Сергій Кисельов
Київ, 6 березня 2005 року.
Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Сергій Кисельов
Говорить радіо “Свобода”!
20 годин за київським часом.
Добрий вечір!
У прямому ефірі щотижнева недільна передача “Про і контра”.
Тема сьогоднішньої розмови: “Розслідування справи про вбивство журналіста Г.Гонгадзе”.
Гості київського бюро радіо “Свобода”: колишній Генпрокурор України, спеціальний експерт тимчасової слідчої парламентської комісії з розслідування справи про вбивство журналіста Г.Гонгадзе Віктор Шишкін; народний депутат України, голова тимчасової слідчої парламентської комісії з розслідування справи про вбивство журналіста Г.Гонгадзе Григорій Омельченко.
Вітаю вас!
Віктор Шишкін
Вітаю вас також!
Григорій Омельченко
Доброго вечора Сергію! Доброго вечора, Вікторе! Доброго вечора, шановні радіослухачі радіо “Свобода”!
Віктор Шишкін
Доброго вечора, Григорію!
Сергій Кисельов
Ще один учасник передачі – це слухач радіо “Свобода”. Він може ставити запитання нашим гостям у прямому ефірі, подзвонивши за телефоном: 490-29-05, код Києва – 044, код України – 380.
За режисерським пультом Вадим Журба. Веде передачу Сергій Кисельов.
Тиждень, що минає, відзначився конче гучними подіями, які стосувалися розслідування справи про вбивство журналіста Г.Гонгадзе.
Нагадаю, Генпрокуратура заарештувала двох міліцейських полковників та одного генерала, начальника Київського ОБОЗу, здається.
Президент України В.Ющенко, не очікуючи результатів слідства та вироку суду, заявив, що затримано вбивць Г.Гонгадзе.
Генпрокурор С.Піскун публічно повідомив, що на ранок п’ятниці він викликав на допит колишнього міністра внутрішніх справ, генерала міліції Ю.Кравченка. Однак в ніч на п’ятницю Ю.Кравченко у себе на дачі застрелився або ж його застрелили.
І нарешті вчора до Києва повернувся колишній Президент України Л.Кучма.
Перше запитання до народного депутата Г.Омельченка. Пане Григорію, у четвер ввечері Ви на одному із телевізійних каналів попередили, що колишнього міністра внутрішніх справ Кравченка можуть вбити. Здається, Ваше сумне пророцтво здійснилося. Що дало Вам привід виступити з таким попередженням?
Григорій Омельченко
Перш за все я хочу щиро висловити співчуття дружині, донькам небіжчика, рідним і близьким. Це є дійсно для них велике горе. Хочу сказати і дружині і донькам, що я робив все від мене залежне, навіть більше, щоб їхній чоловік, батько залишився живим, не дивлячись на те, що тимчасова слідча комісія висунула проти нього дуже тяжкі звинувачення у вчинені тяжких і особливо тяжких злочинів, в тому числі в організації викрадення і вбивства Г.Гонгадзе.
Але ні дружина, ні доньки, ні рідні, ні близькі не несуть ніякої відповідальності: ні моральної, ні політичної за злочинні дії, які вчинив Юрій Кравченко. Я ще раз висловлюю щирі співчуття. Я розумію, що ця втрата непоправна, але істина у справі про вбивство Г.Гонгадзе повинна бути встановлена.
У Вашій студії знаходиться мій друг, наш консультант, експерти, член тимчасової слідчої комісії у ВР попереднього скликання у справі про вбивство Г.Гонгадзе В.Шишків, який може підтвердити все те, що я говорю.
Якби ще влітку 2003-го року Генпрокурор України С.Піскун заарештував не лише Пукача, а й міністра внутрішніх справ Ю.Кравченка, то справа вже давно була б у суді, і на лаві підсудних вже знаходився і Л.Кучма, Президент України, якого тимчасова слідча комісія на підставі зібраних доказів звинувачує в організації викрадення Г.Гонгадзе, що спричинило його смерть.
Всі ці докази з рішенням комісії про порушення кримінальної справи проти Кучми направлені до Генеральної прокуратури. Але Генпрокурор України з 2003-го року покривав злочинну діяльність Президента України Кучми та інших високих посадових осіб з його оточення.
По-друге, 2-го лютого цього року я направив в Генпрокуратуру депутатських запит, який був оголошений на сесії ВР, про негайне порушення кримінальної справи проти Кучми і Ю.Кравченка і взяття їх під варту.
Я говорив публічно після цього депутатського запиту, що арешт Ю.Кравченка – це не лише засіб утримання його під вартою, а це єдиний спосіб врятувати йому життя. Якби він знаходився у слідчому ізоляторі СБУ, то він був би живий.
Коли я побачив, що Генпрокурор України грає якусь політичну роль у якомусь розіграному сценарії, щоб за будь-яку ціну вивести з-під кримінального переслідування і притягнення до кримінальної відповідальності колишнього Президента України Л.Кучму, я почав публічно виступати, навіть благати про те, щоб Кравченко був взятий під варту, щоб врятувати йому життя.
Скажу більше. Голова СБУ О.Турчинов також звертався до Генпрокурора з клопотанням, щоб Кравченко був затриманий, і щоб Генпрокурор виписав протокол порядку ст. 115 КПК про затримання Кравченка або виніс постанову про його затримання, тому що СБУ не могла самостійно зробити такі дії процесуального порядку проти Ю.Кравченка, вона лише зовні зробила все, щоб ззовні унеможливити замах на життя Ю.Кравченка.
На превеликий жаль, Генпрокурор України ігнорував ці законні вимоги і проявив, з моєї точки зору, просто злочинну халатність. А, можливо, навіть зробив ці дії, щоб завершувати реалізовувати якийсь сценарій у цій справі Г.Гонгадзе, щоб основного організатора викрадення Г.Гонгадзе Л.Кучму вивести з-під удару.
Наступне. Для мене як професіонала заявляти наступного дня про затримання виконавців вбивства –це просто недопустимо, тим більше злочинно, що Генпрокурор на прес-конференції говорить: “Ми знаємо замовника вбивства Г.Гонгадзе і на п’ятницю викликали Ю.Кравченка для допиту”.
Я розцінив це, як сигнал, який ставив Кравченка в ті умови, що він повинен піти на цей крок, тобто покінчити самогубством, або також потрібно перевірити до кінця об’єктивну версію, як Ви сказали, що можливе навмисне вбивство, тому що Кравченко виступав головним, основним свідком щодо Президента України, який віддав йому злочинний наказ щодо Г.Гонгадзе.
Я сказав, що коли був по-звірячому вбитий Г.Гонгадзе в ніч з суботи на неділю, тобто з 16-го на 17-те, коли викрали його біля 23-ї години і вивезли з міста Києва, то рано-вранці Кравченко вже був на дачі у Кучми і інформував його про те, що зроблено з Гонгадзе. Це було у брутальній формі, мовляв, він вже не буде нічого писати і так далі. Після цього Кучма і Кравченко розписали навіть спиртне.
Тепер вже офіційно Кравченко не може підтвердити цю інформацію, про яку я вам сказав. А я її оприлюднював ще декілька тижнів тому назад.
Коли я зрозумів, що все робиться для того, щоб дійсно у п’ятницю Ю.Кравченка не було на допитах, щоб він просто не доїхав чи не дійшов до Генпрокуратури, то я змушений був і на “5-му каналі” ввечері, і о 21-й годині на каналі “Тоніс” (це був просто крик душі) сказати, що буде з Ю.Кравченком, благаючи, просячи Генпрокурора взяти Кравченка під варту і помістити його під варту у слідчому ізоляторі СБУ.
На превеликий жаль, цього не трапилося.
І щоб завершити цю тему... Ситуація, яка склалася по справі Г.Гонгадзе вимагає негайного усунення з займаної посади Генерального прокурора С.Піскуна, порушення проти нього кримінальної справи, мінімум, за злочинну халатність і притягнення його до кримінальної відповідальності ще за неналежне виконання ним службових обов’язків, коли він був Генпрокурором у 2002-му – 2003-му роках і не виконував рішень тимчасової слідчої комісії.
В.Шишкін вам розповість, як ми направляли факти і докази, як ми на засіданні слідчої комісії нами були повідомлені прізвища працівників міліції, які здійснювали незаконне стеження за Г.Гонгадзе, більше того нам інформували, що шість чи сім працівників міліції об’явлені були у розшук.
А як став Генпрокурором Васильєв, і ми затребували інформацію про те, хто ж із працівників стежив за Г.Гонгадзе і викрав його, то Генпрокурор Васильєв і слідчі, які були на засіданні комісії сказали, що цих матеріалів у Генпрокуратурі немає.
Більше того у 2003-му році я пішов на безпрецедентний крок, коли змушений був публічно заявити, як був викрадений Г.Гонгадзе, що на передньому сидінні сидів генерал Пукач, і як працівники міліції з обох сторін заблокували Г.Гонгадзе, коли його вивозили у машині, і вимагав від Генпрокурора порушення кримінальної справи і арешту Ю.Кравченка. Генпрокурор Піскун цього також не зробив.
І ще одне. Дуже прикро, я про це вже говорив і ще раз прошу В.А.Ющенка як Президента України, не повторювати трагічних помилок своїх попередників, які у подібних випадках давали якісь коментарі чи робили заяви, чи давали оцінки.
Нагадаю, В.Шишкін тоді був народним депутатом, коли його колега, мій земляк, журналіст Вадим Бойко загинув у себе у кімнаті, де він жив, буцімто від вибуху телевізора. Пам’ятаєте? Так ще слідчі не встигли зробити огляд місця події, а Президент України Л.Кравчук заявив, що журналіст Бойко загинув від нещасного випадку, від вибуху телевізора. Справа так була спущена на гальмах і закрита.
Так от, Президент України, з моєї точки зору, не мав морального і етичного права робити цю заяву, яку він зробив, коментувати хід розслідування кримінальної справи – це справа керівника правоохоронного органу або слідчих впроваджень, якого він знаходиться і у тих межах, щоб не розголосити таємницю слідства і не завдати шкоди у встановленні об’єктивної істини.
Ви зрозумійте, яка виникла парадоксальна ситуація – це підтверджує те, що зараз йде якась велика гра, сценарій, щоб врятувати Кучму від лави підсудних. Ще навіть не отримали санкції на арешт виконавців цього вбивства, вони лише були затримані тимчасово на 72-ві години, їм ще не пред’явлено звинувачення, вони визнали чи не визнали своєї провини, а допитувати треба було з адвокатами, і Президент, а потім Генпрокурор робить такі заяви.
Так ту заяву, яку зробив Генпрокурор, я ще раз підозрюю, що вона була зроблена навмисне – це був той останній сигнал, щоб Кравченко, якщо він накладав на себе руки, що йому просто сказали, що діватися просто нікуди.
