Євробачення – чи стане цей конкурс еталоном української європейськості.

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 18 травня 2005 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” продовжуємо свої вечірні програми. На черзі передача “Вечірня Свобода”.

Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Тема на 18 травня: “Євробачення” – чи стане цей конкурс еталоном української європейськості.

Гості передачі: Юрій Рибчинський, поет, на віршах якого виростали цілі покоління любителів української популярної музики. Роман Недзельський, продюсер.

Запрошуємо слухачів до нашої студії. Висловіться на таке запитання: що ви очікуєте від “Євробачення”? Телефон київської студії 490 2905.

А тепер трохи історії самого конкурсу. Батьком “Євробачення” можна вважати французького продюсера Марселя Байсона. 50 років тому на зустрічі в Монако народилася ідея створити конкурс пісні “Євробачення”.

Засновники взяли собі за зразок пісенний фестиваль в італійському Сан-Ремо, і вже 1956-го року вирішили провести щось своє в швейцарському місті Лугано. Один з британських журналістів придумав назву для конкурсу – “Гран-прі Євробачення”.

“Євробачення” проводиться щороку, участь у ньому беруть представники країн, телекомпанії яких входять до Європейської мовної спілки.

24 травня 1956 року на першому конкурсі виступали лише 7 виконавців: з Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Західної Німеччини, Франції, Італії та Швейцарії. Слід нагадати, що рік пізніше, тобто 1957 року, був сформований первісний Європейський Союз, до якого увійшло тоді 6 членів.

Тепер можливість брати участь у конкурсі мають не лише європейські країни, а також Ізраїль, Ліван, Сирія та країни північної Африки. В цьому році - рекордна кількість учасників, їх аж 40, й тому конкурс відбувається етапно.

І за традицією, якщо певна країна виграла, наступного року вона стає господарем конкурсу. Є такі цікаві деталі. Наприклад, Ірландія настільки талановита на супер співаків, що побила всі рекорди.

Від 92-го року до 94, три роки підряд вигравала. Це ж можна збанкрутувати, і в Дубліні, напевно, зітхнули з полегшенням, коли нарешті 1995-го року виграла Норвегія. Але конкурс в 96-му все одно повернувся до Ірландії.

Загалом ця країна 7 разів перемагала на “Євробаченні”, на другому місці Франція, Великобританія та Люксембург, за кожною з них - 5 перемог, далі Нідерланди і Швеція, за ними - 4 тріумфи, за Ізраїлем - 3, а Данією - 2.

Мабуть, найвідоміші переможці “Євробачення”, які зробили велику музичну кар’єру, це, перш за все, шведська група АББА, переможець 1974-го року з піснею “Вотерлу” та Селі Діон, співачка з одним із найміцніших голосів на сьогоднішній поп-сцені.

“Євробачення” проводять вже півстоліття, і нарешті цей конкурс дійшов до самої української столиці. А винна в цьому Руслана і її “Дикі танці”. Пам’ятаєте цю пісню? Саме нею минулого року в Стамбулі уперше на “Євробаченні” перемогла українка з її “Дикими танцями”, які вона співала англійською мовою.

(звучить уривок з пісні “Дикі танці” у виконанні Руслани)

Якось так виходить, що на “Євробаченні” частіше перемагають жінки, ніж чоловіки. Це підтверджується, до речі, і на українському досвіді. Україна уперше взяла участь в цьому конкурсі два роки тому. Олександр Пономарьов з піснею “Аста ла Віста” не переміг, а ось рік пізніше Руслана з її “Дикими танцями” виграла “Євробачення”.

Співають на конкурсі різними мовами, часто навіть і діалектами. А два роки тому Бельгія здобула друге місце з піснею, мова якої було повністю вигадана.

Іноді пісні хоча не виграють, все одно стають шлягерами. Це трапилося з італійською піснею “Воларе”, яку зробили своєю багато відомих співаків: від Діна Мартіна до Дейвіда Бові.

В Києві сьогодні, як ми чуємо, панує манія “Євробачення”. Хрещатик перетворився на низку майданчиків, грає музика, і багато хто, хто хотів би попасти на концерт, на жаль, не зможе.

Труханів острів став Євротабором, де, крім музики, вчать гончарству та інших художньо-культурних ремесел. А на хвості “Євробачення” відбувається чимало різних концертів по всьому центрі.

