Василь Зілгалов
Аудіозапис програми:
Прага, 19 березня 2005 року.
Василь Зілгалов
Говорить “Радіо Свобода”!
В ефірі щотижнева передача “Споконвіку було Слово”, присвячена проблемам релігії, духовності, культурної пам’яті. У празькій студії перед мікрофоном - автор і укладач програми Василь Зілгалов. Мені допомагає за режисерським пультом звукооператор Ян Кайзер.
Великий піст – це воля і віра, молитва і праця, жертовна сміливість і надія. Впродовж багатьох століть дуже багато людей від римських імператорів до агітпропівських комісарів намагалося переконати християн у непотрібності духовного подвигу, у безглуздості утримання серця, язика і очей у ці гранично відповідальні дні, прагли очорнити і перекрутити сутність Великопостної події, але щороку Прощена неділя знову і знову вводить нас у піднесену і урочисту атмосферу Великого посту, атмосферу, що уособлює християнське світосприйняття. Розп’яття веде до воскресіння, оговське страждання до тріумфу Спасителя. Нещодавно віце – прем’єр українського уряду Микола Томенко сказав, що з огляду на світогляд і поведінку український уряд вже розпочав піст. Лишилося тільки його підтвердити харчуванням. Великий піст церкви і перші кроки нової влади України у релігійному відтинку – тема матеріалу Віктора Єленського.
Віктор Єленський
Прогнози і заяви, нібито нова українська влада не перейматиметься справами релігії і церкви, не справдилися. Вже в переший місяць перебування на новій посаді Віктор Ющенко зустрічався з Патріархом Московським Алексієм ІІ та Київським – Філаретом та був гостем Кардинала Любомира Гусара у Львівських Свято юрських палатах. А 15 березня за дорученням Віктора Ющенка державний секретар Віктор Зінченко відвідав Стамбул, де зустрівся зі Вселенським Патріархом і передав йому особисте запрошення Президента відвідати Київ. Взагалі у Віктора Ющенка у ставленні до релігії, схоже, суто особистого набагато більше, ніж у двох його попередників по президентському кріслі. Власне, він не приховував і дуже емоційно говорив про те, що чи не найбільше у ході справді безсовісної і дійсно геббельсівської пропагандистської кампанії, яку здійснювали проти нього принаймні протягом 2004 – 2005 років, його зачепили дві речі. По – перше те, що його, сина ветерана війни і в’язня Освенцима , змальовували як фашиста і навіть зображували в есесівській формі. І по – друге те, що його, практикуючого православного, того, хто так багато допомагав Українській православній церкві у єдності з Московським патріархатом, звинувачували у прагненні зруйнувати цю церкву, Називали Сатаною і навіть служили молебні за його погибель. Яких конкретно обрисів набере наразі політика нової влади щодо релігії і церкви поки що говорити зарано. Ця політика не зводиться до збереження чи ліквідації Державного комітету у справах релігії.
Василь Зілгалов
Доповнюючи тему Великого посту і політики, хочу поінформувати слухачів, що Президент України Віктор Ющенко зустрівся цими днями з головою опікунської ради Європейського Єврейського конгресу В’ячеславом Кантором. У ході зустрічі Віктор Ющенко підкреслив, що в Україні ніколи не буде національного питання і підкреслив, що засуджує будь – який прояв ксенофобії і антисемітизму, - повідомляють ЗМІ. Віктор Ющенко і В’ячеслав Кантор обговорили можливість проведення в листопаді 2007 року Всесвітнього форумі Голок осту присвяченого історії Бабиного Яру і Голокосту. На думку Президента, форум повинен супроводжуватись освітньою програмою, щоб привернути увагу суспільства до цієї сторінки історії. Віктор Ющенко переконаний, що зрозуміти Голокост Україна зможе через осмислення трагедії голодомору. Вірна оцінка цих подій, на думку Президента, є гарантією здоров’я нації. І Віктор Яленський завершує тему великого посту і світської суєти.
Віктор Єленський
Держава покликана реалізувати конституційне право кожного на свободу совісті і віросповідання, і вона є вільною вирішувати за допомогою якого саме органу вона здатна зробити це якнайкраще. Але, схоже, їй ( державі) обминути проблему між церковних відносин не вдасться. Процесові міжцерковного порозуміння, який постав з помаранчевої революції, дуже і дуже до незворотності. У недавньому зверненні Священного Синоду УПЦ МП до єпископату, духовенства, ченців і вірних УПЦ, а також до братів і сестер, які знаходяться поза церковною єдністю з вселенським православ’ям, ініціативу Київського Патріархату щодо початку діалогу з метою створення єдиної Української помісної православної церкви, названо популістською. “У світовому Православ’ї не існує УПЦ Київського патріархату, - наполягає Синод, - УПЦ КП не мала ані морального, ані канонічного права звертатися до нас”. Будь – який діалог, як і 10 років тому обумовлюється 4 вимогами: припинити насилля щодо УПЦ, повернення УПЦ захоплених у неї будівель і майна, невтручання центральної місцевої влади і неучасть престоятеля УПЦ КП Патріарха Філарета. Зрозуміло, що в Київському патріархаті таку відповідь не вітатимуть. І, певно, наступним кроком Київського патріархату стане звернення до вірних патріархату Московського напряму – через голову їх священноначалля, і дуже можливо, що парафії Московського патріархату, передовсім – на Правобережній Україні, до такого звернення прислухаються. Що ж стосується нової влади, то вона, схоже, налаштована оптимістично, в кожному разі, виступаючи перед установчим з’їздом партії “Народний союз “Наша Україна”, сам Віктор Ющенко не лише нагадав. Що у нас є всі можливості поважати один одного попри те, до якого собору ми ходимо, а й висловив упевненість, що ми доживемо до соборної Української православної церкви. Для радіо “Свобода” Віктор Єленський. Київ.
Василь Зілгалов
Львівщина посідає одне із перших місць в Україні за чисельністю релігійних громад і водночас є лідером за кількістю міжконфесійних конфліктів, а ще настоятелі храмів і парафіяни вирізняються своїм варварським ставленням до безцінних сакральних предметів. 2 з половиною тисячі унікальних ікон, настінних розписів та іконостасів 16-19 століття просто знищені. Про релігійні проблеми на Львівщині повідомляє Галина Терещук.
