“Права людини: українська реальність”: Харківський журналіст судиться за право працювати; Чи реально притягнути до кримінальної відповідальності працівників міліції? Історія боротьби кримчанина Айдера Ісмаїлова; Київські підприємці скаржаться, що влада забороняє їм торгувати у київському метро.

Надія Шерстюк
Аудіозапис програми:

Київ, 27 січня 2005 року.

Надія Шерстюк

Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.

Вітаємо вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі такі теми:

- Харківський журналіст судиться за право працювати;

- Чи реально притягнути до кримінальної відповідальності працівників міліції? Історія боротьби кримчанина Айдера Ісмаїлова;

- Київські підприємці скаржаться, що влада забороняє їм торгувати у київському метро.

Київський місцевий суд Харкова розпочав розгляд справи за позовом журналіста Володимира Чистіліна. Харківський журналіст вважає, що позбувся роботи під час виборів, коли відмовився агітувати за Януковича.

З подробицями Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич

Володимир Чистілін працював в.о. головного редактора та відповідального секретаря інформаційної агенції “Статус Кво”. У жовтні 2004-го року він відмовився виконувати завдання інформаційної агенції Сергія Гончаренка про найактивніше висвітлення у своїх матеріалах тоді ще кандидата у Президенти України Януковича.

“25-го жовтня мені запропонували написати заяву на звільнення за власним бажанням. Коли я відмовився це зробити, почалися погрози і з викликом бійців спецназу. Відверта брехня, цькування мене у ЗМІ. А потім у мене вилучили цифрові диктофони та фотоапарат, заблокували комп’ютер, відключили мобільний телефон.

Днями пізніше моя зустріч із керівником штабу В.Ющенка А.Матвієнком була розцінена керівництвом, як прогул, і мене звільнили 29-го жовтня за ст. 40, п.4 Кодексу законів “Про працю в Україні”.

У листопаді 2004-го року В.Чистілін подав позов до Київського місцевого суду міста Харкова, у якому висував три вимоги: про поновлення на роботі, про виплату зарплати за час, коли був змушений не працювати, а також моральну компенсацію у розмірі 50 тисяч гривень.

21-го січня відбулося перше засідання у цій справі. Проте повноцінним його важко назвати.

Володимир Чистілін

На вимогу суду за сім днів надати всі документи ми не отримали їх, їх принесли тільки в зал засідань. Це дуже дивно, адже у другої сторони було півтора місяці, щоб підготувати документи. Наскільки я зрозумів, навмисне тільки затягували цей процес.

Вікторія Маренич

В.Чистілін невпевнений, що наступне засідання суду, яке призначене на 24-те лютого, відбудеться знову ж таки повноцінно. Сторона відповідача, інформаційна агенція “Статус Кво”, ставиться до цієї справи, за словами В.Чистіліна, дуже несерйозно.

Володимир Чистілін

На жаль, не прийшов головна діюча особа, директор інформаційної агенції “Статус Кво” Сергій Гончаренко. Він не з’явився на суд. Наскільки мені відомо, казала друга сторона, він і не буде з’являтися. Через адвокатів, через менеджера персоналу ми будемо розбирати цей судовий процес.

Вікторія Маренич

Я спробувала з’ясувати, чому директор інформаційної агенції “Статус Кво” Сергій Гончаренко уникає цього судового розгляду. Проте це мені не вдалося. Спочатку, за інформацією секретарки, він був відсутній, потім – зайнятий, ще пізніше – проводив нараду.

Надія Шерстюк

Нещодавно радіо „Свобода” розповідала про кримчанина Айдера Ісмаїлова, який вже кілька років домагається притягнути до кримінальної відповідальності тих правоохоронців з Симферополя, які иткатували його сина.

Кілька днів тому стало відомо, що Верховний Суд України задовольнив скаргу пана Ісмаїлова й зобов’язав суд першої інстанції розглянути питання по суті.

