Ще раз про політичну опозицію: хто нею сьогодні є.

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 26 квітня 2005 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно! Ми продовжуємо свої вечірні програми. На черзі передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Тема на 26 квітня: Ще раз про політичну опозицію: хто нею сьогодні є? Хто до неї входить?

Гості: Валерій Коновалюк, народний депутат, керівник партії “Трудова Україна”; Йосип Вінський, народний депутат від СПУ.

Хочу також запросити слухачів долучитися до нашої дискусії. Якщо у Вас є запитання до гостей, будь ласка, телефонуйте на наш київський номер після 20.30. Телефон: 490-29-05.

Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах одна із перших партій, яка заявила себе опозиційною до нової влади, була СДПУ(О) Віктора Медведчука.

Про опозиційні наміри також заговорив лідер “Партії регіонів”, Віктор Янукович. Тим часом деякі провладні політики просто переформували свою відданість і вірність на нову владу.

А "Трудова Україна", один із двигунів президентської кампанії Віктора Януковича, пішла в "кваліфіковану опозицію".

Отже, чи ліпиться в Україні нова опозиція до “Нашої України”, якщо так, то з яких будівельних матеріалів? Сподіваюся, що на такі запитання ми сьогодні почуємо цікаві відповіді.

Про кваліфіковану опозицію “Трудова Україна” заговорила ще в минулого січня. “Трудова Україна” активно підтримувала провладного кандидата, колишнього прем’єр-міністра, лідера “Партії регіонів” Віктора Януковича на президентських виборах. А передвиборчу кампанію Віктора Януковича очолював лідер “трудовиків” Сергій Тигіпко.

Програвши на президентських виборах, партія подякувала своїм партійцям, однодумцям і виборцям, які підтримали і допомагали їй "набути нової якості і ще більше пройнятися духом командних політичних дій” (цитата з заяви “Трудової України” у січні).

Оскільки “Трудова Україна” вважає принцип політичної відповідальності найбільш важливим на новому етапі, перехід до кваліфікованої опозиції є логічним кроком – таку інформацію партія розповсюдила наприкінці січня.

І ось у квітні, на 8-му з’їзді партії “Трудова Україна” її очолює нове обличчя, народний депутат Валерій Коновалюк. Виступаючи на з’їзді, він сказав, що “трудовики” мають перейти в конструктивну опозицію і утворити "уряд "Трудової України".

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що на сьогоднішній день опозиції в Україні немає, а є “невлада”, точніше колишня влада, яка ще не стала опозицією.

“Хіба що опозицією є комуністи, але вони вже давно, - зазначив політолог в інтерв’ю радіо “Свобода”, - в опозиції як до влади, так і до майбутньої опозиції і, можливо, навіть в опозиції до самої України. А спроби деяких інших політичних сил заявляти про свою опозиційність є судомними”.

Вадим Карасьов переконаний, що справжня опозиція може народитися після парламентських виборів 2006 року, і визріє вона в структурі нинішнього політичного режиму, причому в рамках того вибору, який Україна зробила в кінці 2004 року.

Відповідаючи на запитання мого колеги Тараса Марусика про перспективи нового голови партії “Трудова Україна”, колишнього “регіонала”, тобто члена “Партії регіонів”, Валерія Коновалюка та політичних сил, до яких він причетний, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов сказав.

Вадим Карасьов

Багато хто говорив з аналітиків і спостерігачів, що можливо вибори 2006 року промоделюють ту модель виборів, яка була в 2004 році. Тобто Ющенко “Наша Україна”, “Сила народу” з одного боку, а з другого боку - Янукович та східноукраїнські партії і політичні сили.

Очевидно, що такої сфокусованої конкуренції не буде, і кожен з більш-менш перспективних політиків шукає свій майданчик, свій партійний проект, з якого можна починати кампанію по виборам 2006 року. Це перше.

По-друге, це свідчить про те, що в опозиції нема свіжих лідерів. Для того, щоб минула влада стала опозицією, потрібні нові обличчя, нові люди, нові молоді політики молодіжного стилю, які б могли перегравати нову владу на перспективності.

І в цьому сенсі є запит зараз у тих політичних сил, які хочуть опонувати новій владі на молодих і перспективних політиків, які вже тісно до “Партії регіонів”, які знаходилися в орбіті більш потужного такого політика, як Віктор Янукович.

