Інна Набока
Втім, гумор потрібен не лише під час відпочинку. Дотепне слово може розрядити напружену ситуацію, врятувати від зриву важливі перемовини чи зупинити сварку. Якось я навіть була свідком того, як під час іспиту дотепний, але не надто сумлінний студент одержав позитивну оцінку, бо зумів розсмішити дуже суворого професора. Виявляється, той також шанував добрий гумор. А лікарі відзначають, що з двох однакових хворих зазвичай швидше одужує той, хто дивиться на світ з посмішкою і полюбляє жарти. Узагалі гумор дуже допомагає налаштувати душевний стан на позитивну хвилю. Адже варто пожартувати, і все навкруги перестає видаватися таким одноманітним, безнадійним і передбачуваним, а настрій обов’язково покращується. Та й різноманітні життєві прикрощі сприймаються значно легше, якщо ставитися до них з гумором.
Проте існують люди, геть позбавлені цього рятівного почуття. Все на світі вони сприймають абсолютно серйозно і ображаються навіть на найневинніші жарти на свою адресу. Спілкування чи праця з подібними особами – справа нелегка, до того ж доволі сумна.
Дехто стверджує, що почуття гумору – якість вроджена. До певної міри – це так, - вважають фахівці. Але чи помічали ви, як люблять гумор, все смішне і веселе діти? Причому, практично всі без винятків. Це вже потім ми стаємо серйозними, поважними і ... нудними. То, можливо, наше почуття смішного залежить і від нас самих? Психологи переконують, що цю щасливу якість, як і будь-яку іншу, в собі можна розвинути, виховати, щоправда, до певної межі. Перш за все, потрібно навчитися не ображатися на жарти інших. А ще – старатися шукати – і бачити – смішне не лише в навколишньому світі та оточуючих. а і в собі самих. Спробуймо глянути на власні звички, вади, комплекси крізь рятівну призму посмішки. Повірте, це зовсім не применшить наших чеснот в очах оточуючих. Адже сміятися, іронізувати над собою може собі дозволити лише сильна, розумна, самодостатня і впевнена в собі людина.
Щоправда, в жартах, можливо, більше, ніж деінде, необхідна ще одна важлива якість – почуття міри. Але це вже тема наступної розмови.