Галина Терещук
Торік у Львівській області зареєстровано 31 релігійну громаду. Відтак, за останніми даними наразі ще існуючого управління у справах релігії Львівської обладміністрації, в регіоні налічується 2818 релігійних організацій, які представляють 31 релігійну течію. Найчисельнішими є греко-католицькі громади, утричі менше вірних Київського патріархату, нині є 61 громада Московського патріархату і майже стільки осередків Свідків Єгови, а ще в області зареєстровані 13 нетрадиційних релігійних об’єднань. У 46 монастирях на теренах Львівщини служить близько тисячі монахів. У середньому на 80 мешканців регіону припадає один духовний наставник.
Водночас при такій великій кількості релігійних громад і духівників область вирізняться масою невирішених міжконфесійних конфліктів. Переважно вони пов’язані із майновими, земельними питаннями, а також поверненням сакральних предметів. Судові органи та органи місцевої влади ухвалили близько 300 рішень щодо залагодження конфліктів, йдеться про почергове користування церквою вірними різних конфесій. Однак не завжди парафіяни дослуховуються до офіційних документів і часто по селах між вірними виникають сутички, а точніше бійки . На Стрийщині у селі Верхньостинове, ще 5 років тому заборонили проведення Богослужінь у сільській церкві, була виставлена охорона, щоби бодай так вгамувати емоції вірних УАПЦ і УГКЦ. Роман Кураш, керівник управління у справах релігії Львівської обладміністрації зазначив:
Роман Кураш
Не виконувалось розпорядження глави міському облдержадміністрації про чергове використання храму, на компроміс громади не йшли, діалог як такий був відсутній, примирення між громадами досягнуто не було, було прийнято рішення про закриття храму, тобто про заборону закриття культової споруди. Це єдиний випадок у Львівській області. За розпорядженням державної виконавчої влади було заборонено вірним користуватися культовою спорудою. Протягом кількох років храм був закритий. Безперечно, він охоронявся. І лише під час Помаранчевої революції, використовуючи революційні гасла «разом нас багато» громада Української автокефальної православної церкви, яка перебувала в даному населеному пункті в більшості одноосібно і незаконно заволоділа храмом.
Галина Терещук
За принципом «разом нас багато» сьогодні діє чимало релігійних громад у Львівській області, домагаючись в музеї історії релігії у Львові повернення їм у храми сакральних предметів, які перебували у церквах до періоду ліквідації Української церкви. Директор музею пані Зоряна Білик зауважила, що на вимогу громад вони повернули понад дві з половиною тисячі сакральних предметів 16-19століття, це були відреставровані речі, але, як з’ясувалось їх у парохіях понищили.
Зоряна Білик
Тому що, коли у нас лики святих 16- 17 століття завішені штучними квіточками. І ці святі вже не можуть через цей, скажімо, шир потреб виглянути на віруючих, а громада вважає, що це є гарно, красиво, добре. Ми всі хочемо мати внутрішню естетику і щоб довкола нас було оце відчуття гармонії. Я вважаю, що всім нам, музейним працівникам і майбутнім священикам, теперішнім семінаристам про це треба відкрито говорити, на цьому знатися і зберігати.
Василь Зілгалов
Перериваючи на хвилину матеріал Галини Терещук пропонує ще одну інформацію з релігійного політичного життя України. За дорученням Президента України Віктора Ющенка державний секретар Олександр Зінченко відвідав Стамбул, де зустрівся із Вселенським Патріархом, главою Материнської церкви Христової Варфоломієм. Пан Зінченко передав Патріарху особисте послання глави української держави, ва якому висловлюється вдячність за постійну увагу і прихильність до України, а також запрошення відвідати Київ. При цьому державний секретар підкреслив, що Вселенський Патріарх і його церква користується в Україні незаперечним авторитетом і повагою.
І Галина Терещук завершує свій репортаж із релігійного життя на Львівщині.
Галина Терещук
Нещодавно біля одного із сільських храмів спалено майже 200 старих ікон 17-19 століття, за словами парафіян, ці образи вже не виглядали цитую «гарно». На їхньому місці з’явились яскраво намальовані лики Святих, в позолочених рамках і прикрашених штучними квітами. Однак чи насправді сакральні предмети спалені, чи вони просто були продані цим питанням прокуратура чомусь ще не займалась.
Зараз уже вірні з села Скварява Золочівського району вимагають повернути їм унікальний іконостас 16 століття. Реставратори, які уже кілька років працюють над відновленням сакральної речі, побоюються, що цей іконостас буде втрачений. Зоряна Білик
Зоряна Білик
Нас забов’язано через 2 роки завершити колосальну реставрацію цієї сакральної пам’ятки. Ми маємо сотні листів з церковної громади цього села, ми маємо зібрані підписи, тобто їх нам принесли, люди вимагають повернення церковного іконостасу їм в село. Вони мріють, що , може, їх село Скваряву включать в оцей туристичний маршрут Жовква – Стара Скварява. Але знову, як бути делікатними? Охорони село не має – цю річ треба охороняти, бо там навіть не йде мова про тисячі доларів – ця річ є безцінною. Невідомо, як буде зберігатися температурно – вологісний режим в старій церкві, коли ця річ буде повернена. Знову працівники історії релігії, коли порушене питання у збереженні національної пам’ятки будуть звинувачені.
Галина Терещук
Працівники музею, як наукові працівники, уже неодноразово ініціювали проведення круглих столів чи то радше семінарів для священиків і вірних аби ознайомити їх із історією сакрального мистецтва, навчити шанобливого ставлення до безцінних предметів, які є не лише власністю маленької громади, а народною, і що втратити сакральні предмети 16-19 століття, це означає нести кримінальну відповідальність. В Україні не має розробленої законодавчої бази, яка б передбачала відповідальність релігійної громади, яка домагається повернення унікальних сакральних предметів, і яка їх же ж нищить. Цікаво, якби настоятель храму і вірні при отриманні унікальних ікон несли б кримінальну відповідальність за їх збереження, чи було б стільки охочих повернути ці речі у храми, які не охороняються. Щомісяця на Львівщині грабують десятки церков. Галина Терещук, радіо “Свобода”. Львів.
