Марія Щур
Минуло три місяці з того часу, як президент України Віктор Ющенко пообіцяв іноземним інвесторам короткий і остаточний список підприємств, приватизацію яких буде переглянуто. Так само непомітно минули і ті 10 днів, які президент дав уряду для складення цього списку, що включатиме 30-40 підприємств. А тим часом, як зауважує київський кореспондент британського ділового щоденника "Financial Times", колишні олігархи та урядовці намагаються вирішити ситуацію на власний розсуд.
Минулого тижня публічною стала суперечка між двома олігархами за Нікопольський феросплавний завод. Його 2003 року купив зять тодішнього президента Віктор Пінчук. Інший колишній олігарх мільйонер Ігор Коломойський, який також претендував на цей завод, вважає продаж несправедливим. Минулого тижня Коломойський, бізнес-групі якого належить близько чверті акцій заводу та дві шахти з видобутку магнію, що постачають його на завод, намагався змінити керівництво Нікопольського заводу.
Відбувалося це завдяки зборам акціонерів, на яких Фонд державного майна мав бути присутній як справжній власник активів, проданих Пінчукові. Фонд відмовився від запрошення, однак підтвердив свої плани щодо повернення колишньої державної частки. У цей час нинішнє керівництво заводу вивело працівників на вулицю, звинувачуючи своїх опонентів у тому, що вони збираються силою увійти у приміщення заводу.
Цей епізод, як пояснює британський журналіст, ілюструє загальну ситуацію в Україні, де панує нервозна ситуація через те, що уряд збирається переглядати приватизацію. Олігархи та й інші інвестори, не пов’язані зі скандальними приватизаціями, вагаються із вкладенням нових грошей в українські компанії. В результаті за перший квартал економічне зростання в Україні скоротилося більш ніж удвічі у порівнянні з минулим роком. На думку відомого економіста Андерса Ослунда, який був одним з авторів програми реформ, розробленої для нового уряду за сприяння ООН, в уряді відсутня спільна позиція щодо наступних дій: “Своєю економічною політикою уряд вже різко скоротив зростання економіки, і я думаю, воно скорочуватиметься надалі. А хто ж інвестуватиме у таку економіку?”