Василь Зілгалов
Прага, 1 березня 2004 – Після минуло тижневих чи не тріумфальних відвідин головних європейських столиць українським президентом Віктором Ющенком, де він наполегливо проголошував прискорене наближення України до Європейського Союзу, знову чути голоси як скептиків української європейської перспективи, так і, так би мовити, «гарячих прихильників» вступу України до Європейської спільноти. Які з цих прогнозів ближчі до реальності?
У середу редакційна репліка «Файненшел Таймс» була скоріше іронічною щодо історії з ніби-то невисловленою пропозицією комісара ЄС з питань регіонів на рахунок можливого членства України в спільноті до 2015 року, в той же час що планується в Брюсселі й для Туреччини. Бо лондонський часопис повідомив, що ця пропозиція єврокомісара Данути Хюбнер, полячки за походженням, були лише у письмовому тексті її планованої в університеті Суссекса лекції, що був поширений в аудиторії. А в реальності пані Хюбнер відмовилася від планованої промови, бо ніби-то, як стверджує її прес-секретар, слухачі в згаданому університеті не мали зацікавленні у пропонованій темі і хотіли почути про європейську конституцію, про бюджет, про регіональні проблеми ЄС. Так що не так сталося, як планувалося...
Але інший, більш титулований польський політик, мається на увазі польський президент Александр Кваснєвський, не змінює своїх проукраїнських планів і європрогонозів щодо Києва, як однієї з європейських столиць у майбутньому . Так, щойно пан Кваснєвський у інтерв’ю німецькому часописові «Ді Вельт» так і заявив: «Я сьогодні не хочу нічого говорити про терміни, але абсолютно чітко заявляю і повторюю – місце України – в Євросоюзі».
Цікавим з точки зору євроскептицизму Франції, яка заявляє що вже мовляв досить розширювати ЄС, є інтерв’ю відомого світові політика та інтелектуала, чеського президента Вацлава Гавела якраз французькому виданню «Монд», де пан Гавел підкреслює, що «коли ми спокійно вирішимо, де закінчується Європейський Союз і де починається Російська Федерація, напруга між нами значно ослабне», і далі Вацлав Гавел наголошує: «Фактична лінія розриву проходить через Україну. Україна – це велика країна, і вона довго не могла знати, де їй краще бути. Я думаю, що останні події там мають велике історичне значення. Після падіння Стіни минуло 15 років, і нині Україна явно демонструє, що вона тяжіє до євро - атлантичного світу. У мене не склалося враження, що країни Заходу усвідомили всю важливість «помаранчевої революції». Президент Кваснєвський дійсно зрозумів її важливість але я не впевнений, що те ж саме можна сказати про європейські інституції»,- підкреслив Вацлав Гавел у інтерв’ю французькому виданню «Монд».
На завершення наведемо лише ще одну коротку цитату із інтерв’ю пана Александра Кваснєвскього з інтерв’ю німецькій «Ді Вельт», пан президент сказав: «Після переговорів з федеральним президентом Келлером і канцлером Шрьодером у мне склалося враження, що вони всі усвідомлюють, що це буде непростий процес але необхідно чесно вказати українцям на цю перспективу». Чи станеться це, ми зможемо мабуть дізнатися наступного тижня, під час візиту Віктора Ющенка до Німеччини.
У середу редакційна репліка «Файненшел Таймс» була скоріше іронічною щодо історії з ніби-то невисловленою пропозицією комісара ЄС з питань регіонів на рахунок можливого членства України в спільноті до 2015 року, в той же час що планується в Брюсселі й для Туреччини. Бо лондонський часопис повідомив, що ця пропозиція єврокомісара Данути Хюбнер, полячки за походженням, були лише у письмовому тексті її планованої в університеті Суссекса лекції, що був поширений в аудиторії. А в реальності пані Хюбнер відмовилася від планованої промови, бо ніби-то, як стверджує її прес-секретар, слухачі в згаданому університеті не мали зацікавленні у пропонованій темі і хотіли почути про європейську конституцію, про бюджет, про регіональні проблеми ЄС. Так що не так сталося, як планувалося...
Але інший, більш титулований польський політик, мається на увазі польський президент Александр Кваснєвський, не змінює своїх проукраїнських планів і європрогонозів щодо Києва, як однієї з європейських столиць у майбутньому . Так, щойно пан Кваснєвський у інтерв’ю німецькому часописові «Ді Вельт» так і заявив: «Я сьогодні не хочу нічого говорити про терміни, але абсолютно чітко заявляю і повторюю – місце України – в Євросоюзі».
Цікавим з точки зору євроскептицизму Франції, яка заявляє що вже мовляв досить розширювати ЄС, є інтерв’ю відомого світові політика та інтелектуала, чеського президента Вацлава Гавела якраз французькому виданню «Монд», де пан Гавел підкреслює, що «коли ми спокійно вирішимо, де закінчується Європейський Союз і де починається Російська Федерація, напруга між нами значно ослабне», і далі Вацлав Гавел наголошує: «Фактична лінія розриву проходить через Україну. Україна – це велика країна, і вона довго не могла знати, де їй краще бути. Я думаю, що останні події там мають велике історичне значення. Після падіння Стіни минуло 15 років, і нині Україна явно демонструє, що вона тяжіє до євро - атлантичного світу. У мене не склалося враження, що країни Заходу усвідомили всю важливість «помаранчевої революції». Президент Кваснєвський дійсно зрозумів її важливість але я не впевнений, що те ж саме можна сказати про європейські інституції»,- підкреслив Вацлав Гавел у інтерв’ю французькому виданню «Монд».
На завершення наведемо лише ще одну коротку цитату із інтерв’ю пана Александра Кваснєвскього з інтерв’ю німецькій «Ді Вельт», пан президент сказав: «Після переговорів з федеральним президентом Келлером і канцлером Шрьодером у мне склалося враження, що вони всі усвідомлюють, що це буде непростий процес але необхідно чесно вказати українцям на цю перспективу». Чи станеться це, ми зможемо мабуть дізнатися наступного тижня, під час візиту Віктора Ющенка до Німеччини.