Петро Каландирець
Миколаїв, 10 жовтня 2005 - До його складу увійшли представники громадських організацій, політичних партій, народні депутати України Юрій Діденко та Володимир Матвєєв, ветерани суднобудування.
Представники Комітету поставили собі за мету зупинити занепад підприємства та відродити українське суднобудування.
Перший міжрегіональний молодіжний форум „Південь-Захід: Нас не роз’єднати!”, перехопив естафету рухівських обмінів дитячими делегаціями. Форум зібрав у Коблевому більше 3 тисяч студентів Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Миколаївської областей. Грандіозне дійство, яке має за мету руйнувати міф неєдності української нації, не могло обійтись без численних спонсорів, серед яких був і Чорноморський суднобудівний завод. Саме цим підприємством, за словами голови облдержадміністрації Олександра Садикова, “ не виконана основна мета приватизації - збереження та відновлення виробництва, збереження робочих місць, забезпечення достатньої зарплати працівникам і її своєчасна виплата”. Присутність такого спонсора для учасників заходу виглядала дещо дивною.
Напередодні форуму на заводі значна частина працівників, підписали папери, що „не мають претензій щодо заборгованості”. Вони мали можливість одержати заборговані кошти лише після публічних заяв на форумі народного депутата України Юрія Діденка. Він говорив про аморальність підтримки такого заходу, коли на підприємстві не виплачені зарплати власним працівникам.
„Бути меценатом благородно, але ж не за рахунок власних працівників заводу, у яких також є студенти, і, можливо, їхні батьки не можуть нині дати їм найнеобхіднішого, не отримуючи вчасно зарплат”, - сказав народний обранець.
Внаслідок приватизації Чорноморський суднобудівний завод перейшов до рук російських бізнесменів – братів Чуркіних, „відомих” в Україні численними скандалами, зокрема навколо приватизації Львівського автобусного.
Контрольний пакет акцій ЧСЗ, який належав державі, був проданий у жовтні 2003 року за безцінь, на думку фахівців, без урахування реальної ринкової вартості майнового комплексу та активів підприємства.
Приватизацію ЧСЗ було здійснено з грубим порушенням умов конкурсу, без перевірки коштів, призначених для розрахунків з державою, і можливостей інвесторів виконати інвестиційні зобов’язання з технічного оснащення виробництва. Внаслідок таких кроків акції голдингу перейшли у власність офшорних компаній, які контролюються представниками російського бізнесу – Ігорем та Олегом Чуркіними.
Нові власники голдингу тривалий час ухилялися від виконання зобов’язань перед державою. Для розрахунків з державою замість коштів інвесторів були використані власні кошти підприємства.
Мінпромполітики України зафіксувало порушення головної умови приватизації – збереження цілісної виробничої суднобудівної одиниці. Над ЧСЗ підняли російський прапор, а нове керівництво оголосило завод на березі Південного Бугу територією Російської Федерації…
Тим часом, вартість основних фондів ЧСЗ зменшилася у 15 разів. Завод посідає першість у переліку підприємств області, які мають найбільшу заборгованість із виплати зарплати. Працівникам голдингу заборгували зарплату більш ніж за 30 місяців, а майже за 2 роки, які минули від приватизації, завод не одержав жодного замовлення. Натомість акції, які залишилися у власності держави та трудового колективу, були знецінені шляхом додаткової емісії.
Внаслідок виплати зарплати без відрахувань до Державного бюджету та Пенсійного фонду працівники втратили право на пенсії за 3 роки. Завод залишається найбільшим боржником зі сплати внесків на державне пенсійне страхування.
„Нове керівництво ЧСЗ виконує конкретне завдання - організувати адміністративний тиск на трудовий колектив, залякування працівників з метою примусити їх звільнитися за власним бажанням. Трудові колективи деяких цехів, у яких працювали тисячі працівників, сьогодні налічують лише десятки, у кілька разів підвищена плата за проживання у заводських гуртожитках”, - повідомив в інтерв’ю радіо „Свобода” народний депутат України Юрій Діденко.
На його думку, „замість вирішення питання відродження виробництва і соціально-економічного розвитку підприємства новітні „інвестори” вдалися до розпалювання штучного конфлікту, до якого втягнуто Миколаївську облдержадміністрацію, Миколаївську міську раду та навіть сільськогосподарське підприємство „Нібулон”, завдяки якому вдалося зберегти виробничий потенціал заводу у скрутних 2002-2003 роках.
Підприємство „Нібулон” зазнає значних втрат від брутального втручання власників заводу у його господарську діяльність. Кульмінацією стало фізичне блокування перевантажувального терміналу „Нібулон” у розпал збирання і заготівлі зернових, внаслідок чого виникла загроза техногенної та екологічної катастрофи у місті.
Після утворення Комітету порятунку на Чорноморському суднобудівному заводі, за словами депутата обласної Ради пана Джарданова, були застосовані репресивні заходи. З роботи звільнений член Комітету, редактор заводської газети Георгій Нестеренко. Вихід газети у світ призупинений, знеструмлена друкарня.
Народний депутат України Юрій Діденко переконаний, що ситуація на ЧСЗ потребує негайного втручання з боку державного керівництва.
Юрій Діденко: „Зрозуміло, що громадськість стурбована ситуацією на заводі. До Комітету залучені різні політичні сили, зокрема, і представники Народного Руху України. НРУ вже тривалий час порушує цю проблему перед різними інстанціями в Україні. Я гадаю, що залучення широкого кола представників громадськості допоможе подолати проблеми і засвідчить особливе значення заводу для Миколаївщини”.