Але те, що “Трудову Україну” намагаються реанімувати за допомогою Коновалюка, свідчить про те, що все-таки кадровий дефіцит у “невлади”, тобто минулої влади, є. Тому що поки що Коновалюк, окрім задору молодіжного, поки що в політичному, лідерському сенсі нічим себе не проявив.

Може він перспективний політик, але йому ще довго працювати, щоб не тільки говорити, не тільки критикувати, але й виробляти смисли, мати місію у політиці.

Для політика важлива місія, харизма, лідерський стиль, саме на цьому Ющенко багато в чому перегравав Януковича. І це свідчить також про те, що у сьогоднішній опозиції, “невладі” нема поки що сильних потужних, молодих, альтернативних політиків, які могли б без проблем конкурувати з Тимошенко, Порошенко, не кажучи вже про Президента, в якого є харизма та відчуття національної місії.

Ірина Халупа

Ще один аналітик, директор Інституту національної стратегії Кость Бондаренко також вважає, що зараз в Україні опозиції немає. А ось, що він сказав про можливість становлення реальної опозиції до нової влади, яка вийшла передовсім з “Нашої України”.

Кость Бондаренко

Я думаю, що може бути тільки один шлях створення чіткої та структурованої опозиції до “Нашої України”. Це шлях, який може пройти частина нинішнього оточення Віктора Ющенка, але не члени “Нашої України” від активної підтримки діяльності Президента та його уряду до активної критики.

І це може бути політика, спрямована на опанування того електорату, який у грудні 2004 року голосував проти Віктора Ющенка, незалежно від того, чи голосував він за Віктора Януковича. Це головний шлях.

Другий шлях, який я теж бачив би, це об’єднання не стільки опозиції, скільки так званого “болота” без негативного значення цього слова, це історичне значення слава.

Тобто люди, представники бізнесу, люди, яким є, що втрачати, які не підтримують дії влади, але які не перейшли ще в опозицію. Ці люди можуть об’єднатися, скажімо, довкола Володимира Литвина.

Це доволі широка суспільна верства, це люди, які не можуть відкрито протестувати, але в той же час не можуть підтримувати дії влади однозначно. Це доволі широке електоральне поле, і я його оцінив би не менше, як 25 відсотків.

Тобто це дві групи, електорати, що могли б становити собою реальну протидію, опозицію, противагу “Нашій Україні”.

Ірина Халупа

Пане Коновалюк, вітаємо Вас з новою посадою. Спершу в січні мова йшла про кваліфіковану опозицію, а тепер вона стала конструктивною. Я хочу нагадати, що перший, хто в незалежній Україні заговорив про конструктивну опозицію, це свого часу був В’ячеслав Чорновіл, покійний лідер “Народного руху”.

Що значить “конструктивна опозиція” у Вашому тлумаченні, пане Коновалюк?

Валерій Коновалюк

Добрий вечір. Мені дуже приємно привітати всіх слухачів радіо “Свобода”. Ви знаєте, питання статусу опозиції достатньо складне, бо, мабуть, вперше під час президентських виборів перемогла та політична сила, як не має кардинальних протиріч ідеологічних.

Тобто стандартна схема була, що були ліві, які намагалися прийти до влади, і зараз ми бачимо, що певні погляди розвитку держави, суспільства ми поділяємо, але ми не поділяємо методи, які зараз використовуються, не поділяємо, певною мірою, той популізм, який стає реалією політичного життя нової влади.

Тому конструктивна опозиція – це питання, яке буде пов’язане з використанням всіх можливостей публічних, владних, тому що буде представництво в парламенті досить потужної фракції “Трудової України”, і ми будемо пропонувати альтернативні рішення, альтернативні програми, які, на наш погляд, будуть більш ефективними.

Знаєте, зараз дуже модно кожен день від окремих лідерів партійних чути, що вони є опозицією. Ні, я хочу сказати, що хто є опозицією справжньою, буде визначати виключно суспільство. Якщо ми побачимо той шлях, який буде впливати на розвиток суспільної думки, на зростання свідомості людей в питаннях, хто дійсно несе відповідальність, яким чином потрібно впливати на ті політичні процеси, щоб Україна залишалася демократичною державою, це дуже важливо.

На мій погляд, така позиція буде мати певну підтримку.