Я коли їхав з каналу “Тоніс” пізно ввечері і казав, що до п’ятниці Кравченко просто не доживе, тому що він самий небезпечний свідок злочинів, зроблених Президентом України Л.Кучмою, і вимагав цього арешту, то я навіть і журналісту, з яким був в ефірі, і водієві сказав про бажання поїхати до дачу, де знаходився Ю.Кравченко, і бути з ним до ранку, щоб разом з ним приїхати у Генпрокуратуру. Навіть в душі було таке відчуття.
Тому, завершуючи цей свій виступ, я скажу, що і моральна, і етична, і юридична провина у смерті Ю.Кравченка, що не вберегли одного з найважливіших свідків злочинів, вчинених колишнім Президентом України Л.Кучмою, лежить саме на Генпрокурорі України, який перший раз своєї каденції Генпрокурора і зараз сповідує подвійну мораль, подвійні стандарти і займається політиканством і політичною кон’юнктурою.
Його завдання протриматися Генпрокурором до початку наступного року, щоб бути включеним у прохідний список новоствореної партії “Наша Україна”, як це було по аналогії з Потебеньком у списку КПУ, і бути обраним до ВР.
То що ж це за позиція Генпрокурора? Що ж виходить за позиція Президента України, який тримає такого горе-Генпрокурора, який вчора служив одному президенту, а не служив Конституції і закону, а сьогодні служить іншій політичній силі, яка прийшла до влади, але не служить ні Конституції, ні закону, не захищає конституційні права і свободи наших громадян?
У справі Піскуна треба поставити жирну крапку, зняти з займаної посади (там є професіонали, які завершуватимуть цю кримінальну справу), і дати правову оцінку Генпрокурору С.Піскуну.
Більше того в Генпрокуратурі, у РНБО зберігаються матеріали перевірки, які вказують, що у діях Піскуна є ознаки корисливих злочинів, зловживання службовим становищем у корисливих цілях, перерахування великих валютних коштів на один із рахунків, якими користувався Піскун, коли знаходився закордоном, і інші злочинні дії.
Це встановлено, підкреслюю, координаційним комітетом по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.
Це було оприлюднено колишнім головою цього комітету Ольгою Колінько. Зараз Генпрокурор Піскун почав переслідувати О.Колінько і вимагати від неї, щоб вона знищила ці матеріали або віддала йому і вибачилася за ті звинувачення, які вона говорила за результатами перевірки.
Сьогодні на чолі Генпрокуратури стоїть страшна людина, не лише та, яка не має морально-етичного права, але яка своєю злочинною діяльністю приводить до того, що гинуть люди. Ось для чого потрібне негайне звільнення Піскуна з займаної посади.
А тепер я передаю слово В.Шишкіну, щоб він доповнив, а, можливо, сказав щось і своє.
Сергій Кисельов
Пане Шишкін?
Віктор Шишкін
Чому так боляче сприймають ситуацію думаючі юристи, в тому числі і юристи, які були в опозиції до минулої влади, які так наполягали, щоб у свій час Кравченко як міністр внутрішніх справ був усунутий, і по відношенні до нього здійснювалися деякі слідчі дії, пов’язані з тим, що є підозра, і він звинувачувався спеціальною слідчою комісією у тому, що він має відношення до зникнення Гонгадзе, а можливо, і до його загибелі.
Віктор Шишкін
... справа в наступному, чому так боляче? Це величезна ланка в тому великому ланцюгові доказової бази, яка має конкретний вихід на так зване повне розкриття всієї справи.
Коли Президент Ющенко сказав, що справа майже вже розкрита, ми з Івасюком на прес-конференції через два дні довго сміялися. Вибачайте, але сміх крізь сльози.
Чому? Тому що розкриття справи в моєму розумінні - це як мінімум 6-7 складових сегментів, і коли кожен сегмент буде закритий, тоді можна вважати, що справу розкрито. В тому числі мова йде про доказову базу, всі сегменти в сукупності. Ця доказова база переважно могла базувати на показах, які міг би дати при житті міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко саме щодо справи.
Я хотів би зазначити два моменти. Мабуть багато журналістів забули всі інтерв’ю, які в свій час давала парламентська комісія третього скликання, я там був заступником голови комісії, чому ми так прискіпливо відносилися до показів Кравченка і чому казали, що він - основна ланка.
Справа в тому, що ті записи, які були передані майором Мельниченко, вони були перевірені нами та експертами на зразок, наскільки відповідали реаліям ті розмови, які відбувалися між Кравченком, Президентом або його оточенням.
Тому епізод з Ґонґадзе – це не єдиний епізод, який можна було вважати, як доведений. Що ми зробили, коли нам перші 5 епізодів попали? Ми в комісії зробили розподіл, що кожен перевіряє іншими шляхами наявність дійсно тієї ситуації, яка описана в плівках по цьому епізоду.
Тому що в комісії, як ви пам’ятаєте, співвідношення було майже 50х50. Було кілька осіб, які вагалися. І саме з’ясування цих обставин перетягнуло тих вагаючихся осіб на наш бік, чому комісія майже в один чи два голоси приймала ті позитивні рішення, які вона приймала.
Так-от ми перевіряли епізод, пов’язаний з нападом на помічника, народного депутата Головатого, підпал його квартири, його затримання, викрадення і вивезення на межу Сумської та Чернігівської області з побиттям і залишенням в лісі.
Ці моменти, в які Кравченко по хронології доповідав Кучмі вже через добу, вони співпали. На чому прокололись, будемо казати, тоді Кравченко, і дали вважати, що ці плівки не сфальсифіковані, як в той час говорили багато, включаючи і сучасного лідера нової партії Безсмертного.
Справа в тому, що там була помилка. Ті виконавці, які доповідали Кравченку, що вони виконали його наказ, вони допустили географічну помилку, вони невірно назвали населений пункт за його обласним підпорядкуванням: Сумська чи Чернігівська область, і в плівках пройшла якраз ця помилка.
Ця помилка була усунена вже через добу, коли відкривалася кримінальна справа, де було описане місце події, тоді вже відбулася прив’язка до адміністративно-територіального устрою України. Але ця помилка тоді повністю викрила Кравченка, тому що він саме в цьому епізоді був не лише повідомлений, а й спрямований організатором цього епізоду.
Григорій Омельченко
Вікторе, вибач, що перебиваю, але пам’ятаєш, у новій слідчій комісії ми потерпілого запрошували на засідання, і він в деталях розповів це викрадення, як заставляли його копати яму, казали, що похоронять, і так далі...
Віктор Шишкін
Так, Григорію, я вже сьогодні не хочу таких подробиць розповідати через брак часу, але я б хотів підтвердити, що багато епізодів виходять на Кравченка не перевірених.
Тому у справі Ґонґадзе наполягаю на повному розкритті цієї справи зі всіма сегментами, а не лише по лінії, як ми сказали “Кенеді – Лі Освальд”, тобто “вбивця і вбитий”.
Нас не влаштовує таке розкриття справи, якщо навіть завтра будуть реально знайдені люди, які дійсно викрали Ґонґадзе і вбили його. Нас не влаштовує, як юристів, як демократично налаштованих політичних опозиціонерів, нас це не влаштовує.
Нас влаштовує повна ситуація, хто був організатором, хто був замовником, тобіш підбурювачем, хто ще належав до цієї ситуації. Тому вибуття Кравченка, як основного кільця в цьому доказовому ланцюгові дозволило, фактично, сьогодні або вчора повернутися президенту Кучмі. Він може вже нічого не боятися.
Я хотів би вам нагадати, що весь час журналісти мене репрезентують як Генпрокурора, але я хотів би зробити зауваження, що це трохи візантійський менталітет - все дивитися через очі царя.
В нормальних країнах найвища посада в юридичній судовій системі – це посада судді. Я займав посаду 10 років судді. І останні 3 роки перед обранням в депутати я був заступником голови обласного суду з кримінальних питань, тобто керівником кримінальної палати сучасною мовою.
Таким чином я дивлюся на багатьох елементів по багатьох справах не з точки зору прокурора, а з точки зору судді. І дивлюсь, як би я дивився на певну доказову базу, що б я писав, бо що б не казав слідчий, що б не казав прокурор, але останнє рішення, останнє крапку ставить суддя. Він виносить рішення, інші всі вбачають, а суддя говорить “Так”. Тобто він приймає імператив, остаточне рішення.
І от виходячи з такого підходу, з підходу судді, я вважаю, що прийняте сьогодні остаточне рішення при тій доказовій базі, яка залишилася, з точки зору повної оцінки всієї справи, майже вже не можливо.
Григорій Омельченко
Вікторе, розумієш, що я підозрюю. В суд буде направлена справа лише по звинуваченню лише виконавців, там доказова база достатньо серйозна та реальна...
Віктор Шишкін
Достатня, будемо говорити...
Григорій Омельченко
Розірване це кільце, хто віддав наказ Пукачу, хто віддав наказ Кравченку. Що торкається інших ймовірних замовників на викрадення і вбивство Георгія Ґонґадзе, справа виділяється в окреме впровадження і потихеньку хорониться в Генпрокуратурі.
Таким чином буде спроба відвести від кримінального покарання екс-президента України Леоніда Даниловича Кучми, який за висновками тимчасової слідчої комісії є організатором викрадення Георгія Ґонґадзе, що призвело до його смерті.
Віктор Шишкін
Тому ми три дні тому з Валерієм Івасюком, медичним експертом нашої слідчої комісії, зробили журналістський трюк, ми зазначили, що справа залишиться на стадії “Кенеді – Лі Освальд”, скоріше всього, може залишитися.
Сергій Кисельов
Пане Вікторе, Ви були серед тих людей, хто зустрівся з колишнім охоронцем Кучми Миколою Мельниченком закордоном невдовзі після того, як він почав оприлюднювати свої аудіозаписи, таємно зроблені в службовому кабінеті президента України.
Минулої п’ятниці, як повідомила газета "Санді Таймс", Микола Мельниченко за поданням Генпрокурора України Станіслава Піскуна був на дві години затриманий. Чи відомо вам щось про це?
Віктор Шишкін
Я про це нічого не знаю, що він був затриманий. Де ж він міг бути затриманий, якщо він знаходиться закордоном, як мені відомо.
Сергій Кисельов
Дякую. У нас є дзвінок, прошу, Ви в ефірі.
Слухач
Добрий вечір. У мене таке запитання, як на вашу думку, на скільки ймовірно те, що Ющенко з Кучмою домовилися про те, що Кучма сидіти не буде, і все робить для того. Дякую, до побачення.