Василь Зілгалов
Радіо “Свобода” постійно пропонує ієрархам Української православної церкви Московського патріархату брати участь у нашій програмі – чи у вигляді інтерв’ю. Чи якогось коментаря, тощо. Однак ці пропозиції, як правило, ігноруються. Зокрема, близько року ми намагалися записати розмову з архиєпископом Херсонським і Таврійським Йонафаном (Єлецьких). Нарешті, наші зусилля увінчалися результатом. Наш київський кореспондент Тарас Марусик зустрівся з ним під час його перебування в Києві. Сьогодні слухайте першу частину цієї розмови.
Тарас Марусик
Владико Йонофане, нашу розмову я би хотів почати зі зверненням Української православної церкви, яка перебуває в духовній єдності з Московським патріархатом, до Президента Віктора Ющенка з проханням не форсувати в Україні створення єдиної православної церкви. Це очевидно відповідь на недавнє звернення Патріарха Філарета створити в Україні єдину помісну православну церкву. Тому моє перше питання до вас: як ви оцінюєте всю ситуацію пов’язану з можливістю чи неможливістю створення єдиної помісної церкви в Україні?
Владика Йонофан
Ну що я можу сказати. По – перше, таке звернення з боку Київського патріархату про відновлення спілкування між християнами православними в Україні – це позитивне явище. Я не можу сказати, що це є щось несподіване або погане. ІЦ з боку православної церкви Української, яка знаходиться в єдності з Московським патріархатом, такі заклики в минулому лунали. Але різні шляхи пропонуються для відновлення такої єдності. Мені дивно тільки, що і одна, і друга сторона, наполягають на тому, щоб цей шлях об’єднання був на засадах канонічності. Різниця тільки в тому, що лідер Київського патріархату, який називає себе патріархом Київським і всія Русі, звертає увагу на один канон, а ми на інші канони. Він наголошує на тому, що кожен народ мусить церковного лідера, голову, патріарха або архієпископа. А ми кажемо про те, щоб з’єднатись нам усім, треба їм покаятись. Покаятись у створенні розколу – так, як ви читаєте в нашому зверненні. Коротко сказати, я вітаю такі звернення, але треба шукати шляхи до порозуміння на ґрунті цих канонів.
Тарас Марусик
Повертаючись до цих двох текстів, фактично, і в одному і в другому є речі, які мало сприяють можливості компромісу. Я говорю з погляду людини світської. Я маю на увазі певні умови у зверненні УПЦ МП до Віктора Ющенка, зокрема “неучасть у діалозі колишнього митрополита Філарета” – так написано, я процитував. З другого боку у зверненні патріарха Філарета до верховної ієрархії і до вірних УПЦ МП сказано, що по –перше, треба припинити розпалювання релігійної ворожнечі і не ділити українців на канонічних і неканонічних, благодатних і не благодатних, православних і розкольників. “ Бо всі ми, - як сказано у цьому тексті, - у Христі браття і сестри”. З огляду на ці 2 звернення, як вам виявляється, можливе створення єдиної православної церкви, принаймні під час каденції Віктора Ющенка чи не можливе?
Владика Йонофан
Це тільки Богу одному відомо. І тому я не знаю, чи за каденцією Віктора Ющенка, чи за каденцією нового Президента, але я просто хочу наголосити, що якщо якась сторона винна у розколі, а на наш погляд винен Філарет і його прибічники, то на наш погляд, має бути покаяння з їхнього боку і це обов’язково.
Тарас Марусик
На цю історію початку 90 – их років є різні погляди. Зокрема те, що Москва, себто керівництво Російської православної церкви, не хотіла і, як стверджують історики, філософи, богослови, і не хоче давати справжньої автокефалії, себто незалежності. Українській православній церкві. У мене таке навіть не запитання, а прохання коментарю. Нещодавно я записував доктора історичних наук Арсена Зінченка, який на початку 90 – их років керував Радою у справах релігії. І він в інтерв’ю мені сказав, що він особисто, за погодженням з тодішнім Митрополитом Філаретом ходив до Митрополита Володимира Сабодана з проханням очолити Українську православну церкву до цього ще розколу. Митрополит Володимир пообіцяв дати відповідь через якийсь час, але потім відмовився від цього. І Арсен Зінченко стверджує, що Москва не дозволила це зробити. Отже ваш коментар.
Владика Йонофан
Ну, по – перше, мені не відомо, в яких документах Московський Патріарх заперечував би створенню принципово єдиної помісної церкви в Україні. По – друге, слав Богу, що Митрополит Володимир Сабодан, Митрополит єдиної української канонічної церкви не погодився на пост голови новоутвореної, нехай вона є українською, але не канонічною, церквою.
Тарас Марусик
З вашого погляду, якби Митрополит Сабодан очолив Українську православну церкву – без додатків. Вона також була б неканонічною.
Владика Йонофан
Ні, він автоматично став би розкольником і підлягав би тій самій санкції – відлученню від церкви, як і Філарет. Я знаю інше, що святійший Патріарх Олексій Російської православної церкви неодноразово заявляв, що справа утворення єдиної помісної православної церкви – це, по – перше, є справою самих православних українців і ієрархії канонічної української православної церкви, і по – друге, повинні бути умови для створення, а саме згода всіх – і єпископів ієрархії і вірних УПЦ. І по – третє, повинен бути механізм створення і обявлення законним отаке рішення, а такого механізму у Вселенській церкві поки що немає.
Тарас Марусик
В якому сенсі немає, адже існує сьогодні низка автокефальних православних церков?
Владика Йонофан
Існує, але вони утворилися історично або таким чином, як оце зробив Філарет. Декілька століть після того, як Росія наполягала на цьому і давила тиснула на Терцію, колишню Османську імперію, то змусила таки турецький уряд Константинопольську патріархію визнати і Грецьку автокефальну церкву, і Болгарську, так звану, схизму. Але цей механізм все ж таки не церковний.