Ірина Халупа

Ви поміняли партії буквально протягом відносно короткого часу. Що Ви бачите в “Трудовій Україні”, чого Вам бракувало в “Регіонах України”?

Валерій Коновалюк

По-перше, я хочу пояснити, бо я в 99 році був біля витоків створення “Трудової України”, я взагалі був людиною...

Ірина Халупа

Пане Коновалюк, Ви маєте на увазі партію, яку первісно очолював пан Герасимов?

Валерій Коновалюк

Ні, не пан Герасимов, а пан Сирота, був такий народний депутат. Він розробляв українську Конституцію, очолював комісію. Мені дуже близька лейбористська ідеологія, я впевнений, що сьогодні питання реалізації трудового потенціалу наукового, інтелектуального України, створення всіх умов, щоб дійсно суспільство відчувало, що власною працею можна змінювати не тільки життя особисте, але й життя всієї держави.

Коли були перші ознаки того, що окремі керівники партії почали її створювати як ЗАТ, тому у мене були певні розбіжності. Я вважаю, що політична партія повинна бути не тільки публічною, але й вона повинна демонструвати певні умови, принципи, які дійсно мають підтримку у суспільстві.

Питання “Трудової України” для мене було завжди дуже близьким. На той час, коли я ще наприкінці року запропонував політичну стратегію оновлення партії “Регіони України”, коли я наголошував, що треба зрозуміти, що не тільки змінилася ситуація, не тільки змінилося суспільство, і партія повинна оновитися і сформулювати не тільки певні принципи, але і нову політичну програму.

На жаль, не відбулося жодної дискусії, хоча така позиція мала підтримку багатьох членів партії.

Зрозуміло, що зараз партія перебуває в достатньо складному стані.

Ірина Халупа

Ви вірите, що вона має майбутнє, мабуть, інакше Ви туди б не пішли.

Валерій Коновалюк

Я впевнений, що там є люди, які відверто вважають, що в партії буде щось змінюватися, але таких людей щодня стає все менше.

Те, що в коментарях політолога Карасьов ми почули, що, мовляв, є такий молодецький запал, то він як політолог повинен розуміти, що в політиці повинна бути не тільки певна мотивація, а й певні механізми для реалізації власної позиції, якщо політик дійсно намагається щось зробити і впливати на сучасні процеси. Політика треба розглядати не тільки з точки зору, як він яскраво виступає у парламенті, а який досвід цього політика, і що він зробив для держави.

Тому я впевнений, що ми не тільки формуємо нові принципи, але ми запропонуємо суспільству нову партії взагалі іншого формату, вони побачать системні рішення і команду людей, яка через пару місяців зможе асоціюватися у людей, як альтернатива владі. Це дуже важливо.

Функціональність наших членів фракції буде спрямовуватися чітко по тих основних напрямках, які дійсно формують державну політику, якщо це економічна, соціальна і інша політика.

Тому я впевнений, що “Трудова Україна” буде першою політичною партією, яка буде перемагати власною ідеологією.

Ірина Халупа

Ну що ж, бажаємо Вам успіхів у Ваших намірах.

Пане Вінський, як правило, опозиція йде по певних ідеологічних лініях, наприклад, при владі є праві, їм опонують ліві, або ж навпаки

У коаліційних урядах є іноді ось так, як у Німеччині, є якась третя партія, яка тримає баланс.

В Україні ми бачимо, що коаліційний уряд, якщо його можна так назвати, хоча ми ще не живемо за умов політичної реформи, але він все ж таки є більш-менш коаліційним, при владі є ліві і праві. Отже, хто тоді може бути в опозиції до такої конфігурації?

Йосип Вінський

Виборча кампанія, її перебіг вивели нас на узгоджені дії лівоцентристів і правоцентристів, і ми дійсно маємо уряд, де є представники лівоцентристської партії, СПУ, і правоцентристів, правда, у пропорційному відношенні співвідношення дуже незначне.

Безумовно, у нас немає коаліційного уряду. Тобто, уряд сформований, не просто використовуючи можливості Конституції у зв’язку з тим, що Президент має значні повноваження по призначенню членів Кабміну, уряд призначений, виходячи з тих політичних сил, які перемогли бувшу владу.

Це закладає певні протиріччя внутрішні і в уряді, і у суспільстві - дуже важко визначити, хто є опозиція. Для факту, себе сьогодні опозицією назвали комуністи публічно, СДПУ(О) і партія “Регіони України”. Тобто, опозицією назвали себе ті політичні структури, які уособлювали старий режим, який відійшов, і КПУ, яка займає не лівоцентристські позиції, а крайні ліві позиції.