А відомий київський шинкар Еріх вирішив побити рекорди Ґіннеса. В його бар-клубі “44”, що прямо в одному з дворів Хрещатика, влаштовує 5-ти денний безперервний музичний марафон.

Навіть ті, хто на концерт не попаде, все одно матиме можливість дивитися цей конкурс на телебаченні. Отже, як буде виглядати “Євробачення” по телевізору? Тарасові Марусику розповів телевізійний продюсер, режисер-постановник телеверсії “Євробачення” Михайло Крупієвський.

Михайло Крупієвський

Телеверсія буде, я вваажаю, просто яскравою. Тому що такі телеверсії в Україні жодної ще не було, вона просто вивірена до кожної секунди. І зараз тільки щойно закінчилася перша телевізійна репетиція, і я думаю, що це буде просто феєрверк.

Тарас Марусик

Михайле, сьогодні в столиці, зокрема під стінами мерії, де встановлений один із майданчиків, можна чути пісні, які найлегше було б охарактеризувати двома словами: радянський фольклор. От як заплющиш очі, то, здається, потрапляєш в Радянський Союз. Чи якісь такі елементи теж будуть у Вашій телеверсії?

Михайло Крупієвський

Знаєте, у мене нема таких асоціацій Радянського Союзу.

Тарас Марусик

Я маю на увазі з майданчиком під мерією, якщо Ви бачили.

Михайло Крупієвський

Ні, я не знаю, що там відбувається під мерією. Тому що наша трансляція відбувається із “Палацу спорту”, у нас буде пряме включення на фінал з майдану 21 числа.

Тарас Марусик

Тобто до цих майданчиків Ви не маєте відношення, так само, як і до того фольклору? Кілька слів будь ласка про телеведучих, вже відома ця пара, якою мовою буде вестися ця передача?

Михайло Крупієвський

Вся телетрансляція ведеться англійською мовою. Ведучі Павло Шилко та Марія Єфросініна, але початок буде українською мовою з англійськими титрами.

Ірина Халупа

Пане Рибчинський, що Ви очікуєте від конкурсу, від цього дійства, яке називається “Євробачення”, для себе особисто і для України?

Юрій Рибчинський

Я, в першу чергу, очікую щось не для себе особисто, а для України. Я вважаю, що нарешті всі, хто до нас приїдуть, відкрили таку чудову країну, де ми з Вами народилися, Україну.

А пісня, пісенне свято – це найкраща нагода відкрити, познайомитися з душею народу.

Ірина Халупа

Пане Недзельський, що Ви скажете з цього приводу?

Роман Недзельський

Я вважаю, що цей фестиваль відбудеться дуже гарно, ці люди, які приїхали, все-таки побачать не дику країну з папуасами, а вони побачать цивілізовану європейську країну, яка знаходиться на таких гарних пагорбах Дніпра, і всі наші гості вийдуть з дуже великими емоціями і дуже великими враженнями.

Юрій Рибчинський

Так, запам’ятають і “Дикі танці”, і “Дикі гуси”...

Ірина Халупа

...і дикий схід, так?

Коли люди таке говорить, власне, що запам’ятають Україну цивілізованою, європейською і так далі, чи ви думаєте, що, власне, шанувальники цього конкурсу бачать Україну якоюсь дикою, нецивілізованою країною, пане Юрію?

Юрій Рибчинський

Я не знаю, я не народився в іншій країні, скажімо, в Німеччині, в Англії чи в Іспанії, мені не відомо. Але я думаю, що ми йдемо на Захід.

Якби ми вже були там, можна вже було б сказати, що у нас немає ніяких вад, що ми – серце європи, найцивілізованіше і таке інше. У нас є свої переваги перед західними країнами, які вони не знають, скажімо, але багато чого нам треба ще навчитися.

Ірина Халупа

Власне, нова українська влада успадкувала перші підготовчі кроки попередньої влади...

Юрій Рибчинський

Але вона вже пройшла після дикої влади...

Ірина Халупа

Вона успадкувала, власне, цей підготовчий процес від попередньої влади. Як Ви думаєте, пане Романе, чи впоралася Україна з тим завданням? Все ж таки це дуже і дуже багато роботи і з технологічного боку, і потрібна певна інфраструктура і певний професійний музичний досвід, і тому подібне?