Василь Зілгалов
Перериваючи розмову з архієпископом Йонофаном пропоную слухачам виклад одного релігійного політичного документу. У заяві Союзу православних громадян міста Севастополя підкреслюється, що Володимир Путін під час візиту до Києва повинен порушити питання про церковну єдність України і Росії. Приводом для заяви цього Союзу став останній візит держсекретаря України до патріарха Варфоломія та питання створення української помісної єдиної церкви. Союз православних громадян застерігає, що саме антицерковні сили в Росії можуть стати організаторами “оранжево – березової” революції. Якщо в російській верхівці не зрозуміють ці цілком очевидні речі, не почнуть адекватні заходи, то Російська православна церква, остання фортеця російського миру, буде розчленована, а Росія, яка втратить в цьому випадку онтологічну опору, буде десуверенізована, - підкреслюють члени Союзу православних громадян міста Севастополя. І слухайте далі завершення першої частини інтерв’ю з архиєпископом Української православної церкви Московського патріархату Йонофаном.
Тарас Марусик
Коли ви кажете, що немає механізму по відношенню до Української церкви, але в той же час Росія, як церква і держава тиснула на Туреччину, чи не здається вам, що тут же виникає думка про подвійні стандарти.
Владика Йонофан
Ні, тут я не бачу подвійних стандартів, бо за сьогоднішні часи отакий тиск на українських єпископів Московського патріархату в Україні зі сторони російської цивільної влади, це не можливо.
Тарас Марусик
Мабуть, безпосередньо не можливо. А через посередництво?
Владика Йонофан
Ого, посередництво Патріарха Олексія! Він заявляє, що це справа українців.
Тарас Марусик
Повернемось до недавніх подій, до українських виборів. Відома роль в українському суспільстві, в принципі негативна, роль багатьох патріархів УПЦ МП і пряма пропаганда. І відомо, що УПЦ МП стала на бік колишнього кандидата на президентську посаду Віктора Януковича, якого кілька разів привітав без всіляких підстав Президент Російської Федерації з перемогою, якої не було.
Владика Йонофан
Знаєте, кого , як і за що привітав Володимир Воломирович Путін – це його справа, справа російського уряду і російського Президента. А щодо участі нашої церкви у подіях Помаранчевої революції , то я хотів би зауважити, вірні УПЦ МП, велика частина, також брали участь у цій революції і саме на боці, скажімо так, майдана Незалежності. І це факт , багато наших вірних з Волині, із Західної України, вони перебували тут в Києві, стояли під помаранчевими прапорами. По – друге, мені відомі такі наші єпископи із західної України, які були прибічниками Віктора Ющенка.
Тарас Марусик
Але цей факт не підтверджувався тоді, під час Помаранчевої революції.
Владика Йонофан
Можливо, але це було відомо мені ще до того як Ющенко став Президентом. Якщо це негативне якесь обвинувачення в нашу сторону, що наша церква морально підтримувала якогось кандидата, то що Філарет не заявляв і не заявляє про свою підтримку діючого Президента. Він скрізь заявляв про це і ставить собі в заслугу моральну таку, що церква УПЦ КП виступала за Віктора Ющенка. А скажіть будь ласка для УПЦ КП ЦЕ нормально, а якщо УПЦ МП таке заявила, то це вже “Боже, горе!”. І державний такий заколот.
Тарас Марусик
З мого погляду для жодної церкви не варто заходити на політичне поле. Можливо, просто, УПЦ МП зробила невдало трохи свій вибір, абсолютно дві якості з погляду Божих законів і з погляду людських. З одного боку людина яка була засуджена, а з другого боку людина, яка не була засуджена. І церква стала на бік скажімо так: декоративного православного християнина.
Владика Йонофан
Я не можу зазирнути в душу одного чи іншого православного кандидата. Коли Президент Ющенко заявляє, що він – ортодоксальний православний ( до речі, це “масло масляне”, бо “ортодоксальний і є “православний”), але подальші кроки його свідчать про те. Що він належить до фізматитської неправославної церкви юрисдикції Київського патріархату, то розуміти, хто тут є канонічний, не канонічний, це не є то...
Тарас Марусик
Вибачте, а як ви знаєте, що він належить до цієї церкви, то він і далі продовжує відвідувати храми Московського патріархату і молитися там. І навіть в його рідному селі церква під Московським патріархатом.
Я дуже радий, якщо це так, але я бачу інше, бо православна людина не буде в церкві, в храмі самосвятів, тобто Київського патріархату.
Тарас Марусик
Зрозуміла ваша позиція, тепер повертаємося до того, що я казав про незалежність Української православної церкви. Ви згадували про те, що Алексій казав, що він не заперечує проти того, щоб Українська православна церква була незалежною. З вашого погляду, чому за стільки років не реалізовано право українського народу мати свою помісну церкву.
Владика Йонофан
Ну це вже наша біда, мені здається, українців. Хоча я росіянин за походженням, але я громадянство маю українське, тому я так і кажу. На це запитання, мені здається, добру відповідь дав Вселенський Патріарх Варфоломій. Він сказав так: “ Умовою надання автокефалії Українській православній церкві є єдність православних тут в Україні. І ця єдність має відбутися на канонічних засадах. Ми знову повертаємося на нашу першу тему, тобто, на яких засадах має відбутися це єднання. Що ми бачимо тепер? Навіть в стані розкольників, а для мене це розкольники - це юридичний факт, прибічники двох “гілок”, в лапках, українського “православ’я” – це УАП і УПЦ КП не можуть з’єднатися, а вони стоять на одних ідейних засадах, то нехай вони покажуть нам приклад, об’єднаються, а тоді вже одним станом, одним табором звертаються до нас із пропозицією.
Тарас Марусик
Це був архиєпископ Херсонським і Таврійським Йонафаном (Єлецьких). Розмовляв з ним Тарас Марусин. Радіо “Свобода”. Київ.
Василь Зілгалов
Шановні слухачі, на цьому ми завершуємо програму “Споконвіку було Слово” на хвилях української редакції “Радіо Свобода”.
Нагадаю, що автор програми і укладач її Василь Зілгалов, допомагав мені у празькій студії за режисерським пультом звукооператор Ян Кайзер. На все добре, до нових зустрічей!
І не забуваймо про те, що Великий піст – це не просто обмеження у їжі, а намагання духовного оновлення людини, роздумів над тим, чи здатна людина до співстраждання, до любові до ближнього. Не забуваймо про це!
