Мар’яна Драч, Сергій Драчук
Прага, 5 квітня 2005 – Колишній підполковник Федеральної служби безпеки Росії Олександр Литвиненко, який донедавна товаришував із колишнім майором української держохорони Миколою Мельниченком, повідомив радіо "Свобода" нові подробиці своїх розмов із ним. За словами Литвиненка, який отримав політичний притулок у Лондоні і який не приховує контактів із опальним російським олігархом Борисом Березовським, Мельниченко міг продати частину інформації зі своїх записів російським спецслужбам.
Нагадаємо, що 31-го березня Мельниченко звинуватив Березовського у тому, що він очолив міжнародну злочинну групу, щоб тиснути на українську владу за допомогою махінацій із розмовами у кабінеті колишнього президента України. Колишній охоронець Кучми також заявив про те, що російський олігарх пропонував йому взяти участь у розподілі мільярда доларів, щоб відвести відповідальність від Кучми за злочини, скоєні проти Георгія Гонгадзе та Олександра Єльяшкевича.
Натомість Олександр Литвиненко говорить про те, що Мельниченко сам намагався заробити гроші на записах. Отож 2002-го року, під час другого чи третього приїзду Мельниченка до Лондона, він розповів своєму товаришу про те, що залишився без коштів: у США через проблеми, пов’язані з фінансовими оборудками, потрапив до в’язниці український підприємець, який Мельниченка спонсорував.
Майор запропонував Литвиненкові, як той каже, спільно заробляти гроші, взявшись за бізнес, пов’язаний із будівництвом котеджів у Канаді. А для цього Мельниченко попросив Литвиненка позичити гроші в Березовського. Але Литвиненко відмовився:
“Тоді Мельниченко сказав: є інший спосіб заробити гроші. Він показав мені виписку з розмов Кучми і (тодішнього голови Служби безпеки України Леоніда) Деркача: Деркач доповідав Кучмі про агентурну роботу. Він доповідав, що СБУ завербувала одного російського генерала ГРУ (Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації), родичі якого живуть в Україні; він, наскільки я розумію, приїжджав до України, і це й дало змогу його там завербувати.
Іще він мені показав (матеріали) на одного полковника ГРУ, якого в Італії завербували американці. Микола спитав мене, чи маю я контакт із російськими спецслужбами, з ким-небудь чи в СВР (Службі зовнішньої розвідки Росії), чи в ФСБ (Федеральній службі безпеки Росії), щоб ці свідчення продати”.
За словами Олександра Литвиненка, він порадив Миколі Мельниченкові не робити цього: з одного боку, оперативною інформацією, мовляв, торгувати не годиться, а з іншого – Мельниченко мав притулок у США і водночас збирався продати російським спецслужбам американського агента. Як сказав Литвиненко, після цього Мельниченкові ні у США, ні в Україні місця не буде.
За словами Литвиненка, Мельниченко був упевнений, що його інформація правдива:
“Він каже, що українські спецслужби розкрили шифри кількох посольств чи резидентур країн НАТО, і, як я зрозумів, це звідти отримана інформація. Він мені показав виписку і з цієї розмови”.
У попередньому інтерв’ю для “Радіо Свобода” Литвиненко передавав слова Мельниченка про те, що прослуховування кабінету Леоніда Кучми нібито здійснювала ціла група офіцерів, а організував його Євген Марчук, на той час секретар Ради національної безпеки і оборони України.
Марчук ці закиди рішуче заперечив. Але Литвиненко пояснює це заперечення так:
“Коли кадебешників, вибачте на слові, беруть за одне місце, вони завжди вживають слово “інсинуації” – от так і запам’ятайте. Коли “п’ятірочників”-кадебешників ловиш, вони завжди кажуть: “інсинуації””. (Марчук свого часу працював у КДБ у П’ятому, “політичному”, управлінні).
Коли Литвиненко відмовився шукати контакти з російськими спецслужбами, майор, за словами його колишнього друга, хотів ще вийти на британських розвідників. Та нині Литвиненко висловлює припущення, що Мельниченко таки зробив ставку на росіян:
“Таж він був у Москві. Послухайте, ще 2004 року він мені казав, що в Москві був, він мені квитки показував. Тобто, через два роки він уже їздив до Москви в ФСБ. І потім, у нього ж гроші після цього… от я тепер співставляю – може, він їх і продав, а то звідки б у нього гроші? До речі, я скажу, дуже дорого коштує генерал ГРУ, якщо цю інформацію продати якимось спецслужбам – я скажу, це дорого коштує, можна десь за півмільйона продати, я думаю”.
Олександр Литвиненко готовий довести всі свої твердження:
“Я готовий офіційно дати свідчення в СБУ, якщо треба, в прокуратурі, готовий на очну ставку й на все – готовий підтвердити. Мені є чим підтвердити документально все, що він оце говорив. Є свідки, які можуть підтвердити”.
Колишній підполковник ФСБ Росії каже, що 5 квітня надіслав ще одного листа голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Григорію Омельченкові з детальнішою розповіддю про те, що знає про касетний скандал в Україні. Народний депутат збирається упродовж тижня прилетіти до Лондона, щоб взяти свідчення у цій справі.
