Мар’яна Драч
Прага, 10 жовтня 2005 року - Політики та вчені з різних держав зібралися cьогодні в Празі, щоб обговорити глобальні проблеми людства. Міжнародну конференцію "Форум-2000" організував колишній президент Чехії Вацлав Гавел. Як учасники форуму оцінюють останні події в Україні, Європейському Союзі і як бачать політику Росії у регіоні?
Пошук порозуміння – таке окреслив головну мету зібрання відомий дисидент, колишній президент Чехії Вацлав Гавел, який уже вдев`яте зібрав у Празі відомих інтелектуалів і політиків:
"Після того, як зазнало краху біполярне розмежування світу, впав залізний мур, сталося те, чого ніхто не чекав. Перед світом постав виклик знайти нову систему співіснування народів, континентів, держав," – сказав Вацлав Гавел.
Серед гостей форуму – колишній міністр закордонних Польщі Броніслав Ґеремек, російський політик Борис Нємцов, французький філософ Андре Ґлюксманн та колишній директор ЦРУ Джеймс Вулсі.
Захід усіляко заохочує демократичні зміни на пострадянських теренах. А як же бути із розчаруванням багатьох людей після так званих кольорових революцій в Україні, Грузії та Киргизстані? В інтерв`ю радіо "Свобода" колишній керівник ЦРУ сказав, що такі настрої неминучі. Джеймс Вулсі з оптимізмом оцінив перспективи розвитку демократії у регіоні і водночас різко розкритикував нинішню політику Росії:
"Керівництво Росії на чолі з Путіним придушує мас-медіа та всіх бізнесменів, які намагаються займатися політикою, залякує правозахисників і загалом дедалі більше проводить політику як фашистська держава".
На прохання радіо "Свобода" прокоментував становище в Україні і колишній міністр закордонних справ Польщі, а нині депутат Європарламенту Броніслав Ґеремек:
"Я не розчарований тим, що відбувається в Україні. Цілком нормально, що після революційної ситуації настає час для стабілізації політики і виринають деякі проблеми. Це нормальна політика. На мою думку, зараз дуже важливо, як до України буде ставитися міжнародна спільнота".
Немало західних європейців проти того, щоб Європейський Союз далі просувався на схід. Але Броніслав Ґеремек вважає, що це швидше психологічна, ніж економічна проблема. Він закликає політиків активніше пояснювати виборцям, що залучення до європейської спільноти таких держав, як Україна, зміцнить європейську тотожність і економіку, а не послабить.
Французький філософ Андре Ґлюксманн уважає, що замість того, щоб говорити про розширення ЄС, політичні діячі мають казати про возз''єднання, про відновлення історичної справедливості. А така зміна семантики допоможе пересічним жителям Західної Європи легше прийняти ідею. Ґлюксманн в інтерв''ю радіо "Свобода": "Якщо б у 1946-му році радянські війська не окупували Польщу, Чехословаччину та інші держави, то вони були б серед засновників Європейського Союзу. Тому немає "розширення". Є просто возз''єднання". Окрема сесія празького "Форуму–2000" була присвячена ролі міжнародної спільноти в демократизації Білорусі. Європейські дипломати вважають, що настав час для жорстких дій: запровадити торговельні санкції та фінансувати опонентів президента Олександра Лукашенка. Як сказав посол Великої Британії в Мінську Браєн Беннет, правозахисне становище в Білорусі погіршується. Британський дипломат уважає, що для підтримки білоруської опозиції варто використовувати фонди Європейського Союзу. А офіційний Лондон нині головує в ЄС.
Депутат Європарламенту Броніслав Ґеремек переконаний, що західні держави мають активніше підтримувати громадські організації та незалежну пресу в сусідній з Україною державі, а особливо студентів – надавати їм ґранти і стипендії. Все для того, щоб, як сказав Ґеремек, "було ясно, що спільнота демократій не поважає диктатури" .
Учасники форуму, який завершився у понеділок увечері, також обговорювали проблеми ісламського світу та роль преси у висвітленні конфліктів.
Пошук порозуміння – таке окреслив головну мету зібрання відомий дисидент, колишній президент Чехії Вацлав Гавел, який уже вдев`яте зібрав у Празі відомих інтелектуалів і політиків:
"Після того, як зазнало краху біполярне розмежування світу, впав залізний мур, сталося те, чого ніхто не чекав. Перед світом постав виклик знайти нову систему співіснування народів, континентів, держав," – сказав Вацлав Гавел.
Серед гостей форуму – колишній міністр закордонних Польщі Броніслав Ґеремек, російський політик Борис Нємцов, французький філософ Андре Ґлюксманн та колишній директор ЦРУ Джеймс Вулсі.
Захід усіляко заохочує демократичні зміни на пострадянських теренах. А як же бути із розчаруванням багатьох людей після так званих кольорових революцій в Україні, Грузії та Киргизстані? В інтерв`ю радіо "Свобода" колишній керівник ЦРУ сказав, що такі настрої неминучі. Джеймс Вулсі з оптимізмом оцінив перспективи розвитку демократії у регіоні і водночас різко розкритикував нинішню політику Росії:
"Керівництво Росії на чолі з Путіним придушує мас-медіа та всіх бізнесменів, які намагаються займатися політикою, залякує правозахисників і загалом дедалі більше проводить політику як фашистська держава".
На прохання радіо "Свобода" прокоментував становище в Україні і колишній міністр закордонних справ Польщі, а нині депутат Європарламенту Броніслав Ґеремек:
"Я не розчарований тим, що відбувається в Україні. Цілком нормально, що після революційної ситуації настає час для стабілізації політики і виринають деякі проблеми. Це нормальна політика. На мою думку, зараз дуже важливо, як до України буде ставитися міжнародна спільнота".
Немало західних європейців проти того, щоб Європейський Союз далі просувався на схід. Але Броніслав Ґеремек вважає, що це швидше психологічна, ніж економічна проблема. Він закликає політиків активніше пояснювати виборцям, що залучення до європейської спільноти таких держав, як Україна, зміцнить європейську тотожність і економіку, а не послабить.
Французький філософ Андре Ґлюксманн уважає, що замість того, щоб говорити про розширення ЄС, політичні діячі мають казати про возз''єднання, про відновлення історичної справедливості. А така зміна семантики допоможе пересічним жителям Західної Європи легше прийняти ідею. Ґлюксманн в інтерв''ю радіо "Свобода": "Якщо б у 1946-му році радянські війська не окупували Польщу, Чехословаччину та інші держави, то вони були б серед засновників Європейського Союзу. Тому немає "розширення". Є просто возз''єднання". Окрема сесія празького "Форуму–2000" була присвячена ролі міжнародної спільноти в демократизації Білорусі. Європейські дипломати вважають, що настав час для жорстких дій: запровадити торговельні санкції та фінансувати опонентів президента Олександра Лукашенка. Як сказав посол Великої Британії в Мінську Браєн Беннет, правозахисне становище в Білорусі погіршується. Британський дипломат уважає, що для підтримки білоруської опозиції варто використовувати фонди Європейського Союзу. А офіційний Лондон нині головує в ЄС.
Депутат Європарламенту Броніслав Ґеремек переконаний, що західні держави мають активніше підтримувати громадські організації та незалежну пресу в сусідній з Україною державі, а особливо студентів – надавати їм ґранти і стипендії. Все для того, щоб, як сказав Ґеремек, "було ясно, що спільнота демократій не поважає диктатури" .
Учасники форуму, який завершився у понеділок увечері, також обговорювали проблеми ісламського світу та роль преси у висвітленні конфліктів.