Григорій Омельченко
Я висказав в інтерв’ю журналістам велику підозру, що якщо Піскун не буде усунений з займаної посади, це дійсно буде реальна версія, політична версія, велика підозра і обґрунтована, що дійсно є домовленість між Президентом України Ющенком та колишнім президентом Кучмою, яка була досягнута під час президентських виборів, коли не законно повертався на посаду Генпрокурора Святослав Піскун, і Ющенко дав юридичні гарантії Кучмі та його сім’ї, що вони не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.
А Піскун повертається на посаду Генпокурора, щоб юридично і процесуально вивести Кучму з-під кримінального переслідування і направлення справи по звинуваченню, особливо в частині чинних злочинів щодо Георгія Ґонґадзе, до суду для розгляду по суті.
Я скажу більше того. Хай Піскун, Литвин і Віктор Ющенко, а також екс-президент Леонід Кучма розкажуть, як знімався з займаної посади Геннадій Васильєв, що при цьому робилося, і як незаконно через суд повертався на займану посаду Піскун.
Як на заяви Васильєва Кучма, ще будучи президентом, чинив резолюцію до підготовки указу, і хто забрав з рук президента заяву Васильєва із резолюцією екс-президента України Кучми, як через два дні прозвучав указ про зняття з займаної посади Геннадія Васильєва.
І буквально наступного дня рішення суду про поновлення Піскуна на займаній посаді, тобто Генерального прокурора. І тут же наступного дня підписання Президентом України Кучмою його на посаді Генпрокурора, що є антиконституційним актом.
Сергій Кисельов
Пане Григорію, і хто забрав цю?..
Григорій Омельченко
Якщо в них коротка пам’ять, то я як полковник СБУ розкажу сам в усіх деталях, як це робилося і для чого робилося. Я хочу, щоб вони це розповіли.
Більше того, хай Піскун розкаже, що йому за це пообіцяли, бо у мене з ним з цього приводу була розмова. Якщо у нього коротка пам’ять, то у мене стенографічна. Я можу пред’явити дещо серйозніше, якщо Піскун вибачте, буде знову говорити неправду народним депутатам та українському народу.
І коли-таки я доб’юся слухання звіту слідчої комісії... Так це ж взагалі, вибачте, маразм і юридичний, і політичний! Скоро три роки, як створена слідча комісія, а до цього часу на український народний парламент не заслуханий звіт, як голови слідчої комісії, що ми встановили.
При чому Голова ВР України Литвин робить все можливе і не можливе, щоб цей звіт не прозвучав, тому що комісія зробила висновки, причому одноголосно, що він є підбурювачем щодо незаконних злочинних дій у справі Георгія Ґонґадзе.
Я покажу депутатам, як Генпрокурор Піскун написав листа Литвину, в якому просив не включати в порядок денний звіту Генеральної прокуратури і слідчої комісії про результати розслідування кримінальної справи про вбивство Георгія Ґонґадзе.
І тоді багато людей зрозуміють, які творяться на сьогоднішній день політичні інтриги, щоб у будь-яку ціну вивести з-під удару основного організатора злочинів, які вчинені в Україні.
Ви знаєте, слідча комісія повністю доказала епізод, як Кучма організував з колишнім головою СБУ Леонідом Деркачом побиття і замах на життя народного депутат Олександра Єльяшкевича.
Всі матеріали знаходяться в Генпрокуратурі з 2002 року, і Генпрокурор Піскун палець об палець не ударив, щоб розв’язати це питання виключно в юридично-процесуальному напрямку.
Сергій Кисельов
Пане Шишкін, хто ще, окрім Литвина, Кучми, Кравченка і Деркача, є на плівках майора Мельниченка в епізодах, що стосуються Георгія Ґонґадзе?
Віктор Шишкін
Швидше за все, Ви зробили вичерпний перелік. Там є інші посадовці, народні депутати, як Азаров, Волков, але важко їх прив’язати до розмов, які пов’язані з Георгієм Ґонґадзе. Їх розмови стосуються інших обставин, які теж можуть підлягати дослідженню.
Я хотів би повернутися до болючих подій навколо Юрія Кравченка, тим паче будемо вважати, що він частково мій земляк. Я хоч не народився в Кіровограді, а працював разом, фактично, з ним, бо я також з Кіровограда.
Я зазначу ще одну деталь, яка вказує на тенденцію. Наша парламентська слідча комісія, коли отримала завдання займатися перевіркою всіх записів майора Мельниченка в ракурсі діяльності нашої комісії, бо потім виявилося, що там стосується і Єльяшкевича, як я тільки що сказав, там стосується і хабарництво з боку Кучми, там стосується інших зловживань, в тому числі крадіжки в особливо великих розмірах можна пред’являти Кучмі, і там це натяки, докази.
То постало питання пам’ятати так звані кольчуги. Ми також, оскільки ми всі займалися плівками, зайнялися цим епізодом, пов’язаним з кольчугою. І, на превеликий жаль, ми також, я вважаю, припустилися певної помилки. Наші всі засідання майже були відкриті. Ми лише спеціальним рішенням приймали рішення про закрите засідання комісії. Були присутні журналісти, могли інші бути присутні.
Якось визначаючи коло осіб, проводячи відповідні їх допити на слідчій комісії, ми зазначили, що наступним буде викликаний для допиту Малєв. Ми це зробили приголосно, в присутності всіх.
Через кілька днів чи тиждень трапилося те, що трапилося з Малєвим. Чи не здається Вам, що тут вже має місце тенденція? Коли таке оприлюднення позбавляє життя певних людей.
Григорій Омельченко
Це було в березні на засідання слідчої комісії.
Віктор Шишкін
Так, так, Жир очолював комісію, це було на засіданні...
Сергій Кисельов
Вантажний автомобіль КРАЗ стає стратегічною зброєю в Україні.
Віктор Шишкін
Це давно вже. Наскільки мені відомо, студенти історичних факультетів жартували, вони проводили дослідження: роль вантажівки в українській політиці.
Валерій Івасюк
Шановний Вікторе та Сергію, трохи переб’ю, бо думаю, ви цього не знаєте. У лютому я направив депутатський запит про порушення кримінальної справи проти керівників “Укрспецекспорту”, в тому числі проти деяких колишній керівників СБУ, пов’язаних з незаконною контрабандою торгівлі зброєю України в ті країни, куди заборонено.
Так от, коли йшла мова про участь Малєва в незаконній торгівлі зброєю, вона якраз співпадала якраз з тими розмовами щодо кольчуги, так от СБУ, коли головою був Ігор Смішко, була виявлена міжнародна організована злочинна група, до складу якої входив і один громадянин Австралії.
Так от, коли вийшли на слід цієї організованої групи і почалися арешти її учасників, в тому числі закордоном, так громадянин Австралії аналогічним способом загинув в автомобільній катастрофі, як і Валерій Малєв.
Сергій Кисельов
А яка, на Ваш погляд, роль Олександра Мороза в розслідуванні справи про вбивство Георгія Гонгадзе? І чому влада виконує, скажімо, його процентні вимоги щодо надання позицій в уряді й керівництві в регіонах, якщо СПУ, насправді, не була третьою рушійною силою під час помаранчевої революції?
Віктор Шишкін
Мені важко якось прив’язати до таких подій. Я думаю, що скоріше ніяк не пов’язана та наполегливість з тим, як Олександр Олександрович відстоює позиції своєї партії. Значить, це лише каже про його політичну спрямуваність.
Але прив’язати якось до плівок Мельниченка або до подій в мене немає ніяких серйозних підстав. Мабуть, політики, які займаються суто політичної аналітикою, то в них є якісь аргументи. Я більше займаюся правовою політикою.
На превеликий жаль, я більше юрист-політик, ніж політик-політолог. Я раніше в 90-ті роки займався більше політологією, але останнім часом я займаюся лише правовою політикою.
Сергій Кисельов
Пане Омельченко, я думаю, що Ви пам’ятаєте, як 1997 року Ви подзвонили мені додому по телефону і сказали, що умисно дзвоните по телефону, який прослуховується, і сказали що за наказом Юрія Кравченка за мною встановлено зовнішнє спостереження, вам про це сказали колішні учні, і Ви мене про це попереджаєте.
Газета “Кієвскіє вєдомості” на наступний день вийшла на першій полосі з невеличким матеріалом, де газета дякувала міністру внутрішніх справ Юрію Кравченку за те, що він встановив зовнішнє спостереження за кореспондентом Сергієм Кисельовим, який писав про “Мерседеси” Кравченка. Тому що ось тепер редакція спокійна за Кисельова і знає, що до нього ніхто не підійде в темному підворітті, не попросить закурити. Так, що спасибі Вам, міністре, і спостереження було зняте.
Віктор Шишкін
Охоронці могли підійти попросити запальничку у Вас.
Сергій Кисельов
Але я хотів, що ось що запитати, пане Григорію. Те, що Кравченко не любив журналістів зрозуміло. Це ми знаємо. Але все-таки, яким чином Георгій Гонгадзе ... Хто підбурював весь час, знаючи характер Кучми, хто вносив це, хто розказував: “А от Гонгадзе про Вас таке сказав, а ось він таке написав”, адже сайт “Українська правда” був тоді не надто широко відомий для загалу. Тобто, чому було обрано Георгія Гонгадзе?
Григорій Омельченко
Значить так. Я кажу тезисно, а на слідчій комісії, коли буду робити звіт розкажу все розширено.
Коли шляхом фальсифікації адміністративного ресурсу і підкупу незаконно у 1999 році на другий термін залишився президентом України Леонід Кучма, то на початку 2000 року у січні місяці після новорічних свят був розроблений цілий план ведення тотальної політичної цензури в Україні, фінансово-організаційне знищення всіх ЗМІ, які не те, що були в опозиції, а навіть критично виступали проти влади.
Були вибрані мішенями газети “Сільські Вісті”, газета “Товариш”, інформаційний бюлетень “Дзеркало тижня”, газета “Свобода”, радіо “Свобода”, місцеві телерадіоканали, які ще на той період робили критичні зауваження. Що робилося з цими газетами Ви знаєте. Арешт на рахунки, мільйонні штрафи і т.д.
Другий етап операції: знайти журналіста, на прикладі якого б залякати всіх журналістів, щоб взагалі не писали. Ще мова не йшла про якогось конкретного журналіста.
Першим в поле зору попав Олег Єльцов, помічник покійного Анатолія Єрмака, який друкував наші депутатські запити про злочини вчинені Кучмою і його найближчим оточенням.
Потім був створений сайт “УП” і Георгій Гонгадзе почав передруковувати ці матеріали, друкувати наші запити, що торкаються діяльності Кучми, Олександра Волкова, Деркача і багатьох інших.
Було вибрано 2 журналіста – Олег Єльцов і Георгій Гонгадзе. Вони повинні були зникнути обидва в один день. От тут я не знаю що, чи над кимсь були ангели чи Бог, Георгія Гонгадзе ніхто не попередив, що він взятий в щільні лещата.
