Рік президентства Віктора Ющенка: досягнення і невдачі.

Київ, 23 січня 2006 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!

Сьогодні наша тема така: “Рік президентства Віктора Ющенка: досягнення і невдачі”.

Гостями студії є народні депутати України Валерій Коновалюк (фракція “Трудової України”) та Микола Катеринчук (фракція НСНУ). Дякую, панове, за те, що зголосилися взяти участь у нашій програмі!

Я нагадую нашим слухачам телефон студії: 490-29-05. Чекаємо на ваші дзвінки!

Отже, минув рік від інавгурації Президента Ющенка. Рік був напружений і складний і для Віктора Ющенка, і для України.

Що вдалося і чого не вдалося за цей рік зробити Президентові та його команді? Що можна віднести до досягнень, а що до помилок та невдач? Саме це спробуємо з’ясувати це протягом нашої програми з гостями.

А почну, як завжди, із запитання – візитної картки, тобто попрошу вас, шановні гості, коротко, протягом однієї хвилини, назвати основні плюси й мінуси, якими, на вашу думку, був позначений цей рік президентства.

Микола Катеринчук

Я думаю, що до успіхів можна віднести беззаперечно політику, яку здійснював Президент України у зовнішньому напрямку, а це продовження інтеграції України до демократичного світу.

80% програми “10 кроків назустріч людям” було виконано. У здійснені цієї програми домінував демократичний принцип здійснення політики.

І останнє. Ми зберегли територіальну цілісність. Не дивлячись на те, яка у нас була брудна президентська виборча кампанія, які там технології закладалися щодо розколу України, стабільність була збережена.

А мінуси були такі. Втрачена була стратегічна ініціатива на якомусь етапі, не була змобілізована команда, якою не були доведені чіткі правила гри, не був чітко визначений стратегічний формат політики. Тобто, діалог почався із суспільством, приміром, президентські слухання, але вони не були постійними.

І невдача всієї команди – це розкол помаранчевої команди, всього помаранчевого табору. Громадяни зараз дуже емоційно на це реагують. А розуміння того, що зараз наближаються вибори, і ми сьогодні розмовляємо про такі речі, як політичний реванш, то це тільки із-за того, що був розкол помаранчевої команди.

Валерій Коновалюк

Перетворення дійсно є. Ми відчуваємо, що інше ставлення до свободи слова, до прагнення суспільства на його розвиток. Зміцнення громадянських інститутів, зростання свідомості людей і впевненості у власні сили.

Але на сьогодні Україна мусила б мати інший стан речей і інше положення, що давало б на сьогодні можливість активно розвивати економіку, суспільство і можливість відмовитися від тих нащадків, які були у попередні роки.

Я розумію, що криза влади і той стан, який на сьогодні є, то це те, що буде заважати нам знаходити не тільки порозуміння, але і забезпечувати сталий розвиток.

Я розумію, що і Президент України відчуває, що не тільки той рівень, який було отримано, але це перетворилося у змагання за владні повноваження. На той час ми мусили б забезпечити все для того, щоб вже нова влада мала не тільки відповідальність, але і розуміння, що обраний Президент – це Президент усіх українців, всієї України.

Кирило Булкін

Так оцінюють рік президентства Віктора Ющенка гості сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”.

Нагадаю, це був лише стислий виклад, так би мовити, візитна картка, а далі в розмові, сподіваюся, почуємо більш деталізовані оцінки.

Ну а зараз я пропоную до вашої уваги матеріал мого колеги Віктора Міняйла, який розпитував про враження від року президентства Віктора Ющенка експертів.

Віктор Міняйло

“Якщо за часів президента Леоніда Кучми на всі закиди, що в державі те й те не так, відповідали, що зате в Україні не пролилася кров, то за часів Президента Віктор Ющенка відповідають, що зате у нас вільні засоби масової інформації.

А якщо серйозно, то серед головних позитивів в політиці дійсно називають свободу слова, а серед негативів: розкол помаранчевої команди і нещодавню відставку уряду.

Втім, дамо слово професійному політологу.

Говорить директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Вадим Карасьов

Якщо говорити про співвідношення між здобутками і втратами, то втрат було значно більше. По-перше, був втрачений 2005 рік як рік втрачених наступальних реформ у суспільстві, в економіці. По-друге втрачений темп політики. Були втрачені з боку суспільства і надії на зміни, на те, що після революції життя, атмосфера, зміниться на краще.