Ви ж, як продюсер. Все залежить від добрих продюсерів, як Вам це виглядає?

Роман Недзельський

Ми, українці, собі ще реальної ціни не склали. Для нас фестиваль “Євробачення” зараз відбувається так, ніби ми кожного року щонайменше декілька таких фестивалів проводимо, тому що ми готові в різнополярних обставинах дуже ефективно і гарно виконувати певну роботу.

У нас кажуть, що немає в Україні шоу-бізнесу, нас затискають, нам не дають, нас не пускати, не хочуть крутити, не формат, але коли відбувається екстремальна ситуація, то мобілізуються усі сили, і невідомо, звідки гроші беруться, невідомо, де сон пропадає.

Ми знаємо, наприклад, що за кілька днів до початку вже було все майже готове. Звичайно, що є дуже багато питань, що воно могло б бути трошки краще, могло б бути трішки гірше, можливо колір десь не так, можливо, що я не погоджуюся з папороттю тоді, київський каштан, символ Києва, а Україна взагалі починається з Хрещатика.

Тому тут може бути багато питань, але те, що мобілізувалися всі сили, і воно відбулося, воно відбувається, принаймні я був на офіційному відкритті біля Маріїнського палацу, я відчув себе (вибачте мене, можливо це і нескромно) дуже крутим європейцем. Тому, що воно дійсно так є.

Юрій Рибчинський

Я думаю, що треба було з чогось великого починати. Слава Богу, що Руслана до нас привела “Євробачення”, але якби у нас в Києві протягом багатьох років були фестивалі такого плану, як “Золотий Орфей” (до речі, Київ до цього вже давно був налаштований), то у нас, звичайно, був би більший досвід.

Я думаю, що для першого проведення дуже багато зроблено і зроблено дуже якісно.

Ірина Халупа

Україні пощастило чи, може, не пощастило, те залежить від того, як ви на це все дивитися, але ось 39 учасників, 39 країн поставлено на цьому конкурсі. Могло б бути і 20, як це бувало раніше, але конкурс просувається на Схід, з кожним роком все більше і більше учасників.

Ось ми бачимо, що останнім часом навіть треба було змінити форму голосування, це тепер відбувається етапно, буде аж два тури. Так що Україна у цьому справді має можливість випробувати себе.

Чи Ви відчуваєте якусь атмосферу, пане Недзельський, у Києві, якесь збудження серед народу з приводу цього конкурсу? Бо, здається, що Хрещатик гуляє досить довго.

Юрій Рибчинський

З грудня місяця.

Роман Недзельський

Ви дуже правильно все це підмітили. Єдине, що я відчуваю, те, що оскільки фестиваль “Євробачення” просувається на Схід, то відповідно він трішечки віддаляється від Європи.

Ірина Халупа

Україна – це ж центр Європи, як всі нагадують постійно.

Роман Недзельський

Я маю на увазі з заходу.

Юрій Рибчинський

Але вони цього не знають.

Роман Недзельський

Оскільки він рухається на Схід, то трішечки віддаляється від Заходу. Таке трактування я мав на увазі.

“Євробачення” – це не найпопулярніший чи найтиповіший фестиваль у Європі. Це є фестиваль, який гіперпопулярний в такій країні, як Україна, це є суперпопулярний фестиваль на теренах країн СНД.

Ірина Халупа

А як Ви це поясните? Чи Ви думаєте, що він вже пережив свій час у Західній Європі?

Роман Недзельський

Допоки будуть стояти у черзі до євроспільноти, доти цей фестиваль буде актуальний. Всіма рухають кошти, фінанси, інтереси. Це є бізнес-проект для невеликої когорти людей, які цей фестиваль ведуть. На цей фестиваль ведуться такі молоді країни, які дуже хотіли б інтегруватися в євроспільноту.

Через такий фестиваль ми фактично займаємося самообманом. Ми думаємо, що якщо ми вийшли на цей фестиваль, якщо нас побачили, якщо ми себе гарно вдарили у груди, то ми вже є однією ногою у Європі.

Але цей фестиваль уряд виділяє немалі кошти. Цей фестиваль коштує Україні дуже великих коштів. Я, наприклад, знаю, що у пана Рибчинського скоро буде концерт, третього червня, на який він всіх запрошує, то по “Євробаченню” ви можете пройти, як і “Ґринджоли”, поза конкурсом.

