Сергій Куделя
Згідно з офіційної заявою Романа Зварича, він навчався у Школі міжнародних відносин Колумбійського університету до 1978 року, коли, за його словами, і перевівся у докторантуру. Однак, як пояснили радіо “Свобода” в університетській адміністрації, Школа міжнародних відносин на мала докторської програми у час навчання в ній Романа Зварича. Докторантура була створена там лише минулого року. Водночас багато студентів Школи, які хотіли отримати докторат, поступали для цього на факультет політичних наук Колумбійського університету. Саме там викладав політичну філософію професор Герберт Дін, якого Зварич називає своїм науковим керівником. Однак, для того, щоб поступити на докторантуру факультету політичних наук, випусники Школи міжнародних відносин повинні були на загальних умовах пройти усі стадії прийому. Як пояснив радіо “Свобода” професор політології Томас Бернстайн, який викладає у Колумбійському університеті з середини 70-х років, студенти Школи міжнародних відносин не мали жодних привілеїв при вступі до докторантури факультету політичних наук, і просто перевестися туди вони тим більш не могли. Водночас, за словами професора Бернстайна, для того, щоб вважатися студентом докторантури, Роман Зварич мав бути офіційно зарахований на факультет політичних наук. Однак, як вказує довідка Колумбійського університету, Зварич був офіційно зареєстрований упродвож двох років лише у Школі міжнародних відносин.
За словами українського міністра юстиції, він навчався у Колумбійському університеті на так званій “індивідуальній програмі підготовку докторату”. Але, як каже американський професор політології, такої програми на факультеті політичних наук ніколи не було. Тому, на думку професора Бернстайна, будь-яке спілкування Зварича із викладачами факультету мало неформальний характер. В нього також викликає подив твердження Романа Зварича, що той ніби-то погодив з професором факультету тему своєї дисертації. Як каже Томас Бернстайн, зазвичай професори не обговорюють тему дисертації навіть із офіційно зареєстрованими студентами, поки ті не складуть так звані “комплексні іспити”, що є необхідною умовою для усіх американських аспірантів перед початком їхньої роботи на дисертацією. Отже, робить висновок Бернстайн, професор Герберт Дін міг бути неформальним ментором Зварича, але не науковим керівником дисертації студента, який ніколи не був зарахований до докторантури. Дізнатися про співпрацю із студентом Романом Зваричем в самого професора Діна радіо “Свобода” не вдалося, оскільки той припинив викладати понад двадцять років тому і, за словами його колег на факультеті, ймовірно, вже помер.