“Економічний журнал”. У програмі: - Чи буде Україна платити за російський газ більше, ніж Німеччина? - Реприватизація “Криворіжсталі” - уряд вимагає провести її протягом місяця; - Україна провалює вступ до СОТ – з українським президентом погоджуються в самій цій організації.

Марія Щур
Аудіозапис програми:

Прага, 12 червня 2005 року.

Марія Щур

Вітаю вас, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

В ефірі “економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.

Сьогодні в програмі:

- Чи буде Україна платити за російський газ більше, ніж Німеччина?

- Реприватизація «Криворіжсталі» - уряд вимагає провести її протягом місяця;

- Україна провалює вступ до СОТ – з українським Президентом погоджуються в самій цій організації.

Москва має намір наступного року втричі збільшити ціну на природний газ, який вона постачає в Україну. До 160 доларів за тисячу кубометрів, що є більше, ніж за цей самий газ платить Німеччина.

Тим часом Київ може порушити питання про ліквідацію російсько-українського консорціуму з управління і розвитку газотранспортної системи України, в ім’я життєздатності якого Росія зламала стільки списів за часів президентства Леоніда Кучми.

Як складатимуться подальші стосунки щодо транзиту та експорту російських енергоносіїв через Україну і в Україну? Розповідає Сергій Кисельов.

Сергій Кисельов

Ціна поставок російського газу до України може зрости 2006 року з 50 доларів за тисячу кубометрів до 160 доларів. Подейкують, що саме про цю цифру йшлося на переговорах у Москві між керівниками російського "Газпрому" Олексієм Міллером та НАК "Нафтогаз України" Олексієм Івченком.

Тим часом, як стало відомо, українська сторона заявила на цих газових переговорах, що Київ може порушити питання про ліквідацію російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління і розвитку газотранспортної системи України", який був створений у жовтні 2002 року. Тому що, мовляв, так і не з’явилося проектів, які відповідають статутним цілям консорціуму.

В інтерв’ю для радіо “Свобода" голова парламентського підкомітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Гудима так прокоментував цю ситуацію.

Олександр Гудима

Після перемоги помаранчевої революції президент Ющенко, здається, сказав, що двосторонній формат міжнародного газотранспортного консорціуму не відповідає інтересам ані Росії, ані України, ані Європейського Союзу.

Поставити питання тільки про ліквідацію російсько-українського міжнародного газового консорціуму є неправильно. Президент сказав чітко: ми повинні запропонувати нову модель.

Ось уряд і має її запропонувати. Як на мене, чотиристоронній консорціум українсько-російсько-французсько-німецький є найкращий.

Сергій Кисельов

Що ж до намірів Росії втричі збільшити ціну на природний газ, який вона постачає в Україну, то, за словами пана Гудими, подібна заява, якнайшвидше, прозвучала в Москві у вигляді чиєїсь особистої думки.

Олександр Гудима

Ніхто не посилається на те, хто таке сказав. Офіційні представники Росії чи російського "Газпрому" таких несерйозних заяв видавати не можуть. Я думаю, що це емоції, які вляжуться. Але вирішувати проблему співпраці між Україною і Росією і заміною двостороннього формату на багатосторонній потрібно.

Сергій Кисельов

Тим часом Росія також заявила, що в українських газосховищах безслідно зникло понад 7 мільярдів кубометрів газу, який Москва передала сюди на тимчасове зберігання для подальшого виконання своїх експортних європейських контрактів.

Олександр Гудима

Я не знаю нічого про те, що хтось поцупив в росіян 7 мільярдів метрів кубічних газу. Я вважаю, що це неможливо. Може, Янукович подарував Путінові, але тоді це запитання до Януковича. Тому, що це сталося не сьогодні, якщо й сталося, а за правління 2004 року режиму Кучми і Януковича.

Марія Щур

Заява Голови правління російського акціонерного товариства "Газпром" Олексія Міллера щодо того, що Україна має сплатити гроші за газ, який, нібито, зник з підземних сховищ України під час помаранчевої революції, має широкий резонанс в російській столиці.