Юрій Рибчинський

Всі, у кого є європейські гроші, приходьте до мене на концерт.

Роман Недзельський

Я думаю, що державна підтримка саме таких наших видатних особистостей мала би бути пріоритетною. Але маємо те, що маємо.

Я знаю, що він відбудеться на супервисокому рівні як для Європи, так і для України.

Я знову ж таки кажу, що може бути гірше, а може бути і краще. Але все це емоції. Те, що він вже відбувається, то є вже дуже добре.

Юрій Рибчинський

Я підтримую пана Романа. Щодо якості і щодо вартості цього конкурсу, то цей конкурс не є конкурсом виконавців, цей конкурс є конкурсом пісні, тому виконується тільки одна пісня.

Від країн в основному приїжджають маловідомі виконавці, які не є першими номерами у своїх країнах. Коли перші номери з Росії поїхали, то ви знаєте, чим все це закінчилося.

Тому це, як на мене, як на людину, яка багато років мала відношення до різних міжнародних фестивалів, то я скажу, що ті конкурси за якістю виконавців були набагато кращі, ніж цей конкурс. Мені як фахівцю цей конкурс не дуже цікавий. Я думаю, що мій концерт...

Ірина Халупа

Цікавішим буде.

Юрій Рибчинський

Звичайно, приїде Малінін, Гварцителі, буде Пономарьов, Ані Лорак, Оксана Білозір. То, звичайно, він буде набагато краще.

Я вам скажу, коли я Руслану готував до “Слов’янського базару” (до речі, вона там співала “Дикі гуси”), то я згадую, з ким вона там конкурувала, то там були більш конкурентні виконавці, там був набагато вищий рівень.

Роман Недзельський

Я мрію, щоб наше суспільство і наш Хрещатик були би такі збуджені перед концертом Ю.Рибчинського, перед бенефісом Ю.Рибчинського, тоді я буду радий, я буду казати, що це є подія для держави.

Юрій Рибчинський

Коли цілий рік про мій концерт говорили по телебаченню, радіо, писали у газетах, то, я думаю, не тільки був збуджений Хрещатик, а й до Подолу, до Куренівки було збудження.

Ірина Халупа

Пане Рибчинський, чи Вам теж посадять якісь спеціальні клумби до Вашого концерту, клумбочки, квіточки, як це робиться до “Євробачення”?

Юрій Рибчинський

Головне, щоб мене на клумбу не посадили.

Ірина Халупа

Шановні гості, ви констатуєте, що у “Євробаченні” не змагаються найкращі співаки, але Україна від того часу, як вона бере участь, якраз і посилає не найгірших. Чи не так, пане Юрію?

Юрій Рибчинський

Був Пономарьов. Серед молодих, я думаю, найкращий співак наш з України, і Руслана. З другої спроби ми вибороли гран-прі. Це дуже якісний виступ як для країни.

Роман Недзельський

Я хотів ще додати, що найкращі в Україні не їдуть, а вони чекають, що їх хтось запросить. А їдуть ті, хто для себе виборює місце під сонцем. Саме те, що ми маємо цей факт, який сьогодні відбувся з Русланою, це дійсно є те, коли людина сама керує своєю долею, тому що її туди ніхто не запросив би.

Ми можемо пригадати, коли Саша Пономарьов поїхав, то тоді навіть ніхто не знав. Саша сам собі зібрав, оскільки він є патріот, оскільки він є нормальним хлопцем, українцем, то він собі зібрав кошти, він сам за свої кошти поїхав туди, він набив гулю, але він прорубав вікно у Європу для цієї ж Руслани.

А наші “народні” і “заслужені” сидять і чекають, коли ж їм будуть гонорари платити. Вони кажуть так: “Мені потрібні певні фінансові умови для того, щоб я поїхав чи поїхала”. Це є, можливо, той шанс для молоді, яка не має кордонів, себе проявити.

Мені дуже шкода, що Каролінка не потрапила...

Юрій Рибчинський

Але я думаю, що це її врятувало, тому, я певен, що двічі, навіть якби вона співала краще, ніж Руслана торік і всі інші виконавці, Україні не віддали б перемогу.