Я думаю, що пройде певний період часу, і ця ситуація буде коректуватися, тому що я не представляю, як буде діяти в опозиції СДПУ(О), партія “Регіони України”, які сьогодні базуються по-старому, на певних кланових угрупування, за якими стоїть крупний бізнес, а я не дуже уявляю, як крупний бізнес в умовах України може опонувати владі.

Очевидно, що у цьому аспекті мають пройти дуже серйозні трансформації. Можливо, спроба створити на базі “Трудової України” щось таке свіже, щось таке ідеологічне є позитивною.

Хоча я не зовсім розумію, яку ідеологічну нішу тут можна зайняти, тому що ми займаємо лівоцентристську нішу, “НУ” займає правоцентристську нішу, а яка ніша буде для цих людей, я думаємо, що просто ми не дали їм можливості ідеологічно сформувати опозицію.

Ірина Халупа

Хіба немає місця для колишньої влади на українській політичній арені сьогодні, пане Вінський?

Йосип Вінський

Ні, є сьогодні місце з точки зору невходження у владу, є місце з точки зору того, що це представники старої влади, які по інерції опонують новій владі, але немає місця з точки зору класичних ідеологічних розкладів, наприклад, як у Європі.

Ірина Халупа

Пане Коновалюк, Ви вже трішки згадали ті моменти, що Ви бачите і хотіли б бачити у майбутньому для своєї партії.

Я хотіла б ще почути деякі деталі з цього всього.

“Трудова Україна” – це все ж таки партія досить специфічна. Свої початки вона мала ще наприкінці 90-их років. Я ж згадувала пана Герасимова. Один із аналітиків, з яким я консультувалася напередодні передачі, так характеризував цю первісну “Трудову Україну”, як ліву партію з правими замашками.

Тоді надійшла епоха пана Сироти і епоха С.Тигіпка. За головуванням пана Тигіпка партія іноді виглядала як просто партія багатих банкірів і чиновників попри те, що мала назву “Трудова Україна”.

Якою буде “Трудова Україна” на чолі з В.Коновалюком?

Валерій Коновалюк

Я хочу запевнити не тільки Вас особисто, але і всіх громадян, яким не байдуже те, що відбувається в Україні, не байдужа та доля і подальший розвиток подій.

Я хотів би спочатку уточнити, що прізвище Герасимов – це один із перших номерів у передвиборчому блоці, який називався “Трудова Україна”, і ніякого відношення до політичної партії це не мало. Це були об’єднані ветерани, інші організації, які створили передвиборчий блок.

Ірина Халупа

Але прізвища, пов’язані з цією назвою.

Валерій Коновалюк

В чому проблема в Україні? Чому ми вже після перемоги опозиції на президентських виборах перебуваємо у такому стані, тобто велике розчарування у суспільстві діями нової влади? Тому, що ми і надалі використовуємо поняття подвійної моралі. Якщо це питання стосується політичної відповідальності, то це є неможливим.

Можна зараз створювати короткий курс лекції з політології і розмірковувати, хто є лівоцентристами, а хто є правоцентристами... СПУ – це є партія влади, вона прийшла до влади, і вона повинна нести відповідальність за те, що відбувається...

Ірина Халупа

Так. Пане Коновалюк, але голова вашої партії теж був в уряді, він теж очолював його, і він теж повинен нести якусь відповідальність. Ви всі є політиками, і ви всі відповідаєте.

Валерій Коновалюк

Той стан, який сьогодні є, і занепокоєння людей, і вислови дуже негативні на адресу вже діючого уряду, де є представники СПУ.

Коли приймався Держбюджет, я, виступаючи, сказав, що давайте зафіксуємо, що всі, хто галасує і підтримує бюджет, то це є нова більшість, та політична коаліція, яка формується біля Президента і уряду.

Сьогодні взагалі немає якихось ознак, що в парламенті дійсно створюється коаліція політичних сил, яка підтримує нову владу.

Я можу запитати себе і вас, а чому? Тому, що ніхто не хоче нести відповідальність, а такого у демократичній державі не повинно бути.