У Києві нині перебуває голова Комітету порятунку ЧСЗ Ігор Овдієнко. Він проводить зустрічі з урядовцями та знайомить зі складною ситуацією на підприємстві.
Представники Комітету поставили собі за мету зупинити занепад підприємства та відродити українське суднобудування.
Перший міжрегіональний молодіжний форум „Південь-Захід: Нас не роз’єднати!”, перехопив естафету рухівських обмінів дитячими делегаціями. Форум зібрав у Коблевому більше 3 тисяч студентів Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Миколаївської областей. Грандіозне дійство, яке має за мету руйнувати міф неєдності української нації, не могло обійтись без численних спонсорів, серед яких був і Чорноморський суднобудівний завод. Саме цим підприємством, за словами голови облдержадміністрації Олександра Садикова, “ не виконана основна мета приватизації - збереження та відновлення виробництва, збереження робочих місць, забезпечення достатньої зарплати працівникам і її своєчасна виплата”. Присутність такого спонсора для учасників заходу виглядала дещо дивною.
Напередодні форуму на заводі значна частина працівників, підписали папери, що „не мають претензій щодо заборгованості”. Вони мали можливість одержати заборговані кошти лише після публічних заяв на форумі народного депутата України Юрія Діденка. Він говорив про аморальність підтримки такого заходу, коли на підприємстві не виплачені зарплати власним працівникам.
„Бути меценатом благородно, але ж не за рахунок власних працівників заводу, у яких також є студенти, і, можливо, їхні батьки не можуть нині дати їм найнеобхіднішого, не отримуючи вчасно зарплат”, - сказав народний обранець.
Внаслідок приватизації Чорноморський суднобудівний завод перейшов до рук російських бізнесменів – братів Чуркіних, „відомих” в Україні численними скандалами, зокрема навколо приватизації Львівського автобусного.
Контрольний пакет акцій ЧСЗ, який належав державі, був проданий у жовтні 2003 року за безцінь, на думку фахівців, без урахування реальної ринкової вартості майнового комплексу та активів підприємства.
Приватизацію ЧСЗ було здійснено з грубим порушенням умов конкурсу, без перевірки коштів, призначених для розрахунків з державою, і можливостей інвесторів виконати інвестиційні зобов’язання з технічного оснащення виробництва. Внаслідок таких кроків акції голдингу перейшли у власність офшорних компаній, які контролюються представниками російського бізнесу – Ігорем та Олегом Чуркіними.
Нові власники голдингу тривалий час ухилялися від виконання зобов’язань перед державою. Для розрахунків з державою замість коштів інвесторів були використані власні кошти підприємства.
Мінпромполітики України зафіксувало порушення головної умови приватизації – збереження цілісної виробничої суднобудівної одиниці. Над ЧСЗ підняли російський прапор, а нове керівництво оголосило завод на березі Південного Бугу територією Російської Федерації…
Тим часом, вартість основних фондів ЧСЗ зменшилася у 15 разів. Завод посідає першість у переліку підприємств області, які мають найбільшу заборгованість із виплати зарплати. Працівникам голдингу заборгували зарплату більш ніж за 30 місяців, а майже за 2 роки, які минули від приватизації, завод не одержав жодного замовлення. Натомість акції, які залишилися у власності держави та трудового колективу, були знецінені шляхом додаткової емісії.
Внаслідок виплати зарплати без відрахувань до Державного бюджету та Пенсійного фонду працівники втратили право на пенсії за 3 роки. Завод залишається найбільшим боржником зі сплати внесків на державне пенсійне страхування.
„Нове керівництво ЧСЗ виконує конкретне завдання - організувати адміністративний тиск на трудовий колектив, залякування працівників з метою примусити їх звільнитися за власним бажанням. Трудові колективи деяких цехів, у яких працювали тисячі працівників, сьогодні налічують лише десятки, у кілька разів підвищена плата за проживання у заводських гуртожитках”, - повідомив в інтерв’ю радіо „Свобода” народний депутат України Юрій Діденко.
На його думку, „замість вирішення питання відродження виробництва і соціально-економічного розвитку підприємства новітні „інвестори” вдалися до розпалювання штучного конфлікту, до якого втягнуто Миколаївську облдержадміністрацію, Миколаївську міську раду та навіть сільськогосподарське підприємство „Нібулон”, завдяки якому вдалося зберегти виробничий потенціал заводу у скрутних 2002-2003 роках.
Підприємство „Нібулон” зазнає значних втрат від брутального втручання власників заводу у його господарську діяльність. Кульмінацією стало фізичне блокування перевантажувального терміналу „Нібулон” у розпал збирання і заготівлі зернових, внаслідок чого виникла загроза техногенної та екологічної катастрофи у місті.
Після утворення Комітету порятунку на Чорноморському суднобудівному заводі, за словами депутата обласної Ради пана Джарданова, були застосовані репресивні заходи. З роботи звільнений член Комітету, редактор заводської газети Георгій Нестеренко. Вихід газети у світ призупинений, знеструмлена друкарня.
Народний депутат України Юрій Діденко переконаний, що ситуація на ЧСЗ потребує негайного втручання з боку державного керівництва.
Юрій Діденко: „Зрозуміло, що громадськість стурбована ситуацією на заводі. До Комітету залучені різні політичні сили, зокрема, і представники Народного Руху України. НРУ вже тривалий час порушує цю проблему перед різними інстанціями в Україні. Я гадаю, що залучення широкого кола представників громадськості допоможе подолати проблеми і засвідчить особливе значення заводу для Миколаївщини”.
У Києві нині перебуває голова Комітету порятунку ЧСЗ Ігор Овдієнко. Він проводить зустрічі з урядовцями та знайомить зі складною ситуацією на підприємстві.