Депутати Державної думи закликають до більш жорсткої лінії у відносинах з Україною.

Розповідає наш московський кореспондент Віталій Портников.

Віталій Портников

“Треба проводити більш жорстку політику щодо України, досить їм викидати російський газ,” - із такою заявою виступив депутат Держдуми РФ від фракції В.Жириновського, так званої ЛДПР, В.Овсянніков. Він підкреслив, що вже зникло більше 8 мільярдів кубометрів газу. Цей збиток становить майже мільярд доларів США.

Як підкреслюють спостерігачі в Москві, ця заява Овсяннікова спровокована заявою голови правління російського “Газпрому” Олексія Міллєра.

Представник фракції ЛДПР Сергій Іванов, який також виступав на цьому пленарному засіданні, після заяви В.Овсяннікова сказав, що не розуміє, чому таке гарне ставлення до України. “В нашому уряді, - говорить пан Іванов, - багато хто має там бізнес, любить там відпочивати, треба перевірити, чи не так це. Чому російський міністр так зацікавлений в збереженні для України пільгових цін?”

Ще один представник фракції ЛДПР Михайло Ульянович підтримав інших депутатів від цієї фракції. Він підкреслив, що, на думку депутатів фракції, лідер фракції КПРС Г.Зюганов і “Родіни” Дмитро Рогозін допомагали “оранжистам” в Україні.

Звича

йно ж, ця заява представника фракції В.Жириновського викликала цілу низку гострих протестів з боку депутатів від комуністів та “Родіни”, які підкреслили, що не мали ніякого відношення до помаранчевих подій в Україні і не варто звинувачувати їх у підтримці В.Ющенка та інших членів команди та Президента України.

Марія Щур

доля підприємства “Криворіжсталь” стала однією із головних тем цього тижня. Послухайте фрагмент цієї передачі. Веде її Ірина Халупа.

Ірина Халупа

Голова Фонду держмайна України Валентина Семенюк сумнівається в тому, що повторний продаж комбінату "Криворіжсталь" відбудеться швидко.

Одним із власників “Криворіжсталі” є зять колишнього президента Леоніда Кучми, народний депутат і бізнесмен Віктор Пінчук.

В інтерв''ю радіо “Ера”, пані Семенюк зазначила, що для повторного продажу цього стратегічного підприємства треба солідно підготуватися а це займе щонайменше 75 днів після оголошення конкурсу.

Семенюк наголосила, щодо “Криворіжсталі”, то ФДМУ буде керуватися виключно законом. Вона також повідомила, що розпоряджень від уряду щодо повторного продажу “Криворіжсталі” поки що не отримала.

Тим часом прем''єр-міністр України Юлія Тимошенко хоче ініціювати повторний продаж “Криворіжсталі” якомога швидше, аби його сьогоднішні власники припинили заробляти тіньові гроші. Тимошенко наголосила, що умови тендеру мають враховувати національні інтереси України. Вона також твердить, що підписала доручення терміново розпочати цю процедуру.

Юлія Тимошенко

Це доручення терміново по скороченій процедурі розпочати тендер на приватизації “Криворіжсталі”, тому що дійсно це потрібно зробити. Але зробити з урахуванням всіх національних інтересів, всіх умов, які мусить поставити держава, які стосуються і якості цього виробництва, і рівня глибини переробки на цих підприємствах, щоб ми не замкнулися на сировині, і соціальні питання - все мусить бути в пакеті тендерної документації. А саме головне – мусить бути дуже і дуже глибока угода по продажу КМК.

Я б хотіла, щоб протягом місяця такий конкурс відбувся, і щоб певні угрупування далі не використовували КМК для заробляння тіньових грошей.

Це абсолютно розумно, коли КМК набуде нового господаря. Там зловживання будуть неможливі. Ми будемо уважно стежити, щоб сплачувались податки.

Ірина Халупа

Тим часом головний науковий співробітник Інституту економічного прогнозування Володимир Сіденко вважає невиправданим поквап українського уряду щодо повторної приватизації “Криворіжсталі” і закликає політиків не втручатися у майнові конфлікти.