Говорить радіо “Свобода”!
Прага, 19 березня 2005 року.
Василь Зілгалов
Говорить “Радіо Свобода”!
В ефірі щотижнева передача “Споконвіку було Слово”, присвячена проблемам релігії, духовності, культурної пам’яті. У празькій студії перед мікрофоном - автор і укладач програми Василь Зілгалов. Мені допомагає за режисерським пультом звукооператор Ян Кайзер.
Великий піст – це воля і віра, молитва і праця, жертовна сміливість і надія. Впродовж багатьох століть дуже багато людей від римських імператорів до агітпропівських комісарів намагалося переконати християн у непотрібності духовного подвигу, у безглуздості утримання серця, язика і очей у ці гранично відповідальні дні, прагли очорнити і перекрутити сутність Великопостної події, але щороку Прощена неділя знову і знову вводить нас у піднесену і урочисту атмосферу Великого посту, атмосферу, що уособлює християнське світосприйняття. Розп’яття веде до воскресіння, оговське страждання до тріумфу Спасителя. Нещодавно віце – прем’єр українського уряду Микола Томенко сказав, що з огляду на світогляд і поведінку український уряд вже розпочав піст. Лишилося тільки його підтвердити харчуванням. Великий піст церкви і перші кроки нової влади України у релігійному відтинку – тема матеріалу Віктора Єленського.
Віктор Єленський
Прогнози і заяви, нібито нова українська влада не перейматиметься справами релігії і церкви, не справдилися. Вже в переший місяць перебування на новій посаді Віктор Ющенко зустрічався з Патріархом Московським Алексієм ІІ та Київським – Філаретом та був гостем Кардинала Любомира Гусара у Львівських Свято юрських палатах. А 15 березня за дорученням Віктора Ющенка державний секретар Віктор Зінченко відвідав Стамбул, де зустрівся зі Вселенським Патріархом і передав йому особисте запрошення Президента відвідати Київ. Взагалі у Віктора Ющенка у ставленні до релігії, схоже, суто особистого набагато більше, ніж у двох його попередників по президентському кріслі. Власне, він не приховував і дуже емоційно говорив про те, що чи не найбільше у ході справді безсовісної і дійсно геббельсівської пропагандистської кампанії, яку здійснювали проти нього принаймні протягом 2004 – 2005 років, його зачепили дві речі. По – перше те, що його, сина ветерана війни і в’язня Освенцима , змальовували як фашиста і навіть зображували в есесівській формі. І по – друге те, що його, практикуючого православного, того, хто так багато допомагав Українській православній церкві у єдності з Московським патріархатом, звинувачували у прагненні зруйнувати цю церкву, Називали Сатаною і навіть служили молебні за його погибель. Яких конкретно обрисів набере наразі політика нової влади щодо релігії і церкви поки що говорити зарано. Ця політика не зводиться до збереження чи ліквідації Державного комітету у справах релігії.
Василь Зілгалов
Доповнюючи тему Великого посту і політики, хочу поінформувати слухачів, що Президент України Віктор Ющенко зустрівся цими днями з головою опікунської ради Європейського Єврейського конгресу В’ячеславом Кантором. У ході зустрічі Віктор Ющенко підкреслив, що в Україні ніколи не буде національного питання і підкреслив, що засуджує будь – який прояв ксенофобії і антисемітизму, - повідомляють ЗМІ. Віктор Ющенко і В’ячеслав Кантор обговорили можливість проведення в листопаді 2007 року Всесвітнього форумі Голок осту присвяченого історії Бабиного Яру і Голокосту. На думку Президента, форум повинен супроводжуватись освітньою програмою, щоб привернути увагу суспільства до цієї сторінки історії. Віктор Ющенко переконаний, що зрозуміти Голокост Україна зможе через осмислення трагедії голодомору. Вірна оцінка цих подій, на думку Президента, є гарантією здоров’я нації. І Віктор Яленський завершує тему великого посту і світської суєти.
Віктор Єленський
Держава покликана реалізувати конституційне право кожного на свободу совісті і віросповідання, і вона є вільною вирішувати за допомогою якого саме органу вона здатна зробити це якнайкраще. Але, схоже, їй ( державі) обминути проблему між церковних відносин не вдасться. Процесові міжцерковного порозуміння, який постав з помаранчевої революції, дуже і дуже до незворотності. У недавньому зверненні Священного Синоду УПЦ МП до єпископату, духовенства, ченців і вірних УПЦ, а також до братів і сестер, які знаходяться поза церковною єдністю з вселенським православ’ям, ініціативу Київського Патріархату щодо початку діалогу з метою створення єдиної Української помісної православної церкви, названо популістською. “У світовому Православ’ї не існує УПЦ Київського патріархату, - наполягає Синод, - УПЦ КП не мала ані морального, ані канонічного права звертатися до нас”. Будь – який діалог, як і 10 років тому обумовлюється 4 вимогами: припинити насилля щодо УПЦ, повернення УПЦ захоплених у неї будівель і майна, невтручання центральної місцевої влади і неучасть престоятеля УПЦ КП Патріарха Філарета. Зрозуміло, що в Київському патріархаті таку відповідь не вітатимуть. І, певно, наступним кроком Київського патріархату стане звернення до вірних патріархату Московського напряму – через голову їх священноначалля, і дуже можливо, що парафії Московського патріархату, передовсім – на Правобережній Україні, до такого звернення прислухаються. Що ж стосується нової влади, то вона, схоже, налаштована оптимістично, в кожному разі, виступаючи перед установчим з’їздом партії “Народний союз “Наша Україна”, сам Віктор Ющенко не лише нагадав. Що у нас є всі можливості поважати один одного попри те, до якого собору ми ходимо, а й висловив упевненість, що ми доживемо до соборної Української православної церкви. Для радіо “Свобода” Віктор Єленський. Київ.
Василь Зілгалов
Львівщина посідає одне із перших місць в Україні за чисельністю релігійних громад і водночас є лідером за кількістю міжконфесійних конфліктів, а ще настоятелі храмів і парафіяни вирізняються своїм варварським ставленням до безцінних сакральних предметів. 2 з половиною тисячі унікальних ікон, настінних розписів та іконостасів 16-19 століття просто знищені. Про релігійні проблеми на Львівщині повідомляє Галина Терещук.