Для мене є важливим те, щоби розуміли всі, що “Трудова Україна” сьогодні – це та політична сила, яка не тільки буде стояти сьогодні осторонь і критикувати ті помилки, які робить влада сьогодні, ми також несемо відповідальність, що наші люди страждають від достатньо злочинної політики, яка стосується не тільки ревальвації долара (тільки за два дні українські громадяни втратили 1 200 мільйонів гривень), ми будемо нести відповідальність за те, що суспільство не змогло на тому етапі забезпечити прозорих умов формування влади.

Чому пан Вінський не каже, що коаліційний уряд формувався не таким чином, якого вимагає класичний приклад любої європейської демократичної держави, тобто були якісь приховані домовленості...

Ірина Халупа

Але ж він каже, що це і є коаліційний уряд.

Валерій Коновалюк

Я хочу запевнити, що у нас сьогодні дійсно коаліційний уряд. У нас дійсно виконавча влада також розподіляється на три політичні сили. Треба усвідомлювати, що це не тільки бажання отримати ті чи інші портфелі і повноваження, а це є і певна відповідальність.

Тому, я хотів би сказати, що ми не тільки будемо давати принципову оцінку, але і будемо запобігати всіма засобами, щоб уникнути серйозних наслідків, які будуть.

Я впевнений, що сьогодні кожна людина відчуває, як зростають ціни, яким чином відбувається ситуація навколо розвитку подальшої економіки, тому що вона втрачає дуже серйозно.

Ірина Халупа

Можна я Вас на секундочку переб’ю пане Коновалюк. Справа в тому, що до Вас є слухачка, яка додзвонилася, але не хоче себе назвати, вона вчителька з Києва і хоче Вам поставити запитання. Оскільки ми цінуємо наших слухачів, то давайте послухаємо, що вона хоче Вас запитати.

Слухачка

Добрий вечір!

Я за ним, коли він виступає у ВР і мені подобається, як молодий політик. Я хочу його запитати, що його тримало з такими людьми по партії, як Богатирьова, Янукович, Колесніков, а потім “медведчуки”, ”шуфричі-муфричі”.

Ірина Халупа

Бачите, він же пішов до іншої партії.

Валерій Коновалюк

Я Вам вдячний за запитання. Мене тримали не Янукович з Богатирьовим, я Вам кажу це відверто, мене тримали ті люди, які вірили в мене, мої виборці, тому що я обраний в Донецькій області.

Ви знаєте, ми дійсно відчували не тільки певну ознаку, що підтримка Янукович, але ми вимагали на президентських виборах все ж таки звернути увагу і на положення тих політичних програм, які для нас були принципові. Тому те, що сьогодні відбувається в Україні не така прихована люстрація переслідування людей.

Я був сьогодні на зустрічі з колективом театру російської драми Лесі Українки і ви знаєте люди, які взагалі дуже далеко від політики, які переважною більшістю були на Майдані сьогодні дійсно протестують від того безправ’я, які чинять відносно їх художнього керівника.

І для мене це є неприйнятним, і влада нова не повинна витрачати сили сьогодні на ці переслідування. Треба ці сили направити на вирішення чисельних проблем: на те, як об’єднати націю, як об’єднати людей.

Тому, що жодних заходів, які б посилювали об’єднавчі процеси нема і мене це дуже хвилює. Тому, я впевнений, що моя позиція була відвертою, я висловлював виключно з інтересів своїх виборців більше нічого.

Ірина Халупа

Пане Коновалюк, Вас перебити важко. Давайте послухаємо пана Вінського.

Пане Вінський, хоча соціалісти, як Ви сказали, це фактично не є коаліційний уряд у повному розумінні цього поняття, але все ж таки соціалісти є в уряді. І ось пан Коновалюк висловлює конкретні претензії, що він вважає політичної помстою, переслідуванням і прихованою люстрацією, це слушні звинувачення чи ні?

Йосип Вінський

Я представляю партію, яка була 13 років в опозиції, яка в окремих областях мала із 23-х (фраза нерозбірлива) 21-го безробітного. І тоді була люстрація справжня, глибока, а зараз дійсно прийшов процес, коли представники старої влади, які допускали злочини, які допускали зловживання під час виборчої кампанії залишилися без посад і вони це оцінюють, як люстрацію.

