Хабарі за Путіна зросли у 10 разів.

Прага, 28 липня 2005 – Хоча офіційна російська інфляція упродовж останніх років була під контролем, а цього року вона не повинна перевищувати 8,5%, один російський товар за роки правління президента Володимира Путіна виріс у ціні у 10 разів. Йдеться про хабарі, які росіяни не лише не перестали платити з приходом Путіна, але витрачають на них набагато більше грошей. Такий висновок дослідження, яке нещодавно провела у Росії недержавна організація, що бореться з корупцією.

Головними жертвами хабарництва в Росії є підприємці, які змушені постійно “змащувати” бюрократичний механізм, щоб він дозолив їм спокійно працювати. Згідно з дослідженням російської громадської організації під назвою Фонд Індем, цього року російські бізнесмени змушені платити хабарі, що сягають в середньому 135 тисяч доларів. Це у 13 разів більше, ніж показало дослідження 2001 року. Тобто, якщо чотири роки тому загальна сума хабарів становила 33,5 мільярди доларів, то нині вона становить 316 мільярдів доларів.

Але хабарі дають не лише підприємці. Звичайні росіяни платять і за інші послуги держави, які мали би бути заплачені вже їхніми податками. Йдеться про лікарні, суди, університети, армію та міліцію. Президент Фонду Індем Ґеорґій Сатаров говорить, що і звичайне повсякденне хабарництво сягнуло у Росії рекордних масштабів. Особливо виділяється корупція в армії. “Головний рекорд зростання у побутовій корупції – це призов до армії. З 12 чи 13 мільйонів доларів на рік у 2001 році до 350 мільйонів доларів зараз. Це фантастичний рекорд”.

На думку Сатарова, призовники всіляко намагаються ухилитися від військової служби, бо армія має погану репутацію через війну в Чечні та знущання з молодих солдатів. Після армії найбільше хабарів платять російські батьки за вступ на навчання своїх дітей у престижних університетах.

Дослідження російських борців з корупцією виділяє одну цікаву тенденцію, про яку вони не можуть сказати однозначно, чи вона є доброю, чи поганою. Йдеться про те, що хоча сума хабарів зростає з року в рік, кількість випадків давання хабара зменшилася за останні чотири роки на 20%. Дослідники пояснюють це тим, що не всі росіяни можуть собі дозволити платити дорогі хабарі. Ґеорґій Сатаров веде далі: “Люди реагують падінням попиту. Від 20 до 30 мільйонів людей уже не користуються медичними послугами, бо не мають достатньо грошей, щоб сплачувати хабарі”.

На думку відомої російської журналістки Юлії Латиніної, незважаючи на те, що президент Володим Путін прийшов до влади під гаслами боротьби з корупцією, нині в країні з нею вже ніхто не бореться. “Пан президент призначає скорумпованих людей і це є професійною вимогою. Бо якщо є корупція і людина корумпована, нею можна керувати. І оскільки ідея полягає у тому, щоб призначати лише тих людей, якими можна маніпулювати, то це означає, що на посади призначаються корумповані люди, а не так, що вони приходять, а потім стають корумпованими”.

На початку тижня заступник спікера російського парламенту Любов Сліска також обурювалася з приводу корупції. “Я хочу, щоб ми перш за все ухвалили закон про корупцію, про яку ми стільки говоримо. Тоді багато можна буде змінити і називати речі своїми іменами. Зараз не знаєш, кого боятися більше - бандитів чи співробітників міліції”.

У міжнародному рейтингу корупції організації Transparency International Росія стоїть на 90 місці зі 146 країн поруч з такими державами, як Непал та Мозамбік. Для порівняння, Україна у цьому ж списку стоїть на 122 місці.