Але є й здобутки. Те, що країна знаходиться в ситуації демократії і свободи, то це політичний здобуток. У соціальній політиці були здобутки, пов‘язані з тим, що влада робила соціальні виплати, соціальні програми, молодіжні, в житловому секторі.

Але не зважаючи на активну соціальну політику реального і суттєвого підвищення народного добробуту не вийшло, тому що підвищені соціальні виплати з‘їдалися підвищеними цінами.

Віктор Міняйло

Так вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, який поступово перейшов від політики до економіки.

А в економіці за минулий рік Україна пережила бензинову, цукрову і газову кризи, зате справедливо приватизували “Криворіжсталь”.

Про здобутки і втрати в економіці розповідає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бурковський.

Ігор Бураковський

Я думаю, що за великим рахунком відбулася зміна стосунків між державою і бізнесом. На сьогоднішній день бізнес має більше можливостей розвиватися без тиску з боку держави. І не може використовувати державу для вирішення власний суперечок.

Якщо говорити в негативному плані, то ми просто повинні бути свідомі того, що рік виявився дуже складний, не були позначені деякі дуже важливі системні перетворення.

На мою думку, потрібно поставити питання про систему соціального забезпечення і житлово-комунальну реформу. Це ті питання, які цікавлять усіх. І країна повинна для себе визначитися, як вона житиме в нових умовах, умовах глобалізації і постійного зростання цін.

Віктор Міняйло

Це говорив директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

А от на міжнародному рівні, на думку експертів, переваг більше, ніж недоліків. Адже, за півроку Президент України витратив весь річний бюджет на відрядження. З‘явився навіть жарт, що нарешті Віктор Ющенко з офіційним візитом відвідав Україну.

А серйозно про здобутки і втрати на міжнародній арені розповідає директор Міжнародних програм Центру Разумкова Валерій Чалий.

Валерій Чалий

Зовнішня політика є однією з сфер, де можна говорити про досить помітні результати. Вони не стали такими, як ми очікували з огляду на колосальну зміну уваги до України після Помаранчевої революції. Цей потенціал не був використаний повною мірою, але здобутки є. Однозначно є консолідація і президента, і уряду частини парламенту в напрямі реалізації національних інтересів України в зовнішній політиці.

Я думаю пріоритети визначені правильно, стратегія визначена правильно, є проблема із забезпеченням визначення більш швидкого проходження всіх етапів, які потрібні для досягнення стратегічних цілей.

Я думаю, що є непогані здобутки на всіх стратегічних напрямках, але вони стосуються більше клімату стосунків, якості стосунків, взаєморозуміння між Президентом України, між його візаві в інших країнах. Але немає поки що відповідної економічної віддачі яку б відчули громадяни країни.

Віктор Міняйло

І майже всі експерти відзначають, що величезною мірою Президент Ющенко став заручником. Ні, не свого оточення, як про це говорять зусібіч, а колосальних очікувань. Ані від Леоніда Кравчука, ані від Леоніда Кучми не чекали швидких, ефективних і справедливих перетворень. Оглядачі говорять: працювати президентом, коли від тебе очікують дива, справа дуже нелегка.

Кирило Булкін

Ми говорили сьогодні про перший рік президентства Віктора Ющенка, при цьому пролунало й багато критичних слів. Ще більше критики лунає цими днями від представників учорашньої влади – сьогоднішньої опозиції, зокрема й від першого президента України Леоніда Кравчука, який нині очолює опозиційний блок “Не так!” Гадаю, тим цікавіше буде згадати перший рік його президентства, а також перший рік Президента Леоніда Кучми й порівняти. Пропоную до вашої уваги матеріал Сергія Грабовського – саме про перші роки Президентів Кравчука й Кучми.

Сергій Грабовський

Леонід Кравчук пробув президентом понад два з половиною років. Перший рік його президентства сповнюють неабиякі події: Кравчук підписав угоду про ліквідацію Радянського Союзу і водночас зробив Україну членом міждержавного об’єднання СНД з неясними функціями. Цілий тиждень Кравчук мав у своєму розпорядженні увесь ЧФ, але так і не взяв його під своє командування, наслідком чого стали нескінченні проблемні ситуації та конфлікти з Росією навколо Севастополя та Криму.