Я поки що не бачу люстрації, хоча позиція нашої партії полягає в тому, що треба абсолютно чітко відділити політичний аспект і правовий аспект. Тобто, якщо є злочинність, то він повинен нести відповідальність по закону, якщо є глава адміністрації, які з приходом президента повинен написати заяву і піти, оскільки він представляв іншого президента, то він повинен написати заяву і піти, а якщо є державний чиновний, який підлягає закону про державну службу, то він має залишитися на своєму місці.

Я не дужаю, що у Валерія Коновалюка сьогодні є дуже багато фактів по відношенню до державних чиновників, якось влада себе веде не коректно, крім тих випадків, коли ті державні чиновники зловживали своїм службовим становищем і грубо порушували законодавство України в тому числі про вибори.

Я, як соціаліст, як представник партії, яка входить до уряду абсолютно підтримує цю позицію і готові за неї відповідати.

Тобто, ми говоримо чітко, що ті люди, які представляли злочинну владу, ті люди, які виконували злочинні накази, ті люди, які не давали можливості людям провести вибори, вони повинні бути звільнені з державної служби і вони повинні нести відповідальність по суду. І це не є люстрація, це є просто торжество закону і справедливості.

Ірина Халупа

Пане Коновалюк, що Ви скажете, люстрація чи просто дотримання букви закону?

Валерій Коновалюк

Ви знаєте, я хочу додати, що перед тими 13-ми роками опозиційності було 70 років попередніх і треба розуміти, що тоді взагалі в нас не було жодних ознак демократичного суспільства. Я згоден про те, що каже пан Йосип і я це підтримую там де є злочини, там де є порушення, то влада повинна реагувати відповідно закону.

Але, якщо це стосується вчительки або завідуючої бібліотеки, яка... Так випадково виникло, що вона була керівником дільничної комісії, яка знаходилася на певній території, яка підтримувала Януковича.

Чому сьогодні це стає державною системною політикою? Я вам хочу навести приклад. Ви знаєте, є дуже поважна людина, яку я поважаю, Іван Степаном Плющ, він був в Батурині, це мабуть Чернігівська область, там була якась програма по підтримці освіти і він збирався піти до школи, і бачить там стає такий мітинг, який вимагає звільнення директора школи.

Він запитав, що відбувається взагалі? Йому відповідають, що директор підтримував Януковича, він агітував за нього. Він запитав у керівника місцевої адміністрації, що дійсно він не відповідає професійно тим ознакам, які стосуються? Ні він поважна людина, він навчає наших дітей не один десяток років. І він звертається до них і запросив всіх до школи, ви що з’їхали з глузду, вже закінчилися вибори, майже три місяці, а ви сьогодні з’ясовуєте обставини, хто за кого голосував, хто за кого агітував.

Тому, я хочу вас запевнити по Україні таких прикладів тисячі, десятки тисяч і я не хотів, щоб сьогодні Україна становила майданчик посилення протиріччя і протистояння між сходом та заходом. І не треба казати, що тільки були на сході порушення виборчого законодавства. Вистачало і на Галичині, і на Тернопільщині.

Я хочу вас запевнити, що ті кримінальні справи, які зараз порушені відносно тільки тих людей, які були з боку Янукович, вони за рахунок моральності наших людей, які мешкають також і в Галичині виникають дійсно здивування і не сприйняття. Тому, що люди знають, як там відбувалися вибори, тому давайте на цьому ставити крапку, життя продовжується.

Мені не приємно про це казати зараз, щоб це чули слухачі, якщо Україна будує справжнє суспільство і ми повинні розуміти, що не можна людей переслідувати за політичні погляди.

Ірина Халупа

Це такий девіз під яким підпишуться всі громадяни України, пане Коновалюк.

Шановні гості, я хочу нагадати вам і нашим слухачам, як зараз виглядає розклад політичних сил у парламенті.

Різні міжфракційні переходи, які відбувалися впродовж першого кварталу цього року залишили такий склад в 13 парламентських фракціях: “НУ” – 87, КПУ – 56, Регіони України – 51, Народна партія – 33, СПУ – 27, БЮТ – 26, УНП – 24, СДПУ(О) – 22, “Єдина Україна” – 20, “Демократична Україна” – 19, ПППУ – 17, “Демініціативи” – 14, “Союз” – 13.

Пане Коновалюк, виступаючи на з’їзді Вашої партії Вам було дано доручення зорганізувати нову фракцію “Трудова Україна”. Здається, Ви думаєте, що це може Вам вдатися до червня. Як Ви збираєтесь це зробити?