Галина Терещук
Торік у Львівській області зареєстровано 31 релігійну громаду. Відтак, за останніми даними наразі ще існуючого управління у справах релігії Львівської обладміністрації, в регіоні налічується 2818 релігійних організацій, які представляють 31 релігійну течію. Найчисельнішими є греко-католицькі громади, утричі менше вірних Київського патріархату, нині є 61 громада Московського патріархату і майже стільки осередків Свідків Єгови, а ще в області зареєстровані 13 нетрадиційних релігійних об’єднань. У 46 монастирях на теренах Львівщини служить близько тисячі монахів. У середньому на 80 мешканців регіону припадає один духовний наставник.
Водночас при такій великій кількості релігійних громад і духівників область вирізняться масою невирішених міжконфесійних конфліктів. Переважно вони пов’язані із майновими, земельними питаннями, а також поверненням сакральних предметів. Судові органи та органи місцевої влади ухвалили близько 300 рішень щодо залагодження конфліктів, йдеться про почергове користування церквою вірними різних конфесій. Однак не завжди парафіяни дослуховуються до офіційних документів і часто по селах між вірними виникають сутички, а точніше бійки . На Стрийщині у селі Верхньостинове, ще 5 років тому заборонили проведення Богослужінь у сільській церкві, була виставлена охорона, щоби бодай так вгамувати емоції вірних УАПЦ і УГКЦ. Роман Кураш, керівник управління у справах релігії Львівської обладміністрації зазначив:
Роман Кураш
Не виконувалось розпорядження глави міському облдержадміністрації про чергове використання храму, на компроміс громади не йшли, діалог як такий був відсутній, примирення між громадами досягнуто не було, було прийнято рішення про закриття храму, тобто про заборону закриття культової споруди. Це єдиний випадок у Львівській області. За розпорядженням державної виконавчої влади було заборонено вірним користуватися культовою спорудою. Протягом кількох років храм був закритий. Безперечно, він охоронявся. І лише під час Помаранчевої революції, використовуючи революційні гасла «разом нас багато» громада Української автокефальної православної церкви, яка перебувала в даному населеному пункті в більшості одноосібно і незаконно заволоділа храмом.
Галина Терещук
За принципом «разом нас багато» сьогодні діє чимало релігійних громад у Львівській області, домагаючись в музеї історії релігії у Львові повернення їм у храми сакральних предметів, які перебували у церквах до періоду ліквідації Української церкви. Директор музею пані Зоряна Білик зауважила, що на вимогу громад вони повернули понад дві з половиною тисячі сакральних предметів 16-19століття, це були відреставровані речі, але, як з’ясувалось їх у парохіях понищили.
Зоряна Білик
Тому що, коли у нас лики святих 16- 17 століття завішені штучними квіточками. І ці святі вже не можуть через цей, скажімо, шир потреб виглянути на віруючих, а громада вважає, що це є гарно, красиво, добре. Ми всі хочемо мати внутрішню естетику і щоб довкола нас було оце відчуття гармонії. Я вважаю, що всім нам, музейним працівникам і майбутнім священикам, теперішнім семінаристам про це треба відкрито говорити, на цьому знатися і зберігати.
Василь Зілгалов
Перериваючи на хвилину матеріал Галини Терещук пропонує ще одну інформацію з релігійного політичного життя України. За дорученням Президента України Віктора Ющенка державний секретар Олександр Зінченко відвідав Стамбул, де зустрівся із Вселенським Патріархом, главою Материнської церкви Христової Варфоломієм. Пан Зінченко передав Патріарху особисте послання глави української держави, ва якому висловлюється вдячність за постійну увагу і прихильність до України, а також запрошення відвідати Київ. При цьому державний секретар підкреслив, що Вселенський Патріарх і його церква користується в Україні незаперечним авторитетом і повагою.
І Галина Терещук завершує свій репортаж із релігійного життя на Львівщині.
Галина Терещук
Нещодавно біля одного із сільських храмів спалено майже 200 старих ікон 17-19 століття, за словами парафіян, ці образи вже не виглядали цитую «гарно». На їхньому місці з’явились яскраво намальовані лики Святих, в позолочених рамках і прикрашених штучними квітами. Однак чи насправді сакральні предмети спалені, чи вони просто були продані цим питанням прокуратура чомусь ще не займалась.
Зараз уже вірні з села Скварява Золочівського району вимагають повернути їм унікальний іконостас 16 століття. Реставратори, які уже кілька років працюють над відновленням сакральної речі, побоюються, що цей іконостас буде втрачений. Зоряна Білик
Зоряна Білик
Нас забов’язано через 2 роки завершити колосальну реставрацію цієї сакральної пам’ятки. Ми маємо сотні листів з церковної громади цього села, ми маємо зібрані підписи, тобто їх нам принесли, люди вимагають повернення церковного іконостасу їм в село. Вони мріють, що , може, їх село Скваряву включать в оцей туристичний маршрут Жовква – Стара Скварява. Але знову, як бути делікатними? Охорони село не має – цю річ треба охороняти, бо там навіть не йде мова про тисячі доларів – ця річ є безцінною. Невідомо, як буде зберігатися температурно – вологісний режим в старій церкві, коли ця річ буде повернена. Знову працівники історії релігії, коли порушене питання у збереженні національної пам’ятки будуть звинувачені.
Галина Терещук
Працівники музею, як наукові працівники, уже неодноразово ініціювали проведення круглих столів чи то радше семінарів для священиків і вірних аби ознайомити їх із історією сакрального мистецтва, навчити шанобливого ставлення до безцінних предметів, які є не лише власністю маленької громади, а народною, і що втратити сакральні предмети 16-19 століття, це означає нести кримінальну відповідальність. В Україні не має розробленої законодавчої бази, яка б передбачала відповідальність релігійної громади, яка домагається повернення унікальних сакральних предметів, і яка їх же ж нищить. Цікаво, якби настоятель храму і вірні при отриманні унікальних ікон несли б кримінальну відповідальність за їх збереження, чи було б стільки охочих повернути ці речі у храми, які не охороняються. Щомісяця на Львівщині грабують десятки церков. Галина Терещук, радіо “Свобода”. Львів.