Роман Недзельський

Ані Лорак виграла набагато більше. Ми зараз бачимо активність Ані Лорак на біг-бордах, є активність журналістів до неї, є цікавість, то вона виграла набагато більше, ніж банально взяти участь в європейській самодіяльності.

Юрій Рибчинський

Абсолютно вірно.

Ірина Халупа

Ось у моєму вступному слові, я згадала, що власне деякі країни перемагають дуже завзято. Ірландія перемогла, аж 7 разів, одного тричі підряд. Як Ви думаєте?

Юрій Рибчинський

По-перше, на скільки я знаю організаторами цього “Євробачення” є... Хто започаткував – це англійська кампанія.

Ірина Халупа

“Євробачення”, сьогодні існує, як така своєрідна промисловість...

Юрій Рибчинський

Крім того, я можу сказати, що вирішує все одна пісня. Якщо ця пісня стає популярною на цьому конкурсі серед тих країн, які дивляться (одна пісня), то неважливо навіть чисто чи не чисто, якісно чи не якісно співають.

Чи стане пісня популярною за ці 5 хвилин в багатьох країнах. Це дуже випадково. Тому що, скажімо, ті ж “Тату”, якщо ви пригадуєте, зайняли друге місце. Зовсім не чисто і самодіяльно, але пісня ця вже була наскільки популярна в Європі, що навіть це дало їм змогу зайняти друге місце.

Роман Недзельський

Я думаю, Україна мала би шанс, якщо би Михайло Поплавський взяв участь.

Юрій Рибчинський

Ні, Сердючка могла б виграти.

Роман Недзельський

Але це від Росії.

Ірина Халупа

Можна співати будь-якою мовою на тих конкурсах, як ми вже зрозуміли.

Юрій Рибчинський

Але ви бачите, що більшість намагаються співати англійською мовою.

Ірина Халупа

Так, останнім часом.

Юрій Рибчинський

Я дивився вибірковий в Росії, то 90% претендентів співали англійською мовою. Тільки здається одна Варвара співала російською мовою, навіть “Чай вдвоем” співали англійською мовою.

Ірина Халупа

І в нас є слухач, який хоче сказати свою думку з приводу “Євробачення”. Добрий вечір, що Ви очікуєте з цього конкурсу?

Слухач

З синьо-жовтим вечором Вас вітає Олександр. По-перше, я вважаю, що Олександр Пономарьов був кращим на “Євробаченні”. Я саме передбачав, що Руслана переможе на “Євробаченні”.

Група “Мандри”, я вважаю, що їхня пісня “Моя Україна” – це пісня шедевру, це була презентація України, а “Ґринджоли” зробили зі своєї політичної пісні абракадабру. Ось таке моє враження.

Ірина Халупа

Ось, як кажуть росіяни: “ На вкус и цвет товарища нет”. Так само і тут.

Як ми вже згадували “Євробачення” просувається на Схід, а за ним рухається і Європейський Союз. Так напів-серйозно, напів-жартома, впливовий британський часопис “Економіст” коментує проведення пісенного конкурсу в Україні, після того, як він відбувся у Балтійських державах та в Туреччині. Моя колега Марія Щур поцікавилася в експертів, чи справді «Євробачення» може бути барометром Європейської політики.

Марія Щур

Для “старої Європи” “Євробачення” не виглядає як велике культурне досягнення. Але, на відміну від художніх чи поетичних шедеврів старого світу, воно може привернути увагу багатьох мільйонів глядачів та шанувальників.

Цим, здається, вміло скористалися новоприбульці зі східних європейських теренів, які намагаються прокласти собі шлях до Європейського Союзу. Щоб переконати сухих європейських чиновників, вони спершу хочуть завоювати серця звичайних європейців, які досі думали, що Європа закінчується десь на австрійському кордоні.

І, треба сказати, їм це дійсно вдається. Коли 2001 року Естонія закінчувала переговори про вступ до ЄС, перемога їхньої країни на “Євробаченні” дозволила талліннським політикам заявити, що Естонія вже не стукається у європейські двері, а вступає до ЄС приспівуючи. Підкріпили успіх новоприбульців латвійці, а пізніше турки, чия країна майже одночасно з перемогою на “Євробаченні” отримала згоду Європейського Союзу на початок переговорів.