А 14 липня відкритий запит, з яким він звернувся до Генпрокурора Потебенька по суті був кинутий у пісок, і ніхто цим не займався. Потебенько, чи його виконуючий обов’язки на той час Гарник, коли Потебенько був у відпустці, не удосужився його направити в СБУ і у МВС для перевірки, а відправили це звернення до Львова. А Олегу Єльцову сказав покійний Ігор Гончаров, що він під щільним ковпаком і його життю реально загрожує смерть.
Так от випало, що в той день 16 вересня, коли хотіли викрасти обох журналістів, Олег Єльцов взяв маленьку доньку і виїхав до матері в Росію. Навіть був затриманий поїзд, але це було несподівано для тих, хто хотів зняти з поїзда Олега, бо на руках був з малою дитиною.
Він виїхав у Росію. Потім голова СБУ Деркач дзвонив голові ФСБ, щоб так зробили, щоб Єльцов якомога швидше повернувся в Україну, і тут зробити подібні речі, що і з Георгієм Гонгадзе.
Так от, зробивши весь аналіз записів інших доказів, я скажу одну річ, і задам запитання на сесії ВР: “Пане Литвин, чому у Вас до Георгія Гонгадзе виникли неприязні чоловічі стосунки? Якщо Ви мужчина, найдіться мужності і скажіть, щоб я цього не говорив”.
Це Литвин підсовував майже щодня публікації, які вивішувалися в “УП” Георгієм Гонгадзе і весь час підштовхував Леоніда Кучму для якихось незаконних дій президента України.
От настав ключовий момент, коли вже Кучму достали, він розмовляє з Литвином і говорить: “Юристи мені говорять, що проти Гонгадзе можна порушити кримінальну справу і направити її до суду”. На що Литвин відповідає: “Ні, є інші способи і засоби, як подіяти на Георгія Гонгадзе. Що з ним зробити, я скажу Кравченку, Ви йому скажіть, хай він до мене зайде”.
Наступного дня, чи може у той день, треба ще уточнити, бо ще я попередньо зараз не можу сказати, Кучма викликає до себе Кравченка і починається розмова про Гонгадзе, як там починається розмова про грузина. Кучма говорить Кравченкові, що робити з Георгієм Гонгадзе скаже Володя Литвин.
Той іде до нього, і дальші розмови, які відбуваються, Кучма вже дає прямі вказівки, що робити з Георгієм Гонгадзе. Читали: “Викрасти, роздіти, чеченців, викуп, наколоти і т.д.”
Коли Кравченко побачив, що він поставив у лещата щодо Георгія Гонгадзе окрім наружного спостереження, з ким спілкується, хто фінансує “УП”, треба застосовувати методи фізичного впливу, то Кравченко трошки злякався.
Він почав весь час відтягувати виконання ось оцього засобу –фізичного впливу. Він доповідає Кучмі: “Леонід Данилович, ось ми тут прокололися і засвітилися”. Наступного разу: “Нам ще треба відпрацювати ось оці моменти”, а потім і т.д.
А Кучма уже розлючений насідає: “Давай якомога швидше” і т.д. Настає той критичний момент, коли Кравченко, отримавши вказівку від президента Кучми, віддає той наказ генералу Пукачу.
Так от в кримінальному праві з юридичної точки зору немає поняття “замовник”. Види співучасників: підбурювач, організатор, посібник, виконавець і співвиконавець.
Так от, якщо замкнути весь ланцюжок і докази, які зібрала тимчасова слідча комісія, то комісія прийшла одноголосно, наголошую, до висновку, що підбурювач до незаконних злочинних дій щодо Георгія Гонгадзе виступив і є колишній глава АП, нині голова ВР Володимир Литвин.
Його дії тимчасова слідча комісія кваліфікувала по ст.27 і ч.3 ст.146 КК України, що означає підбурювання до організації викрадення людини, що спричинило тяжкі наслідки, тобто смерть Георгія Гонгадзе.
Тимчасова слідча комісія одноголосно проголосувала, щоб Генпрокурор Піскун порушив кримінальну справу за ознаками цієї статті проти Володимира Литвина і направила рішення комісії і всі докази в Генпрокуратуру.
Більше того, тимчасова слідча комісія одноголосно дала політичну оцінку діям Литвина і зробила заяву, що він не має морального права до завершення розслідування по справі Гонгадзе займати посаду голови ВР, і був підготовлений проект постанови, який був зареєстрований ВР про усунення Литвина з посади голови ВР.
Це було зроблено, наголошую, у березні 2002 року. Починаючи з цих рішень тимчасової слідчої комісії, Володимир Литвин разом з пропрезидентською більшістю на той час і блоком “За Єдину Україну” зробили все можливе, щоб до сьогоднішнього дня з трибуни ВР не прозвучало жодне офіційне слово тимчасової слідчої комісії і Генпрокуратури України.
Більше того, це, можливо, для вас буде сенсація, хоча для слідчої комісії не сенсація, ми встановили, що також робилася оперативна розробка з усім технічним арсеналом заходів щодо Георгія Гонгадзе і СБУ, яку очолював голова СБУ, нині народний депутат Леонід Деркач.
29 червня 2000 року Деркач доповідає Кучмі статтю, опубліковану на сайті “УП” про те, що буцімто буде черговим президентом України український Путін його син Андрій Деркач, і своєю поведінкою, і словами, і фразами підбурює Кучму до незаконних дій.
Врешті-решт, Кучмі ця розмова і поведінка і кроки Деркача набридають і він говорить: “Ви що, не можете зробити Гонгадзе (і далі знаєте, який вислів)?” На що Деркач запевняє, що це він зробить, при чому настільки категорично і впевнено.
Після цієї розмови в цей день 29 червня 2000 року Деркач дає вказівку, і СБУ заводить справу оперативної перевірки під кодовою назвою “Провокатор” щодо Георгія Гонгадзе. У голови київського міського суду береться санкція на весь комплекс технічних заходів проти Георгія Гонгадзе.
Курирують проведення цієї операції перший заступник голови СБУ, на той час Юрій Землянський, заступник голови СБУ Петро Шатковський та начальник управління “Т” СБУ. Йде по повній програмі відпрацювання Георгія Гонгадзе, зв’язки, прослуховування телефонних розмов і т.д., те, що і робило МВС.
Тепер дивіться, що відбувається, міліцейська “наружка” знімається зі стеження за Георгієм Гонгадзе за добу до його зникнення, і за добу до зникнення Георгія Гонгадзе закривається справа оперативної розробки Георгія Гонгадзе “Провокатор” за вказівкою Деркача.
Потім Генпрокурор України Потебенько направляє свого працівника Генпрокуратури в СБУ, який вивчає цю справу, робить відмітку, що справа заведена законно, справу знищують, складають відповідний акт. Але не знищили акт і ми це знайшли. Допоміг це зробити вже колишній голова СБУ Ігор Петрович Смєшко.
Я зробив цей депутатський запит, ми просто це обнаружили в останні дні перебування на цій посаді Смєшка, було проведено службове розслідування, встановлені оці всі факти, які, все це правда, тільки не кажу вам деякі нюанси, щоб не трапилося так, як вискочив хтось з конопель, як Генпрокурор з заявою про розкриття справи, і всі ці матеріали направлені в Генпрокуратуру.
Тобто сьогодні є всі підстави, встановлені СБУ, щоб давати правову оцінку колишньому Генпрокурору Потебеньку, тому працівнику Генпрокуратури, прізвище його я спеціально не називаю, щоб залишився живий, який вивчав цю справу, колишнім заступникам голови СБУ Шатковському і Землянському і самому колишньому голові СБУ Деркачу.
Слідча комісія встановила, що сам Деркач, окрім вчинення інших злочинів з президентом Кучмою, створення тотальної системи прослуховування і незаконне слідкування за опозиційними лідерами, депутатами і т.д., являвся також підбурювачем щодо незаконних дій по відношенню до Георгія Гонгадзе.
Всі докази встановлені знаходяться у Генпрокурора Піскуна, який все це ховає і не дає правової оцінки. Дико, але у вас сидить колишній Генпрокурор і заступник голови апеляційного суду Кіровоградської області по кримінальним справам Віктор Шишкін, закон передбачає, коли направляються матеріали, які вказують на ознаки злочину в діях будь-якої особи, слідчий чи прокурор мають 10 днів максимум, щоб порушити кримінальну справу або винести постанову про відмову у порушення кримінальної справи.
2 лютого направлений депутатський запит, я вам подарую, там більше 20 аркушів, розписані на основі рішень комісії висновки з доказами, які ми встановили і Кучми і інших посадових осіб, Кравченка, Леоніда Деркача, Азарова, Волкова і багатьох інших.
До цього часу я не отримав повної відповіді. До цього часу, пройшло вже більше місяця, Генпрокурор Піскун не порушив кримінальної справи проти цих осіб.
Сергій Кисельов
Наш час добігає кінця. Коротенько одне запитання до обох. Пане Вікторе Шишкін, перераховані такі вищепосадовці і учасники помаранчевої революції, зрештою, чи вірите Ви в те, що всі вони понесуть покарання згідно з зробленими ділами?
Віктор Шишкін
По-перше, я всіх учасників помаранчевої революції не бачу, бо головним учасником був народ.
Сергій Кисельов
Литвин, Деркач.
Віктор Шишкін
А інше, я хотів зазначити, що помаранчева революція – це не індульгенція ні від чого. Якщо помаранчева революція йшла під лозунгом: “Всі рівні перед законом і Конституцією”, то рівні всі, включаючи учасників помаранчевої революції і їх лідерів також.
Григорій Омельченко
Я скажу одне, міняються президенти, політичні ситуації, проходять різні революції, не міняється лише полковник Григорій Омельченко. Я все зроблю, що від мене залежне в рамках повноважень депутата, не більш, я не Генпрокурор і не суддя, не виконавець вироку, але, що всі перераховані особи, в діях яких є ознаки злочину, в першу чергу, колишній президент України Леонід Кучма, сіли на лаву підсудних. Хай ВСУ поставить кінцеву крапку і визначить винні чи не винні, і винесе вирок у тих злочинах, які вони вчинили.
Якщо на їх захист стане нинішній президент Віктор Ющенко, то я так же само буду вчиняти, як вчиняв, відношу президента Леоніда Кравчука, Леоніда Кучму, прем’єр-міністрів і т.д. Тому що для мене ні президентів, ні прем’єр-міністрів нема. Для мене є законослухняні громадяни і ті, які порушують закон і Конституцію.
Сергій Кисельов
І нам залишилося нагадати, що ви слухали в прямому ефірі радіо "Свобода" передачу "Про і контра". Ми говорили про розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
У ній взяли участь колишній Генеральний прокурор України Віктор Шишкін та народний депутат України Григорій Омельченко.
Вів передачу Сергій Кисельов.
