі та глядачі різних поколінь, але все частіше тут можна побачити молодь. Цю особливість помітила Леся Олійник, яка побувала в Національній філармонії на концерті Камерного ансамблю „Київські солісти”. Український ансамбль, який є володарем Гран-Прі ХХХ Віденського Міжнародного музичного конкурсу-фестивалю, відзначав своє десятиліття.
Упродовж уже багатьох років я часто буваю у філармонії: мінімум двічі-тричі на тиждень. І добре знаю публіку, яка приходить сюди на концерти. За моїм спостереженням, останній час відчувається помітний сплеск уваги до академічної музики. В концертні зали на симфонічну й камерну музику приходять нові слухачі. Хай ще необізнані в тонкощах концертів. Тому й аплодують не по завершенню твору, а кожній його частині. До того ж філармонійна аудиторія дуже помолодшала. На сцену теж прийшли свіжі сили –музиканти, які ще вчора були студентами консерваторій. Скажімо, камерний ансамбль „Київські солісти” вражає саме тим, що складні, найвіртуозніші твори грають стрункі й гарні дівчата і юнаки. Грають легко й майстерно. Грають з натхненням і водночас з артистичним досвідом.
Ансамбль „Київські солісти” за звичкою називають оркестром Которовича. Річ у тім, що цей музичний колектив 10 років тому створив відомий український скрипаль Богодар Которович. Нині концертмейстером ансамблю, себто першою скрипкою є його донька Мирослава Которович, а за диригентським пультом стоїть сам маестро. Ансамбль, а точніше камерний оркестр, де кожний є солістом, щоразу пропонує слухачам щось невідоме. Наприклад, до 10-річчя свого заснування „Київські солісти” віддали шану Моцарту, його ювілею, блискуче зігравши його дивертисмент для скрипки, струнних і двох валторн. Поруч з Моцартом солісти також включили твір видатного французького композитора ХХ століття Франсіса Пуленка – його концерт. У цьому романтичному творі несподівано зійшлися такі інструменти, як орган, струнні та литаври. Після концерту, який завершився оваціями і вигуками „браво”, я запитала в однєї молодої слухачки про її враження.
„Мені дуже сподобався концерт. Мені сподобався оркестр Которовича, молоді люди справді віртуозно грали. Скажімо, Моцарт звучав свіжо, молодо. Вперше почула Паленка, концерт, який поєднує орган і оркестр –фантастично”.
Ансамбль „Київські солісти” за звичкою називають оркестром Которовича. Річ у тім, що цей музичний колектив 10 років тому створив відомий український скрипаль Богодар Которович. Нині концертмейстером ансамблю, себто першою скрипкою є його донька Мирослава Которович, а за диригентським пультом стоїть сам маестро. Ансамбль, а точніше камерний оркестр, де кожний є солістом, щоразу пропонує слухачам щось невідоме. Наприклад, до 10-річчя свого заснування „Київські солісти” віддали шану Моцарту, його ювілею, блискуче зігравши його дивертисмент для скрипки, струнних і двох валторн. Поруч з Моцартом солісти також включили твір видатного французького композитора ХХ століття Франсіса Пуленка – його концерт. У цьому романтичному творі несподівано зійшлися такі інструменти, як орган, струнні та литаври. Після концерту, який завершився оваціями і вигуками „браво”, я запитала в однєї молодої слухачки про її враження.
„Мені дуже сподобався концерт. Мені сподобався оркестр Которовича, молоді люди справді віртуозно грали. Скажімо, Моцарт звучав свіжо, молодо. Вперше почула Паленка, концерт, який поєднує орган і оркестр –фантастично”.