Володимир Сіденко

Мені здається, що такий поспіх навряд чи є виправданим, і він навряд чи створить стабільну ситуацію за будь-якого розвитку подій.

Безумовно, що колишні власники в такій ситуації будуть оскаржувати всі ці процедури. Нові власники не будуть гарантовані від 100% захисту своїх інтересів в період після здіснення повторного конкурсу.

Ірина Халупа

Між тим повторний продаж “Криворіжсталі” міг би принести додатково в бюджет, за даними деяких експертів, близько 3 мільярдів доларів. Ці кошти український уряд хотів би скерувати на кредитування житла та інші соціальні програми.

Своїм поглядом на процеси реприватизації взагалі і, зокрема, на можливу реприватизацію ВАТ “Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь” поділився президент Центру економічного розвитку, позаштатний радник Президента України Олександр Пасхавер.

Олександр Пасхавер

Я не проти реприватизації “Криворіжсталі”, я проти реприватизації взагалі. З мого погляду, приватизація “Криворіжсталі”, я не слідчий, але якщо немає порушень закону, навіть дуже поганого закону, то ніхто не може відібрати у власника, якщо він не знайде порушень закону.

Якщо не порушено закон, це є політична кампанія та кажуть, що не проблема, що вони порушили чи не порушили закон, а проблема в тому, що цей закон порушила справедливість, а якщо карати людей щодо справедливості не по закону, то це є політична кампанія реприватизації.

А якщо це ударить по економіці, то політичний діяч повинен якось вибирати, чи економіка, чи справедливість. Найменше зло повинно бути вибрано.

Марія Щур

Процес прийняття України до СОТ затягується, вважає один з керівників цієї організації. Хоча при цьому він зазначає, що Україна все ще випереджає Росію в цьому процесі.

Виступаючи за лаштунками шостого щорічного Євроазійського бізнес-самміту у французькому Евіані, представник СОТ, який відповідає за вступ нових країн до організації, заявив, що Україні та Росії потрібно ще багато зробити для того, щоб їхній вступ до кінця року став можливим.

В інтерв''ю агентству “Рейтер” Като Адріан сказав, що на цьому етапі Україна випереджає Росію у процесі приєднання до СОТ, але обидві країни ще дуже далекі від того, щоб завершити переговорний процес.

При цьому представник СОТ наголосив, що Україна все ще має шанс прискорити свої кроки до кінця літа. «Якщо до вересня стануться значні зрушення, тоді ще залишиться надія,» - заявив Като Адріан, який є заступником голови департаменту з прийому нових членів.

Наприкінці травня з різкою критикою процесу підготовки до вступу до СОТ виступив український Президент Віктор Ющенко. Тоді на засіданні Ради з національної безпеки та оборони він сказав, що вступ України до СОТ не просто загальмував, а що цей процес може бути завалений.

Віктор Ющенко

Серйозно відстаємо щодо графіку, який би забезпечив нам вступ у Світову організацію торгівлі цього року. Точніше, це перебуває на межі завалу.

Марія Щур

Головною перешкодою на шляху до СОТ Віктор Ющенко назвав брак потрібних законопроектів. За його даними, двадцять із них досі не передали на розгляд Верховної Ради. Також Україна ще не підписала угоди з ключовими торговельними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами та деякими провідними країнами Азії.

Поки що Україна уклала близько 30 двосторонніх угод з країнами-членами СОТ і має укласти ще близько десятка. За правилами організації, країна, яка намагається долучитися до СОТ, повинна укласти двосторонні угоди з усіма державами-членами, які вимагатимуть цього.

Робочі групи, які керують процесом прийняття нових членів, мають зустрітися у вересні. Якщо на цих засіданнях, більшість питань вдасться вирішити, то остаточні документи можна буде підписати у грудні під час міністерської конференції в Гонконгу. В іншому разі, вступ України може затягнутися до наступного засідання, що проводиться раз на півроку, заявив представник СОТ.