Валерій Коновалюк

Не тільки збираюся це зробити, але запропонувати інший підхід, який взагалі всі ці роки існував в парламенті. Ми маємо вже достатньо звернень депутатів з пропозицією увійти до складу цієї фракції, але ...

Ірина Халупа

А які фракції вони покинуть, якщо це не секрет?

Валерій Коновалюк

Ви знаєте, у нас є пропозиції з багатьох фракцій, але треба визнати, що зараз десь 40 депутатів нефракційних у парламенті.

Ірина Халупа

39.

Валерій Коновалюк

Так, 39.

Знаєте, у нас чітко визначені принципи. Я впевнений, що рівень тієї відповідальності, яку ми беремо на себе, те завдання, щоб дійсно “Трудова Україна” вже на початку осені була потужною політичною силою. Вимагаю, щоб у цій фракції були люди високопрофесійні і високоморальні.

Тому я Вас хочу запевнити, що в середині травня ми презентуємо фракцію і на початку червня буде проходити наша партійна конференція, громадські слухання з приводу стратегії розвитку України на 5 років. Я презентую і проект соціального бюджету економічного зростання. Ми вже і на засадах нашої фракції і нашої політичної партії презентуємо уряд “Трудової України”.

Я впевнений, що “Трудова Україна” буде парламентською партією і залишиться в наступному.

Ірина Халупа

Пане Вінський, все-таки опозиція потрібна, щоб контролювати владу, бо як сказав, здається, ваш шеф пан Мороз чи пан Кравчук, я можу помилитися, що з такими повноваженнями, які має сьогодні український президент навіть в янгола можуть вирости роги.

Отже, цей склад політичний, який ми маємо у ВР, чи є там відповідні сили, щоб все ж таки контролювати сьогоднішню владу і не давати їй можливість грішити?

Йосип Вінський

Ви знаєте, це дуже таке суттєве звуження функцій опозиції. Функції опозиції не тільки до контролю зводяться. Функції опозиції все-таки дещо інше – це пропозиція нових підходів, нових варіантів, це критика якихось кроків.

Валерій Коновалюк

Це пан Вінський каже про нас, про “Трудову Україну”.

Йосип Вінський

Ви ще поки що тільки “младенци”, дай Бог вам, станете на ноги ...

Ірина Халупа

Намір висловлюють.

Йосип Вінський

Бог у поміч.

Я якраз є прибічником такого політичного різноманіття. Єдине, що боюся, щоб не було багато бутафорії. Ви знаєте, що у нас більше 100 партій числиться, а практично реально в парламенті представлено всього кілька партій.

Я так би сказав, що сьогодні 3 фактично партії мають право створення фракцій. Я маю на увазі, соціалісти, комуністи і соціал-демократи. Всі інші прийшли туди через блоки політичних партій. Вони навіть не мають по суті створювати фракції, тільки якісь партійні групи, які мають якусь певну назву, можливість створювати.

Тому контролерів буде багато, безумовно. В тому числі будуть пробувати контролювати ті люди, які вчора були при владі для того, щоб захистити свої певні позиції.

Я ще раз кажу, що сьогодні проблема не в контролі за владою, хоча він повинен бути. Сьогодні проблема в тому, що Україна повинна будувати демократичні засади розвитку суспільства і повинен бути баланс політичних і економічних підходів, і противаги якісь повинні бути.

Повинна бути критика того курсу, який сьогодні проводиться, бо дійсно не все коректно, не все досконало. Але наприклад, як мене, соціаліста, сьогодні на перше місце ставлю вектор, концепцію, підходи.

Хоча ми лівоцентристи, але разом спільно діємо з право центристами, але в позиції по боротьбі з корупцією, з взятками, позиція по низькому зростанню зарплат і пенсій. Це позиція лівих, але реалізує його правий уряд. Це нормально.

Я думаю, що який тут може бути контроль? Нормальні підходи, які сприймаються 98% населення. Це те, що об’єднує, це дуже важливо. Але є речі, які сьогодні на даному етапі мають другорядний характер, вони не так уже важливі. Ці питання пов’язані із якимись проблемами конкретної політичної ситуації, соціальної політики, економічними підходами, законодавчими.

