Інна Набока
Київ, 3 травня 2005 - Життя кожної людини складається з двох частин: праці та сфери приватного. І визначити, що важливіше, мабуть, неможливо, з пріоритетами кожен визначається сам. А чи можливо гармонійно поєднати ці дві частини? Відповідь на це питання шукає психолог.
Під час Великодніх свят мені поскаржилася подруга: замість того, щоби радіти святу і насолоджуватись відпочинком, весь час думаю про роботу, ніяк не можу переключитися.
Така зацикленість на праці – явище не таке вже й рідкісне. Зізнаюся, мені й самій добре знайомий цей стан. Багато хто засиджується на роботі допізна та ще й бере якусь працю додому. Втім, ми можемо і не брати додому папери чи креслення, але часто-густо беремо з собою додому робочі проблеми, конфлікти та настрої.
Захоплення своєю працею - річ, звичайно ж, чудова. Але і родина потребує не менше душевних сил, енергії, уваги. До того ж, відволікатися, відпочивати, змінювати вид діяльності абсолютно необхідно і для того, щоби з новими силами повернутися до робочих проблем, подивитися на них свіжим поглядом.
Втім, не менш поширений і зворотній варіант – коли на роботі постійно думають про сімейні справи, домашні негаразди, побутові клопоти, тобто, „беруть” з собою на роботу дім. Не буду торкатися з цього приводу питань продуктивності праці, але й суто з психологічної точки зору, від сімейних проблем також треба відпочивати. Звичайно, не можна вимагати від людини, щоби вона забула про якісь серйозні негаразди, наприклад, хвороби близьких людей. Та, якщо ви вже прийшли на роботу, слід намагатися перемкнути свою увагу на суто робочі питання.
Американські психологи дійшли висновку, що успіху досягають люди, які вміють швидко переключатися з одного виду діяльності на інший, з одних проблем - на інші. Звичайно, неможливо чітко розмежувати: до 18-00 думаю виключно про працю, а з 18-ти – про приватні справи. Та якщо ви помічаєте, що й удома не можете відключитися від робочих проблем, або на роботі ловите себе на постійних думках про особисте, постарайтеся чіткіше розділити ці дві складові вашого життя. Адже надмірна зосередженість і на першому, і на другому заважає і повноцінно відпочивати, і добре працювати.
Як же навчитися переключати свою свідомість з робочого режиму на домашній і навпаки? Фахівці радять використовувати час, який ми витрачаємо на дорогу, для психологічного розвантаження: пригадати або подумати про якісь приємні відсторонені речі, помріяти, послухати музику чи погортати газету. А десь із половини шляху починати налаштовуватися на трудову або родинну хвилю. Можна придумати і власні ритуали для такого внутрішнього „перемикання”. А ще – дуже добре хоча б частину шляху на роботу або додому проходити пішки, а ще краще – парком чи сквером. 10-15 хвилин такої прогулянки найкраще прочищає мізки, розпружує, відновлює душевні сили та рівновагу і просто покращує настрій. А це, погодьтеся, необхідно і для плідної праці, і для щасливого родинного життя.
Під час Великодніх свят мені поскаржилася подруга: замість того, щоби радіти святу і насолоджуватись відпочинком, весь час думаю про роботу, ніяк не можу переключитися.
Така зацикленість на праці – явище не таке вже й рідкісне. Зізнаюся, мені й самій добре знайомий цей стан. Багато хто засиджується на роботі допізна та ще й бере якусь працю додому. Втім, ми можемо і не брати додому папери чи креслення, але часто-густо беремо з собою додому робочі проблеми, конфлікти та настрої.
Захоплення своєю працею - річ, звичайно ж, чудова. Але і родина потребує не менше душевних сил, енергії, уваги. До того ж, відволікатися, відпочивати, змінювати вид діяльності абсолютно необхідно і для того, щоби з новими силами повернутися до робочих проблем, подивитися на них свіжим поглядом.
Втім, не менш поширений і зворотній варіант – коли на роботі постійно думають про сімейні справи, домашні негаразди, побутові клопоти, тобто, „беруть” з собою на роботу дім. Не буду торкатися з цього приводу питань продуктивності праці, але й суто з психологічної точки зору, від сімейних проблем також треба відпочивати. Звичайно, не можна вимагати від людини, щоби вона забула про якісь серйозні негаразди, наприклад, хвороби близьких людей. Та, якщо ви вже прийшли на роботу, слід намагатися перемкнути свою увагу на суто робочі питання.
Американські психологи дійшли висновку, що успіху досягають люди, які вміють швидко переключатися з одного виду діяльності на інший, з одних проблем - на інші. Звичайно, неможливо чітко розмежувати: до 18-00 думаю виключно про працю, а з 18-ти – про приватні справи. Та якщо ви помічаєте, що й удома не можете відключитися від робочих проблем, або на роботі ловите себе на постійних думках про особисте, постарайтеся чіткіше розділити ці дві складові вашого життя. Адже надмірна зосередженість і на першому, і на другому заважає і повноцінно відпочивати, і добре працювати.
Як же навчитися переключати свою свідомість з робочого режиму на домашній і навпаки? Фахівці радять використовувати час, який ми витрачаємо на дорогу, для психологічного розвантаження: пригадати або подумати про якісь приємні відсторонені речі, помріяти, послухати музику чи погортати газету. А десь із половини шляху починати налаштовуватися на трудову або родинну хвилю. Можна придумати і власні ритуали для такого внутрішнього „перемикання”. А ще – дуже добре хоча б частину шляху на роботу або додому проходити пішки, а ще краще – парком чи сквером. 10-15 хвилин такої прогулянки найкраще прочищає мізки, розпружує, відновлює душевні сили та рівновагу і просто покращує настрій. А це, погодьтеся, необхідно і для плідної праці, і для щасливого родинного життя.