Міністерство економіки України цього тижня звітувало Європейській комісії у Брюсселі про виконання українською стороною положень спільного протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі. Очолив делегацію заступник міністра економіки України Андрій Березний.

У розмові з нашим брюссельським кореспондентом Славком Волинським Андрій Березний назвав ключові спірні питання, що заважають досягненню угоди з ЄС.

Андрій Березний

Ще лишається кілька питань, які потребують додаткового вивчення змін у нашому законодавстві.

Славко Волинський

А які саме?

Андрій Березний

Це стосується певних уточнень по позиції автомобільної галузі, обмеження по експерту чорних і кольорових металів, у сфері захисту прав інтелектуальної власності, також обмеження на деякі сільськогосподарські товари.

ЄС не влаштовує заборона на ввезення легкових автомобілів старше п’яти років і вантажних старше восьми років. Їх позиція досить принципова, що ці обмеження мають бути скасовані.

Замість цих обмежень треба використовувати засоби технічного регулювання, екологічного захисту і безпеки самих автомобілів, що у загальному плані виглядає як стандарт на автомобілі євро-3.

Все інше має бути скасоване, бо у наших зобов’язаннях вступу до СОТ, з моменту вступу у СОТ (я думаю, що це в інтересах споживачів) імпортне мито буде встановлене у межах 10%. Це позиція також ЄС досить принципова. Навряд чи вона буде змінена.

Марія Щур

Ситуація в аграрному секторі лишається непевною. Селяни так і не отримують довгоочікуваної допомоги від держави. І фермери поступово втрачають віру у перспективність власної справи.

З одним із таких песимістів нещодавно зустрілася ведуча рубрики “Власна справа” І.Біла.

Ірина Біла

Підтримуючи на президентських виборах Віктора Ющенка, фермери Прилуцького району, що на Чернігівщині, зазнавали неабияких утисків, а відтак і збитків, оскільки місцеві керманичі були значно прихильнішими до сільгоспвиробників, котрі симпатизували кандидатові від влади.

Внаслідок такого упередженого ставлення фермери і досі не можуть розрахуватися з кредитами, а відтак брати нові.

Розповідає голова Асоціації фермерів Прилуцького району Чернігівщини Віктор Кущ.

Віктор Кущ

Під час виборчої кампанії фактично були блоковані реалізація сільгосппродукція в районі, всі елеваторі, тому фермери району фактично не змогли здати своє збіжжя, деякі якщо і здали, то воно пішло за безцінь.

Минулого року при врожайності 78 центнерів з гектара зернових люди вийшли з мінусами. На сьогодні не можуть розрахуватися з боргами, з кредитами у банках, тому не отримують кредитів нових. Ірина Біла

Сам Віктор Кущ також зазнав збитків. Не зважаючи на те, що він виростив непоганий урожай кукурудзи, близько 80 центнерів з гектара, техніки від місцевих керівників сільгосппідприємств для збору урожаю фермерові так і не було надано. Не зважаючи на попередню домовленість. Довелося самотужки вибиратися з ситуації і, звісно ж, чимало втратити при цьому.

Намагаючись якось розрахуватися з боргами, Віктор Кущ розраховував на підтримку нового керівництва держави сприяти фермерському руху. Зокрема, вирішити проблему з кредитами, що наразі, за словами Віктора Куща, є для фермера проблемою №1.

Віктор Кущ

Проблема фінансування – це саме перше. Якби сьогодні який-небудь кредит дали під довіру уряду, тому що у фермера застави немає, у нього від сили на 20 тисяч застави. А що тих 20 тисяч, навіть на п’ятдесят гектарів? Просто легенько посіятися. А що посієш, те і пожнеш. Щоб нормально на 50 гектарах посіятися, то треба хоча б тисячу на гектар. А ще й розвиватися треба. Необхідний довгостроковий кредит.

Сьогодні фермери готові вирощувати любий вид тваринництва. Є вже і площі, є вже все підготовлене, а саме головне? що є бажання і віра у людей, яка, до речі, на сьогодні падає.