При цьому Литвиненко запевняє, що не хоче таким чином помститися своєму колишньому приятелеві, навіть попри те, що Мельниченко, за словами Литвиненка, почав підслуховував і його, коли заїжджав у березні в гості до Лондона:
“Я навіть збирався його з дому вигнати. Але мені дружина сказала: та куди ти його виженеш?Я вирішив подивитися, чим це все закінчиться. Я зовсім не ображаюся на Мельниченка за те, що він робив – записував, ходив провокував, – я йому все пробачаю. Не хочу ні з ким зводити жодних рахунків, не хочу ні з ким грати, але я вважаю, що кожен мусить сказати правду і кожен має відповідати за те, що він зробив”.
Радіо "Свобода" намагалося зв’язатися і з Миколою Мельниченком, щоб подати і його думку, – але це наразі не вдалося.
Майор запропонував Литвиненкові, як той каже, спільно заробляти гроші, взявшись за бізнес, пов’язаний із будівництвом котеджів у Канаді. А для цього Мельниченко попросив Литвиненка позичити гроші в Березовського. Але Литвиненко відмовився:
“Тоді Мельниченко сказав: є інший спосіб заробити гроші. Він показав мені виписку з розмов Кучми і (тодішнього голови Служби безпеки України Леоніда) Деркача: Деркач доповідав Кучмі про агентурну роботу. Він доповідав, що СБУ завербувала одного російського генерала ГРУ (Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації), родичі якого живуть в Україні; він, наскільки я розумію, приїжджав до України, і це й дало змогу його там завербувати.
Іще він мені показав (матеріали) на одного полковника ГРУ, якого в Італії завербували американці. Микола спитав мене, чи маю я контакт із російськими спецслужбами, з ким-небудь чи в СВР (Службі зовнішньої розвідки Росії), чи в ФСБ (Федеральній службі безпеки Росії), щоб ці свідчення продати”.
За словами Олександра Литвиненка, він порадив Миколі Мельниченкові не робити цього: з одного боку, оперативною інформацією, мовляв, торгувати не годиться, а з іншого – Мельниченко мав притулок у США і водночас збирався продати російським спецслужбам американського агента. Як сказав Литвиненко, після цього Мельниченкові ні у США, ні в Україні місця не буде.
За словами Литвиненка, Мельниченко був упевнений, що його інформація правдива:
“Він каже, що українські спецслужби розкрили шифри кількох посольств чи резидентур країн НАТО, і, як я зрозумів, це звідти отримана інформація. Він мені показав виписку і з цієї розмови”.
У попередньому інтерв’ю для “Радіо Свобода” Литвиненко передавав слова Мельниченка про те, що прослуховування кабінету Леоніда Кучми нібито здійснювала ціла група офіцерів, а організував його Євген Марчук, на той час секретар Ради національної безпеки і оборони України.
Марчук ці закиди рішуче заперечив. Але Литвиненко пояснює це заперечення так:
“Коли кадебешників, вибачте на слові, беруть за одне місце, вони завжди вживають слово “інсинуації” – от так і запам’ятайте. Коли “п’ятірочників”-кадебешників ловиш, вони завжди кажуть: “інсинуації””. (Марчук свого часу працював у КДБ у П’ятому, “політичному”, управлінні).
Коли Литвиненко відмовився шукати контакти з російськими спецслужбами, майор, за словами його колишнього друга, хотів ще вийти на британських розвідників. Та нині Литвиненко висловлює припущення, що Мельниченко таки зробив ставку на росіян:
“Таж він був у Москві. Послухайте, ще 2004 року він мені казав, що в Москві був, він мені квитки показував. Тобто, через два роки він уже їздив до Москви в ФСБ. І потім, у нього ж гроші після цього… от я тепер співставляю – може, він їх і продав, а то звідки б у нього гроші? До речі, я скажу, дуже дорого коштує генерал ГРУ, якщо цю інформацію продати якимось спецслужбам – я скажу, це дорого коштує, можна десь за півмільйона продати, я думаю”.
Олександр Литвиненко готовий довести всі свої твердження:
“Я готовий офіційно дати свідчення в СБУ, якщо треба, в прокуратурі, готовий на очну ставку й на все – готовий підтвердити. Мені є чим підтвердити документально все, що він оце говорив. Є свідки, які можуть підтвердити”.
Колишній підполковник ФСБ Росії каже, що 5 квітня надіслав ще одного листа голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Григорію Омельченкові з детальнішою розповіддю про те, що знає про касетний скандал в Україні. Народний депутат збирається упродовж тижня прилетіти до Лондона, щоб взяти свідчення у цій справі.
При цьому Литвиненко запевняє, що не хоче таким чином помститися своєму колишньому приятелеві, навіть попри те, що Мельниченко, за словами Литвиненка, почав підслуховував і його, коли заїжджав у березні в гості до Лондона:
“Я навіть збирався його з дому вигнати. Але мені дружина сказала: та куди ти його виженеш?Я вирішив подивитися, чим це все закінчиться. Я зовсім не ображаюся на Мельниченка за те, що він робив – записував, ходив провокував, – я йому все пробачаю. Не хочу ні з ким зводити жодних рахунків, не хочу ні з ким грати, але я вважаю, що кожен мусить сказати правду і кожен має відповідати за те, що він зробив”.
Радіо "Свобода" намагалося зв’язатися і з Миколою Мельниченком, щоб подати і його думку, – але це наразі не вдалося.