Нині ж, коли конкурс перебрався до України і українці почали стукати у двері ЄС, британський часопис «Економіст» стверджує, що урок “Євробачення” полягає у тому, що центр тяжіння Європи просувається на схід. А що ж скажуть про це серозні дослідники?

Аналітик британської дослідницької компанії “The Еconomist Intelligence Unit” Стюарт Генсель вважає, що це прекрасна можливість для України представити себе європейцям.

“Було би чудово, якби їм вдалося. Європейський Союз намагається ставитися до України як до чогось окремого і відмовляє їй у членстві. Він сподівається, що зможе і надалі так робити, але такими речами, як “Євробачення”, як участь України в інших європейських справах Україна може показати, що вона дійсно належить до Європи, є її частиною. Гадаю, протягом наступних кількох років, Україна зможе довести, що вона нормальна європейська держава, яка має нормальні європейські очікування, і, якщо Україна зможе правильно розіграти свої карти, Європейському Союзу буде важко їй відмовити”.

На думку іншого аналітика із самого серця європейської бюрократії, брюссельського Центру Дослідження Європейської Політики, покорити європейців співами – це лише пів справи, а головне – переконати європейських чиновників, що українська “співоча революція” матиме гідне продовження.

Говорить аналітик центру Майкл Емерсон: “Звичайно, ця подія зачіпає серця та викликає прекрасні емоції, пов’язані із “помаранчевою революцією”. Але настав час зайнятися реальними справами, і це вже не так весело. Як би гарно не святкувалося в Україні, українці повинні пам’ятати про складні завдання, що стоять попереду. На жаль, поки що уряд не може продемонструвати якусь послідовну і переконливу стратегію”.

Ірина Халупа

Ось такі думки, які пов’язують музику з політикою.

Пане Юрію, як Ви думаєте, чи “Євробачення” з своїм просуванням на Схід також тягне за собою?

Юрій Рибчинський

Я відповім питанням на питання. Скажімо, ми дивилися торік в Туреччині, скажіть Ви в Туреччині через “Євробачення” відкрили? Ми дивилися там, де виступав Пономарьов – це була Естонія. Ми відкрили для себе Естонію через “Євробачення”? “Євробачення” не відкриває, через “Євробачення” і ми не бачимо ту країну, де відбувається фестиваль. На жаль, я вважаю.

Ірина Халупа

Але Естонія втупила до ЄС, а Туре чинна поки що ні?

Юрій Рибчинський

Естонія могла і не брати участь в “Євробаченні”, вона б все рівно вступила... Це не пов’язані два процеси. Я думаю, що нас скоріше приймуть, якщо в нас корупції не буде.

Роман Недзельський

Я добавлю. Пане Юрію, тепер Ізраїль виграв “Євробачення” чи Європа поширилася на Ізраїль. Давайте, так будемо говорити.

Ірина Халупа

Так є “Євробачення”, але цей конкурс, як ми вже згадували, він відкритий для багатьох країн Африки і також Близького Сходу. Але все ж таки європейськість і бажання бути Європою – це велике гасло і великий лозунг в сьогоднішній Україні.

Чи цей конкурс щось реального, на Вашу думку, може дати у цьому напрямку, пане Романе?

Роман Недзельський

Він, звичайно, може дати...

Юрій Рибчинський

Але візьме більше.

Роман Недзельський

Він вже взяв...

Ірина Халупа

Що Ви маєте на увазі, пане Рибчинський?

Юрій Рибчинський

Я маю на увазі українські гроші. Подивіться курс долара і Ви побачите скільки коштує “Євробачення”.

Ірина Халупа

Це ж не “Євробачення”.

Юрій Рибчинський

Це Ви так думаєте. Я думаю, що “Євробачення” також.

Роман Недзельський

Я продовжу свою думку.

На жаль, не фестивалі формують ідею вступу цієї чи іншої країни в певну спільноту, чи європейську, чи іншу.

Ми слухали новини і в них була така статистика, що 44% готові проголосувати за вступ України до євроспільноти. Це є непоганий показник, але в принципі робота над самою ідеєю вступу в Європу є набагато більше.

Не фестиваль диктує і не може визначати чи держава вступить в Європу чи ні. Все-таки можливі якісь певні соціальні стандарти є більше в пріоритеті для людей. Я думаю, ми можемо поїхати на схід України і захід України і подивитись на європейськість. Ми маємо таку мінієвропу в нашій країні. Там є все зрозуміло.