Так само кілька місяців Кравчук мав під орудою тактичну ядерну зброю, але дозволив не просто вивести її до Росії без жодної компенсації до Росії, а і провести це безконтрольно. Леонід Кравчук видав указ про ліквідацію тоталітарної символіки, але не ворухнув і пальцем для виконання цього указу.

У квітні 1992 року групу президентських радників під керівництвом академіка Емільянова розробила план масштабних економічних реформ, та цей план так і не був втілений у життя. Інфляція наприкінці першого року президентства Кравчука перейшла у гіперінфляцію, всі накопичення громадян, державне майно перейшли у невідомі руки. При цьому у жовтні 1992 року Кравчук вніс на затвердження ВР кандидатуру нового прем’єр-міністра, якого звали Леонід Кучма.

У свою чергу, перший з десяти років президентства ознаменувався гучними заявами про нещадну боротьбу з корупцією, радикальні економічні реформи та інтеграцію в Європу. Реальними ж результатами цього року стали останній сплеск гіперінфляції, приборкання кримських сепаратистів, запровадження політики бюджетної економії та великої приватизації, нарешті, досягнення конституційної угоди з парламентом про розмежування владних повноважень, у результаті чого більшість цих повноважень одержав глава держави.

Як з’ясувалося за певний час, радикальні реформи були прикриттям розподілу за безцінь державної власності між членами команди Кучми, а фінансова стабілізація була припинена шляхом виплат зарплат і пенсій десяткам мільйонів громадян.

Отож, якби воно не було, перший рік президентства Ющенка у порівнянні з його попередниками виглядає відчутно скромнішим, чи не так?!

Кирило Булкін

Який потенціал залишається у Віктора Ющенка для того, щоб виправити помилки, які було зроблено за цей рік, закріпити досягнення, зрештою, втілювати в життя ту програму, з якою він прийшов до президентства?

Микола Катеринчук

Треба почати з того, що ми почули – лідера блоку “Не так”. Я послухав і назвав би його по-іншому “Ніякий”. Тому порівнювати тут навіть не можна, але треба поважати першого президента, єдине, що він роль собі таку вибрав не зовсім зручну.

Відносно майбутнього, то я хотів би, щоб це майбутнє виглядало таким чином. Більшість була помаранчева в парламенті за результатами виборів, був помаранчевий уряд, була чітка і зрозуміла стратегія розвитку на 5 років. Я переконаний, що і демократичні свободи, які зараз є, і демократичні принципи реалізації політики: свобода слова, реформа судової системи, питання партнерських стосунків між владою і бізнесом, детінізація економіки, інвестиції. Все це відобразиться на добробуті громадян. Це реальні речі.

Саме головне, місія Президента Ющенка полягає в тому, що він має завести Україну в ЄС.

Кирило Булкін

Це реально?

Микола Катеринчук

Це абсолютно реально. Тільки реалізується перший сценарій, буде помаранчева коаліція. Все інше, я думаю, це технічні питання. Я б до технічних питань відніс би реалізацію політичної реформи справжньої.

Валерій Коновалюк

Для не мене не зручно порівнювати Кравчука, Кучму, Ющенка, тому що взагалі інші погляди, прагнення, свідомість. Так можна порівнювати, коли будемо сприймати Президента України Ющенка як Кучму-3. Ви знаєте, для мене те, що відбувається сьогодні не було такою гострою політичної кризою, не було такої ситуації в економіці, такої невизначеності, що буде завтра.

Я висловив власну позицію і політичної партії “ТУ”. Ці парламентські вибори в такому стані не дадуть суспільству певного розуміння, що можна подолати ці проблеми і ситуацію, яка склалась.

Я фактично виступаю за формування коаліції вже сьогодні або перенесення парламентських на рік, щоб ми фактично сьогодні підготували законодавство для імплементації конституційної реформи, для стабілізації ситуації в економіці, в політиці, для виконання першочергових зобов’язань, тому що опиняться ті ж самі депутати в новому парламенті.

Кирило Булкін

Чи є потенціал і прагнення іти саме таким шляхом?

Валерій Коновалюк

Я оптимістично налаштована людина, яка не бачить фактично нічого для того, щоб подолати ситуацію.

Кирило Булкін

Дякую за участь у програмі!

Залишайтеся з нами!

Говорить радіо “Свобода”!