Тарас Марусик
Київ, 8 вересня 2005 - Триває спільний проект Інституту української мови Національної академії наук України і телеканалу СТБ “Українська мова в телевізійному просторі”, ініційований тележурналістами. Цей проект, підтриманий Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, розпочався у липні і завершиться у листопаді цього року.
Заступник директора Інституту української мови НАН України Орися Демська-Кульчицькарозповіла, що керівництво телеканалу, не впевнене у правильності мовлення на СТБ, звернулося з проханням до цієї академічної установи провести моніторинг використання української мови. Інститут української мови вирішив провести моніторинг не лише СТБ, але й інших телеканалів, і після цього узагальнив найтиповіші помилки.
Орися Демська-Кульчицька
Найбільшою бідою визнана вимова. Коли на українське мовлення накладається російська артикуляція. І тут ми маємо акання - це “кали”, “багата” заміть “багато”, “чотирнадцятера” замість “чотирнадцятеро”.
Тарас Марусик
Це можна пояснити тим, каже Орися Демська-Кульчицька, що чимало дикторів і журналістів у побуті спілкуються російською.На другому місці помилки, пов’язані з уживанням русизмів. Наприклад, “отримати поразку” замість “зазнати поразки”, “задавати запитання” замість “ставити запитання”, “поширювати слухи” замість “поширювати чутки”.
Орися Демська-Кульчицька
Потім маємо в рекламі “кріпке волосся” - це таки “міцне”. Маємо неправильну форму множини іменників чоловічого роду.Скажімо, “два солдати” ( маємо “два солдата”). Маємо проблеми з родовим відмінком чоловічого роду. Скажімо, “борща” – треба “борщу”. Також є проблема використання активних дієприкметників на -учий, -ючий. Скажімо, “атакуючий”, “відбілюючий”, “координуючий” - не може бути, повинні бути форми на -вальний, -ційний. Наприклад, атакувальний, відбілювальний, координаційний.
Тарас Марусик
Помилковими є також і засади відтворення імен зі східнослов’янських мов.
Орися Демська-Кульчицька
Наприклад, Владімір Путін. Є норми, за якими в українській мові ми маємо форму не Владімір Путін, а Володимир Путін, Володимир Ленін, Петро Перший. Це є норми, які в свій час прийняті або ВР України, або Кабміном ще УРСР, і там ідеться про відтворення російських власних назв формами відповідними українськими. Для української мови притаманне повноголосся , тому у нас є Во-ло-ди-мир, а не Владімір.
Тарас Марусик
Орися Демська-Кульчицька звертає увагу і на помилки у таких фразах: “підписано Президентом”, “прийнято Верховною Радою”, “паспорт видається”. Пасивну форму в цих конструкціях треба замінювати активною формою: “Президент підписав”, “Верховна Рада ухвалила”, “паспорт видають”.
Орися Демська-Кульчицька
Проблема – кличний відмінок української мови. Не можна казати “пане Президент” - маємо “Пане Президенте”, “Пане міністре”, бо врешті це та надзвичайна специфіка української мови, яка нас відрізняє від інших і, власне, додає краси нашій мові.
Тарас Марусик
Заступник директора Інституту української мови НАН України Орися Демська-Кульчицька сказала, що Інститут не вважає помилкою форми в родовому відмінку іменників жіночого роду: “незалежности”, “пам’яти”.
На вересень у рамках проекту “Українська мова в телевізійному просторі” заплановані консультації з редакторами телеканалів і тренінги для дикторів. У жовтні має бути видана книжка, а в листопаді – завершальний моніторинг телеканалів.
Заступник директора Інституту української мови НАН України Орися Демська-Кульчицькарозповіла, що керівництво телеканалу, не впевнене у правильності мовлення на СТБ, звернулося з проханням до цієї академічної установи провести моніторинг використання української мови. Інститут української мови вирішив провести моніторинг не лише СТБ, але й інших телеканалів, і після цього узагальнив найтиповіші помилки.
Орися Демська-Кульчицька
Найбільшою бідою визнана вимова. Коли на українське мовлення накладається російська артикуляція. І тут ми маємо акання - це “кали”, “багата” заміть “багато”, “чотирнадцятера” замість “чотирнадцятеро”.
Тарас Марусик
Це можна пояснити тим, каже Орися Демська-Кульчицька, що чимало дикторів і журналістів у побуті спілкуються російською.На другому місці помилки, пов’язані з уживанням русизмів. Наприклад, “отримати поразку” замість “зазнати поразки”, “задавати запитання” замість “ставити запитання”, “поширювати слухи” замість “поширювати чутки”.
Орися Демська-Кульчицька
Потім маємо в рекламі “кріпке волосся” - це таки “міцне”. Маємо неправильну форму множини іменників чоловічого роду.Скажімо, “два солдати” ( маємо “два солдата”). Маємо проблеми з родовим відмінком чоловічого роду. Скажімо, “борща” – треба “борщу”. Також є проблема використання активних дієприкметників на -учий, -ючий. Скажімо, “атакуючий”, “відбілюючий”, “координуючий” - не може бути, повинні бути форми на -вальний, -ційний. Наприклад, атакувальний, відбілювальний, координаційний.
Тарас Марусик
Помилковими є також і засади відтворення імен зі східнослов’янських мов.
Орися Демська-Кульчицька
Наприклад, Владімір Путін. Є норми, за якими в українській мові ми маємо форму не Владімір Путін, а Володимир Путін, Володимир Ленін, Петро Перший. Це є норми, які в свій час прийняті або ВР України, або Кабміном ще УРСР, і там ідеться про відтворення російських власних назв формами відповідними українськими. Для української мови притаманне повноголосся , тому у нас є Во-ло-ди-мир, а не Владімір.
Тарас Марусик
Орися Демська-Кульчицька звертає увагу і на помилки у таких фразах: “підписано Президентом”, “прийнято Верховною Радою”, “паспорт видається”. Пасивну форму в цих конструкціях треба замінювати активною формою: “Президент підписав”, “Верховна Рада ухвалила”, “паспорт видають”.
Орися Демська-Кульчицька
Проблема – кличний відмінок української мови. Не можна казати “пане Президент” - маємо “Пане Президенте”, “Пане міністре”, бо врешті це та надзвичайна специфіка української мови, яка нас відрізняє від інших і, власне, додає краси нашій мові.
Тарас Марусик
Заступник директора Інституту української мови НАН України Орися Демська-Кульчицька сказала, що Інститут не вважає помилкою форми в родовому відмінку іменників жіночого роду: “незалежности”, “пам’яти”.
На вересень у рамках проекту “Українська мова в телевізійному просторі” заплановані консультації з редакторами телеканалів і тренінги для дикторів. У жовтні має бути видана книжка, а в листопаді – завершальний моніторинг телеканалів.