Ірина Халупа

На зв’язку з Чернігова пан Віктор.

Добрий вечір!

Що Ви очікуєте від “Євробачення”?

Слухач

Добрий вечір, пані Ірино, пане Рибчинський та пане Недзельський!

Я хотів би сказати свою думку. Я слідкую за конкурсами “Євробачення” десь з середини 70-тих років і не можу згодитися з паном Рибчинським відносно того, що цей конкурс не є такий важливий як “Золотий Орфей” чи соціалістичний Сопот, чи який є зараз. Ні, “Євробачення” – це є перший конкурс, який є в Європі. Перш за все він є першим, тому що він має дуже велику телеаудиторію.

Наприклад, для себе я відкрив багато з музичної культури балканських країн, тодішньої соціалістичної Югославії, таких виконавців як Тереза Хецовія, багато інших, чи грецьку, чи турецьку музику. Я відкрив саме це “Євробачення” навіть по тих маленьких сюжетах, які йшли в ефірі радянського телебачення.

Тому я хочу сказати, що все ж таки я не розділяю такі песимістичні погляди відносно “Євробачення”. “Євробачення” – це велика аудиторія. Я маю багато друзів закордоном, які цікавляться тим, яка була Руслана, писали свої враження про те. “Євробачення” бачить вся Європа.

Дякую.

Ірина Халупа

Чи Ви, пане Юрію, мали можливість ознайомитися з деякими учасниками? На кого Ви би поклали свої гроші, якби можна було це зробити у цьому конкурсі? Чи у Вас є якісь фаворити, чи якась симпатія до якоїсь певної країни, не знаючи хто там виконавець?

Юрій Рибчинський

Серед всіх учасників я особисто знаю багато років тільки представницю від Білорусії Ліку Агурбаш. Зараз вона Анжелікою стала, а я ще пам’ятаю, я робив разом, коли вона в Ярусах працювала, пісні робив. Я буду вболівати за неї.

Ірина Халупа

А Ви, пане Романе, когось собі вибрали чи ще ні?

Роман Недзельський

Ви знаєте, я ще собі нікого не вибрав на цьому фестивалі. По житті я вже давно вибрав і я працюю. Пан Юрій посміхається.

Ірина Халупа

Бо він знає, кого Ви собі вибрали.

Роман Недзельський

На жаль, я мушу сказати, що якщо говорити по-справжньому і по-серйозному, то не мистецький рівень визначає авторитет і потім ці бали, які ми бачимо на телеекранах, а все-таки авторитет держави.

Існують певні форми і якісь такі підводні течії, які впливають на голоси людей, які голосують і рейтинги виконавців. Якщо ми подивимося по голосуванню, то все-таки відношення однієї країни до іншої, зокрема, до сусідів, хтось краще, хтось гірше, але є певна тенденція.

На жаль, не завжди цей творчий рівень і майстерність не завжди є пріоритетним на цьому фестивалі. Тому в професіоналів є трішечки такий скептицизм, тому що він не зовсім є об’єктивним. Кожен бачить своє. Хтось бачить золото, а хтось слона в тому золоті, як витвір мистецтва.

Юрій Рибчинський

Я звик до формули фестивалю, коли за три дні можна почути виконавця в 3 різних іпостасях. Скажімо, навіть в Юрмалі зараз, коли доходить до 3 туру, то я вже маю більш точне враження, що це за співак чи співачка, ніж після виконання першої пісні. Одна пісня, тим більше, що оцінюється пісня, а не виконання мало мені, як фахівцю, говорить про того чи іншого виконавця.

Ірина Халупа

Так що ті фестивалі, в яких Ви брали участь, тобто знайомі близько, то вважаєте пане Юрію, що дещо вище, ніж маємо на “Євробаченні”, чи є просто інший підхід до оцінки?

Юрій Рибчинський

Для мене не важливо. Це відбувалося в соціалістичній, як слухачу, Болгарії чи Польщі, тому що більшість виконавців були з капіталістичних країн. Була завжди найкраща співачка із Франції, Бельгії, Англії, Ірландії, Іспанії, Італії.

