ВМС України: нема грошей – нема розвитку.

Київ, 1 серпня 2005 – 1 серпня в Україні відзначають День Військово-Морських Сил. Під таку нагоду у пресі досить широко дебатується майбутнє цих сил. Якими вони повинні бути? Які бойові кораблі можуть увійти до складу українського флоту, щоб підвищити його боєздатність? Які розробки науковців та виробничників здатні піднести Військово-Морські Сили України на рівень сучасних вимог? Адже не секрет, що значна частина наявних кораблів морально застаріла, бо спущені на воду вони ще за радянських часів.

Чи не найзапекліші дебати вже довгий час тривають навколо долі атакуючого стратегічного крейсера “Україна”. Цей крейсер стоїть у Миколаєві біля заводської стіни на приколі у стані готовності понад 90%. Потенційно він здатен своїми ракетами знищувати морські, і не тільки морські цілі на відстані 600 і більше кілометрів. Ряд фахівців вважає, що цей корабель застарів, що його електроніка створювалася 10 років тому, що він має бути списаний і взагалі – такий корабель не потрібен державі, виходячи з її військової доктрини. Інші експерти, навпаки, вважають за потрібне провести негайну добудову крейсера (це коштуватиме 35-40 мільйонів гривень) і наголошують, що ще 15-20 років він зможе бути цілком “на рівні” флотів сусідніх країн. Водночас ніяк не добудують на українських заводах закладені наприкінці 1980-х років фрегат “Байда Вишневецький”, корвети “Луганськ” та “Львів”, на що потрібні буквально кілька десятків мільйонів гривень. Ці кораблі також могли б успішно плавати ще 15-20 років, вважають експерти.

При цьому, як пише преса, український військово-промисловий комплекс розробив справді унікальні кораблі – корвет “Гайдук” із використанням “стелс-технологій” та бронекатер “Фаланга”. Корвет цього типу, який має артилерійсько-ракетне озброєння, торпеди, підводні бомби й оснащений вертольотом, може випускатися у двох варіантах: під стандарти НАТО і під російські (отож китайські, індійські, арабські) стандарти. Швидкісний бронекатер “Фаланга”, призначений для дій на мілководді, має також комбіноване ракетно-артилерійське озброєння і цікавий не тільки для України, а і своїм експортним потенціалом. За умови належного фінансування перші втілені в метал й електроніку зразки цієї зброї можуть вийти в море вже за три роки, стверджують конструктори.

Але чи буде таке фінансування? Невідомо. Тим часом на завершення розпочатого за радянських часів спорудження чергового меморіалу у Севастополі, званого у народі “каракатиця”, п’ять мільйонів гривень у держбюджеті уряд та парламент знайшли.