На все добре, до побачення!
Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Сергій Кисельов
Говорить радіо “Свобода”!
20 годин за київським часом.
Добрий вечір!
У прямому ефірі щотижнева недільна передача “Про і контра”.
Тема сьогоднішньої розмови: “Розслідування справи про вбивство журналіста Г.Гонгадзе”.
Гості київського бюро радіо “Свобода”: колишній Генпрокурор України, спеціальний експерт тимчасової слідчої парламентської комісії з розслідування справи про вбивство журналіста Г.Гонгадзе Віктор Шишкін; народний депутат України, голова тимчасової слідчої парламентської комісії з розслідування справи про вбивство журналіста Г.Гонгадзе Григорій Омельченко.
Вітаю вас!
Віктор Шишкін
Вітаю вас також!
Григорій Омельченко
Доброго вечора Сергію! Доброго вечора, Вікторе! Доброго вечора, шановні радіослухачі радіо “Свобода”!
Віктор Шишкін
Доброго вечора, Григорію!
Сергій Кисельов
Ще один учасник передачі – це слухач радіо “Свобода”. Він може ставити запитання нашим гостям у прямому ефірі, подзвонивши за телефоном: 490-29-05, код Києва – 044, код України – 380.
За режисерським пультом Вадим Журба. Веде передачу Сергій Кисельов.
Тиждень, що минає, відзначився конче гучними подіями, які стосувалися розслідування справи про вбивство журналіста Г.Гонгадзе.
Нагадаю, Генпрокуратура заарештувала двох міліцейських полковників та одного генерала, начальника Київського ОБОЗу, здається.
Президент України В.Ющенко, не очікуючи результатів слідства та вироку суду, заявив, що затримано вбивць Г.Гонгадзе.
Генпрокурор С.Піскун публічно повідомив, що на ранок п’ятниці він викликав на допит колишнього міністра внутрішніх справ, генерала міліції Ю.Кравченка. Однак в ніч на п’ятницю Ю.Кравченко у себе на дачі застрелився або ж його застрелили.
І нарешті вчора до Києва повернувся колишній Президент України Л.Кучма.
Перше запитання до народного депутата Г.Омельченка. Пане Григорію, у четвер ввечері Ви на одному із телевізійних каналів попередили, що колишнього міністра внутрішніх справ Кравченка можуть вбити. Здається, Ваше сумне пророцтво здійснилося. Що дало Вам привід виступити з таким попередженням?
Григорій Омельченко
Перш за все я хочу щиро висловити співчуття дружині, донькам небіжчика, рідним і близьким. Це є дійсно для них велике горе. Хочу сказати і дружині і донькам, що я робив все від мене залежне, навіть більше, щоб їхній чоловік, батько залишився живим, не дивлячись на те, що тимчасова слідча комісія висунула проти нього дуже тяжкі звинувачення у вчинені тяжких і особливо тяжких злочинів, в тому числі в організації викрадення і вбивства Г.Гонгадзе.
Але ні дружина, ні доньки, ні рідні, ні близькі не несуть ніякої відповідальності: ні моральної, ні політичної за злочинні дії, які вчинив Юрій Кравченко. Я ще раз висловлюю щирі співчуття. Я розумію, що ця втрата непоправна, але істина у справі про вбивство Г.Гонгадзе повинна бути встановлена.
У Вашій студії знаходиться мій друг, наш консультант, експерти, член тимчасової слідчої комісії у ВР попереднього скликання у справі про вбивство Г.Гонгадзе В.Шишків, який може підтвердити все те, що я говорю.
Якби ще влітку 2003-го року Генпрокурор України С.Піскун заарештував не лише Пукача, а й міністра внутрішніх справ Ю.Кравченка, то справа вже давно була б у суді, і на лаві підсудних вже знаходився і Л.Кучма, Президент України, якого тимчасова слідча комісія на підставі зібраних доказів звинувачує в організації викрадення Г.Гонгадзе, що спричинило його смерть.
Всі ці докази з рішенням комісії про порушення кримінальної справи проти Кучми направлені до Генеральної прокуратури. Але Генпрокурор України з 2003-го року покривав злочинну діяльність Президента України Кучми та інших високих посадових осіб з його оточення.
По-друге, 2-го лютого цього року я направив в Генпрокуратуру депутатських запит, який був оголошений на сесії ВР, про негайне порушення кримінальної справи проти Кучми і Ю.Кравченка і взяття їх під варту.
Я говорив публічно після цього депутатського запиту, що арешт Ю.Кравченка – це не лише засіб утримання його під вартою, а це єдиний спосіб врятувати йому життя. Якби він знаходився у слідчому ізоляторі СБУ, то він був би живий.
Коли я побачив, що Генпрокурор України грає якусь політичну роль у якомусь розіграному сценарії, щоб за будь-яку ціну вивести з-під кримінального переслідування і притягнення до кримінальної відповідальності колишнього Президента України Л.Кучму, я почав публічно виступати, навіть благати про те, щоб Кравченко був взятий під варту, щоб врятувати йому життя.
Скажу більше. Голова СБУ О.Турчинов також звертався до Генпрокурора з клопотанням, щоб Кравченко був затриманий, і щоб Генпрокурор виписав протокол порядку ст. 115 КПК про затримання Кравченка або виніс постанову про його затримання, тому що СБУ не могла самостійно зробити такі дії процесуального порядку проти Ю.Кравченка, вона лише зовні зробила все, щоб ззовні унеможливити замах на життя Ю.Кравченка.
На превеликий жаль, Генпрокурор України ігнорував ці законні вимоги і проявив, з моєї точки зору, просто злочинну халатність. А, можливо, навіть зробив ці дії, щоб завершувати реалізовувати якийсь сценарій у цій справі Г.Гонгадзе, щоб основного організатора викрадення Г.Гонгадзе Л.Кучму вивести з-під удару.
Наступне. Для мене як професіонала заявляти наступного дня про затримання виконавців вбивства –це просто недопустимо, тим більше злочинно, що Генпрокурор на прес-конференції говорить: “Ми знаємо замовника вбивства Г.Гонгадзе і на п’ятницю викликали Ю.Кравченка для допиту”.
Я розцінив це, як сигнал, який ставив Кравченка в ті умови, що він повинен піти на цей крок, тобто покінчити самогубством, або також потрібно перевірити до кінця об’єктивну версію, як Ви сказали, що можливе навмисне вбивство, тому що Кравченко виступав головним, основним свідком щодо Президента України, який віддав йому злочинний наказ щодо Г.Гонгадзе.
Я сказав, що коли був по-звірячому вбитий Г.Гонгадзе в ніч з суботи на неділю, тобто з 16-го на 17-те, коли викрали його біля 23-ї години і вивезли з міста Києва, то рано-вранці Кравченко вже був на дачі у Кучми і інформував його про те, що зроблено з Гонгадзе. Це було у брутальній формі, мовляв, він вже не буде нічого писати і так далі. Після цього Кучма і Кравченко розписали навіть спиртне.
Тепер вже офіційно Кравченко не може підтвердити цю інформацію, про яку я вам сказав. А я її оприлюднював ще декілька тижнів тому назад.
Коли я зрозумів, що все робиться для того, щоб дійсно у п’ятницю Ю.Кравченка не було на допитах, щоб він просто не доїхав чи не дійшов до Генпрокуратури, то я змушений був і на “5-му каналі” ввечері, і о 21-й годині на каналі “Тоніс” (це був просто крик душі) сказати, що буде з Ю.Кравченком, благаючи, просячи Генпрокурора взяти Кравченка під варту і помістити його під варту у слідчому ізоляторі СБУ.
На превеликий жаль, цього не трапилося.
І щоб завершити цю тему... Ситуація, яка склалася по справі Г.Гонгадзе вимагає негайного усунення з займаної посади Генерального прокурора С.Піскуна, порушення проти нього кримінальної справи, мінімум, за злочинну халатність і притягнення його до кримінальної відповідальності ще за неналежне виконання ним службових обов’язків, коли він був Генпрокурором у 2002-му – 2003-му роках і не виконував рішень тимчасової слідчої комісії.
В.Шишкін вам розповість, як ми направляли факти і докази, як ми на засіданні слідчої комісії нами були повідомлені прізвища працівників міліції, які здійснювали незаконне стеження за Г.Гонгадзе, більше того нам інформували, що шість чи сім працівників міліції об’явлені були у розшук.
А як став Генпрокурором Васильєв, і ми затребували інформацію про те, хто ж із працівників стежив за Г.Гонгадзе і викрав його, то Генпрокурор Васильєв і слідчі, які були на засіданні комісії сказали, що цих матеріалів у Генпрокуратурі немає.
Більше того у 2003-му році я пішов на безпрецедентний крок, коли змушений був публічно заявити, як був викрадений Г.Гонгадзе, що на передньому сидінні сидів генерал Пукач, і як працівники міліції з обох сторін заблокували Г.Гонгадзе, коли його вивозили у машині, і вимагав від Генпрокурора порушення кримінальної справи і арешту Ю.Кравченка. Генпрокурор Піскун цього також не зробив.
І ще одне. Дуже прикро, я про це вже говорив і ще раз прошу В.А.Ющенка як Президента України, не повторювати трагічних помилок своїх попередників, які у подібних випадках давали якісь коментарі чи робили заяви, чи давали оцінки.
Нагадаю, В.Шишкін тоді був народним депутатом, коли його колега, мій земляк, журналіст Вадим Бойко загинув у себе у кімнаті, де він жив, буцімто від вибуху телевізора. Пам’ятаєте? Так ще слідчі не встигли зробити огляд місця події, а Президент України Л.Кравчук заявив, що журналіст Бойко загинув від нещасного випадку, від вибуху телевізора. Справа так була спущена на гальмах і закрита.
Так от, Президент України, з моєї точки зору, не мав морального і етичного права робити цю заяву, яку він зробив, коментувати хід розслідування кримінальної справи – це справа керівника правоохоронного органу або слідчих впроваджень, якого він знаходиться і у тих межах, щоб не розголосити таємницю слідства і не завдати шкоди у встановленні об’єктивної істини.
Ви зрозумійте, яка виникла парадоксальна ситуація – це підтверджує те, що зараз йде якась велика гра, сценарій, щоб врятувати Кучму від лави підсудних. Ще навіть не отримали санкції на арешт виконавців цього вбивства, вони лише були затримані тимчасово на 72-ві години, їм ще не пред’явлено звинувачення, вони визнали чи не визнали своєї провини, а допитувати треба було з адвокатами, і Президент, а потім Генпрокурор робить такі заяви.
Так ту заяву, яку зробив Генпрокурор, я ще раз підозрюю, що вона була зроблена навмисне – це був той останній сигнал, щоб Кравченко, якщо він накладав на себе руки, що йому просто сказали, що діватися просто нікуди.