Це було теж саме “Євробачення”, але 3 тури. В першому турі одна пісня, в другому інша пісня. Вже на третьому можна було або нову або одну з тих. Тоді у журі і тих, і у слухачів, і у глядачів, хто складає більш точне враження хто справді переможець. А тут може бути і політична кон’юнктура зіграти, і більшість симпатії до сусідів. Я погоджуюсь з паном Романом.

Роман Недзельський

Ви знаєте, ми живемо ідеєю дійсно професійного хорошого фестивалю, який би був об’єктивним. Але на жаль, ці фестивалі, які останнім часом відбуваються, зокрема, яскравий приклад це і “Євробачення”, то це є фестиваль певних технологій, де є одна пісня і вона крутиться, як за старої влади давалося 2 буханки хліба і 2 тижні розкручувалося по всіх каналах, яка ж у нас хороша влада.

Юрій Рибчинський

Як у Пономарьов було “З ранку до ночі”.

Роман Недзельський

Ні, Саша трошки про інше співав.

Ірина Халупа

З нами на зв’язку Олександр Пономарьов.

Пане Олександре, вітаємо Вас у “Вечірній Свободі”, тішимося, що ми нарешті до Вас додзвонилися.

Скажіть, що Ви очікуєте від “Євробачення”? Чи Ви теж думаєте, що цей фестиваль перетворився на фестиваль технологій, чи він має ще специфічний свій європейський цимус.

Олександр Пономарьов

Всім добрий вечір!

Зараз видно, що насправді, “Євробачення” несе для України тільки позитивне, тому, що я вважаю, що це дуже добрий такий захід, який зможе якимось чином привернути увагу до України ще раз після революції. А по-друге, можливо, дати якісь нові інвестиційні проекти, якісь гроші почали б люди вкладати в Україну.

А стосовно самого конкурсу, то я вважаю його лотереєю, це як рулетка, тому що я не зміг, принаймні, коли я займався цим в 2003 році і до сих пір так і не зміг проаналізувати, що потрібно для того, щоб перемогти.

Ірина Халупа

Чи Ви будете заохочувати молодих виконавців брати участь у цьому конкурсі від України в майбутньому? Як Ви думаєте, чи варто це робити?

Олександр Пономарьов

Звичайно, Україна європейська держава. Я вважаю, що вона має можливість гідно представляти і конкурувати з європейськими державами не тільки в бізнесі, але і в музиці, мистецтві.

Ірина Халупа

Ви, як перший учасник від України в цьому конкурсі, то якою б Ви хотіли бачити підготовку до цього конкурсу, власне, самих виконавців, претендентів?

Олександр Пономарьов

Важко сказати. Я був, наприклад, проти відбіркового туру. В принципі вважаю, що зараз після того, як цей перший тур в Україні відбувся на телеканалі УТ-1, то я ще більше став притримуватися тієї ідеї, що все-таки відбірковий тур поки що зарано проводити в Україні. Але подивимось. Це казино, лотерея.

Ірина Халупа

А може у Вас є якась ідея специфічного підходу, тобто чи це далі повинно бути так, як воно було, чи це далі повинно бути як воно було – на ентузіазмі однієї людини?

Олександр Пономарьов

Я вважаю, що перш за все головне, то це те, щоб людина, яка буде представляти Україну була гідна того, щоб представляти Україну, мала б досвід сценічний перш за все, це того, чого не вистачає колективу, який буде представляти нас в цьому році.

Головне, розумієте, не просто пісня, мені так здається, що навіть якщо не переможе виконавець, але він буде достойним суперником, якщо буде гарно виглядати, буде співати нормальну пісню, і взагалі буде інтелектуально розвиненим, нормально себе вести на прес-конференціях, то від цього виграє Україна в любому випадку, навіть, якщо не займе призового місця.

Ірина Халупа

На цьому ми завершуємо “Вечірню Свободу”, оскільки в нас немає більше часу.

Сьогодні про “Євробачення” з нами дискутували поет Юрій Рибчинський і продюсер Роман Недзельський.

Це не прийнято вітати людей напередодні ювілею в Україні, але оскільки я не знаю, чи зустріну пан Рибчинського 22 травня, коли в нього день народження, то я собі дозволю привітати його тепер, побажати йому успішного концерту і привітати його не лише від себе, але від усіх слухачів і співробітників.

На цьому ми завершуємо “Вечірню Свободу”.

Дякую всім учасникам.

Слухайте “Свободу”, і шануймося!