Ірина Біла Кредит довіри до нинішньої влади у селян доволі великий, але, якщо найближчим часом сільгоспвиробники не відчують підтримки з боку нової влади, ця віра може поступово вичерпатися. А без віри, на думку фермера Віктора Куща, неможливо буде долати ті перешкоди, які надто тісно обліпили нинішнього селянина.

Віктор Кущ

У людини саме цінне – це віра, коли людина вірить... З початку 90-их років я сам заснував фермерське господарство, і тільки завдяки вірі ми жили всі ці роки, тому що на початку кожного року сієш, то нібито все благополучно, а в кінці року або ціновою політикою, або курсом долара, або ще якоюсь лихою годиною фермера поставлять на коліна.

Але жили, тому що була віра у наше майбутнє, в нашу перемогу, і ми перемогли.

Ірина Біла

“Тому було б зовсім непогано, аби з перемогою народного Президента селянин міг би відчути і обіцяну до нього увагу,” - насамкінець зазначив Віктор Кущ.

Марія Щур

У червоному камзолі, горностаєвій мантії, золотій короні та з кухлем із білою піною в руці. Таким собі уявив фламандського короля Ґамбрінуса російський письменник О.Купрін, коли описував одеську пивну. А смак до пива одеситам прищепили німці. Серед перших броварів Одеси був Вільгельм Санценбахер.

Про нього розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

У середині ХІХ століття родина швейцарських німців Санценбахерів переїхала до Одеси. А 1883 року одеський купець другої гільдії Вільгельм Санценбахер заснував Товариство «Санценбахер і Компанія», яке невдовзі збудувало пивоварний завод. Серед його продукції особливим попитом на всьому північному узбережжі Чорного моря користувалося пільзенське пиво. Приміром, на Приморському бульварі у Севастополі кухоль такого пива коштував 10 копійок. І хоча Санценбахер володів в Одесі ще миловарним, цегляним і содовим заводами та житловими будинками, одесити називали його, наче легендарного фламандця Ґамбрінуса, «пивним королем».

Син Санценбахера Емілій теж долучився до родинного бізнесу, а дочка Оттілія навіть взяла шлюб з іншим одеським пивоваром, швейцарцем Фрідріхом Енні.

Як вірний Євангелічної громади Святого Павла Вільгельм Санценбахер пожертвував гроші на зведення нової кірхи. Він також побудував своїм коштом очну лікарню, під час російсько-турецької війни утримував кілька польових шпиталів, спорудив барак для хворих на інфекційні захворювання.

1889 року на власній земельній ділянці між вулицями Садовою, Торговою та Коблевською Санценбахер розпочав будівництво цирку на 2300 місць за проектом інженера Гельфанда та архітектора Шейнса. Він витратив 70 тисяч рублів на споруду заввишки 20 метрів із цегли, заліза, каменю та з металевим клепаним куполом. Одразу прозваний одеситами «залізним», цирк був урочисто відкритий 25 січня 1894 року. Про його внутрішнє оздоблення письменник Юрій Олеша писав: «Плюшевий рай, рай мармуру, сходинок, золота, матових ламп, арок, коридорчиків, відлуння, реготу, сяючих очей, запаху духів, стукоту каблуків, чимало ще чого». Підприємець фінансував ще і кілька театральних труп і цілий Народний театр.

Вільгельм Санценбахер помер того ж 1894 року. На початку ХХ століття власником заснованого ним підприємства стало Товариство Одеського пивоварного заводу. Спадкоємці «пивного короля» продали і збудований ним цирк, і влітку в його приміщенні працював кінотеатр «Палас-Театр».

Більшовики конфіскували усі заводи, будинки і цирк Санценбахера. Нині у будівлях старого пивзаводу розміщується Одеський завод «Гамбрінус», що випускає пиво марок «Санценбахер-ориґінальне» та «Санценбахер-світле». А в Одеському «залізному цирку» Вільгельма Санценбахера і сьогодні ідуть вистави.

Марія Щур

Ви слухали передачу “Економічний журнал”, яку підготувала Марія Щур.

На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!