Михайло Рамач
Белград, 4 травня 2005 – Мiстечко Шид знаходиться на заходi краю Воєводина, неподалiк кордону з Хорватiєю. Там здавна разом жили серби та хорвати. На початку дев’ятнадцятого столiття в окрузi поселилися русини iз Закарпаття та словаки зi схiдньої Словаччини. Нацiональнi громади мають свої церкви, культурно-мистецькi товариства тощо. Згiдно з законом, меншини мають право офiцiйно користуватися рiдною мовою в школах, судах та державних органах, мають право на свої передачi по радiо й телебаченню.
На торiшнiх мунiципальних виборах в Шидi бiльшiсть мiсць в мiськiй радi здобули радикали – партiя сербських ультранацiоналiстiв. На початку квiтня рада скасувала положення статуту округу щодо прав хорватської, словацької та русинської меншини. В рiшеннi зазначалося, що округ немає фiнансових умов для реалiзацiї прав нацменшин та, що через мiграцiйнi процеси в минулому десятилiттi змiнився нацiональний склад населення.
Депутати не взяли до уваги факт, що закон не допускає обмежувати права нацменшин адмiнiстративними рiшеннями.
Нацiональнi ради хорватiв, словакiв та русинiв звернулися до державних органiв з вимогою захистити їхнi давно здобутi права. Преса нацiональних меншин зазначила, що мiська рада порушила закон. Щойно тодi вiдреагував крайовий уряд Воєводини, вимагаючи вiд вiдповiдальних переглянути рiшення.
Наприкiнцi квiтня мiська рада Шида знову обговорила справу. Цим разом тi самi депутати дiйшли висновку, що незаконне рiшення ухвалили через помилку секретаря ради, котрого тим часом призначили на iншу посаду. Голова мiської ради каже, що Шид завжди був зразком мiжетнiчної толерантностi та, що йшлося про непорозумiння. А деякi оглядачi кажуть, що йшлося не про чиюсь помилку, а про свого роду тест: у разi якщо б представники нацiональних меншин не виступили на захист своїх прав, то нiхто б не переглядав рiшення щодо знесення їхнiх мов зi списку офiцiйних.
На торiшнiх мунiципальних виборах в Шидi бiльшiсть мiсць в мiськiй радi здобули радикали – партiя сербських ультранацiоналiстiв. На початку квiтня рада скасувала положення статуту округу щодо прав хорватської, словацької та русинської меншини. В рiшеннi зазначалося, що округ немає фiнансових умов для реалiзацiї прав нацменшин та, що через мiграцiйнi процеси в минулому десятилiттi змiнився нацiональний склад населення.
Депутати не взяли до уваги факт, що закон не допускає обмежувати права нацменшин адмiнiстративними рiшеннями.
Нацiональнi ради хорватiв, словакiв та русинiв звернулися до державних органiв з вимогою захистити їхнi давно здобутi права. Преса нацiональних меншин зазначила, що мiська рада порушила закон. Щойно тодi вiдреагував крайовий уряд Воєводини, вимагаючи вiд вiдповiдальних переглянути рiшення.
Наприкiнцi квiтня мiська рада Шида знову обговорила справу. Цим разом тi самi депутати дiйшли висновку, що незаконне рiшення ухвалили через помилку секретаря ради, котрого тим часом призначили на iншу посаду. Голова мiської ради каже, що Шид завжди був зразком мiжетнiчної толерантностi та, що йшлося про непорозумiння. А деякi оглядачi кажуть, що йшлося не про чиюсь помилку, а про свого роду тест: у разi якщо б представники нацiональних меншин не виступили на захист своїх прав, то нiхто б не переглядав рiшення щодо знесення їхнiх мов зi списку офiцiйних.