Докладніше про це розповідає Володимир Бойко

Володимир Бойко

Кримчанин Айдер Ісмаїлов вважає себе жертвою так званої малої судової реформи, яку було розпочато в Україні напередодні п’ятої річниці з дня прийняття нової Конституції. Ця реформа мала на меті посилити захист прав і свобод громадян та остаточно відокремити судову гілку влади від виконавчої. Але прийняті поспіхом закони, зокрема поправки до Кримінально-процесуального кодексу України, на практиці суттєво обмежили можливість громадян захистити свої права та позбавили суди низки важливих функцій.

Зокрема, раніше потерпілий від злочину міг звернутися до суду зі скаргою на постанову органу дізнання, слідчого чи прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи чи про закриття справи. У випадку, якщо доводи заявника ґрунтувалися на законі, суддя мав право скасувати таку постанову та порушити кримінальну справу, направивши її за підслідністю відповідному органові.

Відтепер, починаючи з липня 2001-го року, суди позбавлені такої можливості, судді мають право лише скасовувати оскаржувані потерпілими постанови, але порушувати кримінальні справи за заявами громадян можуть виключно органі слідства чи дізнання за згодою прокуратури.

Якщо такої згоди не має, жоден суд в Україні неспроможний захистити права потерпілого від злочину та притягнути до відповідальності того, хто порушив закон.

Про таку особливість українського законодавства Айдер Ісмаїлов довідався, коли в слідчому ізоляторі опинився його син, один з активістів руху кримськотатарського народу. Хлопця звинуватили в скоєнні низки злочинів і засудили до 10 років позбавлення волі.

Хоча вирок набув законної сили, батько вважає, що справу проти його сина сфабриковано, а потрібні слідству зізнання були отримані шляхом застосування тортур.

Факт катування був підтверджений висновком судово-медичної експертизи та окремою постановою суду, який, виносячи вирок, тим не менш зобов’язав прокуратуру вжити заходи щодо працівників міліції.

Кримінальна справа була порушена, але згодом закрита, оскільки прокуратура Сімферополя не знайшла складу злочину в діях тих правоохоронців, які катували сина пана Ісмаїлова.

Кілька разів районний суд задовольняв скарги Айдера Ісмаїлова та скасовував постанову прокуратури про закриття справи, але прокуратура знову не знаходила склад злочину.

Врешті-решт суд погодився з такою ситуацію та відмовив батькові в його праві покарати катів у міліцейських погонах.

Айдер Ісмаїлов подав апеляційну скаргу, але Апеляційний суд Автономної республіки Крим її відхилив, навіть не повідомивши його про дату слухання справи. Точніше, в повідомленні, яке отримав пан Ісмаїлов, була вказана одна дата, 6-те травня 2004-го року, а насправді скарга була розглянута 27-го квітня.

Пан Ісмаїлов подав касаційну скаргу і 20-го січня цього року палата в кримінальних справах Верховного Суду України її задовольнила, скасувавши рішення нижчих судів.

Ось що розповів сам Айдер Ісмаїлов:

Айдер Ісмаїлов

На суді я показав документ, яким мене повідомили про апеляційне слухання. Під одним номером було документ про те, що засідання апеляційного суду Автономної республіки Крим відбудеться 6-го травня 2004-го року. І під тим же номером у матеріалах справи знаходився інший документ, що справа розглянута 27-го квітня.

Цей другий документ я побачив лише тоді, коли узнав, що мою скаргу розглянуто за моєї відсутності й став знайомитися з матеріалами справи.

Коли я надав Верховному Суду ці доводи, навіть представник прокуратури сказав: „Так, тут є порушення закону й треба відреагувати”.

Я був дуже здивований, оскільки в Криму, коли випливають у судах порушення законності, прокуратура на це не реагуй і усе залишає в силі.

Володимир Бойко

Тим не менш, перемога Айдера Ісмаїлова в кількарічному протистоянні з кримською Фемідою аж ніяк не вплине на кінцевий результат його боротьби, бо він домігся лише визнання незаконним процесуального документа, яким була закрита кримінальна справа щодо працівників міліції. Але ніщо не перешкоджає прокуратурі винести нову постанову аналогічного змісту, принаймні українські закони дозволяють це робити до нескінченності.

