Влада належить народу.

Віктор Міняйло

Київ, 12 жовтня 2005 - Змiни до Конституцiї повиннi затверджуватися на всеукраїнському референдумi, - такого висновку дійшов Конституційних суд України. Разом з тим, за словами судді доповідача Павла Євграфова, закон про внесення змiн до Конституцiї, який набирає чинностi з 1 сiчня 2005 року, буде дiйсним.

За Конституцією України уся влада належить народові. Але як він це право може реалізувати на практиці? З таким запитанням до Конституційного суду звернулися 60 народних депутатів і 3 простих громадянина України.

Судді пояснили, що влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом через вибори, референдум та інші форми демократії. Рішення Конституційного суду оприлюднив суддя доповідач Павло Євграфов:

“Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов‘язковими. Тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного закону України. Належне виключно народові право визначати і змінювати конституційний лад не може бути привласнене у будь який спосіб державою, її органами або посадовими особами”.

Таке рішення викликає кілька запитань. Чи є законними зміни до Конституції України, які набирають чинності з Нового року? Чи можливо до цього часу провести референдум, який скасує політичну реформу?

На прес-конференції Павло Євграфов довго відповідав на ці запитання:

Павло Євграфов
“Ті зміни, які на сьогодні затверджені законом, вони мають вступити з 1 січня. Поки що така формула. Я хотів би сказати, що Верховна Рада, приймаючи ці закони в пакеті, чи кульку... Але я хотів би звернути увагу, що це політичне рішення. А вони кажуть, якщо це політичне рішення – це наша внутрішня справа. Що було порушено, чи не порушено? По перше. Розділ 13-й не виписує повної процедури внесення змін до Конституції. Ці закони були прийняті за звичайною процедурою, визначеною статтею 94 Конституції України і регламентом Верховної Ради, який не є законом”.

На думку судді Конституційного суду Павла Євграфова, не вистачить часу, щоб до нового року організувати референдум про скасування змін до Конституції.

Із запитанням, чи загрожує рішення Конституційного суду політичній реформі ми звернулися до народних депутатів, які цю ж реформу ухвалили. Комуніст Георгій Крючков вважає, що не загрожує:

“Це не ставить під сумнів. Справа в тому, що Конституція, визначаючи порядок змін до Основного закону держави, чітко визначила, що це робить Верховна Рада, окрім розділу 1, 3, і 13. Перший розділ визначає засади конституційного ладу в державі. А визначати це може тільки народ – носфій влади. Якби вносилися зміни до статей, які входять до цих трьох розділів, тоді треба було виносити на референдум. А оскільки положення, які внесені до змін Конституції не зачіпають тих положень, то рішення є абсолютно правомірним і це підтвердив Конституційний суд”.

Не такий впевнений представник “Нашої України” Борис Безпалий:


“Дуже цікаве рішення. Взагалі наш Конституційний суд інколи працює як науково-дослідна установа. А цікавість його в тому, що воно потребує подальшого конкретного тлумачення. Не усі норми, які є у Конституції, можливо, є такими, що встановлюють конституційний лад.

Кор.: Я запитую про політичну реформу. Чи відкриває це рішення шляхи для її скасування?

Борис Безпалий: “Я б не сказав, що відкриває... Він ставить знак запитання над політичною реформою”.

Проте більшість депутатів, з якими вдалося поспілкуватися переконані, що політична реформа відбудеться за будь якої погоди.