Я коли їхав з каналу “Тоніс” пізно ввечері і казав, що до п’ятниці Кравченко просто не доживе, тому що він самий небезпечний свідок злочинів, зроблених Президентом України Л.Кучмою, і вимагав цього арешту, то я навіть і журналісту, з яким був в ефірі, і водієві сказав про бажання поїхати до дачу, де знаходився Ю.Кравченко, і бути з ним до ранку, щоб разом з ним приїхати у Генпрокуратуру. Навіть в душі було таке відчуття.
Тому, завершуючи цей свій виступ, я скажу, що і моральна, і етична, і юридична провина у смерті Ю.Кравченка, що не вберегли одного з найважливіших свідків злочинів, вчинених колишнім Президентом України Л.Кучмою, лежить саме на Генпрокурорі України, який перший раз своєї каденції Генпрокурора і зараз сповідує подвійну мораль, подвійні стандарти і займається політиканством і політичною кон’юнктурою.
Його завдання протриматися Генпрокурором до початку наступного року, щоб бути включеним у прохідний список новоствореної партії “Наша Україна”, як це було по аналогії з Потебеньком у списку КПУ, і бути обраним до ВР.
То що ж це за позиція Генпрокурора? Що ж виходить за позиція Президента України, який тримає такого горе-Генпрокурора, який вчора служив одному президенту, а не служив Конституції і закону, а сьогодні служить іншій політичній силі, яка прийшла до влади, але не служить ні Конституції, ні закону, не захищає конституційні права і свободи наших громадян?
У справі Піскуна треба поставити жирну крапку, зняти з займаної посади (там є професіонали, які завершуватимуть цю кримінальну справу), і дати правову оцінку Генпрокурору С.Піскуну.
Більше того в Генпрокуратурі, у РНБО зберігаються матеріали перевірки, які вказують, що у діях Піскуна є ознаки корисливих злочинів, зловживання службовим становищем у корисливих цілях, перерахування великих валютних коштів на один із рахунків, якими користувався Піскун, коли знаходився закордоном, і інші злочинні дії.
Це встановлено, підкреслюю, координаційним комітетом по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.
Це було оприлюднено колишнім головою цього комітету Ольгою Колінько. Зараз Генпрокурор Піскун почав переслідувати О.Колінько і вимагати від неї, щоб вона знищила ці матеріали або віддала йому і вибачилася за ті звинувачення, які вона говорила за результатами перевірки.
Сьогодні на чолі Генпрокуратури стоїть страшна людина, не лише та, яка не має морально-етичного права, але яка своєю злочинною діяльністю приводить до того, що гинуть люди. Ось для чого потрібне негайне звільнення Піскуна з займаної посади.
А тепер я передаю слово В.Шишкіну, щоб він доповнив, а, можливо, сказав щось і своє.
Сергій Кисельов
Пане Шишкін?
Віктор Шишкін
Чому так боляче сприймають ситуацію думаючі юристи, в тому числі і юристи, які були в опозиції до минулої влади, які так наполягали, щоб у свій час Кравченко як міністр внутрішніх справ був усунутий, і по відношенні до нього здійснювалися деякі слідчі дії, пов’язані з тим, що є підозра, і він звинувачувався спеціальною слідчою комісією у тому, що він має відношення до зникнення Гонгадзе, а можливо, і до його загибелі.
Віктор Шишкін
... справа в наступному, чому так боляче? Це величезна ланка в тому великому ланцюгові доказової бази, яка має конкретний вихід на так зване повне розкриття всієї справи.
Коли Президент Ющенко сказав, що справа майже вже розкрита, ми з Івасюком на прес-конференції через два дні довго сміялися. Вибачайте, але сміх крізь сльози.
Чому? Тому що розкриття справи в моєму розумінні - це як мінімум 6-7 складових сегментів, і коли кожен сегмент буде закритий, тоді можна вважати, що справу розкрито. В тому числі мова йде про доказову базу, всі сегменти в сукупності. Ця доказова база переважно могла базувати на показах, які міг би дати при житті міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко саме щодо справи.
Я хотів би зазначити два моменти. Мабуть багато журналістів забули всі інтерв’ю, які в свій час давала парламентська комісія третього скликання, я там був заступником голови комісії, чому ми так прискіпливо відносилися до показів Кравченка і чому казали, що він - основна ланка.
Справа в тому, що ті записи, які були передані майором Мельниченко, вони були перевірені нами та експертами на зразок, наскільки відповідали реаліям ті розмови, які відбувалися між Кравченком, Президентом або його оточенням.
Тому епізод з Ґонґадзе – це не єдиний епізод, який можна було вважати, як доведений. Що ми зробили, коли нам перші 5 епізодів попали? Ми в комісії зробили розподіл, що кожен перевіряє іншими шляхами наявність дійсно тієї ситуації, яка описана в плівках по цьому епізоду.
Тому що в комісії, як ви пам’ятаєте, співвідношення було майже 50х50. Було кілька осіб, які вагалися. І саме з’ясування цих обставин перетягнуло тих вагаючихся осіб на наш бік, чому комісія майже в один чи два голоси приймала ті позитивні рішення, які вона приймала.
Так-от ми перевіряли епізод, пов’язаний з нападом на помічника, народного депутата Головатого, підпал його квартири, його затримання, викрадення і вивезення на межу Сумської та Чернігівської області з побиттям і залишенням в лісі.
Ці моменти, в які Кравченко по хронології доповідав Кучмі вже через добу, вони співпали. На чому прокололись, будемо казати, тоді Кравченко, і дали вважати, що ці плівки не сфальсифіковані, як в той час говорили багато, включаючи і сучасного лідера нової партії Безсмертного.
Справа в тому, що там була помилка. Ті виконавці, які доповідали Кравченку, що вони виконали його наказ, вони допустили географічну помилку, вони невірно назвали населений пункт за його обласним підпорядкуванням: Сумська чи Чернігівська область, і в плівках пройшла якраз ця помилка.
Ця помилка була усунена вже через добу, коли відкривалася кримінальна справа, де було описане місце події, тоді вже відбулася прив’язка до адміністративно-територіального устрою України. Але ця помилка тоді повністю викрила Кравченка, тому що він саме в цьому епізоді був не лише повідомлений, а й спрямований організатором цього епізоду.
Григорій Омельченко
Вікторе, вибач, що перебиваю, але пам’ятаєш, у новій слідчій комісії ми потерпілого запрошували на засідання, і він в деталях розповів це викрадення, як заставляли його копати яму, казали, що похоронять, і так далі...
Віктор Шишкін
Так, Григорію, я вже сьогодні не хочу таких подробиць розповідати через брак часу, але я б хотів підтвердити, що багато епізодів виходять на Кравченка не перевірених.
Тому у справі Ґонґадзе наполягаю на повному розкритті цієї справи зі всіма сегментами, а не лише по лінії, як ми сказали “Кенеді – Лі Освальд”, тобто “вбивця і вбитий”.
Нас не влаштовує таке розкриття справи, якщо навіть завтра будуть реально знайдені люди, які дійсно викрали Ґонґадзе і вбили його. Нас не влаштовує, як юристів, як демократично налаштованих політичних опозиціонерів, нас це не влаштовує.
Нас влаштовує повна ситуація, хто був організатором, хто був замовником, тобіш підбурювачем, хто ще належав до цієї ситуації. Тому вибуття Кравченка, як основного кільця в цьому доказовому ланцюгові дозволило, фактично, сьогодні або вчора повернутися президенту Кучмі. Він може вже нічого не боятися.
Я хотів би вам нагадати, що весь час журналісти мене репрезентують як Генпрокурора, але я хотів би зробити зауваження, що це трохи візантійський менталітет - все дивитися через очі царя.
В нормальних країнах найвища посада в юридичній судовій системі – це посада судді. Я займав посаду 10 років судді. І останні 3 роки перед обранням в депутати я був заступником голови обласного суду з кримінальних питань, тобто керівником кримінальної палати сучасною мовою.
Таким чином я дивлюся на багатьох елементів по багатьох справах не з точки зору прокурора, а з точки зору судді. І дивлюсь, як би я дивився на певну доказову базу, що б я писав, бо що б не казав слідчий, що б не казав прокурор, але останнє рішення, останнє крапку ставить суддя. Він виносить рішення, інші всі вбачають, а суддя говорить “Так”. Тобто він приймає імператив, остаточне рішення.
І от виходячи з такого підходу, з підходу судді, я вважаю, що прийняте сьогодні остаточне рішення при тій доказовій базі, яка залишилася, з точки зору повної оцінки всієї справи, майже вже не можливо.
Григорій Омельченко
Вікторе, розумієш, що я підозрюю. В суд буде направлена справа лише по звинуваченню лише виконавців, там доказова база достатньо серйозна та реальна...
Віктор Шишкін
Достатня, будемо говорити...
Григорій Омельченко
Розірване це кільце, хто віддав наказ Пукачу, хто віддав наказ Кравченку. Що торкається інших ймовірних замовників на викрадення і вбивство Георгія Ґонґадзе, справа виділяється в окреме впровадження і потихеньку хорониться в Генпрокуратурі.
Таким чином буде спроба відвести від кримінального покарання екс-президента України Леоніда Даниловича Кучми, який за висновками тимчасової слідчої комісії є організатором викрадення Георгія Ґонґадзе, що призвело до його смерті.
Віктор Шишкін
Тому ми три дні тому з Валерієм Івасюком, медичним експертом нашої слідчої комісії, зробили журналістський трюк, ми зазначили, що справа залишиться на стадії “Кенеді – Лі Освальд”, скоріше всього, може залишитися.
Сергій Кисельов
Пане Вікторе, Ви були серед тих людей, хто зустрівся з колишнім охоронцем Кучми Миколою Мельниченком закордоном невдовзі після того, як він почав оприлюднювати свої аудіозаписи, таємно зроблені в службовому кабінеті президента України.
Минулої п’ятниці, як повідомила газета "Санді Таймс", Микола Мельниченко за поданням Генпрокурора України Станіслава Піскуна був на дві години затриманий. Чи відомо вам щось про це?
Віктор Шишкін
Я про це нічого не знаю, що він був затриманий. Де ж він міг бути затриманий, якщо він знаходиться закордоном, як мені відомо.
Сергій Кисельов
Дякую. У нас є дзвінок, прошу, Ви в ефірі.
Слухач
Добрий вечір. У мене таке запитання, як на вашу думку, на скільки ймовірно те, що Ющенко з Кучмою домовилися про те, що Кучма сидіти не буде, і все робить для того. Дякую, до побачення.