Василь Зілгалов
Радіо “Свобода” постійно пропонує ієрархам Української православної церкви Московського патріархату брати участь у нашій програмі – чи у вигляді інтерв’ю. Чи якогось коментаря, тощо. Однак ці пропозиції, як правило, ігноруються. Зокрема, близько року ми намагалися записати розмову з архиєпископом Херсонським і Таврійським Йонафаном (Єлецьких). Нарешті, наші зусилля увінчалися результатом. Наш київський кореспондент Тарас Марусик зустрівся з ним під час його перебування в Києві. Сьогодні слухайте першу частину цієї розмови.
Тарас Марусик
Владико Йонофане, нашу розмову я би хотів почати зі зверненням Української православної церкви, яка перебуває в духовній єдності з Московським патріархатом, до Президента Віктора Ющенка з проханням не форсувати в Україні створення єдиної православної церкви. Це очевидно відповідь на недавнє звернення Патріарха Філарета створити в Україні єдину помісну православну церкву. Тому моє перше питання до вас: як ви оцінюєте всю ситуацію пов’язану з можливістю чи неможливістю створення єдиної помісної церкви в Україні?
Владика Йонофан
Ну що я можу сказати. По – перше, таке звернення з боку Київського патріархату про відновлення спілкування між християнами православними в Україні – це позитивне явище. Я не можу сказати, що це є щось несподіване або погане. ІЦ з боку православної церкви Української, яка знаходиться в єдності з Московським патріархатом, такі заклики в минулому лунали. Але різні шляхи пропонуються для відновлення такої єдності. Мені дивно тільки, що і одна, і друга сторона, наполягають на тому, щоб цей шлях об’єднання був на засадах канонічності. Різниця тільки в тому, що лідер Київського патріархату, який називає себе патріархом Київським і всія Русі, звертає увагу на один канон, а ми на інші канони. Він наголошує на тому, що кожен народ мусить церковного лідера, голову, патріарха або архієпископа. А ми кажемо про те, щоб з’єднатись нам усім, треба їм покаятись. Покаятись у створенні розколу – так, як ви читаєте в нашому зверненні. Коротко сказати, я вітаю такі звернення, але треба шукати шляхи до порозуміння на ґрунті цих канонів.
Тарас Марусик
Повертаючись до цих двох текстів, фактично, і в одному і в другому є речі, які мало сприяють можливості компромісу. Я говорю з погляду людини світської. Я маю на увазі певні умови у зверненні УПЦ МП до Віктора Ющенка, зокрема “неучасть у діалозі колишнього митрополита Філарета” – так написано, я процитував. З другого боку у зверненні патріарха Філарета до верховної ієрархії і до вірних УПЦ МП сказано, що по –перше, треба припинити розпалювання релігійної ворожнечі і не ділити українців на канонічних і неканонічних, благодатних і не благодатних, православних і розкольників. “ Бо всі ми, - як сказано у цьому тексті, - у Христі браття і сестри”. З огляду на ці 2 звернення, як вам виявляється, можливе створення єдиної православної церкви, принаймні під час каденції Віктора Ющенка чи не можливе?
Владика Йонофан
Це тільки Богу одному відомо. І тому я не знаю, чи за каденцією Віктора Ющенка, чи за каденцією нового Президента, але я просто хочу наголосити, що якщо якась сторона винна у розколі, а на наш погляд винен Філарет і його прибічники, то на наш погляд, має бути покаяння з їхнього боку і це обов’язково.
Тарас Марусик
На цю історію початку 90 – их років є різні погляди. Зокрема те, що Москва, себто керівництво Російської православної церкви, не хотіла і, як стверджують історики, філософи, богослови, і не хоче давати справжньої автокефалії, себто незалежності. Українській православній церкві. У мене таке навіть не запитання, а прохання коментарю. Нещодавно я записував доктора історичних наук Арсена Зінченка, який на початку 90 – их років керував Радою у справах релігії. І він в інтерв’ю мені сказав, що він особисто, за погодженням з тодішнім Митрополитом Філаретом ходив до Митрополита Володимира Сабодана з проханням очолити Українську православну церкву до цього ще розколу. Митрополит Володимир пообіцяв дати відповідь через якийсь час, але потім відмовився від цього. І Арсен Зінченко стверджує, що Москва не дозволила це зробити. Отже ваш коментар.
Владика Йонофан
Ну, по – перше, мені не відомо, в яких документах Московський Патріарх заперечував би створенню принципово єдиної помісної церкви в Україні. По – друге, слав Богу, що Митрополит Володимир Сабодан, Митрополит єдиної української канонічної церкви не погодився на пост голови новоутвореної, нехай вона є українською, але не канонічною, церквою.
Тарас Марусик
З вашого погляду, якби Митрополит Сабодан очолив Українську православну церкву – без додатків. Вона також була б неканонічною.
Владика Йонофан
Ні, він автоматично став би розкольником і підлягав би тій самій санкції – відлученню від церкви, як і Філарет. Я знаю інше, що святійший Патріарх Олексій Російської православної церкви неодноразово заявляв, що справа утворення єдиної помісної православної церкви – це, по – перше, є справою самих православних українців і ієрархії канонічної української православної церкви, і по – друге, повинні бути умови для створення, а саме згода всіх – і єпископів ієрархії і вірних УПЦ. І по – третє, повинен бути механізм створення і обявлення законним отаке рішення, а такого механізму у Вселенській церкві поки що немає.
Тарас Марусик
В якому сенсі немає, адже існує сьогодні низка автокефальних православних церков?
Владика Йонофан
Існує, але вони утворилися історично або таким чином, як оце зробив Філарет. Декілька століть після того, як Росія наполягала на цьому і давила тиснула на Терцію, колишню Османську імперію, то змусила таки турецький уряд Константинопольську патріархію визнати і Грецьку автокефальну церкву, і Болгарську, так звану, схизму. Але цей механізм все ж таки не церковний.