Надія Шерстюк

Професійна спілка “Спілка приватних підприємців метрополітену” розпочала безстрокове пікетування будівлі Київської міськдержадміністрації. Підприємці обурені намірами адміністрації комунального підприємства “Київський метрополітен” з першого лютого не продовжувати з підприємцями нові договори про надання послуг з використання станцій Київського метрополітену. А це означає що десятки і сотні людей залишаться без роботи.

Тему досліджує Микола Закалюжний.

Звучать скандування: “Роботу!”, “Роботу!”

Микола Закалюжний

Робота. Саме вона може стати розплатою за неврегульовані стосунки між підприємцями, що працюють на станціях метрополітену і комунальним підприємством «Київський метрополітен».

Приватні підприємці та наймані працівники вважають, що, бажаючи позбутися їх, чиновники порушують їхнє конституційне право на роботу та на заняття підприємницькою діяльністю.

Свою позицію висловлює голова комітету профспілки підприємців метрополітену Віталій Шелапов.

Віталій Шелапов

Основні вимоги - продовжити договори підприємцям, щоб вони могли в 2005-му році здійснювати свою підприємницьку діяльність законно на території “Київського метрополітену” в межах торгових зон. Так, як ми працюємо 10 років, продовжувати працювати і сьогодні, і завтра.

Є рішення Київради, яке не забороняє торгівлі. Його трактують по-різному. Самі чиновники не можуть розібратися в ухваленому рішенні.

Микола Закалюжний

На думку учасників акції протесту, ситуацію можуть вирішити або київський голова Олександр Омельченко або ж керівник метрополітену Микола Шавловський.

Втім, ці високопосадовці поки що відмовчуються, а тим часом позицію щодо підприємців-метрополітеніців озвучив інший посадовець, Василь Щербенко, начальник головного управління побутового обслуговування та ринків.

Василь Щербенко

Безліч звернень від людей, яким створює незручності ця торгівля у метрополітені, що неможливо пройти. Окрім того, порушується техніка безпеки. Пам’ятаєте, коли в Мінську аварія сталася, людей там роздавило, тому від населення безліч скарг. Тим паче, що у нас на ринках дев’ять тисяч вільних місць облаштованих за всіма зручностями. Будь ласка, йдіть, працюйте. Ми їм пропонуємо.

Микола Закалюжний

Те, що пропонуються розмістити свої торгові ряди в інших, необжитих місцях, це їх не влаштовує, адже на станціях вони працюють давно і мають свої постійних клієнтів. Крім того, не можна сказати, що всі торгові місця створюють проблеми для пасажирів метро.

Ситуацію в метрополітені ускладнюють значною мірою торговці, які працюють у непристосованих до цього умовах, торгують з рук чи то з ящиків, які розміщаються вздовж проходів і заважають пасажирам.

Чомусь про цю категорію торговців не йдеться, адже вони мобільні і у випадку якихось заходів проти них здатні переміщатися з одного місця на інше, і працівники міліції їм у тому не можуть завадити.

Підприємці, які торгують в облаштованих місцях, мають що втрачати, тому наполегливі у своїх вимогах.

Постає ще одне запитання: якщо підприємці створюють незручності, то чому їм свого часу дозволили облаштовуватися у метро?

Адміністрація комунального підприємства може посилатися на ще один документ.

Продовжує начальник головного управління побутового обслуговування та ринків Василь Щербенко.

Василь Щербенко

Є навіть постанова Кабміну з цього питання, щоб звільнити весь метрополітен від торгівлі.

Микола Закалюжний

Втім, якщо справа дійде до рівня Кабінету міністрів, то очікуватимуться акції протесту і біля цієї установи.

За словами голови комітету профспілки підприємців Віталія Шалапова, його колеги, що працюють на станціях метрополітену, мали зустріч із керівником спілки промисловців і підприємців України Анатолієм Кінахом. Йому доручили представляти їхні інтереси перед Київською міськдержадміністрацією.

У Київраді створено комісію, яка вивчатиме питання врегулювання цієї проблеми і запропонує відповідні зміни депутатам Київради.

Підприємцям дозволили працювати і після першого лютого, аж до цивілізованого врегулювання ситуації.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!