Григорій Омельченко
Я висказав в інтерв’ю журналістам велику підозру, що якщо Піскун не буде усунений з займаної посади, це дійсно буде реальна версія, політична версія, велика підозра і обґрунтована, що дійсно є домовленість між Президентом України Ющенком та колишнім президентом Кучмою, яка була досягнута під час президентських виборів, коли не законно повертався на посаду Генпрокурора Святослав Піскун, і Ющенко дав юридичні гарантії Кучмі та його сім’ї, що вони не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.
А Піскун повертається на посаду Генпокурора, щоб юридично і процесуально вивести Кучму з-під кримінального переслідування і направлення справи по звинуваченню, особливо в частині чинних злочинів щодо Георгія Ґонґадзе, до суду для розгляду по суті.
Я скажу більше того. Хай Піскун, Литвин і Віктор Ющенко, а також екс-президент Леонід Кучма розкажуть, як знімався з займаної посади Геннадій Васильєв, що при цьому робилося, і як незаконно через суд повертався на займану посаду Піскун.
Як на заяви Васильєва Кучма, ще будучи президентом, чинив резолюцію до підготовки указу, і хто забрав з рук президента заяву Васильєва із резолюцією екс-президента України Кучми, як через два дні прозвучав указ про зняття з займаної посади Геннадія Васильєва.
І буквально наступного дня рішення суду про поновлення Піскуна на займаній посаді, тобто Генерального прокурора. І тут же наступного дня підписання Президентом України Кучмою його на посаді Генпрокурора, що є антиконституційним актом.
Сергій Кисельов
Пане Григорію, і хто забрав цю?..
Григорій Омельченко
Якщо в них коротка пам’ять, то я як полковник СБУ розкажу сам в усіх деталях, як це робилося і для чого робилося. Я хочу, щоб вони це розповіли.
Більше того, хай Піскун розкаже, що йому за це пообіцяли, бо у мене з ним з цього приводу була розмова. Якщо у нього коротка пам’ять, то у мене стенографічна. Я можу пред’явити дещо серйозніше, якщо Піскун вибачте, буде знову говорити неправду народним депутатам та українському народу.
І коли-таки я доб’юся слухання звіту слідчої комісії... Так це ж взагалі, вибачте, маразм і юридичний, і політичний! Скоро три роки, як створена слідча комісія, а до цього часу на український народний парламент не заслуханий звіт, як голови слідчої комісії, що ми встановили.
При чому Голова ВР України Литвин робить все можливе і не можливе, щоб цей звіт не прозвучав, тому що комісія зробила висновки, причому одноголосно, що він є підбурювачем щодо незаконних злочинних дій у справі Георгія Ґонґадзе.
Я покажу депутатам, як Генпрокурор Піскун написав листа Литвину, в якому просив не включати в порядок денний звіту Генеральної прокуратури і слідчої комісії про результати розслідування кримінальної справи про вбивство Георгія Ґонґадзе.
І тоді багато людей зрозуміють, які творяться на сьогоднішній день політичні інтриги, щоб у будь-яку ціну вивести з-під удару основного організатора злочинів, які вчинені в Україні.
Ви знаєте, слідча комісія повністю доказала епізод, як Кучма організував з колишнім головою СБУ Леонідом Деркачом побиття і замах на життя народного депутат Олександра Єльяшкевича.
Всі матеріали знаходяться в Генпрокуратурі з 2002 року, і Генпрокурор Піскун палець об палець не ударив, щоб розв’язати це питання виключно в юридично-процесуальному напрямку.
Сергій Кисельов
Пане Шишкін, хто ще, окрім Литвина, Кучми, Кравченка і Деркача, є на плівках майора Мельниченка в епізодах, що стосуються Георгія Ґонґадзе?
Віктор Шишкін
Швидше за все, Ви зробили вичерпний перелік. Там є інші посадовці, народні депутати, як Азаров, Волков, але важко їх прив’язати до розмов, які пов’язані з Георгієм Ґонґадзе. Їх розмови стосуються інших обставин, які теж можуть підлягати дослідженню.
Я хотів би повернутися до болючих подій навколо Юрія Кравченка, тим паче будемо вважати, що він частково мій земляк. Я хоч не народився в Кіровограді, а працював разом, фактично, з ним, бо я також з Кіровограда.
Я зазначу ще одну деталь, яка вказує на тенденцію. Наша парламентська слідча комісія, коли отримала завдання займатися перевіркою всіх записів майора Мельниченка в ракурсі діяльності нашої комісії, бо потім виявилося, що там стосується і Єльяшкевича, як я тільки що сказав, там стосується і хабарництво з боку Кучми, там стосується інших зловживань, в тому числі крадіжки в особливо великих розмірах можна пред’являти Кучмі, і там це натяки, докази.
То постало питання пам’ятати так звані кольчуги. Ми також, оскільки ми всі займалися плівками, зайнялися цим епізодом, пов’язаним з кольчугою. І, на превеликий жаль, ми також, я вважаю, припустилися певної помилки. Наші всі засідання майже були відкриті. Ми лише спеціальним рішенням приймали рішення про закрите засідання комісії. Були присутні журналісти, могли інші бути присутні.
Якось визначаючи коло осіб, проводячи відповідні їх допити на слідчій комісії, ми зазначили, що наступним буде викликаний для допиту Малєв. Ми це зробили приголосно, в присутності всіх.
Через кілька днів чи тиждень трапилося те, що трапилося з Малєвим. Чи не здається Вам, що тут вже має місце тенденція? Коли таке оприлюднення позбавляє життя певних людей.
Григорій Омельченко
Це було в березні на засідання слідчої комісії.
Віктор Шишкін
Так, так, Жир очолював комісію, це було на засіданні...
Сергій Кисельов
Вантажний автомобіль КРАЗ стає стратегічною зброєю в Україні.
Віктор Шишкін
Це давно вже. Наскільки мені відомо, студенти історичних факультетів жартували, вони проводили дослідження: роль вантажівки в українській політиці.
Валерій Івасюк
Шановний Вікторе та Сергію, трохи переб’ю, бо думаю, ви цього не знаєте. У лютому я направив депутатський запит про порушення кримінальної справи проти керівників “Укрспецекспорту”, в тому числі проти деяких колишній керівників СБУ, пов’язаних з незаконною контрабандою торгівлі зброєю України в ті країни, куди заборонено.
Так от, коли йшла мова про участь Малєва в незаконній торгівлі зброєю, вона якраз співпадала якраз з тими розмовами щодо кольчуги, так от СБУ, коли головою був Ігор Смішко, була виявлена міжнародна організована злочинна група, до складу якої входив і один громадянин Австралії.
Так от, коли вийшли на слід цієї організованої групи і почалися арешти її учасників, в тому числі закордоном, так громадянин Австралії аналогічним способом загинув в автомобільній катастрофі, як і Валерій Малєв.
Сергій Кисельов
А яка, на Ваш погляд, роль Олександра Мороза в розслідуванні справи про вбивство Георгія Гонгадзе? І чому влада виконує, скажімо, його процентні вимоги щодо надання позицій в уряді й керівництві в регіонах, якщо СПУ, насправді, не була третьою рушійною силою під час помаранчевої революції?
Віктор Шишкін
Мені важко якось прив’язати до таких подій. Я думаю, що скоріше ніяк не пов’язана та наполегливість з тим, як Олександр Олександрович відстоює позиції своєї партії. Значить, це лише каже про його політичну спрямуваність.
Але прив’язати якось до плівок Мельниченка або до подій в мене немає ніяких серйозних підстав. Мабуть, політики, які займаються суто політичної аналітикою, то в них є якісь аргументи. Я більше займаюся правовою політикою.
На превеликий жаль, я більше юрист-політик, ніж політик-політолог. Я раніше в 90-ті роки займався більше політологією, але останнім часом я займаюся лише правовою політикою.
Сергій Кисельов
Пане Омельченко, я думаю, що Ви пам’ятаєте, як 1997 року Ви подзвонили мені додому по телефону і сказали, що умисно дзвоните по телефону, який прослуховується, і сказали що за наказом Юрія Кравченка за мною встановлено зовнішнє спостереження, вам про це сказали колішні учні, і Ви мене про це попереджаєте.
Газета “Кієвскіє вєдомості” на наступний день вийшла на першій полосі з невеличким матеріалом, де газета дякувала міністру внутрішніх справ Юрію Кравченку за те, що він встановив зовнішнє спостереження за кореспондентом Сергієм Кисельовим, який писав про “Мерседеси” Кравченка. Тому що ось тепер редакція спокійна за Кисельова і знає, що до нього ніхто не підійде в темному підворітті, не попросить закурити. Так, що спасибі Вам, міністре, і спостереження було зняте.
Віктор Шишкін
Охоронці могли підійти попросити запальничку у Вас.
Сергій Кисельов
Але я хотів, що ось що запитати, пане Григорію. Те, що Кравченко не любив журналістів зрозуміло. Це ми знаємо. Але все-таки, яким чином Георгій Гонгадзе ... Хто підбурював весь час, знаючи характер Кучми, хто вносив це, хто розказував: “А от Гонгадзе про Вас таке сказав, а ось він таке написав”, адже сайт “Українська правда” був тоді не надто широко відомий для загалу. Тобто, чому було обрано Георгія Гонгадзе?
Григорій Омельченко
Значить так. Я кажу тезисно, а на слідчій комісії, коли буду робити звіт розкажу все розширено.
Коли шляхом фальсифікації адміністративного ресурсу і підкупу незаконно у 1999 році на другий термін залишився президентом України Леонід Кучма, то на початку 2000 року у січні місяці після новорічних свят був розроблений цілий план ведення тотальної політичної цензури в Україні, фінансово-організаційне знищення всіх ЗМІ, які не те, що були в опозиції, а навіть критично виступали проти влади.
Були вибрані мішенями газети “Сільські Вісті”, газета “Товариш”, інформаційний бюлетень “Дзеркало тижня”, газета “Свобода”, радіо “Свобода”, місцеві телерадіоканали, які ще на той період робили критичні зауваження. Що робилося з цими газетами Ви знаєте. Арешт на рахунки, мільйонні штрафи і т.д.
Другий етап операції: знайти журналіста, на прикладі якого б залякати всіх журналістів, щоб взагалі не писали. Ще мова не йшла про якогось конкретного журналіста.
Першим в поле зору попав Олег Єльцов, помічник покійного Анатолія Єрмака, який друкував наші депутатські запити про злочини вчинені Кучмою і його найближчим оточенням.
Потім був створений сайт “УП” і Георгій Гонгадзе почав передруковувати ці матеріали, друкувати наші запити, що торкаються діяльності Кучми, Олександра Волкова, Деркача і багатьох інших.
Було вибрано 2 журналіста – Олег Єльцов і Георгій Гонгадзе. Вони повинні були зникнути обидва в один день. От тут я не знаю що, чи над кимсь були ангели чи Бог, Георгія Гонгадзе ніхто не попередив, що він взятий в щільні лещата.
