Оксана Пеленська
Прага, 12 жовтня 2005 - Навіть найвибагливіші за смаком люди, і не тільки з українського середовища, можуть цього року знайти в програмі Днів української культури в Чехії щось для себе. Наприклад, українська поетична школа в Празі – Маланюк, Лятуринська, Стефанович, Мосендз і Цимбал у чеських виданнях міжвоєнного періоду представлені на виставці у Слов’янській бібліотеці столиці. Українська історія, література та філософія є темою вечора, який проводить українська громада в західно-чеському місті Плзень, а презентацію чеською мовою нового видання Шевченківського “Єретика” підготували в Празі. Є також музичні й танцювальні вечори, до яких організаторам вдалось залучити, наприклад, і кілька колективів з України. Цікаво, що до програми залучений також і хор з Праги, відомий тим, що в ньому переважно чехи співають українські пісні. А в спортивній програмі матч між чеською командою “Сокол” та українською, в складі якої молодь з об’єднання “Форум українців”. Словом, організатори намагались зробити українські дні цікавими для всіх. На думку Богдана Райчинця - представника об’єднання українців у Чехії “Українські ініціативи” - цьогорічна програма Днів має свої особливості.
Богдан Райчинець: “Я думаю, що особливі вони передусім тому, і ця відповідь дуже проста, що заходи відбуваються не тільки в Празі, але вперше і в інших містах, передусім у Хомутові, Брно та Плзні. Там ми знайшли людей, які також були натхненні й допомогли нам у цій справі. Ми вважаємо це великим досягненням, тому що за останніх шість років такого ще не було”.
А в празькій галереї Йозефа Калоусека, яка має вже довгу традицію співпраці з митцями з України, відкрилась виставка українського малярства. Розповідає організатор виставки Світлана Калоусек:
“Новим художником, якого ми вперше побачили і який має вперше виставку в Празі, є молодий художник Олесь Орищук, він родом з Колочави. Інший художник, який тут має виставку, - це Віталій Власенко – художник, який у Празі живе вже 10 років. Він з Києва. Потіє є ще Володимир Фечик – уродженець Мукачева, а також художники зі Львова – Орест Скоп, Василь Федорук та Петро Сипняк, це дуже добрі художники”.
На думку Світлани Калоусек, творчість українських митців подобається і чехам, і гостям столиці:
“Багато чеських клієнтів, які ходять до нашої галереї, мають дуже добре ставлення до українського мистецтва, бо воно, якщо є реалістичне, їм близьке відкритою душею. Відкрита душа – це є репрезентація України, тому що Україна є відкрита душа”.
У програмі Днів культури України в Чехії також міжнародна наукова конференція, присвячена 80-літтю заснування Українського музею в Празі, яка зібрала вчених з Чехії, Словаччини, США, Німеччини та України.
Богдан Райчинець: “Я думаю, що особливі вони передусім тому, і ця відповідь дуже проста, що заходи відбуваються не тільки в Празі, але вперше і в інших містах, передусім у Хомутові, Брно та Плзні. Там ми знайшли людей, які також були натхненні й допомогли нам у цій справі. Ми вважаємо це великим досягненням, тому що за останніх шість років такого ще не було”.
А в празькій галереї Йозефа Калоусека, яка має вже довгу традицію співпраці з митцями з України, відкрилась виставка українського малярства. Розповідає організатор виставки Світлана Калоусек:
“Новим художником, якого ми вперше побачили і який має вперше виставку в Празі, є молодий художник Олесь Орищук, він родом з Колочави. Інший художник, який тут має виставку, - це Віталій Власенко – художник, який у Празі живе вже 10 років. Він з Києва. Потіє є ще Володимир Фечик – уродженець Мукачева, а також художники зі Львова – Орест Скоп, Василь Федорук та Петро Сипняк, це дуже добрі художники”.
На думку Світлани Калоусек, творчість українських митців подобається і чехам, і гостям столиці:
“Багато чеських клієнтів, які ходять до нашої галереї, мають дуже добре ставлення до українського мистецтва, бо воно, якщо є реалістичне, їм близьке відкритою душею. Відкрита душа – це є репрезентація України, тому що Україна є відкрита душа”.
У програмі Днів культури України в Чехії також міжнародна наукова конференція, присвячена 80-літтю заснування Українського музею в Празі, яка зібрала вчених з Чехії, Словаччини, США, Німеччини та України.