Василь Зілгалов
Перериваючи розмову з архієпископом Йонофаном пропоную слухачам виклад одного релігійного політичного документу. У заяві Союзу православних громадян міста Севастополя підкреслюється, що Володимир Путін під час візиту до Києва повинен порушити питання про церковну єдність України і Росії. Приводом для заяви цього Союзу став останній візит держсекретаря України до патріарха Варфоломія та питання створення української помісної єдиної церкви. Союз православних громадян застерігає, що саме антицерковні сили в Росії можуть стати організаторами “оранжево – березової” революції. Якщо в російській верхівці не зрозуміють ці цілком очевидні речі, не почнуть адекватні заходи, то Російська православна церква, остання фортеця російського миру, буде розчленована, а Росія, яка втратить в цьому випадку онтологічну опору, буде десуверенізована, - підкреслюють члени Союзу православних громадян міста Севастополя. І слухайте далі завершення першої частини інтерв’ю з архиєпископом Української православної церкви Московського патріархату Йонофаном.
Тарас Марусик
Коли ви кажете, що немає механізму по відношенню до Української церкви, але в той же час Росія, як церква і держава тиснула на Туреччину, чи не здається вам, що тут же виникає думка про подвійні стандарти.
Владика Йонофан
Ні, тут я не бачу подвійних стандартів, бо за сьогоднішні часи отакий тиск на українських єпископів Московського патріархату в Україні зі сторони російської цивільної влади, це не можливо.
Тарас Марусик
Мабуть, безпосередньо не можливо. А через посередництво?
Владика Йонофан
Ого, посередництво Патріарха Олексія! Він заявляє, що це справа українців.
Тарас Марусик
Повернемось до недавніх подій, до українських виборів. Відома роль в українському суспільстві, в принципі негативна, роль багатьох патріархів УПЦ МП і пряма пропаганда. І відомо, що УПЦ МП стала на бік колишнього кандидата на президентську посаду Віктора Януковича, якого кілька разів привітав без всіляких підстав Президент Російської Федерації з перемогою, якої не було.
Владика Йонофан
Знаєте, кого , як і за що привітав Володимир Воломирович Путін – це його справа, справа російського уряду і російського Президента. А щодо участі нашої церкви у подіях Помаранчевої революції , то я хотів би зауважити, вірні УПЦ МП, велика частина, також брали участь у цій революції і саме на боці, скажімо так, майдана Незалежності. І це факт , багато наших вірних з Волині, із Західної України, вони перебували тут в Києві, стояли під помаранчевими прапорами. По – друге, мені відомі такі наші єпископи із західної України, які були прибічниками Віктора Ющенка.
Тарас Марусик
Але цей факт не підтверджувався тоді, під час Помаранчевої революції.
Владика Йонофан
Можливо, але це було відомо мені ще до того як Ющенко став Президентом. Якщо це негативне якесь обвинувачення в нашу сторону, що наша церква морально підтримувала якогось кандидата, то що Філарет не заявляв і не заявляє про свою підтримку діючого Президента. Він скрізь заявляв про це і ставить собі в заслугу моральну таку, що церква УПЦ КП виступала за Віктора Ющенка. А скажіть будь ласка для УПЦ КП ЦЕ нормально, а якщо УПЦ МП таке заявила, то це вже “Боже, горе!”. І державний такий заколот.
Тарас Марусик
З мого погляду для жодної церкви не варто заходити на політичне поле. Можливо, просто, УПЦ МП зробила невдало трохи свій вибір, абсолютно дві якості з погляду Божих законів і з погляду людських. З одного боку людина яка була засуджена, а з другого боку людина, яка не була засуджена. І церква стала на бік скажімо так: декоративного православного християнина.
Владика Йонофан
Я не можу зазирнути в душу одного чи іншого православного кандидата. Коли Президент Ющенко заявляє, що він – ортодоксальний православний ( до речі, це “масло масляне”, бо “ортодоксальний і є “православний”), але подальші кроки його свідчать про те. Що він належить до фізматитської неправославної церкви юрисдикції Київського патріархату, то розуміти, хто тут є канонічний, не канонічний, це не є то...
Тарас Марусик
Вибачте, а як ви знаєте, що він належить до цієї церкви, то він і далі продовжує відвідувати храми Московського патріархату і молитися там. І навіть в його рідному селі церква під Московським патріархатом.
Я дуже радий, якщо це так, але я бачу інше, бо православна людина не буде в церкві, в храмі самосвятів, тобто Київського патріархату.
Тарас Марусик
Зрозуміла ваша позиція, тепер повертаємося до того, що я казав про незалежність Української православної церкви. Ви згадували про те, що Алексій казав, що він не заперечує проти того, щоб Українська православна церква була незалежною. З вашого погляду, чому за стільки років не реалізовано право українського народу мати свою помісну церкву.
Владика Йонофан
Ну це вже наша біда, мені здається, українців. Хоча я росіянин за походженням, але я громадянство маю українське, тому я так і кажу. На це запитання, мені здається, добру відповідь дав Вселенський Патріарх Варфоломій. Він сказав так: “ Умовою надання автокефалії Українській православній церкві є єдність православних тут в Україні. І ця єдність має відбутися на канонічних засадах. Ми знову повертаємося на нашу першу тему, тобто, на яких засадах має відбутися це єднання. Що ми бачимо тепер? Навіть в стані розкольників, а для мене це розкольники - це юридичний факт, прибічники двох “гілок”, в лапках, українського “православ’я” – це УАП і УПЦ КП не можуть з’єднатися, а вони стоять на одних ідейних засадах, то нехай вони покажуть нам приклад, об’єднаються, а тоді вже одним станом, одним табором звертаються до нас із пропозицією.
Тарас Марусик
Це був архиєпископ Херсонським і Таврійським Йонафаном (Єлецьких). Розмовляв з ним Тарас Марусин. Радіо “Свобода”. Київ.
Василь Зілгалов
Шановні слухачі, на цьому ми завершуємо програму “Споконвіку було Слово” на хвилях української редакції “Радіо Свобода”.
Нагадаю, що автор програми і укладач її Василь Зілгалов, допомагав мені у празькій студії за режисерським пультом звукооператор Ян Кайзер. На все добре, до нових зустрічей!
І не забуваймо про те, що Великий піст – це не просто обмеження у їжі, а намагання духовного оновлення людини, роздумів над тим, чи здатна людина до співстраждання, до любові до ближнього. Не забуваймо про це!
Говорить радіо “Свобода”!