Віктор Міняйло
Колишній лідер російської партії Союз правих сил Борис Нємцов, який нині радник президента Ющенка, критикує спроду уряду адміністративними методами стримати ціни на бензин. "Найбільша дурість, яку може зробити уряд – це регулювати ціни на пальне. Чим швидше він перейде в режим конкуренції цін на паливо, тим краще", - зазначив він.
А от член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, активіст фракції УНП Олександр Гудима підтримує дії уряду.
Олександр Гудима
Я повністю на стороні уряду. Всі учасники ринку нафтопродуктів в Україні зараз взяли 24 години на переосмислення того, що відбувається в Україні.
Я не чув аргументів Юлії Тимошенко, але я їх відчуваю внутрішньо, що вони були достатньо сильними, щоб усі сильні люди в Україні, які мають відношення до ринку нафтопродуктів зрозуміли, що заробляння такого ж самого, як це мало місце в квітні-травні минулого року не вийде, тому що уряд на відміну від попереднього уряду тримає важелі правління держави в своїх руках і вміє рахувати державну копійку.
Тобто всім треба заробляти – це є загальні закони ринку, але от скільки заробляти – це є питання компромісу. Як на мене той компроміс буде досягнутий в найближчі два дні. Чому? Тому що всі вони добре розуміють, що підняття цін на нафту і нафтопродукти були продиктовані реакцією, вигідної Росії на скачок цін на світовому ринку.
Але інерційність, тому що Росія вичікувала 2-3 тижні, встановила експортні мита вищі, а в той час на нью-йоркській нафтовій біржі нафта пішла вниз. Потрібно ще 2 тижні, щоб Росія змушена була знизити, бо вона не може домінувати на світовому нафтовому ринку, вона може тільки включати такий інерційний станок, який тут ж підхоплюють нафтотрейдери і нафтопереробні заводи. З якою метою? Заробити.
Тобто мені їхні мотивації зрозумілі, але мені більше імпонує мотивація уряду, яка не позволяє занадто багато заробляти нафтотрейдерам.
Віктор Міняйло
Так вважає народний депутат з фракції УНП Олександр Гудима.
А перший секретар ЦК КПУ Петро Симоненко ситуацію в паливно-енергетичному комплексі України прокоментував по комуністичному конкретно і коротко.
Петро Симоненко
Її розглядати треба не в контексті тільки сьогоднішньої події, а в контексті всієї тієї політики, яка проводилася попередніми тимчасовими урядами так, як і сьогоднішнім урядом.
Мова йде про те, що і це є відповідь, наскільки незалежна Україна, наскільки ми самостійні. Коли вже тільки нафтопереробники або власники за волею тих, хто сьогодні звертаються до них, отримавши ту найпотужнішу власність – переробні заводи, за безцінь тоді, до речі, отримали, отримуючи за хабарі і таке інше, сьогодні вони диктують умови. Так і далі буде з Україною. Виходячи з цього, можна сказати, що практично Україна втратила незалежність.