Та ж ситуація по новій політиці, та ситуація по курсовій політиці. Тут можуть вже виникнути різні варіанти. Повинно бути і контроль і критика. Зрозуміло, що такі економічні позиції уряду зачіпають інтереси певних груп, певних категорій людей. Тут вже зовсім інші механізми задіяні.

Я хотів би, що ми розуміли, що є головний вектор, головний напрямок. Ми повинні позбутися того тягарю, тих негараздів, тих колосальних проблем, які нам залишила стара влада в принципових речах.

Ми, безумовно, повинні вже на новій основі розбудовувати соціально-економічні підходи до політики. Тут можуть бути певні дискусії, і критика, і контроль, бо ми прекрасно розуміємо, що ті люди, які сьогодні при владі не всі ідеальні, не у всіх достатній досвід, не всі все до кінця розуміють, дехто в них путає кишені бізнесмена з державною кишенею. Ми ж це бачимо. Тому і це потрібно, безумовно.

Ірина Халупа

Я хочу Вам останнє запитання поставити вам обом про мову. Серед позицій, на яких залишається “Трудова Україна”, судячи з заяви, яка була розповсюджена ще у січні є також позиція про підвищений статус російської мови. Я знаю, що соціалісти також виступають за якийсь посилений статус російської мови. Я два тижні тому обійшла дуже багато кіосків, намагаючись купити жіночий журнал українською мовою. Я цього не могла зробити.

Отже, таке запитання, шановні гості, якого більшого захисту, на Вашу думку, потребує російська мова в Україні? Чи не здається вам, що вона повноправно живе повноцінним життям, а навпаки, може, українська мова потребує якоїсь допомоги, щоб я могла собі жіночий журнал українською мовою купити, пане Коновалюк?

Валерій Коновалюк

Ви, дійсно, праві. Я вважаю, що потрібно не тільки розвивати російську, а і українську мову, інші мови. Я вже радію від того, що мовне питання перестає бути політикою.

Ірина Халупа

Я Вам гарантую, що на парламентських виборах воно знову буде.

Валерій Коновалюк

На жаль, до цього будуть схиляти людей, суспільство. Але я впевнений, що процес повинен розвиватися еволюційно. Ви знаєте, я взагалі ніколи в своєму житті не вивчав українську мову, але мені дуже близька українська культура. Це те, що ми повинні відроджувати. Це, дійсно, так.

Питання не тільки мовне – питання в конституційних правах і гарантіях. Сьогодні є наміри скасувати конституційну реформу. Це те, що будуть визначати для себе соціалісти. Я в цьому впевнений. Це наші права і свободи, демократизація суспільства і подальше.

Тому ми повинні розуміти, що не можна сьогодні пропонувати те, за що суспільство завжди визначало, як злочинне. Тому для мене, і це багато людей в цьому починають переконуватись, що змінилась не влада, сутність влади залишилась старою, змінилось обличчя.

Ірина Халупа

Пане Вінський, українська мова потребує захисту чи ні в Україні?

Йосип Вінський

Безумовно, українська мова потребує захисту від українського чиновника, від української влади перш за все. Ота проблема українського журналу, про яку Ви сказали журнали – це не є проблема російської мови чи її статусу, а є проблема того що люди, які мають владу, які декларують, що вони борються за українську мову, державу нічого не роблять. Тобто, це звичайне таке популістське шароварництво.

Проект закону, який запропонували соціалісти, Олександр Мороз, ми якраз говоримо, що українська мова повинна мати державний статус і повинен цей державний статус всебічно бути забезпечений. Але є права людини інших національностей, не тільки російської.

Ми ж не тільки говоримо про російську мову, ми говоримо про болгарську про єврейську, татарську, румунську. Будь-яка нацменшина, людина має і повинна мати право державою забезпечене розмовляти тією мовою, яку вона вважає для себе рідною. Ця мова повинна мати також захищений статус. В цьому суть нашої позиції.

Я вважаю абсолютно правильною постановку питання. Ми від культурологічного підходу цієї проблематики підходимо з точки зору прав людини. Всі люди незалежно від їхньої нації мають право вільно офіційно використовувати цю мову.

Ірина Халупа

Наш ефір завершується.

На цьому ми завершуємо “Вечірню Свободу” гостями, якої сьогодні були Валерій Коновалюк, новий керівник партії “Трудова Україна” і від СПУ з нами був народний депутат Йосип Вінський.

Слухайте “Свободу” і шануймося!