А 14 липня відкритий запит, з яким він звернувся до Генпрокурора Потебенька по суті був кинутий у пісок, і ніхто цим не займався. Потебенько, чи його виконуючий обов’язки на той час Гарник, коли Потебенько був у відпустці, не удосужився його направити в СБУ і у МВС для перевірки, а відправили це звернення до Львова. А Олегу Єльцову сказав покійний Ігор Гончаров, що він під щільним ковпаком і його життю реально загрожує смерть.
Так от випало, що в той день 16 вересня, коли хотіли викрасти обох журналістів, Олег Єльцов взяв маленьку доньку і виїхав до матері в Росію. Навіть був затриманий поїзд, але це було несподівано для тих, хто хотів зняти з поїзда Олега, бо на руках був з малою дитиною.
Він виїхав у Росію. Потім голова СБУ Деркач дзвонив голові ФСБ, щоб так зробили, щоб Єльцов якомога швидше повернувся в Україну, і тут зробити подібні речі, що і з Георгієм Гонгадзе.
Так от, зробивши весь аналіз записів інших доказів, я скажу одну річ, і задам запитання на сесії ВР: “Пане Литвин, чому у Вас до Георгія Гонгадзе виникли неприязні чоловічі стосунки? Якщо Ви мужчина, найдіться мужності і скажіть, щоб я цього не говорив”.
Це Литвин підсовував майже щодня публікації, які вивішувалися в “УП” Георгієм Гонгадзе і весь час підштовхував Леоніда Кучму для якихось незаконних дій президента України.
От настав ключовий момент, коли вже Кучму достали, він розмовляє з Литвином і говорить: “Юристи мені говорять, що проти Гонгадзе можна порушити кримінальну справу і направити її до суду”. На що Литвин відповідає: “Ні, є інші способи і засоби, як подіяти на Георгія Гонгадзе. Що з ним зробити, я скажу Кравченку, Ви йому скажіть, хай він до мене зайде”.
Наступного дня, чи може у той день, треба ще уточнити, бо ще я попередньо зараз не можу сказати, Кучма викликає до себе Кравченка і починається розмова про Гонгадзе, як там починається розмова про грузина. Кучма говорить Кравченкові, що робити з Георгієм Гонгадзе скаже Володя Литвин.
Той іде до нього, і дальші розмови, які відбуваються, Кучма вже дає прямі вказівки, що робити з Георгієм Гонгадзе. Читали: “Викрасти, роздіти, чеченців, викуп, наколоти і т.д.”
Коли Кравченко побачив, що він поставив у лещата щодо Георгія Гонгадзе окрім наружного спостереження, з ким спілкується, хто фінансує “УП”, треба застосовувати методи фізичного впливу, то Кравченко трошки злякався.
Він почав весь час відтягувати виконання ось оцього засобу –фізичного впливу. Він доповідає Кучмі: “Леонід Данилович, ось ми тут прокололися і засвітилися”. Наступного разу: “Нам ще треба відпрацювати ось оці моменти”, а потім і т.д.
А Кучма уже розлючений насідає: “Давай якомога швидше” і т.д. Настає той критичний момент, коли Кравченко, отримавши вказівку від президента Кучми, віддає той наказ генералу Пукачу.
Так от в кримінальному праві з юридичної точки зору немає поняття “замовник”. Види співучасників: підбурювач, організатор, посібник, виконавець і співвиконавець.
Так от, якщо замкнути весь ланцюжок і докази, які зібрала тимчасова слідча комісія, то комісія прийшла одноголосно, наголошую, до висновку, що підбурювач до незаконних злочинних дій щодо Георгія Гонгадзе виступив і є колишній глава АП, нині голова ВР Володимир Литвин.
Його дії тимчасова слідча комісія кваліфікувала по ст.27 і ч.3 ст.146 КК України, що означає підбурювання до організації викрадення людини, що спричинило тяжкі наслідки, тобто смерть Георгія Гонгадзе.
Тимчасова слідча комісія одноголосно проголосувала, щоб Генпрокурор Піскун порушив кримінальну справу за ознаками цієї статті проти Володимира Литвина і направила рішення комісії і всі докази в Генпрокуратуру.
Більше того, тимчасова слідча комісія одноголосно дала політичну оцінку діям Литвина і зробила заяву, що він не має морального права до завершення розслідування по справі Гонгадзе займати посаду голови ВР, і був підготовлений проект постанови, який був зареєстрований ВР про усунення Литвина з посади голови ВР.
Це було зроблено, наголошую, у березні 2002 року. Починаючи з цих рішень тимчасової слідчої комісії, Володимир Литвин разом з пропрезидентською більшістю на той час і блоком “За Єдину Україну” зробили все можливе, щоб до сьогоднішнього дня з трибуни ВР не прозвучало жодне офіційне слово тимчасової слідчої комісії і Генпрокуратури України.
Більше того, це, можливо, для вас буде сенсація, хоча для слідчої комісії не сенсація, ми встановили, що також робилася оперативна розробка з усім технічним арсеналом заходів щодо Георгія Гонгадзе і СБУ, яку очолював голова СБУ, нині народний депутат Леонід Деркач.
29 червня 2000 року Деркач доповідає Кучмі статтю, опубліковану на сайті “УП” про те, що буцімто буде черговим президентом України український Путін його син Андрій Деркач, і своєю поведінкою, і словами, і фразами підбурює Кучму до незаконних дій.
Врешті-решт, Кучмі ця розмова і поведінка і кроки Деркача набридають і він говорить: “Ви що, не можете зробити Гонгадзе (і далі знаєте, який вислів)?” На що Деркач запевняє, що це він зробить, при чому настільки категорично і впевнено.
Після цієї розмови в цей день 29 червня 2000 року Деркач дає вказівку, і СБУ заводить справу оперативної перевірки під кодовою назвою “Провокатор” щодо Георгія Гонгадзе. У голови київського міського суду береться санкція на весь комплекс технічних заходів проти Георгія Гонгадзе.
Курирують проведення цієї операції перший заступник голови СБУ, на той час Юрій Землянський, заступник голови СБУ Петро Шатковський та начальник управління “Т” СБУ. Йде по повній програмі відпрацювання Георгія Гонгадзе, зв’язки, прослуховування телефонних розмов і т.д., те, що і робило МВС.
Тепер дивіться, що відбувається, міліцейська “наружка” знімається зі стеження за Георгієм Гонгадзе за добу до його зникнення, і за добу до зникнення Георгія Гонгадзе закривається справа оперативної розробки Георгія Гонгадзе “Провокатор” за вказівкою Деркача.
Потім Генпрокурор України Потебенько направляє свого працівника Генпрокуратури в СБУ, який вивчає цю справу, робить відмітку, що справа заведена законно, справу знищують, складають відповідний акт. Але не знищили акт і ми це знайшли. Допоміг це зробити вже колишній голова СБУ Ігор Петрович Смєшко.
Я зробив цей депутатський запит, ми просто це обнаружили в останні дні перебування на цій посаді Смєшка, було проведено службове розслідування, встановлені оці всі факти, які, все це правда, тільки не кажу вам деякі нюанси, щоб не трапилося так, як вискочив хтось з конопель, як Генпрокурор з заявою про розкриття справи, і всі ці матеріали направлені в Генпрокуратуру.
Тобто сьогодні є всі підстави, встановлені СБУ, щоб давати правову оцінку колишньому Генпрокурору Потебеньку, тому працівнику Генпрокуратури, прізвище його я спеціально не називаю, щоб залишився живий, який вивчав цю справу, колишнім заступникам голови СБУ Шатковському і Землянському і самому колишньому голові СБУ Деркачу.
Слідча комісія встановила, що сам Деркач, окрім вчинення інших злочинів з президентом Кучмою, створення тотальної системи прослуховування і незаконне слідкування за опозиційними лідерами, депутатами і т.д., являвся також підбурювачем щодо незаконних дій по відношенню до Георгія Гонгадзе.
Всі докази встановлені знаходяться у Генпрокурора Піскуна, який все це ховає і не дає правової оцінки. Дико, але у вас сидить колишній Генпрокурор і заступник голови апеляційного суду Кіровоградської області по кримінальним справам Віктор Шишкін, закон передбачає, коли направляються матеріали, які вказують на ознаки злочину в діях будь-якої особи, слідчий чи прокурор мають 10 днів максимум, щоб порушити кримінальну справу або винести постанову про відмову у порушення кримінальної справи.
2 лютого направлений депутатський запит, я вам подарую, там більше 20 аркушів, розписані на основі рішень комісії висновки з доказами, які ми встановили і Кучми і інших посадових осіб, Кравченка, Леоніда Деркача, Азарова, Волкова і багатьох інших.
До цього часу я не отримав повної відповіді. До цього часу, пройшло вже більше місяця, Генпрокурор Піскун не порушив кримінальної справи проти цих осіб.
Сергій Кисельов
Наш час добігає кінця. Коротенько одне запитання до обох. Пане Вікторе Шишкін, перераховані такі вищепосадовці і учасники помаранчевої революції, зрештою, чи вірите Ви в те, що всі вони понесуть покарання згідно з зробленими ділами?
Віктор Шишкін
По-перше, я всіх учасників помаранчевої революції не бачу, бо головним учасником був народ.
Сергій Кисельов
Литвин, Деркач.
Віктор Шишкін
А інше, я хотів зазначити, що помаранчева революція – це не індульгенція ні від чого. Якщо помаранчева революція йшла під лозунгом: “Всі рівні перед законом і Конституцією”, то рівні всі, включаючи учасників помаранчевої революції і їх лідерів також.
Григорій Омельченко
Я скажу одне, міняються президенти, політичні ситуації, проходять різні революції, не міняється лише полковник Григорій Омельченко. Я все зроблю, що від мене залежне в рамках повноважень депутата, не більш, я не Генпрокурор і не суддя, не виконавець вироку, але, що всі перераховані особи, в діях яких є ознаки злочину, в першу чергу, колишній президент України Леонід Кучма, сіли на лаву підсудних. Хай ВСУ поставить кінцеву крапку і визначить винні чи не винні, і винесе вирок у тих злочинах, які вони вчинили.
Якщо на їх захист стане нинішній президент Віктор Ющенко, то я так же само буду вчиняти, як вчиняв, відношу президента Леоніда Кравчука, Леоніда Кучму, прем’єр-міністрів і т.д. Тому що для мене ні президентів, ні прем’єр-міністрів нема. Для мене є законослухняні громадяни і ті, які порушують закон і Конституцію.
Сергій Кисельов
І нам залишилося нагадати, що ви слухали в прямому ефірі радіо "Свобода" передачу "Про і контра". Ми говорили про розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
У ній взяли участь колишній Генеральний прокурор України Віктор Шишкін та народний депутат України Григорій Омельченко.
Вів передачу Сергій Кисельов.
На все добре, до побачення!